Ухвала суду № 65618090, 22.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1329/17 Головуючий у 1 інстанції: Ніколова І.С.

Є.У. № 320/8615/16-ц Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

ОСОБА_2

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до директора магазину «Технополіс-1» ОСОБА_4 про стягнення неустойки у звязку з ненаданням аналогічного товару з обмінного фонду та порушення строків проведення ремонту планшетного компютеру, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 січня 2017 року визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Визнаючи неподаним позов та повертаючи його позивачеві , суд виходив із того, що останній не виконав вимог ухвали суду про залишення позову без руху, а саме: не надав доказів оплати судового збору за ставками, встановленими Законом України "Про судовий збір".

Однак з таким висновком погодитися не можна з огляду на наступне.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зазначав, що відповідно до ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" він звільнений від сплати судового збору, оскільки згідно із цією нормою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.

Частиною 3 статті 22 вказаного Закону встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов'язані із порушенням їх прав.

Закон України "Про захист прав споживачів" у цій частині у зв'язку із прийняттям Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 08 липня 2011 року) не змінений, з нього не виключена вказівка про звільнення споживачів від сплати судового збору.

За таких обставин при чинності Закону України "Про захист прав споживачів", яким встановлені права споживача, визначені механізми їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, серед яких право на звернення до суду, складовою забезпечення якого є звільнення споживача від сплати судового збору, саме по собі незазначення споживачів у переліку осіб, що згідно зі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" мають пільги щодо сплати судового збору, не може свідчити, що споживачі такої пільги, встановленої відносно них спеціальним Законом, який гарантує захист їх прав, не мають.

Покладаючи на позивача обов'язок зі сплати судового збору, суд першої інстанції, вказаних вимог закону не врахував, неправильно витлумачив закон та дійшов помилкового висновку, що позивач при поданні позовної заяви про захист прав споживачів як споживач, має сплачувати судовий збір.

Також у п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" судам роз'яснено, що ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, тому при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, ст. 22 Закону України від 12 травня 1991 року "Про захист прав споживачів".

Керуючись ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 січня 2017 року по цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.

Ухвала набирає законної сили негайно, в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий:

Судді: