Ухвала суду № 65618973, 24.03.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/9093/16-к

пр.№ 1-кп/464/86/17

У Х В А Л А

24 березня 2017 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.,

секретаря Довгун Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження №12016140070002512 від 04.08.2016 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну обвинуваченій запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Дзіковського М.Р.,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

обвинувачений ОСОБА_1,

захисник ОСОБА_4,

в с т а н о в и в :

в провадженні Сихівського районного суду м.Львова знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12016140070002512 від 04.08.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з тих підстав, що на даний час відпали потреби у застосуванні саме такого виду запобіжного заходу як тримання під варту, з огляду на те, що він жодним чином не перешкоджав встановленню істини у кримінальному провадженні та не має такого наміру; ніколи не перебував та не перебуває на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах; завжди займав та займає активну громадську, громадянську та політичну позицію; не має жодних підстав, що він продовжить займатись злочинною діяльністю; брав активну участь у Помаранчевій революції та Революції гідності; раніше займав посади на роботах в державних організаціях та зарекомендував себе як порядний працівник; крім того, хворіє на ряд хронічних захворювань та стоїть на диспансерному обліку в терапевта, кардіолога, уролога, невропатолога та потребує комплексного повного, усестороннього обслідування та лікування; потребує кваліфікованої допомоги психолога у звязку з тяжким депресивним станом. Також звертає увагу на те, що має на утриманні пристарілих батьків, яким повинен допомагати та піклуватись про них. Вважає, що немає жодних ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які б виправдовували подальше тримання його під вартою.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні підтримав клопотання свого підзахисного, ствердив що зміна обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт буде виправданим заходом, оскільки вагомі підстави для його подальшої ізоляції відсутні.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо зміни обвинуваченій запобіжного заходу, оскільки вважає, що жодні обставини, на підставі яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даний час не відпали та відповідно існуючі ризики, наявність яких встановлено судами, не зменшились.

Потерпілий та його представник заперечили щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки підстави для такої зміни відсутні.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

За змістом ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ухвалою від 06.08.2016 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалами від 03.10.2016 строк тримання під вартою продовжено до 02.11.2016 включно; від 01.11.2016 строк тримання продовжено до 02.12.2016 включно; від 30.11.2016р. продовжено строк тримання під вартою до 06.01.2017 включно; від 04.01.2017р. продовжено строк тримання під вартою до 04.03.2017 року включно; від 01.03.2017р. продовжено строк тримання під вартою до 01.05.2017 року включно.

При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1Я, суд бере до уваги те, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, існує ризик, а саме те, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може продовжувати займатись злочинною діяльністю, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків. Зокрема, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інших кримінальні правопорушення обґрунтовується тим, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, 27.06.2012р. Залізничним районним судом м.Львова за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 6 років, судимість не погашена. Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду обґрунтовується тим, що останній, після вчиненого ним злочину, переховувався. Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідків обґрунтовується тим, що в даному кримінальному провадженні наявний потерпілий, якому обвинувачений ОСОБА_1 наніс ножове поранення, а відтак обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі може незаконно чинити тиск на останніх.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке згідно із ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до восьми років, а також з огляду на особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, не працює, його вік, стан здоровя та матеріальний стан, відсутність міцних соціальних звязків, суд приходить до висновку, що усі вищевказані обставини у своєму взаємозвязку дають підстави вважати, що на даний час обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, продовжити вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати іншим чином обєктивному зясуванню обставин справи.

Судом також береться до уваги стан здоровя обвинуваченого ОСОБА_1, який зі слів останнього, є незадовільним, а тому потребує повноцінного обслідування та лікування. При цьому суд звертає увагу, що у медичній частині лікувального закладу при УВП наявні лікарі та медичні спеціалісти, які належним чином спроможні забезпечити діагностування, підтримку та відповідне лікування обвинуваченого. Водночас, наявність захворювання, в порівняні з іншими існуючими ризиками, не може бути категоричною підставою для звільнення особи з-під варти.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченим не наведено достатніх доводів для зміни йому запобіжного заходу, не надано доказів в обгрунтування та підставність клопотання, застосування більш мяких запобіжних заходів може не забезпечити належну поведінку обвинуваченого, ризики, що існували на час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, а відтак належні правові підстави для зміни запобіжного заходу у суду відсутні, з огляду на що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.331 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: