Постанова № 65622424, 29.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2017 року № 826/18764/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (надалі також відповідач) про визнання протиправною бездіяльності у зв'язку з ненаданням відповіді на лист №3596/9/26-50-10 від 20.07.2016 року; зобов’язання розглянути питання зупинення виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа №826/26292/15 від 23.06.2016 року та повідомити позивача про прийняте рішення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства не надано відповідь на лист позивача щодо зупинення виконавчого провадження, в той час як виконавче провадження підлягає зупиненню у зв’язку із поданням ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві касаційної скарги на постанову суду, на підставі якої видано виконавчий лист.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, письмових заперечень та копії матеріалів, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов, суду не надав.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

На виконанні в управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві у м. Києві перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа №826/26292/15, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва щодо зобов’язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок щодо суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглесинтез Інжиніринг" (код ЄДРПОУ 38218657) за серпень 2014 року у розмірі 25 675 819,00 грн.

Так, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження №51654575 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2016 р. №826/26292/15.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві подано касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва №826/26292/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2016 року залишено касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

В той же час, позивач зазначає, що він листом №3596/9/26-50-10 від 20.07.2016 року повідомив відповідача про оскарження зазначеної постанови суду, на виконання якої видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження, в касаційному порядку, та просив винести постанову про зупинення виконавчого провадження, проте, відповідач будь-яких дій не вчинив, відповіді на вказаний лист позивачу не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за правилами ст. 86 КАС України, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи, щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до частини 2 статті 17 цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема, такі документи, як виконавчі листи, що видаються судами.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2016 р. №826/26292/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 р.

Таким чином, постанова, на підставі якої виданий виконавчий лист і відкрите ВП №51654575 набрала законної сили та підлягає до виконання.

В той же час, позивач стверджує, що звернуся до відповідача із листом №3596/9/26-50-10 від 20.07.2016 року щодо зупинення виконавчого провадження у зв’язку із поданням касаційної скарги.

Проте, будь-яких доказів направлення вказаної заяви на адресу відповідача, як і самої заяви позивач суду не надав.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В даному випадку суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення позивача до відповідача із зазначеним листом, а отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності у зв'язку з ненаданням відповіді на лист №3596/9/26-50-10 від 20.07.2016 року задоволенню не підлягають.

Окрім того, суд зазначає, що ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік обставин, що зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження, серед яких така обставина як подання касаційної скарги на рішення суду, на виконання якого відкрито виконавче провадження, відсутня.

Суд зазначає, що подання касаційної скарги на постанову суду, на підставі якої видано виконавчий лист і відкрито виконавче провадження не позбавляє ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві обов’язку виконувати рішення суду, що набрало законної сили.

Враховуючи зазначене, у суду відсутні підстави для зобов’язання відповідача розглянути питання зупинення виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа №826/26292/15 від 23.06.2016 року.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов