Постанова № 65622475, 28.03.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/91/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача Безбородової І.М.,

представників відповідача Савицького І.О., Глібка В.П.,

прокурора Тишкевич Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Державного підприємства «Чернігівторф» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, штрафних санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - ЧОУ ПФУ) з адміністративним позовом до Державного підприємства «Чернігівторф» (далі - ДП «Чернігівторф») про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, штрафних санкцій та пені за період з 01.01.2011 по 30.09.2013 у розмірі 1528671,12 грн. Свої вимоги мотивує тим, що структурний підрозділ ДП «Чернігівторф» - Філію Смолинський торфзавод ДП «Чернігівторф» зареєстровано платником єдиного соціального внеску в ЧОУ ПФУ та останньою несвоєчасно і не в повному обсязі сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що, у свою чергу, стало підставою для винесення ЧОУ ПФУ рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимоги про сплату боргу.

Прокурор та представник ЧОУ ПФУ у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі та просили у їх задоволенні відмовити, оскільки у відповідності до пункту 2 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 04.07.2013 №406-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Таким чином, вважають, що саме податковий орган, як орган, який, у відповідності до вищевказаної статті, має право здійснювати адміністрування єдиного внеску до набрання чинності вищевказаним законом, тобто до 11.08.2013, має право звертатись до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості по єдиному внеску, а не органи Пенсійного фонду України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ДП «Чернігівторф» (код ЄДРПОУ 02968220) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.11.2016 (а.с.9-12).

З матеріалів справи вбачається, що Філія Смолинський ДП «Чернігівторф» (код ЄДРПОУ 26467698) є структурним підрозділом ДП «Чернігівторф» без права юридичної особи, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.11.2016 (а.с.9-12), та остання перебуває на обліку у ЧОУ ПФУ.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини регулюються нормативно-правовими актами, чинними на момент винесення ЧОУ ПФУ вимоги про сплату боргу - 01.08.2013.

У свою чергу, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Отже, у розумінні пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI Філія Смолинський ДП «Чернігівторф» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому, частина 2 статті 6 Закону № 2464-VI зобов'язує платника єдиного внеску, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону № 2464-VI передбачено порядок обчислення і сплати єдиного внеску, в якій, зокрема, зазначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до статті 12 Закону № 2464-VI завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до пунктів 6.2. - 6.6. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5), сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV Інструкції № 21-5, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках, зокрема, якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску та зі сплати штрафних санкцій. В цьому випадку вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до Інструкції № 21-5 (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції № 21-5 (для платника - фізичної особи).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з органами Пенсійного фонду у порядку, встановленому Пенсійним фондом України, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду - має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги до суду платник зобов'язаний письмово повідомити протягом десяти робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2011, 16.08.2011, 06.09.2011, 05.10.2011, 17.11.2011, 05.01.2012, 21.08.2012, 03.10.2012, 05.11.2012, 05.12.2012, 05.04.2013, 15.04.2013, 08.05.2013 винесені рішення №№ 13,145,151,181,268,4,599,764,812,860,177,203,260 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до яких до відповідача були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня (а.с. 26-35,44-46).

Вказані рішення були отримані відповідачем 09.04.2011, 19.08.2011, 15.09.2011, 11.10.2011, 19.11.2011, 10.01.2012. 28.08.2012, 09.10.2012, 08.11.2012, 11.12.2012, 12.04.2013, 19.04.2013, 25.05.2013, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, наявних у матеріалах справи (а.с. 26-35,44-46 на звороті).

На підставі карток особових рахунків Філії Смолинський ДП «Чернігівторф» та відповідно до Інструкції № 21-5 останній була направлена вимога про сплату боргу від 06.08.2013 № Ю-1296 (а.с. 47).

Вищевказану вимогу про сплату боргу Філією Смолинський ДП «Чернігівторф» не отримано та повернуто відповідним відділенням поштового зв'язку на адресу ЧОУ ПФУ з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією конверту, наявного у матеріалах справи (а.с.47 на звороті).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що, у відповідності до абзацу 5 пункту 6.4. Інструкції № 21-5, вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Отже, оскільки вимога про сплату боргу від 06.08.2013 № Ю-1296 надсилалась ЧОУ ПФУ на адресу Філії Смолинський ДП «Чернігівторф» рекомендованим листом з повідомленням про вручення, то остання вважається врученою Філії Смолинський ДП «Чернігівторф» належним чином.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, загальна сума заборгованості Філії Смолинський ДП «Чернігівторф» зі сплати єдиного соціального внеску, штрафних санкцій та пені за період з 01.01.2011 по 30.09.2013 становить 1528671,12 грн. (1661352, 40 грн. (нарахування згідно звітів) + 124686,05 грн. (штрафні санкції та пеня) - 151245,39 грн. (перебуває на виконанні) - 19,56 грн. (акт перевірки) - 106102,38 грн. (часткова сплата заборгованості) = 1528671,12 грн.

Водночас, суд звертає увагу на той факт, що звіти, в яких визначена сума єдиного внеску, були самостійно подані Філією Смолинський ДП «Чернігівторф».

При цьому, відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені і вимога про сплату боргу не оскаржувались, що свідчить про їх узгодженість.

Даний факт не заперечувався і представниками відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до частини 3 статті 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що її створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до частини 2 статті 80 Цивільного Кодексу України саме юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю і може бути позивачем та відповідачем у суді.

Таким чином, відповідачем у даній справі за зобов'язання структурного підрозділу Філії Смолинський ДП «Чернігівторф» виступає ДП «Чернігівторф».

За таких обставин та з урахуванням того, що сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені, за період з 01.01.2011 по 30.09.2013, у розмірі 1528671,12 грн., у встановлені законодавством строки, не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості, станом на день розгляду цього спору, не надано, суд вважає, що позовні вимоги Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Державного підприємства «Чернігівторф» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, штрафних санкцій та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом не приймаються до уваги посилання представників відповідача на факт відсутності у ЧОУ ПФУ права на звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості з єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, оскільки, у відповідності до пункту 2 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 04.07.2013 №406-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», таким правом до набрання чинності вищевказаним законом, тобто до 11.08.2013, наділені податкові органи, з огляду на наступне.

Так, 11.08.2013 набрав чинності Закон України від 04.07.2013 № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» (далі - Закон № 406-VІІ), яким урегульовано питання щодо передачі функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від Пенсійного фонду України Міністерству доходів і зборів України.

У свою чергу, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 406-VІІ встановлено, що процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи». Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

При цьому, наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 був затверджений Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який набрав чинності 01.10.2013.

Як встановлено у судовому засіданні, на підставі вищевказаного Порядку, з 01.10.2013 органами Пенсійного фонду України справи щодо адміністрування єдиного внеску передано до податкових органів.

При цьому, заборгованість Філії Смолинський ДП «Чернігівторф» зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені до податкових органів передано не було, оскільки заборгованість виникла до моменту передачі повноважень щодо адміністрування єдиного внеску органами Пенсійного фонду України податковим органам.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність звернення саме ЧО УПФУ до суду з адміністративним позовом про стягнення ДП «Чернігівторф» суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені 01.01.2011 по 30.09.2013 в розмірі 1528671,12 грн.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Чернігівторф" (код ЄДРПОУ 02968220) на користь управління Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (р/р 25601200287321 в ОПЕРВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 40378209) заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені в розмірі 1528671 (один мільйон п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 12 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.В. Падій