Ухвала суду № 65620203, 28.03.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/53/17-цГоловуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р. Провадження № 22-ц/789/303/17 Доповідач - Ткач О.І.Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Бершадська Г. В., Гірський Б. О.,

з участю секретаря Танцюри О.В.

у відсутність сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації на ухвалу Збаразького районного суду від 23 січня 2017 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2017 року Управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Ухвалою Збаразького районного суду від 23 січня 2017 року у відкритті вищевказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою Управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати її, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Зокрема, апелянт посилається на те, що справа підсудна Збаразькому районному суду, оскільки спір містить цивільний характер, так як виник з приводу правомірності набуття права власності на виплачену допомогу та її стягнення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спір підсудний адміністративному суду, оскільки існує між суб'єктом владних повноважень з приводу реалізації його компетенції у сфері управління.

З таким висновком суду, не погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2017 року Управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, свої вимоги мотивуючи тим, що відповідачкою для призначення соціальної допомоги було подано невірну інформацію, що призвело до надмірно виплачених коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правовідносинах, які передбачають владний вплив уповноваженого законом одного суб'єкта владних повноважень на поведінку іншого (підпорядкованого) суб'єкта, які відповідно до законодавства зобов'язані виконувати його вимоги та приписи.

Якщо ж спірні відносини не містять наведених вище ознак, у цьому разі відсутній і публічно-правовий спір. Від справ цивільної юрисдикції адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог. У даному випадку управління, як орган виконавчої влади, не здійснює владних повноважень, владних управлінських функцій по відношенню до ОСОБА_1, публічно-правових спорів з відповідачем, який ухилився від сплати аліментів, не було.

Предметом судового спору є відшкодування майнової шкоди, завданої фізичною особою, а не відносини управління як суб'єкта владних повноважень з фізичною особою. Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦПК України цивільне законодавство не застосовується лише до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також податкових та бюджетних відносин, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, згідно роз'яснень постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3 , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до стате1 15,16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17), Господарським процесуальним кодексом України (ст. ст. 1,12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних судів, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по друге, суб'єктивний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієїдіяльності обєднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом, отже можуть бути відповідачами за адміністративним позовом субєкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю зарішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

За правилами ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відновлення становища, яке існувало до порушення, є одним із способів захисту цивільних прав, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин, в тому числі й відносин щодо відшкодування шкоди.

Відносини управління з відповідачем ОСОБА_1 не належать до категорії вищезазначених відносин, заявлений спір не є публічно-правовим та має розглядатися в порядку цивільного судочинства, як приватноправовий, а тому Управління праці та соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації правомірно звернулося до суду в порядку цивільного судочинства.

Вказана правова позиція узгоджується із Постановою ВСУ від 30 березня 2016 року № 6-495 цс16 і є преюдиційною для застосування.

Таким чином, ухвалу Збаразького районного суду від 23 січня 2017 року слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду по суті в суд першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 311 ЦПК України, суд апеляційної інстанції -

Ухвалив:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації на ухвалу Збаразького районного суду - задовольнити.

Ухвалу Збаразького районного суду від 23 січня 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2