Постанова № 65621236, 23.03.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 р. Справа №805/170/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 9 909,50 грн., -

за участю:

прокурора Буяновського В.В. на підставі посвідчення,

представника позивача не з'явився,

представника відповідача не з'явився.

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 9 909,50 грн.

Позов прокурора вмотивовано тим, що відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя від 29 серпня 2016 року № 11938/11, за Товариством з додатковою відповідальністю «Металургремонт» обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та 9 909,50 грн. Також, прокурор зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя за стягненням вищезазначеної суми зверталось до Донецького окружного адміністративного суду з відповідною позовною заявою, проте, ухвалою суду по справі № 805/2038/16-а від 15 серпня 2016 року позовна заява повернута позивачеві, оскільки, позивачем не сплачено судовий збір за подання позовних заяв.

В обґрунтування позову також зазначено, що відповідач повинен щомісяця, до 25 числа, відшкодовувати позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по працівникам підприємства відповідно до направлених розрахунків. За період травень-червень 2016 року у відповідача виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі за текстом Закон № 1788-ХІІ) по працівникам підприємства за списком № 1 (п.п. «а» вказаної статті) в розмірі 9 909,50 грн. яка підтверджується відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

У судовому засіданні Прокурор підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача надав заперечення на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що вказані у адміністративному позові розрахунки фактичних витрат не є узгодженими з відповідачем. Також зазначив, що повідомлення про сплату місячних сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, розрахованих з 01 травня 2016 року по 30 червня 2016 року товариство не отримувало. Крім того, звертає увагу на те, що Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя не є належним позивачем по справі.

Представник відповідача у наданих до суду запереченнях просив суд розглядати справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

З огляду на наведене, а також з метою дотримання вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

За умов ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 9 909,50 грн.

Згідно з абз. 1, 3 ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Абзацами 1-3 п. 4 вказаної статті визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобовязаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного субєкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або субєктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області із листом від 29 серпня 2016 року № 11938/11 (а.с. 16), у якому просив звернутися до суду в інтересах держави в особі Управління із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9 909,50 грн.

Тобто, звернення прокуратури до суду із даним позовом узгоджено із позивачем у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на вищевикладене, суд вважає доведеним факт наявності підстав, передбачених частинами 2 та 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», для здійснення керівником Маріупольської місцевої прокуратури № 2 представництва у суді інтересів УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя у справі щодо стягнення заборгованості з Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 9 909,50 грн.

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Таким чином, право Прокурора на звернення до суду із даним позовом використане згідно до норм чинного законодавства.

Позивач Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському райноі м. Маріуполя, є субєктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки.

Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Металургремонт» зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку 22 серпня 1994 року за № 1 274 145 0000 008507, включене до ЄДРПОУ за номером 00192063, юридична адреса: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Вузівська, буд. 9, та перебуває на обліку, як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя (а.с. 9-10, 11-12, 13).

Судом встановлено, що на підприємстві відповідача працював ОСОБА_1, який виконував роботу із шкідливими і важкими умовами праці, віднесеними до списку № 1 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Вказаним особам органами Пенсійного фонду України призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи протоколом про призначення пільгової пенсії, довідкою про уточнюючий особовий характер робіт або умов праці, необхідних для призначення пільгових пенсій (а.с. 22, 23).

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 14 січня 2016 року № 912/05, встановлено, що витрати УПФУ по виплаті та доставці пільгових пенсій за Списком № 1 пенсіонеру підприємства за період травень - червень 2016 року складають 9 909,50 грн. (а.с. 21).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, працівникам відповідача правомірно призначена та виплачена пенсія відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

За приписами пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

За приписами розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі Інструкція 21-1), зокрема пунктом 6.1 передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Тобто, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2016 році також.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до картки особового рахунку відповідача заборгованість підприємства з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період: травень 2016 року складає 4 954,75 грн.; червень 2016 року 4 954,75 грн., загальна сума заборгованості підприємства за період з 01 травня 2016 року по 30 червня 2016 року складає 128 913,95 грн.

З матеріалів справи встановлено, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 9 909,50 грн., яка виникла у період травень червень 2016 року.

Заборгованість відповідача перед управлінням підтверджується наявними у справі розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 від 14 січня 2016 року № 912/05 (а.с. 21), довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії (а.с. 37), платіжними дорученнями про фінансування пенсій від 20 травня 2016 року № 2467, від 17 червня 2016 року № 2868 (а.с. 38, 39), доказами нарахування та виплати пільгових пенсій, а саме банківськими виписками (а.с. 40).

Також, суд зазначає, що на адресу відповідача направлялись повідомлення від 05 травня 2016 року за вих. № 6654/04, та від 03 червня 2016 року за вих. № 7940/04, з вимогами відшкодувати понесені витрати за травень 2016 року в розмірі 4 954,75 грн., за червень 2016 року - 4 954,75 грн., на загальну суму 9 909,50 грн. (а.с. 17, 19). Зазначені повідомлення були отримані представником відповідача 13 травня 2016 року та 10 червня 2016 року відповідно, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 19, 20)

Крім того, суд звертає увагу, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та сума заборгованості, що визначена у вищезгаданих розрахунках, відповідачем не були оскаржені.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, позивачу у встановлені строки не вносив. На час розгляду справи за підприємством обліковується заборгованість в розмірі 9 909,50 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки під час розгляду справи прокурором та позивачем було належним чином обґрунтовано правомірність нарахування заборгованості Підприємства з витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період травень червень 2016 року в сумі 9 909,50 грн., суд вважає зазначену суму боргу такою, що розрахована у відповідності до вимог чинного законодавства України.

З огляду на наведене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 9 909,50 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат зазначає, що за приписами частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Повний текст постанови складено та підписано 28 березня 2017 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4-15, 51, 69-72, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 9 909,50 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» (код ЄДРПОУ 00192063, юридична адреса: 87504, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Вузівська, буд. 9) на користь Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя (ЄДРПОУ 23346669, юридична адреса: 87524, Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Металургів, буд. 193; р/р 256043012032 у Філії Донецьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код банку 335106) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, за період травень червень 2016 року у розмірі 9 909 (девять тисяч девятсот девять) гривень 50 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 23 березня 2017 року.

Повний текст постанови складається у відповідності до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.