Рішення № 65617954, 23.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 316/869/16

Провадження №22ц/778/1104/17 Головуючий у 1 інстанції: Капустинський М.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 листопада 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначено, що 25.11.2005 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML-200/344/2005. Позивач здійснив видачу кредитних коштів ОСОБА_3 в сумі 15800 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок відповідача.

В якості забезпечення наданого кредиту 25.11.2005 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк») та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № CGML-200/344/2005, згідно з яким ОСОБА_4 зобовязалася відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання Позичальником боргових зобовязань за кредитним договором у повному обсязі.

Відповідно до умов Кредитного договору, банк надає позичальнику кредит, у розмірі та валюті, що визначена даним договором, а позичальник зобовязується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати інші зобовязання. Погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та в строк, що визначені Графіком повернення кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок.

Але в супереч умовам кредитного договору, відповідачі не виконують зобовязання щодо повернення кредиту та відсотків, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків, у звязку з чим виникла заборгованість розмірі 12955 (дванадцять тисяч девятсот пятдесят пять) доларів США 83 цента, яку банк просив стягнути солідарно з відповідачів на їх користь.

Заочним рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «ОТП Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

За змістом ст.ст. 1054, 1050 ч. 2 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За нормами ст.ст. 526, 611, 623, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Крім того, згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір укладений в іноземній валюті, але позивачем не надано доказів, що він має право здійснювати валютні операції в іноземній валюті, у Банку відсутня банківська та генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями.

Проте в повній мірі з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.11.2005 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML-200/344/2005. Позивач здійснив видачу кредитних коштів ОСОБА_3 в сумі 15800 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок відповідача.

Відповідно до п.1.1 ч.2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику ОСОБА_5 в розмірі та валюті, що визначений в ч.1 цього Договору, а Позичальник приймає ОСОБА_5, зобов»язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого ОСОБА_5, а також оплатити відповідну плату за користування ОСОБА_5 та виконати інші зобов»язання згідно Договору.

Згідно з п.3 ч.1 Кредитного договору проценти за користування ОСОБА_5 розраховуються Банком на основі фіксованої процентної ставки, що становить 11% річних.

Відповідно до п.1.5.1 ч.2 Кредитного договору погашення відповідної частини ОСОБА_5 здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення ОСОБА_5 та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок.

Датою остаточного повернення ОСОБА_5 є 25 листопада 2025 року.

В якості забезпечення наданого кредиту 25.11.2005 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк») та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № CGML-200/344/2005, згідно з яким ОСОБА_4 зобовязалася відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання Позичальником боргових зобовязань за кредитним договором у повному обсязі.

Відповідно до п.1.2 вказаних Договорів Поруки, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, і Банк може звернутися з вимогою про виконання Боргових зобов»язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно.

Відповідачі не виконують зобовязання щодо повернення кредиту та відсотків, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 12955 (дванадцять тисяч девятсот пятдесят пять) доларів США 83 цента що за курсом НБУ станом на 29.04.2016 року складає 25,186528 грн./1 долар США та становить 326305,534 грн., яка складається з: 11049,92 доларів США сума заборгованості за тілом ОСОБА_5, що за курсом НБУ станом на 29.04.2016 року складає 25,186528 грн./1долар США та становить 278309,12 грн; 1905,91 доларів США сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 25.01.2015 року по 28.04.2016 року, що за курсом НБУ станом на 29.04.2016 року складає 25,186528 грн./1 долар США та становить 48003,26 грн.

За статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі за № 6-145цс14, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» , банк це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до державного реєстру банків.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Відповідно до умов Статуту АТ «ОТП Банк» ( погодженого НБУ 18.06.2009 року, Реєстровий №273, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено Голосіївською районною у м. Києві держадміністрацією 30.06.2009 року ЗАТ «ОТП Банк», згідно з рішенням Загальних Зборів Акціонерів протокол №53 від 23.04.2009 року змінив назву на ПАТ «ОТП Банк». ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов»язків ЗАТ «ОТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником всіх прав та обов»язків АКБ «Райффайзенбанк Україна».

Згідно Банківської ліцензії №191 від 03.12.2001 року видана АКБ «Райффайзенбанк Україна» зареєстрована НБУ 02.03.1998 року за №273 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

За таких обставин колегія суддів вважає, що позов Банку є обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції на підставі ст.309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити.

Заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 листопада 2016 року по цій справі скасувати й ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» суму заборгованості за Кредитним договором № ML-200/344/2005 від 25.11.2005 року у розмірі 12955 (дванадцять тисяч девятсот пятдесят пять) доларів США 83 цента, що за курсом НБУ станом на 29.04.2016 року складає 25,186528 грн./1 долар США та становить 326305,534 грн., яка складається з: 11049,92 доларів США сума заборгованості за тілом ОСОБА_5, що за курсом НБУ станом на 29.04.2016 року складає 25,186528 грн./1долар США та становить 278309,12 грн;

1905,91 доларів США сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 25.01.2015 року по 28.04.2016 року, що за курсом НБУ станом на 29.04.2016 року складає 25,186528 грн./1 долар США та становить 48003,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у сумі 5139 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у сумі 5139 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 316/869/16

Провадження №22ц/778/1104/17 Головуючий у 1 інстанції: Капустинський М.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частина

23 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 листопада 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити.

Заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 листопада 2016 року по цій справі скасувати й ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» суму заборгованості за Кредитним договором № ML-200/344/2005 від 25.11.2005 року у розмірі 12955 (дванадцять тисяч девятсот пятдесят пять) доларів США 83 цента, що за курсом НБУ станом на 29.04.2016 року складає 25,186528 грн./1 долар США та становить 326305,534 грн., яка складається з: 11049,92 доларів США сума заборгованості за тілом ОСОБА_5, що за курсом НБУ станом на 29.04.2016 року складає 25,186528 грн./1долар США та становить 278309,12 грн;

1905,91 доларів США сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 25.01.2015 року по 28.04.2016 року, що за курсом НБУ станом на 29.04.2016 року складає 25,186528 грн./1 долар США та становить 48003,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у сумі 5139 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у сумі 5139 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: