Постанова № 65621496, 01.03.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року 14 год. 15 хв.Справа № 808/4050/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ХАУС» до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ХАУС» (далі іменується позивач) звернулось із адміністративним позовом до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2016 № НОМЕР_1, винесене відповідачем відносно позивача щодо збільшення суми грошових зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 121 905,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство з метою розширення кола потенційних клієнтів користувалося послугами агентів-посередників для збуту товару, одним з яких був ФОП ОСОБА_1 Стверджує, що за результатами наданих підприємцем послуг, позивачем був укладений договір з ТОВ «Південспецбуд» на поставку залізобетонної продукції. Зазначає, що господарська операція з ФОП ОСОБА_1 підтверджується належним чином оформленими документами, зокрема, договором, звітом та актом виконаних робіт, платіжними документами. З огляду на викладене, вважає хибними та необґрунтованими висновки контролюючого органу про наявність порушення з боку товариства вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

01.03.2017 до суду надійшло клопотання (вх. № 6297) від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 01.03.2017 вх. № 6296 посилається на те, що за результатами проведеної контролюючим органом планової виїзної перевірки встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання - ТОВ «АЗОВ ХАУС» показників звіту про фінансові результати «Інші операційні витрати» за період з 01.01.2015 по 31.03.2016 на суму 677 250 грн., у тому числі за 2015 рік на 677 250 грн. Вказує, що наданий до перевірки акт та звіт ФОП ОСОБА_1 не містять чіткого змісту та обсягу господарських операцій, способу вчинення дій, застосованого напрямку вивчення ринку, результатів спостереження за економічними показниками тощо. Приходить до висновку, що надані до перевірки документи не дають змоги чітко відстежити, що є результатом замовлених послуг та яким чином позивач використовує їх у власній господарській діяльності, відтак вказані первинні документи не відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На підставі викладеного, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у межах повноважень та у спосіб, визначений законом. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання 01.03.2017 зявився представник відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі направлень, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст.. 77 та ст.. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка фахівцями Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «АЗОВ ХАУС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, військового збору за період з 01.08.2014 по 30.06.2016, єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт від 30.09.2016 № 157/08-22-14-01-06/34976304.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «АЗОВ ХАУС» вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 на суму 120 677 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 120 677 грн.

22.11.2016 Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі акту перевірки від 30.09.2016 № 157/08-22-14-01-06/34976304, винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ТОВ «АЗОВ ХАУС» збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 121 905 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 22.11.2016 №0001931401, ТОВ «АЗОВ ХАУС» звернулось з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку обєкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.п. 131.1.1п. 131.1 ст. 131 ПК України платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є: субєкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України передбачено, що обєктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом (далі агент) послуг суб'єктам господарювання при провадженні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За агентським договором одна сторона (агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (принципалу) в укладенні договорів або сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта та за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГКУ).

Таким чином, агентський договір належить до посередницьких договорів на надання послуг, що впливає на порядок відображення в обліку операцій за такими договорами. Сенс агентського договору полягає в тому, що діяльність, яку провадить агент за дорученням та в інтересах принципала, спричиняє майнові наслідки для принципала, а не агента.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 297 Господарського кодексу України агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України.

Судом зясовано, що 02.01.2015 між ТОВ «АЗОВ ХАУС» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір № 02/01 про надання агентсько-посередницьких послуг, відповідно до умов якого Замовник доручив Виконавцеві, а Виконавець зобовязався надати Замовнику за плату наступні послуги: пошук потенційних покупців будівельної продукції; вивчення ринку послуг; від імені Замовника проводити переддоговірну роботу з ними, сприяти укладенню договорів поставки продукції Замовника з такими покупцями.

Відповідно до Розділу ІІ «Обовязки Виконавця» останній зобовязаний вивчати територію з метою виявлення потенційних покупців, вести переговори щодо укладання договорів продажу продукції, формувати інформаційний банк даних; інформувати Замовника про необхідність проведення переговорів, сприяти організації зустрічей і переговорів між представниками; терміново інформувати Замовника про результати пошуку покупців, за згодою Замовника - в електронному вигляді; не залучати до виконання послуг третіх осіб, забезпечити повну конфіденційність отриманої від Замовника інформації.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що акти наданих послуг Виконавець надає Замовнику не пізніше 30.12.2015. Виплата винагороди здійснюється на протязі 90 календарних днів з дати затвердження Замовником акту наданих послуг.

Згідно з п.п. 3.1.6 Договору Замовник зобовязаний в терміни, передбачені цим Договором, виплатити винагороду Виконавцеві у розмірі 15% від суми коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок Замовника, за продукцію по укладеним угодам при посередництві Виконавця.

Аналіз положень укладеного між «АЗОВ ХАУС» та ФОП ОСОБА_1 договору від 02.01.2015 № 02/01 дає підстави стверджувати, що він є саме агентським договором, основною метою якого є надання послуг в укладенні договорів або сприяння їх укладенню.

Договір від 02.01.2015 № 02/01 містить всі істотні умови, які визначені обовязковими в силу закону.

Згідно ОСОБА_2 до договору № 02/01 від 02.01.2015 про надання агентсько-посередницьких послуг ФОП ОСОБА_1 з метою стимулювання збуту товарів Замовника здійснив моніторинг споживчого попиту та провів географічні дослідження на території України, в т.ч. Запорізького регіону щодо пошуку наявних покупців, зацікавлених у придбанні залізобетонних споруд.

Зазначено, що Виконавцем проведена переддоговірна робота з наступними субєктами господарської діяльності: ТОВ «Південспецбуд», ТОВ «Аскет Шиппінг», Запорізька торгово-промислова палата, ТОВ «Весмастер-Запоріжжя», ТОВ «Бердянськ Шиппінг».

За змістом акту, дії Виконавця сприяли укладенню договору з ТОВ «Південспецбуд» б/н від 24.04.2015, яке замовило залізобетонну продукцію - стінові панелі СП-1, СП-2, плити-покриття ПП-1, залізобетонні блоки БП-05-17х23.

Також вказано, що від покупця - ТОВ «Південспецбуд» надійшли кошти на рахунок Замовника у розмірі 4 515 000,00 грн., а відтак сума винагороди Виконавця складає 15% - 677 250,00 грн.

В акті № ЛЮ-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2015 сторони підтвердили, що Виконавцем за договором № 02/01 від 02.01.2015 були проведені роботи (надані послуги) по залученню покупців у кількості 1 послуга на суму 677 250,00 грн.

Платіжними дорученнями від 28.03.2016 № 1203 та від 07.04.2016 № НОМЕР_2 «АЗОВ ХАУС» перерахувало ФОП ОСОБА_1 кошти в сумі 677 250,00 грн.

Суд зауважує, що головною умовою для врахування у складі податкових витрат із надання агентських послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку. Підтвердженням зв'язку витрат із надання агентських послуг з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути, зокрема, договір із надання агентських послуг. В свою чергу, підтвердженням фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути, зокрема, але не виключно, такі документи: акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг; звіт із надання агентських послуг, у якому мають бути викладені результати таких послуг.

З урахуванням вказаного вище, суд зазначає, що акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції. Крім того, в актах виконаних робіт повинен бути наведений конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.

У звіті із надання агентських послуг повинна міститися інформація про: потенційних клієнтів субєкта господарювання, аналіз проведеної роботи та її результати. .

Суд відмічає, що надані позивачем ОСОБА_2 та акт виконаних робіт (наданних послуг), платіжні документи тощо містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є належною підставою для віднесення сум вартості відображених цими документами послуг до складу витрат на збут.

Також, позивачем долучена до матеріалів справи копія договору поставки б/н від 24.04.2015 укладеного між ТОВ «Південспецбуд» (покупець) та ТОВ «АЗОВ ХАУС» (постачальник), відповідно до умов якого постачальник зобовязався передати у власність покупця збірні залізобетонні вогневі споруди (товар), а покупець зобовязався прийняти та оплатити його на умовах, передбачених вказаним договором. Згідно з п. 1.2 Договору найменування товару, кількість, якість та ціна, а також загальна вартість товару, постачання якого буде здійснюватись у відповідності до вказаного договору, обумовлюються сторонами у Специфікаціях, які є невідємними частини договору.

До договору сторонами було складено 6 специфікацій, в яких погоджено найменування, кількість та вартість товару.

Поставка товару підтверджується долученими до справи копіями видаткових накладних, ТТН, тощо та не ставиться контролюючим органом під сумнів.

Отже, суд приходить до висновку, що надання агентських послуг не суперечить чинному законодавству України, оскільки не існує жодного нормативно - правового акту, який би заборонив або обмежував таку діяльність.

Також, з огляду на умови вищевказаного договору про надання послуг, суд вважає, що відповідні послуги мають безпосереднє відношення до господарської діяльності позивача, оскільки кінцевої метою їх надання є збільшення об'ємів продажу товару.

Посилання контролюючого органу на положення п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПК України суд вважає безпідставними, оскільки як вже зазначалося вище укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_1 договір є агентським договором. Відтак, обґрунтування позиції податковим органом з кваліфікацією укладеного правочину є договору про надання маркетингових послуг є законодавчо необґрунтованим.

Відтак, доводи контролюючого органу щодо відсутності у звіті та акті виконаних робіт (наданих послуг) обовязкової для маркетингових правовідносин інформації, суд дослідивши відхиляє у звязку із необґрунтованістю.

Також, наявність у штаті ТОВ «АЗОВ ХАУС» посад двох комерційних агентів, до функціональних обовязків яких відноситься в тому числі збут продукції підприємства, не є тотожними обовязкам, покладеним на ФОП ОСОБА_1 за договором від 02.01.2015.

Так, підприємець зобовязався підшукати потенційних покупців будівельної продукції; сприяти укладенню договорів поставки продукції Замовника з такими покупцями.

Обовязки комерційних агентів, визначені посадовими інструкціями охоплюють коло повноважень які повязані із реалізацією продукції товариства, зокрема, організація поставки покупцям, підготовка договорів, ведення перемовин, організація поставок, контроль запасів на складах, тощо.

В той же час, посадова інструкція не покладає на комерційних агентів підприємства обовязку з конкретного пошуку покупців та укладення з ними договорів.

Таким чином, наявність у штатному розписі позивача двох посад комерційних агентів не визначена законодавцем як перешкода для укладення цивільно-правового договору про надання агентських послуг.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Податковим органом не доведено на підставі належних та допустимих доказів правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.11.2016, відтак його слід визнати протиправним та скасувати.

За викладених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ХАУС»задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області № НОМЕР_1 від 22.11.2016, яким ТОВ «АЗОВ ХАУС» збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 121 905 грн.

Присудити на користь ТОВ «АЗОВ ХАУС» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ вул. Дружби, 33, код ЄДРПОУ 34976304) судовий збір в розмірі 1 828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 58 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Праці, 20, код ЄДРПОУ 39500075).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко