Рішення № 65617151, 22.03.2017, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/1273/16-ц

Провадження№2/329/21/2017

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2017 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого - судді: Поди Н.М

при секретарі - Сивак В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, де вказав, що у період з 03.08.1985р. по 06.05.1987р. проходив військову службу на території Демократичної республіки Афганістан. При виконанні службового обов'язку отримав чисельні захворювання: гіпертонічну хворобу ІІІ ст., ступінь АГ ІІ, високий кардіоваскулярний ризик, гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, гіпертонічну ангіопатію сітківки. ІХС: дифузний кардіосклероз. СН ІІ А ст. ІІ ФК, дисциркуляторну енцефалопатію І ст., змішаного генезу, помірно виражений вестибуло-атактичний синдром, остеохондроз ШОП, атеросклероз, патологічну звивистість лівої ОСА, СМН ІІ ст., стеноз стегново-підколінного сегмента зліва, хронічну ішемію ІІ А ст. ПХЕС, хронічний рецидивуючий панкреатит, больова форма, середньої тяжкості, фаза загострення, вторинний коліт з гіпомоторной дисфункцією товстого кишечника, дисбактеріоз кишечника, хронічний простатит, вузловий зоб І ст., вузол правої долі, еутиреоз, ожиріння ІІІ ст., аліментарного генеза, метаболічний синдром, хронічний гастрит, вертеброгенна люмбалгія, що підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України №1313 від 15.12.2000р., виписками з історії хвороби №№ 19132,18455,10687, виписними епікризами №№ 121,37738.

Згідно витягу з акту огляду МСЕК серії МА №036285 від 24.01.01р. та виписки із акту огляду МСЕК серії АД №140615 йому була встановлена 3 група інвалідності, яка прямо пов'язана з виконанням обовязків військової служби.

Отримані ним під час проходження військової служби чисельні захворювання турбують його і по сьогоднішній день. Щоденно турбують головні болі, які підсилюються при фізичному навантаженні, часто виникає запаморочення, похитування при ходінні, погіршення пам'яті, зниження слуху, працездатності, порушення сну, нудота, загальний озноб, дискомфорт в області серця, різка слабість оніміння язика, губ, кінцівок. Перебування на стаціонарному лікуванні призводить лише до нетривалого покращення здоров'я.

У зв'язку з отриманими під час захисту Вітчизни хворобами, порушено його нормальний життєвий стан, він позбавлений можливості реалізовувати свої нормальні життєві функції, звички та бажання, не має можливості працювати та забезпечувати свою сім'ю коштами, оскільки на велику відстань самостійно, без сторонньої допомоги пересуватися не може, відчуває себе втраченим для суспільства та родини. Порушена душевна рівновага, виражена у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Значна частина пенсії, яку він отримує витрачається на придбання ліків та оздоровлення, постійні медичні огляди, санаторне лікування.

У зв'язку з вищевикладеним, просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн., яка була завдана йому в результаті ушкодження здоров'я при виконанні обов'язків військової служби.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити вказавши, що моральна шкода у сумі 100000,00 грн. дозволить хоч якийсь час провести належне лікування та необхідні для продовження життя на пенсії процедури, вести нормальний і повноцінний спосіб життя, підтримувати нормальні життєві звязки і реалізувати свої звички та бажання, чого наа сьогоднішній день він позбавлений. Крім того, кожного року йому необхідно лікуватися та проходити медичне обстеження, відновлювальні процедури, купувати ліки, знаходитись на лікарняному з постійним доглядом за ним його близькими, а цих коштів вистачить для повноцінного лікування душевного та фізичного здоров'я, для задоволення фізичних та моральних потреб.

Представник відповідача, ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні посилаючись на відсутність в матеріалах справи доказів вчинення Міністерством оборони України винних дій щодо позивача та наявність причинного зв'язку між такими діями та моральною шкодою, як і відсутні докази завдання позивачеві моральної шкоди. Також представник відповідача подав до суду письмові заперечення, де викладена аналогічна правова позиція.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 у період часу з 03.08.1985р. по 06.05.1987р. проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій ( в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебуванні в партизанських загонах і з'єднаннях), що підтверджується довідкою Пологівсько-Чернігівського районного військового комісаріату Запорізької області (а.с.9).

Під час виконанняі інтернаціонального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, позивач отримав чисельні захворювання: гіпертонічну хворобу ІІІ ст., ступінь АГ ІІ, високий кардіоваскулярний ризик, гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, гіпертонічну ангіопатію сітківки. ІХС: дифузний кардіосклероз. СН ІІ А ст. ІІ ФК, дисциркуляторну енцефалопатію І ст., змішаного генезу, помірно виражений вестибуло-атактичний синдром, остеохондроз ШОП, атеросклероз, патологічну звивистість лівої ОСА, СМН ІІ ст., стеноз стегново-підколінного сегмента зліва, хронічну ішемію ІІ А ст. ПХЕС, хронічний рецидивуючий панкреатит, больова форма, середньої тяжкості, фаза загострення, вторинний коліт з гіпомоторной дисфункцією товстого кишечника, дисбактеріоз кишечника, хронічний простатит, вузловий зоб І ст., вузол правої долі, еутиреоз, ожиріння ІІІ ст., аліментарного генеза, метаболічний синдром, хронічний гастрит, вертеброгенна люмбалгія.

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку, захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку (а.с.12).

24.01.2001р. позивачу при первинному огляді була встановлена ІІІ група інвалідності, до 01.02.2002р. в зв'язку з хворобою, яка пов'язана з проходженням військової служби, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК серія МА №036285 (а.с.10).

За результатами повторного огляду від 17.01.2011р. позивачу, ОСОБА_1 встановлено безстроково 3 групу інвалідності через захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, що підтверджується випискою із акту огляду МСЕК до довідки серії АД №140615 (а.с. 11).

Позивач неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні в КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня», КУ « Запорізький обласний госпіталь», що підтверджується виписками з історії хвороби.(а.с.13-20).

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, захисту інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересув разі його невизнання, або порушення.Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязків в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим та органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях.

У позивача, ОСОБА_1 ІІІ група інвалідності, яка є наслідком захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби, тобто він має право на відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з останніми змінами від 25.05.2001 року) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих, виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідних для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивач, ОСОБА_1 зазнав ушкодження здоров'я проходячи військову службу, пережив душевні страждання та порушення сталих життєвих звязків. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань, вимоги розумності і справедливості тому вважає необхідним зменшити розмір відшкодування моральної шкоди завданої позивачу, яку суд визначає у розмірі 20000 грн.

Згідно з положеннями ст. 170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах іхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та відноситься до них критично, оскільки вони не базуються нормами діючого законодавства України та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 21.10.2014р. у справі №3-86гс14, який згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для судів.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10,60, 158-1, 209, 213-215, 223 ЦПК України, ст.23,170 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч)грн.

Стягнути з Міністерства Оборони України на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, Код класифікації доходів бюджету:22030106.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя