Ухвала суду № 65620218, 24.03.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/1698/17-кГоловуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 11-сс/789/52/17 Доповідач - Ваврів І.З.Категорія - запобіжні заходи

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2017 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Вавріва І.З.

Суддів - Тиха І. М., Лекан І. Є.,

при секретарі ОСОБА_1

з участю -

прокурора ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утриманні осіб похилого віку та неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого на ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого,-

- 07.06.2007 Ковельським міським судом Волинської області за ст.185 ч.З, ст.162 ч.І, ст.70, ст.75, ст.76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки. Вирок вступив в законну силу 26.06.2007 р.,

- 04.01.2008 Володимиро-Волинським міським судом Волинської області за ст.185 ч.З, ст.71 до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Вирок вступив в законну силу 18.01.2008 р.;згідно вироку Волинського апеляційного суду від 25.06.2013 засуджений за ст.185 ч.З, ст.15 ч.З, ст.185 ч.4, ст.262 ч.І, ст.185 ч.З, ст.70 ч.І, ст.70 ч. 1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців. Вирок вступив в законну силу 25.06.2013 року. Звільнений 03.06.2015 Жовтоводською ВК №26 в Дніпропетровській області у зв'язку із відбуттям строку покарання.

- з 16.09.2015 року перебуває в розшуку по кримінальному провадженні №12015030110000946 за ч.З ст.185 КК України,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 15.00 год. 00 хв. 29 квітня 2017 року.

Ухвалою також визначено ОСОБА_3 розмір застави в розмірі 625 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1000000 грн. (один мільйон) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_6: Державна казначейська служба України).

У випадку внесення застави покладено на ОСОБА_3 обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; з'являтися за першою вимогою до слідчого прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження, утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженні, не відлучатися із міста Хмельницького без дозволу прокурора, слідчого та суду, носити електронний засіб контролю.

Роз'яснено ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У відповідності до ст.206 КПК України, за підслідністю прокуратури Тернопільської області, доручено прокурору Тернопільської області провести перевірку фактів, викладених в клопотаннях захисника ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про його незаконне затримання (фактичний час затримання близько 09 год вечора 28 лютого 2017 року, протокол складений в приміщенні ГУНП Тернопільської області тільки вечором 01 березня 2017 року), а також вчинення тиску на ОСОБА_3 щодо написання заяв а також викрадення в нього під час обшуку 20000 грн. купюрами по 500 грн. та кошелька.

Як слідує з оскаржуваної ухвали слідчий СВ Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2Б в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210180000053 від 04 грудня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою до підозрюваного - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке мотивуються наступним.

СВ Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210180000053 від 04 грудня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України.

01 березня 2017 року о 17.40 год., (час фактичного затримання 16.00 год., 01 березня 2017 року) ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

02 березня 2017 року о 12.55 год. його повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст.185 КК України.

Відповідно до повідомлення ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, при наступних обставинах.

03.02.2017 близько 19:00 год., ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілі НОМЕР_1 належному останньому, приїхали в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області та зупинилися на автодорозі поблизу готельно-ресторанного комплексу «Злагода», де ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вийшли з автомобіля, а ОСОБА_8 залишився їх очікувати. У подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою, підійшли до будинку №45/1 на вул. Тернопільській, с. Смиківці, Тернопільського району та перестрибнувши із фронтальної сторони паркану проникли на територію вказаного домоволодіння і шляхом віджиму металопластикових дверей тильної сторони будинку проникли всередину, це переслідуючи корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи, що їхні дії є непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх цій, їх караність та настання суспільно -небезпечних наслідків, таємно викрали ноутбук марки «Apple» моделі «MacBook Pro 13 Retina», пневматичний пістолет «Берета» чорного кольору, коробка бордового кольору із колекційними монетами всередині, мобільний телефон марки «Nokia» моделі «8800 Arte» чорного кольору, два чоловічі костюми «Voronin», золотий браслет, золотий ланцюжок та три пари золотих сережок. Вийшовши з будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вибігли на автодорогу до готельно-ресторанного комплексу «Злагода» в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, де їх очікував ОСОБА_8 З місця скоєння злочину ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, із викраденим майном втекли, спричинивши потерпілому ОСОБА_9, матеріальну шкоду на загальну суму 120000 гривень.

Окрім цього, 04 лютого 2017 року близько 18:00 год., ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілі НОМЕР_1 належному останньому, приїхали в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області та зупинилися на автодорозі поблизу готельно-ресторанного комплексу «Злагода», де ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вийшли з автомобіля, а ОСОБА_8 залишився їх очікувати. У подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою, підійшли до будинку № 12 на вул. Єдності с. Смиківці Тернопільського району та перестрибнувши із тильної сторони паркану проникли на територію вказаного домоволодіння і шляхом віджиму металопластикових дверей тильної сторони будинку проникли всередину, де переслідуючи корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи, що їхні дії є непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно -небезпечних наслідків, таємно викрали пристрій для відстрілу гумових куль «Форт 12Р» калібру 9 мм №Ж3976 та золоту каблучку. Вийшовши з будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вибігли на автодорогу до готельно-ресторанного комплексу «Злагода» в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, де їх очікував ОСОБА_8 З місця скоєння злочину ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, із викраденим майном втекли спричинивши потерпілому ОСОБА_11, матеріальну шкоду на загальну суму 18000 гривень.

04.02.2017 близько 20:30 год., ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілі НОМЕР_1 належному останньому, приїхали до с. Гаї-Гречинські Тернопільського району Тернопільської області та зупинилися на автодорозі поблизу повороту в село, де ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вийшли з автомобіля, а ОСОБА_8 залишився їх очікувати. У подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою, підійшли до будинку № 4 на вул. Глибокій с. Гаї-Гречинські Тернопільського району та ОСОБА_3 перестрибнув із бокової сторони паркан проник на територію вказаного домоволодіння і шляхом віджиму металопластикових дверей балкону другого поверху тильної сторони будинку проник всередину, де переслідуючи корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно -небезпечних наслідків, таємно викрав грошові кошти в сумі 26800 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 04.02.2017 року становить 723248,42 грн., золоті сережки та золотий ланцюжок. В цей час, ОСОБА_7 очікував ОСОБА_3 поблизу домоволодіння. Вийшовши з будинку, ОСОБА_3 перестрибнув через паркан та разом із ОСОБА_7 вибіг на автодорогу поблизу повороту в с. Гаї-Гречинські Тернопільського району Тернопільської області, де їх очікував ОСОБА_8 З місця скоєння злочину ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, із викраденим майном втекли, спричинивши потерпілому ОСОБА_12, матеріальну шкоду на загальну суму 784000 гривень.

Також, 06 лютого 2017 року близько 19:50 год., ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілі НОМЕР_1 належному останньому, приїхали в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області та зупинилися на автодорозі поблизу готельно-ресторанного комплексу «Злагода», де ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вийшли з автомобіля, а ОСОБА_8 залишився їх очікувати. У подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою, підійшли до будинку № 28 на вул. Л. Курбаса с. Смиківці, Тернопільського району та перестрибнувши із правої сторони паркану, проникли на територію вказаного домоволодіння і шляхом віджиму металопластикового вікна на тильній стороні будинку ОСОБА_3 проник всередину, де переслідуючи корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, таємно викрав золотий набір із світло-зеленими множинними камінцями сережки, перстень, підвіску, золотий набір із синіми камінцями сережки, браслет, підвіску, золотий набір із перлами сережки, перстень, кольє, браслет, золотий набір із червоними камінцями браслет, кольє, золотий набір із чорними пластинами сережки, перстень, кольє, браслет, золотий набір із зеленими камінцями сережки, перстень, золотий набір із чорними перлинами сережки, перстень, золотий набір із світло-кофейними камінцями сережки, перстень, золотий набір із голубими камінцями сережки, перстень, сережки з білого золота, сережки з білого золота з діамантом та перстень із цирконієм, браслет з жовтого золота з множинними камінцями цирконію, сережки з червоного золота, три золоті шпильки, перстень з червоного золота та камінцями цирконію, перстень з рубіном, три пари золотих чоловічих запонок, два годинники «Клейнод». Вийшовши з будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_7 перестрибнули через паркан тильної сторони будинку та ОСОБА_7 вибіг на автодорогу до готельно-ресторанного комплексу «Злагода» в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, де їх очікував ОСОБА_8, а ОСОБА_3 побіг до дороги на вул. 15 Квітня у м. Тернополі, де його в подальшому підібрали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на автомобілі НОМЕР_1. З місця скоєння злочину ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, із викраденим майном втекли спричинивши потерпілому ОСОБА_13, матеріальну шкоду на загальну суму 120000 гривень.

Окрім цього,10 лютого 2017 року у ОСОБА_8, який вступив у злочинну змову із ОСОБА_3 та ОСОБА_7, виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 11.02.2017 близько 22:30 год., ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілі НОМЕР_1 належному останньому, приїхали в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області та зупинилися на автодорозі поблизу готельно-ресторанного комплексу «Злагода», де ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вийшли з автомобіля, а ОСОБА_8 залишився їх очікувати. У подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою, підійшли до будинку № 21/1 на вул. Грушевського с. Смиківці Тернопільського району та перестрибнувши із фронтальної сторони паркану проникли на територію вказаного домоволодіння і шляхом віджиму металопластикових дверей тильної сторони напівпідвального приміщення будинку проникли всередину, де переслідуючи корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи, що їхні дії є непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, таємно викрали ноутбук марки «АррІе», золоті сережки, набір електроінструментів «Makita», а саме акумуляторний шуруповерт, акумуляторну дрель та електролобзик. Вийшовши з будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вибігли на автодорогу до готельно-ресторанного комплексу «Злагода» в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, де їх очікував ОСОБА_8 З місця скоєння злочину ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, із викраденим майном втекли спричинивши потерпілому ОСОБА_14, матеріальну шкоду на загальну суму 35500 гривень.

Задовольняючи клопотання слідчого СВ Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2Б про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, знову вчинив умисний корисливий злочин, тому суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати, і постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту у нічний час доби або значно зменшити розмір застави.

Свої доводи аргументує тим, що у судовому засіданні слідчим та прокурором не було надано жодних реальних доказів, що б підтверджували наявність ризиків передбачених ст.ст. 177 КПК України, що всупереч наведеним вимогам кримінального процесуального закону, слідчим суддею враховано не було.

Вказує, що слідчим суддею не взято особу підозрюваного, що він працює, має постійне місце проживання, переховуватися не збирається, а його дружина ОСОБА_15 вагітна, існує загроза переривання вагітності.

Зазначає, що його підзахисного незаконно затримали без ухвали слідчого судді, що є порушенням ст. 208 КПК України, фактичний час затримання ОСОБА_3 близько 19 год вечора 28 лютого 2017 року, протокол складений в приміщенні ГУНП Тернопільської області тільки вечором 01 березня 2017 року. Заяви ОСОБА_3 писав під тиском працівників поліції, які його незаконно утримували та без захисника, а тому вони є неналежними доказами.

Звертає увагу, що відсутні належні докази вини ОСОБА_3, оскільки протоколи обшуку та протоколи впізнання є неналежними доказами, бо одержані з порушенням вимог 104-105 КПК України.

Протоколи огляду місця події не встановлюють чи сліди пальців рук та фрагментів рукавичок та взуття залишені ОСОБА_3 чи іншою особою. Також потерпілі при дачі показань не вказали чи майно з будинків було викрадено ОСОБА_3 чи іншою особою.

Крім того, необґрунтованим є непомірний розмір застави підозрюваному, що перешкоджає йому турбуватись про сім'ю та в повній мірі відшкодувати спричинені збитки потерпілим.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_3. обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років, що в силу вимог ст.12 КК України належить до особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 даного кримінального правопорушення, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; чинити тиск на потерпілих, вчинить інше кримінальне правопорушення, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.

Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; чинити тиск на потерпілих, може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Також, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3, ніде не працює, неодноразово судимий за вчинення, зокрема, злочинів проти власності, судимість за які не погашена в установленому законом порядку, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих злочинів проти власності, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки підозрюваного, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, що вказує про підвищену його суспільну небезпеку як особи, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_3 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не повязаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.

Разом з тим, твердження апелянта про те, що суд не взяв до уваги особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків, постійне місце проживання - не відповідає даним обставинам провадження, оскільки слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.

Отже, з матеріалів провадження вбачається, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є особливо тяжким, умисним, корисливим, вчинене повторно неодноразово, за попередньою змовою групою осіб, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним - позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років без альтернативної міри покарання, те, що на даному етапі не встановлені всі потерпілі, співучасники, ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, судимість непогашена, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого злочину, що характеризує його стійку та систематичну протиправну поведінку, яка свідчить про схильність до вчинення злочинів.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до переконання, що вони не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон повязує можливість обрання запобіжного заходу.

Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4 - без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 179, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2017 року про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_16