Ухвала суду № 65622206, 30.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №820/1313/17

Харківський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 березня 2017 р. м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А., розглянувши адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними та скасування вимоги та податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1), в результаті якого складено акт від 24.02.2017 року № 508/20-40-13-04-2891221095;

- визнати неправомірною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.03.2017 року № 0002751304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 16.03.2017 року № 0002781304;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 16.03.2017 року № 0002791304;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 16.03.2017 року № 0002741304.

Суд, перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову, вважає за необхідне залишити його без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАСУ до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

При перевірці матеріалів справи суддею також встановлено, що позивачем разом із позовом додано як доказ сплати судового збору платіжне доручення № 1646 від 24.03.2017 року за подачу до суду адміністративного позову на суму 640,00 грн., тобто не в належному розмірі, що не відповідає положенням Закону України "Про судовий збір" та КАС України.

З приводу розміру сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, а для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за адміністративний позов майнового характеру, податний суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за адміністративний позов немайнового характеру, податний суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового необхідно враховувати наступне.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Суд зазначає, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру (визнання протиправними дій) та вимогами майнового характеру, а саме: визнання неправомірними та скасування таких рішень: вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.03.2017 року № 0002751304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 27 583,10 грн.; податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 16.03.2017 року № 0002781304 на суму 301 628,08 грн.; податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 16.03.2017 року № 0002791304 на суму 184 397,50 грн. та податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 16.03.2017 року № 0002741304 на суму 5 666,21 грн.

Згідно положень ч. 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи часткову сплату судового збору у сумі 640,0 грн., необхідна до сплати сума судового збору за одну вимогу немайнового характеру (1 600,0 грн.) та вимоги майнового характеру (5 192,75 грн.) у загальному розмірі становить 6 152,75 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 106 КАС України, де зазначено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви однією з вимог позивача є визнання неправомірною та скасування вимоги.

Однак, при визначенні суми судового збору та виходячи з аналізу додатків до адміністративного позову позивача, суд розцінює таку вимогу як вимогу про визнання неправомірним саме рішення, оскільки позивачем зазначено дату, номер та зміст саме рішення - від 16.03.2017 року № 0002751304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В силу положень статті 106 КАС України, позивач може зазначити зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу шляхом внесення уточнень в прохальну частину позовної заяви.

Суд зазначає, в разі внесення уточнень в прохальну частину позовної заяви, що може мати наслідком та відповідно, вплинути на збільшення/зменшення загальної суми майнових вимог, при самостійному визначенні необхідної до сплати суми судового збору за подання адміністративного позову позивач має виходити саме зі змісту уточнених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Отже, суд приходить до висновку, що задля усунення недоліків позивач повинен надати до суду докази сплати судового збору (оригінал квитанції про сплату судового збору) за подачу до суду адміністративного позову, в належному розмірі, встановленим чинним законодавством.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 108, 165, 185 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними та скасування вимоги та податкових повідомлень - рішень - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви протягом п'яти календарних днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, попередивши, що у разі невиконання вимог ст.106 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н.А. Полях