Постанова № 65622482, 24.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 березня 2017 року № 826/9530/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_3 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_3 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання протиправними дій щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації обліку та поновлення реєстрації місця проживання позивачів за вказаною адресою.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що у відповідача були відсутні підстави для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та її малолітньої доньки.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що зняття з реєстрації місця проживання позивачів відбулося на законних підставах у відповідності до положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 №1077 на підставі заяви нового власника квартири, а тому позовні вимоги є протиправними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.07.2008 р. ОСОБА_1 придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Згідно довідки, виданої ЖРЕО-408, позивач зареєструвала місце проживання у вказаній квартирі починаючи з 19.08.2008 р. Також, починаючи з 02.12.2008 р. у вказаній квартирі зареєстровано місце проживання малолітньої особи - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Факт реєстрації місця проживання позивачів також підтверджується карткою прописки Форма «А», виданої Центром комунального сервісу №99.

У відповідності до змісту листа Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві від 21.05.2016 р. №05/4740, копія якого наявна у матеріалах справи, представник товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернувся до начальника Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві із заявою від 08.09.2015 р. про зняття ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вказаної заяви, іпотечного договору, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» позивачів знято з реєстрації місця проживання за вказаною адресою згідно статті Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та наказу МВС України від 22.11.2012 №1077, з підстави - відчуження квартири іншій особі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Пунктом 3.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 №1077 визначений перелік підстав зняття з реєстрації місця проживання особи, а саме: заяви про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства. Інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи посвідки на постійне проживання в Україні; підстав для проживання або перебування особи на обліку у закладі/установі (повідомлення про припинення підстав для проживання/перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту); підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Приписами статі 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У свою чергу, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду (стаття 40 Закону України «Про іпотеку»).

З аналізу наведеного вбачається, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, що і відбулося у даному випадку, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наведеною вище, товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (за умови не звільнення житлового приміщення його мешканцями у добровільному порядку) з метою зняття позивачів з реєстрації місця проживання зобов'язане було звернутися до суду з позовною вимогою про примусове виселення останніх.

З огляду на те, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Таким чином, аналіз приписів статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» дає підстави дійти висновку, що зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 01.03.2016 (справа №21-5446а15) та від 30.06.2015 (справа №21-1438а15).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, представником ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» за довіреністю не подано до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві разом із заявою про зняття з реєстраційного обліку позивачів рішення суду, яке б набрало законної сили про примусове виселення зазначених осіб/ про позбавлення права власності на житлове приміщення/ про позбавлення права користування житловим приміщенням.

За таких обставин, дії відповідача щодо зняття позивачів з реєстрації місця проживання, які здійснювалися за заявою власника житла без відповідного рішення суду про примусове виселення зазначених осіб/ про позбавлення права власності на житлове приміщення/ про позбавлення права користування житловим приміщенням є протиправними.

Відповідно до Розділу VII «Скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи» Порядку №1077 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.

У разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Копія цього висновку надсилається керівнику головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальний орган ДМС) для здійснення контролю.

Про прийняте рішення особі надсилається письмове повідомлення, в якому зазначаються підстави його прийняття. Особу запрошують на прийом до територіального підрозділу ДМС для внесення відповідних відомостей до паспортного документа.

Відомості про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи вносяться до карток реєстрації особи, адресних карток та паспортного документа шляхом внесення запису «скасовано» на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства (штамп реєстрації місця проживання, або штамп реєстрації місця перебування, або штамп зняття з реєстрації місця проживання).

До реєстраційного обліку адресно-довідкового підрозділу надсилаються змінені відомості про реєстрацію місця проживання/перебування особи або талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні з відміткою «скасування попередніх відомостей».

Відповідно до приписів частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи, що в паспорті ОСОБА_1 відсутня відмітка про зняття з реєстрації, та те, що даним рішенням встановлена протиправність дій Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд вважає за необхідним вийти за межі заявлених позивачами позовних вимог, з метою повного захисту прав та інтересів позивачів, та задовольнити решту його похідних вимог саме шляхом зобов'язання відповідача:

- внести до карток реєстрації ОСОБА_1 та її малолітньої доньки ОСОБА_3 відомості про скасування зняття з реєстрації місця проживання зазначених осіб шляхом внесення запису «скасовано» на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства;

- надіслати до реєстраційного обліку адресно-довідкового підрозділу змінені відомості про поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності винесення оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги вимоги ч. 1 та ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 02.12.2008 р) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві внести до карток реєстрації ОСОБА_1 та її малолітньої доньки ОСОБА_3 відомості про скасування зняття з реєстрації місця проживання зазначених осіб шляхом внесення запису «скасовано» на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства.

Зобов'язати Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві надіслати до реєстраційного обліку адресно-довідкового підрозділу змінені відомості про поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 102,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов