Постанова № 65622499, 24.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 березня 2017 року № 826/13578/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-ГРУП» до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним і нечинним розпорядження, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-ГРУП» (надалі - ТОВ «ПРАЙМ-ГРУП», позивач) до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - виконавчий орган КМР (КМДА), відповідач 1), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент, відповідач 2) про визнання протиправним і нечинним з моменту прийняття розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) від 15.07.2016 року №549 в частині відмови ТОВ «Прайм-груп» у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами за поданими заявами; зобов'язання Департаменту та виконавчого органу КМР (КМДА) видати ТОВ «Прайм-груп» дозвіл на розміщення зовнішньої реклами у місті Києві за адресою: Печерський район, вул. Кутузова, 8 з 17.06.2016 року на необмежений строк.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «Прайм-груп» вчинено всі необхідні та передбачені законодавством дії для отримання дозволів на розміщення рекламних засобів, а відповідачем 1 всупереч вимогам законодавства прийнято незаконне рішення про відмову в наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами, чим порушено права позивача. Крім того, позивач звертає увагу, що відповідачем 1 порушено строки розгляду заяв товариства на отримання дозволів.

Представник відповідача 1 у судове засідання не прибув, подав суду письмові заперечення, у яких зазначено, що надання позитивних пропозицій щодо надання заявникові документу дозвільного характеру є правом робочого органу (відповідача 2), прийняття розпорядження про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є також правом дозвільного органу (відповідача 1), а не його обов'язком. Крім того, позитивний висновок (пропозиція, розпорядження про надання дозволу) можливе лише у разі, коли подані заявником документи відповідають усім встановленим вимогам щодо надання дозволу на право на провадження певних дій. Чинне законодавство не передбачає обов'язку дозвільних органів надати документ дозвільного характеру виключно на тій підставі, що ним поданий тільки повний перелік необхідних документів. Окрім того, відповідач 1 зазначає, що чинним законодавством не встановлено строку для надання дозволу, а тому строки розгляду заяви позивача відповідачами не порушено.

Відповідач-2 явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, письмових заперечень та копії матеріалів, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов, суду не надав.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ТОВ «Прайм-груп» 03.06.2016 р. подано через державного адміністратора міського дозвільного центру до робочого органу (дозвільного органу) - Департаменту заяву №01065-000213003-111 про надання дозвільного документа, а саме: дозволу на розміщення зовнішньої реклами у місті Києві за адресою: Печерський район, вул. Кутузова, 8.

Згідно опису документів, до ЦНАП позивачем разом із заявою подано фотокартку та комп'ютерний макет місця, на якому планується розташування рекламного засобу; ескіз РЗ з конструктивним рішенням, завіреним підписами та печатками розробника; документ, що посвідчує особу законного представника; копія довіреності.

Розпорядженням виконавчого органу КМР (КМДА) від 15.07.2016 р. №549 відмовлено у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами за поданими заявами, зокрема, у п. 204 Додатку до розпорядження відмовлено ТОВ «Прайм-груп» згідно поданої заяви №01065-000213003-111.

Незгода позивача з вказаною відмовою зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року (надалі - Правила).

Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (пункт 1 Правил).

Пунктом 2 Типових правил визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад. Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 13 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надання дозволу на розміщення реклами належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.

Так, п. 1.3 розділу І Порядку розміщення реклами в м. Київ, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011р. №37/6253 (надалі - Порядок), визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу реклами на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який дає право на розміщення зовнішньої реклами; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; КП "Київреклама" - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Департаменту містобудування та архітектури та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - комунальна власність територіальної громади міста Києва), здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, забезпечувати виготовлення друкованої продукції, розміщення соціальної реклами та інформації соціального спрямування, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства; дозвільний орган - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати покладені на нього функції (у сфері розміщення зовнішньої реклами та реклами на транспорті, у ліфтах комунальної власності територіальної громади міста Києва), передбачені цим Порядком та Положенням про Департамент містобудування та архітектури.

Відповідно до пп. 2.1.4, пп. 2.1.6 п. 2.1 Розділу ІІ Порядку, Реєструє та розглядає заяви розповсюджувачів реклами щодо надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу, скасування та продовження строку його дії. Здійснює підготовку та подає в установленому порядку проекти розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу, відмову у його наданні, продовження строку дії дозволу, відмову у його продовженні або скасування дозволу.

Згідно з п. 4.1 - п. 4.4 Розділу ІІ Порядку, видача дозволів заявникам здійснюється у міському дозвільному центрі державним адміністратором за принципом організаційної єдності. Для одержання дозволу заявник або уповноважена ним особа подає державному адміністратору заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005р. №1176 "Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру" (із змінами і доповненнями), до якої додаються: фотокартка та комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування РЗ, та ескіз РЗ з конструктивним рішенням (конструктивне рішення завірене підписами і печаткою розробника, яке містить інформацію про основні габаритні розміри, вузли кріплення, застосовані матеріали, підключення до інженерних мереж, інші технічні характеристики та дотримання встановлених вимог ДСТУ, ДБН, ЄСКД та інших нормативних документів (формат А4), разом із завіреною належним чином копією ліцензії розробника, що підтверджує право останнього надавати послуги (роботи) на право будівельного проектування та конструювання). Перелік документів, що додаються до заяви, є вичерпним. Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається лише на один рекламний засіб (один об'єкт). Заява та документи, що додаються до неї, подаються особисто заявником (керівником юридичної особи, фізичною особою - підприємцем) або уповноваженою ним особою. Заявник несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві та документах, що додаються до неї. Заява та документи, що додаються до неї, приймаються державним адміністратором за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату та номер їх реєстрації державним адміністратором. Усі заяви щодо видачі дозволу підлягають обов'язковій реєстрації державним адміністратором.

За наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього розділу, державний адміністратор проводить реєстрацію заяви у журналі обліку/реєстрації заяв та документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, який подає суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа державному адміністратору (далі по тексту - журнал обліку державного адміністратора), та передає заяву з документами до дозвільного органу не пізніше наступного робочого дня. За наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього розділу, заява протягом трьох робочих днів реєструється дозвільним органом у журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (далі - журнал реєстрації), який ведеться за формою згідно з додатком 2 до Типових правил. Журнал реєстрації має бути прошитий, сторінки пронумеровані. На останній сторінці журналу реєстрації робиться запис про кількість сторінок, який засвідчується підписом керівника дозвільного органу та печаткою.

Дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви перевіряє місце розташування РЗ, зазначене у заяві, на предмет наявності на це місце пріоритету іншого заявника або надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу, а також дотримання вимог пунктів 13.2, 13.4 та 13.7 цього Порядку. Після перевірки місця керівник дозвільного органу приймає рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету. Рішення дозвільного органу про встановлення пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету оформлюється у вигляді наказу керівника дозвільного органу.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що відповідач 1 протягом 5 днів повинен був розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу, проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем 1 у визначені законодавством строки не вчинено жодних дій щодо розгляду заяв позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно з абз. 2, абз 4 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, відповідно до принципу мовчазної згоди, передбаченого ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Судом встановлено, що виконавчим органом КМР (КМДА) прийнято Розпорядження від 15.07.2016 року №549 про відмову у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами за поданими заявами.

У відповідності до п. 204 Додатку до Розпорядження №549 відмовлено ТОВ «Прайм-груп». у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами у місті Києві за адресою: Печерський район, вул. Кутузова, 8.

В той же час, суд зазначає, що ні у самому розпорядженні, ні у поданих суду письмових запереченнях, відповідач-1 не зазначає жодної законодавчо визначеної причини та підстави для відмови у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Не зазначає відповідач 1 також про невідповідність поданих позивачем документів вимогам, що визначені для отримання дозволу.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем документи на отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами подано 03.06.2016 р., в той час, як розпорядження видане тільки 15.07.2016 р., тобто з порушенням строків, визначених чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням положень статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що Розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) від 15.07.2016 року №549 про відмову у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами за поданими заявами в частині пункту 204, що стосується позивача, прийняте всупереч вимог законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Департаменту та виконавчого органу КМР (КМДА) видати ТОВ «Прайм-груп» дозвіл на розміщення зовнішньої реклами у місті Києві за адресою: Печерський район, вул. Кутузова, 8 з 17.06.2016 року на необмежений строк, суд зазначає наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Проте, відповідно до до ч. 1, ч. 3 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Отже, під дискреційним повноваженням суд повинен розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що безпосередньо дозвіл на розміщення зовнішньої реклами у місті Києві надає виконавчий орган КМР (КМДА), в той час як Департамент лише готує і подає відповідні пропозиції.

Проте, суд зазначає, що зобов'язання виконавчого органу КМР (КМДА) прийняти відповідне рішення про надання ТОВ «Прайм-груп» дозволу на розміщення зовнішньої реклами є втручанням в дискреційні повноваження відповідача 1, оскільки впливають на його право вибору при прийнятті відповідного рішення.

За таких обставин суд, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження суб'єкта владних повноважень у відповідних правовідносинах, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Проте суд, для повного і всебічного відновлення порушеного права позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача 1 повторно розглянути питання щодо надання ТОВ «Прайм-груп» дозволу на розміщення зовнішньої реклами згідно поданої заяви.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення.

Згідно вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-ГРУП» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.07.2016 року №549 в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю «Прайм-груп» у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами за поданою заявою.

Зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повторно розглянути питання щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-ГРУП» дозволу на розміщення зовнішньої реклами згідно поданої заяви від 03.06.2016 р.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-ГРУП» (ЄДРПОУ 34603314) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов