Ухвала суду № 65622785, 28.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2017 року

справа № 804/586/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Крос"

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року по справі №804/586/17 за позовом Компанії "Wildman Capital Group INC" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Державне підприємство "Сетам", про визнання протиправним рішення,-

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2017 року Компанія “Wildman Capital Group INC” звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо проведення аукціону про продаж прав вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-KL (лот №191732).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

20 січня 2017 року позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо проведення торгів про продаж прав вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-КL (лот №191732);

- заборони державному підприємству “СЕТАМ” проводити торги (аукціон) про продаж прав вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-КL (лот №191732) до моменту розгляду справи;

- заборони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вчиняти будь-які дії щодо проведення торгів про продаж прав вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-КL.

В обґрунтування вказаного клопотання, позивач зазначив, що він є власником об’єктів нерухомого майна, а саме будівлі торгівельного центру «Європа» та земельної ділянки, на якій розташовано вказаний торговий центр на підставі нотаріально посвідчених договорів від 02.02.2010 року. Вказані об’єкти включені в опис майна, яким забезпечується кредитний договір №0047/06/03-КL, право вимоги за яким є предметом торгів, які призначені на 31.01.2017 року, отже існує реальна загроза заподіяння шкоди майнових правам та інтересам позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року клопотання задоволено, а саме:

зупинено дію Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо проведення торгів про продаж прав вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-КL до винесення рішення по суті позовних вимог у адміністративній справі №804/586/17;

заборонено державному підприємству “СЕТАМ” проводити торги (аукціон) про продаж прав вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-КL (лот №191732) до винесення рішення по суті позовних вимог у адміністративній справі №804/586/17;

заборонено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вчиняти будь-які дії щодо проведення торгів про продаж прав вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-КL до розгляду адміністративної справи №804/586/17.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Крос" подали апеляційні скарги, в яких,

посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просили скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Апеляційні скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції вимог п.2 ч.5 ст.117 КАС України, якими встановлено заборону на забезпечення позову відносно рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та дій уповноваженої особи Фонду, які приймаються (вчиняються), зокрема, при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку. Заявники апеляційної скарги вказують на те, що оскільки рішення Фонду, дія якого зупинена рішенням суду, стосується процедури ліквідації банку, то у суду були відсутні правові підстави для забезпечення позову у такий спосіб. Крім цього, заявники апеляційної скарги вказують на те, що позивач, з доводами якого фактично погодився суд першої інстанції, безпідставно ототожнює «відчуження права вимоги за кредитним договором» та «відчуження предмету іпотеки/нерухомого майна». За наслідком продажу прав вимоги за кредитом юридичної особи фактично відбудеться відступлення права вимоги, тобто передання кредитором своїх прав за правочином іншій особі, що свідчить про безпідставність доводів позивача і висновків суду першої інстанції про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за клопотанням позивача або з власної ініціативи суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Із аналізу ст.117 КАС України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При цьому, відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив

з існування ризику заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та настання негативних наслідків внаслідок реалізації оскаржуваного рішення Фонду та того, що без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних засиль та витрат.

Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі судом не зазначено, в чому полягає ризик заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та настання для нього негативних наслідків до ухвалення рішення в адміністративній справі.

При цьому, встановлені обставини справи свідчать про те, що торги були організовані з приводу продажу права вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-КL, а не з приводу реалізації нерухомого майна, яке, як зазначає позивач, належить йому на праві власності. Отже, продаж прав вимоги за кредитом юридичної особи не зачіпає права власності позивача та не впливає на його право щодо нерухомого майна, яке передано в заставу банку з метою забезпечення виконання позичальником кредитного договору. За наслідками продажу прав вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-КL фактично відбудеться відступлення права вимоги, тобто передання кредитором (ПАТ «БАНК ФОРУМ») своїх прав за правочином іншій особі.

Крім цього, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до п.2 ч.5 ст.117 КАС України не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Оскаржуване рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосується здійснення Фондом процедури ліквідації ПАТ «БАНК ФОРУМ», оскільки саме в межах процедури ліквідації Фондом здійснюються заходи щодо реалізації майна та активів неплатоспроможного банку, зокрема, щодо продажу прав вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-КL (позичальник ТОВ ПФГ «СПАРТА»), шляхом проведення відкритих електронних торгів (аукціону).

З огляду на викладене, оскаржену ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст..159 КАС України, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню, а клопотання позивача про забезпечення позову, з урахуванням наведених в ньому мотивів, підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.117, ст..ст.199, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Крос" - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року по справі №804/586/17 - скасувати.

У задоволенні клопотання Компанії "Wildman Capital Group INC" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 29.03.2017р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк