Постанова № 65618151, 17.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/8245/16-п Головуючий в 1 інстанції Сметаніна А.В.

Провадження №33/778/145/17 Доповідач в 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія ст.ст.173, 185 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2017 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі судді Дадашевої С.В.,

за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,

розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою останнього на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 січня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який працює вантажником в магазині «АТБ», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком 50 годин, зі стягненням судового збору у розмірі 320 гривень.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 09 грудня 2016 року о 18 годині 30 хвилин в м.Мелітополь по вул.Молодіжна, 58, висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівника поліції - сержанта ОСОБА_3, поводився зухвало, на зауваження не реагував.

Крім того, 09 грудня 2016 року о 18 годині 30 хвилин в м.Мелітополь по вул.Молодіжна, 58, ОСОБА_2 не реагував на законні вимоги працівника поліції старшого сержанта ОСОБА_3 припинити нецензурну лайку, почав штовхати, чіплятися за формений одяг, внаслідок чого пошкодив форму, а саме куртку, тим самим вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити, у звязку з відсутністю в його діях складу правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що викладені у постанові суду висновки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки будь-яких дій, які утворюють склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КУпАП, він не вчиняв. Зазначає, що ініціатором конфлікту був саме поліцейський ОСОБА_4, який образливо висловлювався на адресу його батька, а в подальшому застосував до нього фізичне насилля у вигляді побиття, кидків на землю - у бруд. Після цього до нього та його батька поліцейськими були застосовані міри фізичного примусу та побиття, їх відвезли до наркологічного відділення для огляду на стан алкогольного спяніння, а потім до міськвідділу м.Мелітополь. Крім того, вказує на чисельні суперечності у показаннях допитаних в судовому засіданні свідків та поліцейських; неврахування судом даних про те, що до ЄРДР на підставі його заяви внесено відомості за фактом побиття їх співробітниками поліції, та відсутність в матеріалах справи доказів його вини. Також вказує на порушення як працівниками поліції, так і судом його права на безкоштовну правову допомогу і зазначає про недотримання судом під час розгляду справи вимог ст.ст.252, 268, 278, 280 КУпАП.

Вислухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_2 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що 09 грудня 2016 року разом зі своїм батьком ОСОБА_5, вони їхали на автомобілі «Шевроле Лачетті», під керуванням водія Аліджана Сафарова в районі Нового Мелітополя. Вони зупинились біля магазину. Водій пішов до магазину, а вони залишилися біля автомобіля. Потім до них підїхала поліцейська машина з проблисковими маячками, звідки вийшли працівники поліції та почали вимагати у них документи. Після того як його батько попросив їх предявити свої документи, вони відмовились та почали наносити йому удари руками та ногами по усім частинам тіла, після чого батько впав на землю. Він намагався рознімати їх та не памятає, що тоді казав. Можливо, і висловлювався нецензурною лайкою та міг пошкодити формений одяг поліцейського. Потім працівники поліції викликами ще один патруль, після чого водій їхнього автомобіля злякався та втік. Інші поліцейські, які підїхали згодом, скрутили йому руки та почали його бити. Потім його разом з батьком возили до наркології та міськвідділу поліції для складання протоколу.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що факт вчинення ОСОБА_2 вищевказаних адміністративних правопорушень підтверджується:

відомостями, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення, складених відносно ОСОБА_2 за ст.ст.173,185 КУпАП;

поясненнями допитаних під час розгляду справи поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також іншими матеріалами справи, які узгоджуються між собою.

Працівник поліції ОСОБА_8 пояснив, що 09 грудня 2016 року він разом з ОСОБА_4 несли службу в районі Нового Мелітополя. В 19-00 годині їм зателефонував черговий та повідомив, про те, що на лінію «102» надійшов дзвінок від невідомої особи, яка повідомила, що в районі Нового Мелітополя по вул.Молодіжній автомобілем «Шевроле» керує особа, яка знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Вони як раз проїжджали поруч, оскільки були на службовому автомобілі з проблисковими маячками, коли побачили автомобіль. Коли вони увімкнули маячки, автомобіль «Шевроле» зупинився біля продуктового магазину. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_5 - батько ОСОБА_2, а останній сидів на пасажирському сидінні. Він та ОСОБА_4 підійшли до водія, представилися. При цьому, вони були вдягнені у форму, так як несли службу. З пасажирського сидіння вийшов ОСОБА_2 та почав висловлюватися нецензурною лайкою. Вони робили йому зауваження, на що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не реагували, так як знаходилися обидва у стані алкогольного сп'яніння. Ніякого іншого водія не було, за кермом знаходився ОСОБА_5 Поліцейський ОСОБА_4 попереджував про те, що все знімає на телефон. ОСОБА_2 з батьком намагалися сісти в автомобіль та поїхати, проте він став біля дверей та не давав їм зробити цього. Потім ОСОБА_2 почав хапати ОСОБА_4 за комірець та порвав йому куртку. Вони викликали ще два наряди, вдягли на ОСОБА_2 та його батька кайданки, посадили в різні автомобілі та відвезли до наркології, так як обидва знаходилися в стані алкогольного сп'яніння. В наркології ОСОБА_2 також висловлювався нецензурною лайкою. Після чого повезли правопорушників до міськвідділу поліції для складання протоколів.

Свідок ОСОБА_4 дав аналогічні пояснення, а також зазначив, що ОСОБА_2 його з кимось переплутав, оскільки вирішив, що він його раніше чимось образив.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що 09 грудня 2016 року вони разом йшли по вулиці Молодіжній та почули крики і нецензурну лайку біля магазину. Побачили, що відбувається сварка між двома громадянами, які висловлювалися нецензурною лайкою. Двоє чоловіків намагалися сісти в свій автомобіль, проте працівники поліції перешкоджали їм у цьому. Молодий чоловік, як потім стало відомо - ОСОБА_2, звалив на працівника поліції і між ними почалась боротьба. Другий працівник поліції завалив на землю чоловіка похилого віку - ОСОБА_5 Потім приїхали ще два наряди поліції та заарештували правопорушників. Працівники поліції нікого не били. Вони чули як працівники поліції просили правопорушників припинити протиправні дії, проте громадяни не реагували. Також ОСОБА_6 зазначив, що він тоді помітив, як в одного з працівників поліції була розірвана куртка.

Проаналізувавши досліджені докази, суд дав цим доказам правильну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про те, що у своїй сукупності вони підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень.

Суд першої інстанції обґрунтовано критично поставився до показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9, які є батьками ОСОБА_2, тобто особами, зацікавленими у сприятливому для останнього вирішенню справи, окрім того, свідок ОСОБА_9 не була прямим очевидцем вказаних подій.

Також суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв пояснення свідка ОСОБА_10, який не бачив з приводу чого почався конфлікт у ОСОБА_2 з працівниками поліції.

Пояснення ОСОБА_2 щодо відсутності в його діях ознак адміністративних правопорушень, суперечать дослідженим у судовому засіданні доказам.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі зясував обставини справи та не врахував його пояснення, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд заслухав пояснення свідків, дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав цим доказам належну оцінку.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи, будь-яких порушень при їх складанні не виявлено. Протоколи про адміністративні правопорушення - серії АА №462947, складений відносно ОСОБА_2 за ст.185 КУпАП (а.с.1), та серії АА №462946, складений відносно ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП (а.с.23), містять всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП та Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06 листопада 2015 року №1376.

Для перевірки доводів, викладених в апеляційній скарзі, при апеляційному розгляді був викликаний працівник поліції ОСОБА_4, яким складено протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2, заслухано пояснення свідка ОСОБА_5 та досліджено надані апелянтом фотознімки.

Свідок ОСОБА_5 фактично підтвердив вищевказані пояснення ОСОБА_2, окрім того, зазначив, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 говорять неправду.

Працівник поліції ОСОБА_4 також підтвердив пояснення, дані ним при розгляді справи судом першої інстанції, окрім того, зазначив, що коли був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_5, він був у форменому одязі та представився. Вимоги від ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про предявлення службового посвідчення не надходило. ОСОБА_5 та ОСОБА_2 поводили себе зухвало, на зауваження не реагували. Він попередив, що здійснює запис на мобільний телефон.

При відтворенні у судовому засіданні суду апеляційної інстанції наданого працівником поліції ОСОБА_4 відеозапису встановлено, що зафіксовані в ході цього запису події узгоджуються з поясненнями працівників поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_8, а також з поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Згідно з відеозаписом, при зупинці працівниками поліції транспортного засобу, з салону останнього одразу вийшов ОСОБА_5 - з боку водійської двері. Також зафіксовано, що на місці події білля автомобілю знаходився ОСОБА_2 З зазначеного відеозапису не вбачається, що з автомобілю виходили і інші особи. Працівник поліції ОСОБА_4 привітався та спитав у ОСОБА_2 про причини, за яких він не зупиняв транспортний засіб, на що останній спитав, хто він такий. Після цього працівник поліції попередив, що ведеться запис їх розмови та на запитання ОСОБА_5 пояснив про причину зупинки транспортного засобу і представився. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розпочали конфлікт з поліцейським. При цьому ОСОБА_2 мав явні ознаки алкогольного спяніння (порушення мови, поведінка, що не відповідала обстановці). На зауваження працівника поліції ОСОБА_2 не реагував.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Обєктивних даних, які б давали підстави сумніватися у правдивості показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в матеріалах справи немає. Доводи ОСОБА_2 з цього приводу нічим не підтверджені. Істотних суперечності між поясненнями свідків та працівників поліції не вбачається.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які помякшують та обтяжують відповідальність, та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Доводи ОСОБА_2 про те, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені його процесуальні права, є безпідставними.

Надані апелянтом фотознімки, на яких зображений він та ОСОБА_5 у забрудненому одязі, також не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній постанові.

Враховуючи зазначене, подана ОСОБА_2 апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24січня 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1