Ухвала суду № 65617217, 30.03.2017, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/323/17

1-кп/337/84/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Мурашової Н.А.

при секретарі Чалій Т.П.

за участю прокурорів Узун В.К., Мороза М.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі обєднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.263, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту або з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

В межах даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід тримання під вартою на строк до 60 днів, тобто до 07.04.2017р.

Беручи до уваги, що до вказаної дати кримінальне провадження розглянуто не буде, суд поставив на вирішення питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Прокурор Мороз М.Ю. вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, оскільки ризики, які були підставою для обрання йому такого запобіжного заходу не відпали та не змінились. Він обвинувачується в скоєнні ряду умисних корисливих кримінальних правопорушень, в т.ч. тяжких, які вчинені на протязі незначного періоду часу. Раніше був судимий за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, судимість не знята та не погашена. В межах одного з кримінальних проваджень на досудовому розслідуванні йому було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, але обвинувачений продовжив вчиняти злочини. Зазначені обставини свідчать про те, що він на шлях виправлення не став і може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Вважає, що більш мякі запобіжні заходи не можуть бути застосовані. Доказів того, що обвинувачений не може триматися в СІЗО через стан свого здоровя та неналежні умови тримання, суду не надано.

Прокурор Узун К.В. підтримала думку прокурора Мороза М.Ю.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти продовження строку тримання під вартою заперечив, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на підписку про невиїзд, оскільки він, знаходячись під вартою, проаналізував свої вчинки і щиро кається в скоєному. Також він страждає на деякі хронічні захворювання, отримує неналежне лікування, у нього немає родичів, які б могли допомогти йому, в СІЗО неналежні умови тримання, за яких він не може там перебувати. Також пояснив, що постійного місця проживання до арешту не мав, на даний час одна із знайомих може забезпечити його житлом взамін того, що він буде робити їй ремонт.

Захисник ОСОБА_2 підтримав позицію обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою, а в задоволенні його клопотання про зміну запобіжного заходу відмовити, виходячи з такого.

Враховуючи вимоги ст.177,183 КПК України, суд вважає, що на даний час не змінилися та не відпали ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме те, що він, будучи раніше судимим, вчинив ряд умисних корисливих злочинів різного ступеня тяжкості, в т.ч. тяжкий, злочини є багатоепізодичними. В межах одного з кримінальних проваджень, які наразі обєднані в одне провадження, ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, однак останній продовжив вчиняти кримінальні правопорушення. Також суд враховує, що ОСОБА_1 до арешту не працював, офіційного джерела доходу та постійного місця мешкання не мав. Вказані обставини, на думку суду, свідчать про можливість обвинуваченого вчинити інші кримінальні правопорушення та не виконувати процесуальні обовязки.

Крім того, відповідно до ст.178 КПК України суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні ряду умисних корисливих кримінальних правопорушень проти власності, які є середньої тяжкості, за ч.2 ст.186 КК України - тяжким і за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років, постійного зареєстрованого місця мешкання не має, тимчасово проживав у знайомих, не одружений, неповнолітніх дітей чи інших утриманців не має, не працював та стабільного доходу не мав. Вік та стан здоровя обвинуваченого на даний час не є перешкодою для його тримання під вартою.

Доказів на підтвердження наявності у обвинуваченого будь-яких хронічних захворювань і того, що в умовах СІЗО йому не може бути надана належна медична допомога, суду не надані.

Посилання обвинуваченого на те, що він щиро кається в скоєному, а також на неналежні умови тримання в СІЗО, не впливають на вирішення питання про обрання, зміну, скасування запобіжного заходу.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 2-х місяців. Підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу на інший, більш мякий, суд не знаходить, оскільки такі заході в достатній мірі не забезпечать запобігання наявним ризикам та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків.

При цьому, суд вважає необхідним вказати на те, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, а характер та ступінь тяжкості діяння, в якому він обвинувачується, сукупність інших обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Керуючись ст.177,178,183,331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, 24.10.1976р.н., тримання під вартою в Запорізькому СІЗО УДПтСУ в Запорізькій області - продовжити до двох місяців, тобто до 29 травня 2017р. включно.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А.Мурашова

30.03.2017