Постанова № 65621271, 16.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 р. Справа № 804/1739/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Приватного підприємства «КОП»

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Криворізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «КОП», в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просив стягнути кошти платника податків Приватного підприємства «КОП» (код ЄДРПОУ 25513717, вул. Українська, 95 А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50072) з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника податків, на користь Державного бюджету (на р/р 33215812700026, код бюджетної класифікації 18010600, отримувач УДКС у Центрально-Міському районі, код ОКПО 38032222, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у загальній сумі 47385,44грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що відповідач має податковий борг в загальному розмірі 47385,44грн., який виник внаслідок несплати у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих грошових зобовязань з орендної плати за землю відповідно до податкової декларації від 19.02.2015р. №9018119089 у розмірі 44414,94грн., а також у звязку із нарахуванням контролюючим органом в порядку приписів ст.129 Податкового кодексу України на вказану суму боргу відповідача пені у розмірі 2970,50грн. При цьому відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу про сплату податкового боргу, однак, останній будь-яких дій на її виконання не вчинив, тому позивач вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення цього податкового боргу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на викладені у позові підстави.

Відповідач правом на подання письмових заперечень на позов не скористався, свого представника до суду не направив, клопотань та заяв не подавав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «КОП» (далі ПП «КОП») (код ЄДРПОУ 25513717) перебуває на обліку в Криворізькій південній обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.288.1-п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст.285 цього Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи слідує, що ПП «КОП» подано до Криворізька південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за 2015 рік, в якій, зокрема, відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобовязання з орендної плати за період липень-грудень 2015 року на загальну суму 44414,94грн., а саме за липень листопад 2015 року по 7402,51грн. щомісячно та за грудень 2015 року 7402,39грн.

Згідно з приписами п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, податкове зобовязання з орендної плати на 2015 рік, самостійне визначене відповідачем в означеній податковій декларації, є узгодженим з моменту подачі вищезазначеної декларації.

Проте, в порушення приписів ст.287 Податкового кодексу України, відповідачем не було сплачено суму самостійно задекларованого грошового зобовязання з орендної плати за період липень-грудень 2015 року на загальну суму 44414,94грн.

Внаслідок означеного у відповідача утворився податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 44414,94грн.

Означена сума податкового боргу відповідача підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно з п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

З огляду на вказані приписи закону контролюючим органом нараховану пеню на суму податкового боргу відповідача з орендної плати за землю у загальному розмірі 2970,50грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи ПП «КОП» має податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю у загальному розмірі 47385,44грн. (44414,94грн.+ 2970,50грн.)

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 цього Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Приписами п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, Криворізька південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області виставлена податкова вимога форми «Ю» №344-25 від 07.04.2015р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 8137,26грн., яка була надіслана ПП «КОП» поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, 10.04.2015р., що підтверджується фіскальним чеком відділення поштового звязку, копія якого міститься в матеріалах справи.

Проте, поштове відправлення, яким відповідачу направлялася вказана податкова вимога, повернулася на адресу контролюючого органу 14.05.2015р. з відміткою відділення поштового звязку про неможливість вручення у звязку із закінченням строку зберігання.

При цьому відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За наведених обставин, податкова вимога форми «Ю» №344-25 від 07.04.2015р. вважається врученою ПП «КОП» у розумінні приписів п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України.

У звязку із тим, що податковий борг після виставлення податкової вимоги відповідачем погашено не було, нова податкова вимоги на підставі п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України на суму збільшеного податкового боргу відповідача не виставлялася.

На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем субєктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобовязанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують ПП «КОП», натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «КОП» про стягнення податкового боргу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «КОП» (код ЄДРПОУ 25513717, вул. Українська, 95 А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50072) у банках, обслуговуючих цього платника податків, кошти на користь державного бюджету (на р\р33215812700026, код бюджетної класифікації 18010600, отримувач УДКС у Центрально-Міському районі, код ОКПО 38032222, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у загальній сумі 47385,44грн. (сорок сім тисяч триста вісімдесят пять гривень сорок чотири копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_2