Рішення № 65618125, 21.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №320/5808/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Горбачова Ю.В.

Провадження № 22-ц/778/937/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кримської О.М.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

секретаря Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, який в подальшому уточнював та обґрунтував тим, що 30.03.1999 року його батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розірвали шлюб та разом не проживають. Позивач проживає з матірю та внаслідок продовження навчання знаходиться на її утриманні.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.06.2015 року з відповідача були стягнуті аліменти на користь матері позивача на його утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 15.04.2015 року і до закінчення ним навчання, тобто до 30.04.2016 року.

В 2016 році позивач поступив на третій курс Таврійського державного агротехнічного університету, на денну форму навчання. Зараз невідомо, чи працює відповідач офіційно чи ні, проте, він не бере участі у витратах на навчання та не надає йому матеріальну допомогу, у звязку з чим він звернувся до суду з цим позовом.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менш 30% встановленого законом прожиткового мінімуму, щомісячно до досягнення ним ОСОБА_4, 23 років, або до закінчення навчання 30.06.2018 року.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 07 вересня 2016 року до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням судуОСОБА_3 подав апеляційну скаргу,в якій посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від позивача ОСОБА_4 надійшла заява, в якій він зазначає, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, справу просить розглянути за його відсутності (а.с.75).

Відповідач ОСОБА_3 надав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій зазначає, що свою апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі, просить суд проводити судове засідання за його відсутності (а.с.80).

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 3, 4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи,порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що батьками позивача є ОСОБА_5 та ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження І-ИД № 026740 від 07 травня 1997 року (а.с.6).

Згідно із копією свідоцтва про розірвання шлюбу І-ИД №045956 шлюб між батьками позивача було розірвано 30.03.1999 року (а.с.5).

Відповідно до довідки про склад сімї № 433 від 30.08.2016 року позивач проживає разом з матірю за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гвардійська, 29/12. (а.с.7).

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 02 червня 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на період навчання повнолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.04.2015 року і до закінчення дитиною навчання, тобто до 30 червня 2016 року (а.с.8).

З 01.09.2016 року позивач ОСОБА_4 є студентом третього курсу Таврійського державного агротехнологічного університету, бюджетної форми навчання, із терміном навчання 2 роки, до 30.06.2018 року. Стипендію не отримує (а.с.9,76).

Крім того, з 01.09.2016 року навчається на кафедрі військової підготовки Запорізького національного технічного університету за програмою офіцерів запасу на платній основі із загальною вартістю 15000 грн., строком до 30.11.2018 року, що підтверджується довідкою №51 від 07.12.2016 року та контрактом, укладеним ОСОБА_4 із Запорізьким національним технічним університетом 22.09.2016 року (а.с.42-43,77).

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обовязок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розяснено, що обовязок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обовязкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у звязку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд першої інстанції, розглянувши справу обґрунтовано дійшов до висновку, що повнолітній ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги у звязку із продовженням навчання.

Разом із тим, судова колегія приходить до висновку, що визначення розміру стягнення аліментів в частці від заробітку, а не в твердій грошовій сумі за позовними вимогами зроблено судом першої інстанції без достатньої правової оцінки доказів по справі.

Вимогами ст. 200 Сімейного Кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного Кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не повязує їх виключно зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). З огляду на відсутність імперативної заборони розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та які на які посилався позивач. При цьому право застосування норми права належить виключно суду.

Так, заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що не має постійного заробітку, не працює, оскільки здійснює догляд за хворою матірю ОСОБА_6, яка має захворювання Деформуючий остеоартроз колінних обох гомілково-ступневих суглобів, на підтвердження чого надав: копію трудової книжки серії БТ-ІІ №6298340, довідку про склад сімї від 08.11.2016 року, акт обстеження матеріально-побутових умов від 08.11.2016 року, висновок райЛКК №6/1243 від 09.11.2016 року (а.с.30-33).

Проте, зі змісту акта обстеження матеріально-побутових умов від 08.11.2016 року вбачається, що мати відповідача є пенсіонером та отримує пенсію у розмірі 1200 грн. ( а.с.31).

Крім того, відповідач зазначав, що на його утриманні перебуває дві неповнолітні дитини: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ИД №085758 та свідоцтвом про народження серії І-ИД №182169 (а.с.35-36)

Посилання апеляційної скарги на те, що дружина відповідача знаходиться на його утримані, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною не підтверджені належними та допустимими доказами, тому колегія суддів не приймає їх до уваги

Доказів в підтвердження працевлаштування відповідача та отримання ним заробітку (доходів) позивачем ані суду першої, ані апеляційної інстанцій не надано.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення на зазначені обставини уваги не звернув.

Визначаючи розмір стягнення слід врахувати, що ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання, держбюджет Таврійського державного агротехнологічного університету, навчання дитини має бути її основним заняттям, вартість навчання на кафедрі військової підготовки Запорізького національного технічного університету, відсутність постійного заробітку у відповідача, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, але відповідач є працездатною особою і тому судова колегія вважає, що правомірно буде позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти на утримання позивача у розмірі 480 грн. щомісячно( 30% від розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року, який складає 1600 грн.).

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи, доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

На підставі ч. 5 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп..

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2016 року у цій справі скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі 480 гривень щомісячно, починаючи з 07 вересня 2016 року до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: А.В. Дашковська

ОСОБА_2