Постанова № 65621745, 24.03.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2017 р. Справа № 809/351/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Федик Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Державної служби з питань праці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови № 09-01-105/231 від 29.09.2016,-

ВСТАНОВИВ:

28.02.2017 фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної служби з питань праці в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №09-01-105/231 від 29.09.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, на підставі помилкових висновків, встановлених під час перевірки проведеної з 15.09.2016 до 19.09.2016, про допуск позивачем 02.07.2016 працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), всупереч законодавству про працю оскаржуваною постановою застосував штраф в розмірі 43 500 гривень. Вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №09-01-105/231 від 29.09.2016.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позивачем позов підтримав, з мотивів викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, суду пояснила, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем правомірно.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступне.

В період з 15.09.2016 до 19.09.2016 посадовою особою Управління Держпраці в Івано-Франківській області здійснено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за наслідками якої складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №09-01-0029/464 (а. с. 10 - 11).

29.09.2016 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №09-01-105/291, якою, у відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штраф в розмірі 43 500 гривень (а. с. 9).

Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення слугували висновки перевірки, що відображені в акті за №09-01-0029/464, які ґрунтуються на висновках рейду-обстеження, 02.07.2016, представниками рейдової міської робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, якою встановлено, що в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_4 стажувалася один день у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, трудовий договір не представлено. При проведенні позапланової перевірки 15.09.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_3 представила трудовий договір від 19.08.2016 з ОСОБА_4, яка прийнята на посаду продавця.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (частина 1 статті 1).

Відповідно частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як встановив суд, відповідач 29.09.2016 постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №09-01-105/231 від 29.09.2016 застосував до позивача штраф в розмірі 43 500 гривень на підставі висновку рейду-обстеження представниками рейдової міської робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення про допуск 02.07.2016 працівника позивача до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

На момент проведення службовими особами відповідача перевірки позивача, в період з 15.09.2016 до 19.09.2016, між позивачем та її працівником ОСОБА_4 був укладений трудовий договір, що підтверджується постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за №344/13004/16-п від 11.11.2016.

Відповідно підпункту 6 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно пункту 7 Порядку Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Міністерства соціальної політики України за №390 від 02.07.2012 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, який встановлює процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)", Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386 (далі - Порядок).

Згідно пункту 2 Порядку право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Відповідно пункту 3 Порядку інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У відповідності до пункту 6 Порядку перевірка складається з таких етапів: робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора. Оформлення документів за результатами перевірки. Ознайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки. Проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

Згідно пункту 7 Порядку за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України за №509 від 17.07.2013 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).

Згідно пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно пункту 8 зазначеного Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Таким чином, право на проведення перевірок за дотриманням законодавства про працю та встановлення факту порушення трудового законодавства мають посадові особи Державної служби України з питань праці та посадові особи її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. За результатами перевірки інспектори з питань праці складають акт про виявлені порушення законодавства про працю. Висновки акта перевірки інспекторів з питань праці є підставою для винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими особами.

В даних правовідносинах оскаржувана постанова винесена органом з питань праці на підставі даних, встановлених представниками рейдової міської робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення під час рейду-обстеження 02.07.2016, тобто на підставі висновків осіб, які не уповноважені Законом на здійснення перевірок фізичних чи юридичних осіб з питань праці, а також не наділеними повноваженнями контролюючих органів.

Оскільки, саме висновки інспектора з питань праці, відображених в акті перевірки, є підставою для винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими особами органів з питань праці, то, в даних правовідносинах, не може застосовуватися штраф до суб'єкта господарської діяльності на підставі обставин, встановлених не уповноваженими на те особами та у порядку і спосіб, що не передбачені Законом.

Факт порушення трудового законодавства інспектором з питань праці самостійно не виявлено під час перевірки, а використання відомостей, отриманих з інших джерел у не встановлений Законом спосіб не може слугувати підставою для висновків про наявність будь-яких порушень.

Як наслідок, є протиправною та підлягає скасуванню постанова № 09-01-105/231 від 29.09.2016 управління Державної служби з питань праці в Івано-Франківській області про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

Враховуючи викладене, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, а даний адміністративний позов таким, що підлягає до задоволення.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, визначеного статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач квитанцією за №0.0.715668266.1 від 27.02.2017 на суму 640 гривень підтвердив сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної служби з питань праці в Івано-франківській області сплачений судовий збір в розмірі 640 гривень.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 09-01-105/231 від 29.09.2016 управління Державної служби з питань праці в Івано-Франківській області про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної служби з питань праці в Івано-франківській області (код ЄДРПОУ 39784625, вулиця Незалежності 67, місто Івано-Франківськ) сплачений судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 29.03.2017.