Ухвала суду № 65622770, 15.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2017 рокусправа № 808/9150/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чабаненко С.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 р. по справі за позовом Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради звернулося до суду з адміністративними позовом до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 21.12.2015 року № НОМЕР_1, винесене Бердянською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 206 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №0000802201 від 21.12.2015 про збільшення комунальному підприємству Бердянськводоконал Бердянської міської ради суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 409 990 гривень та 204 995 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю (ОСОБА_1В.) підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржену постанову, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача за довіреністю (ОСОБА_2Е.) в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, Бердянською ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка КП Бердянськводоконал з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, військового збору за період з 01.08.2014 по 31.12.2014, єдиного соціального внеску за період з 01.10.2012 по 31.12.2014.

За результатами перевірки податковим органом складено акт №145/08-22-22-01-06/37622628 від 03.12.2015 року, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, які підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 409 990грн. та зменшення залишку відємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 15 571грн. (а.с. 7-44, т.1)

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000802201 від 21.12.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 614 985 грн., в т.ч. за основним платежем 49 990 грн. та штрафними санкціями 204 995грн. (а.с. 45, т.1).

Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень всупереч положенням ПК України, а тому рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Приписами п. 189.1 ст. 189 ПК України передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з вимогами пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПК України, від оподаткування звільняються операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.

Відповідно до пп. 14.1.16 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що виробнича дотація з бюджету - це фінансова допомога з боку держави, що надається суб'єкту господарювання на безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та/або для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України Про ціни і ціноутворення № 5007-VI від 21.06.2012, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України Про житлово-комунальні послуги №1875-IV від 24.06.2004, у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Постановами КМУ від 20.03.2013 №167 й №30 від 29.01.2014 затверджено Порядок та умови надання у 2012-2013 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, розрахунки обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються населенню КП Бердянськводоканал, затверджено міським головою м. Бердянська та узгоджені протоколами засідання комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Запорізької області: №1 від 23.04.2013 року, №6 від 06.08.2013 року, №9 від 30.10.2013 року, № 18 від 21.03.2014 року, №22 від 15.05.2014 року, №23 від 20.05.2014 року, №28 від 31.07.2014 року (а.с.171-205, т.1).

На підставі затверджених розрахунків КП Бердянськводоканал отримано субвенцію з бюджету у розмірі 26 573 253 гривень, які відповідно до банківських виписок було перераховано за кодом бюджетної класифікації 2610 (т.1 а.с.206-211).

Відповідно до п. 48 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Згідно з п.32 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Отже, з аналізу вищенаведеного колегія суддів доходить висновку, що субвенція на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення населенню надавалася КП Бердянськводоканал на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 167 від 20.03.2013 та №30 від 29.01.2014 у вигляді субсидії за кодом економічної класифікації 2610.

Колегія суддів, враховуючи вищенаведене доходить висновку, що позивачем у даному випадку не було порушено вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України, оскільки фактично відбулася компенсація різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету (субсидії) для операцій з постачання/відведення води (товарів/послуг), а тому під час формування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивач правомірно керувався приписами пп.197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

Ухвалив:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 р. по справі № 808/9150/15 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:С.В. Чабаненко

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:А.В. Шлай