Ухвала суду № 65617088, 29.03.2017, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/910/16-ц.

Провадження № 2/326/8/2017

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

про закриття провадження у справі

29 березня 2017 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1,

при секретарі Кузякіній К.М.,

за участю: представників позивача: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 14.11854 від 03 травня 2007 року в сумі 684237 грн. 94 коп., яка складається із: 176097,34 грн. заборгованість за кредитом; 508140,60 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, та судові витрати.

Ухвалою судді Приморського районного суду Чапланової О.М. від 07.11.2016 року справу за вказаним позовом було прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 14.11.2016 року (а.с.31).

27.03.2017 року відповідач через канцелярію Приморського районного суду надала клопотання про закриття провадження у справі, в якому, керуючись ст. 205 ЦПК України, просить закрити провадження у справі № 326/910/16-ц. за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до неї про стягнення заборгованості, яке обґрунтоване тим, що 03 травня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та нею було укладено кредитний договір №14.11854. Зобовязання за даним Кредитним договором були виконані в повному обсязі ще у 2007 році. 03 вересня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та нею укладено Додаткову угоду № 1 від 03.09.2008 року до зазначеної вище Кредитної угоди, відповідно до якої їй надано кредит у сумі 250000 грн., на строк до 03.05.2012 року. У 2010 році позивач звертався до суду для вирішення спору між банком і нею з вимогами про стягнення всієї суми кредиту та відсотків шляхом звернення стягнення на комплект мяких меблів, пральну машину, холодильник та квартиру, які належать ОСОБА_5 Зазначене було обумовлено неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору. 25 серпня 2010 року Приморським районним судом Запорізької області за вказаним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» було прийнято рішення (справа № 2-1276/10), яким вирішено: звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, нежитлову будівлю по вул. Річній, 7, в м. Приморськ Запорізької області, які належать ОСОБА_5, шляхом надання ПАТ КБ «ПриватБанк» права укладення від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем; звернути стягнення на комплект мяких меблів, пральну машину «Вірпул інфініті», холодильник «Атлант», які належать ОСОБА_5, шляхом їх продажу покупцю з правом укладення ПАТ КБ «ПриватБанк» договору купівлі-продажу від імені відповідача; за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна задовольнити в повному обсязі вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 195 241 грн. Вказане рішення Приморського районного суду Запорізької області набрало чинності 06.09.2010 року. Отже, зазначені правовідносини перейшли в площину виконання судового рішення. Однак, 27.09.2010 р. отримавши відповідні виконавчі листи, позивач не надав їх до виконавчої служби, тим самим залишивши рішення суду від 25.08.2010 року невиконаним. 24 червня 2016 року позивач знов звернувся до суду з позовною заявою з вимогами про стягнення з неї всієї суми заборгованості у вигляді тіла кредиту та відсотків, яка порівняно з 2010 роком у 2016 році вже складає не 195 241,72 грн., а 684 237,94 грн., мотивуючи це неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору. При цьому, інформації про наявність будь-яких рішень суду, стану їх виконання, а також долі вилученого у неї майна, ПАТ КБ «ПриватБанк» не вбачав за потрібне зазначити у позовній заяві. Позивачем не надано суду жодних доказів ухилення відповідача від всебічної взаємодії з позивачем щодо забезпечення належного виконання рішення суду від 25.08.2010 року зі спільною метою погашення визначеної банком суми заборгованості в повному обсязі або обставин які б унеможливлювали виконання даного рішення. Позивачем повторно заявлено ту ж саму вимогу до ОСОБА_5 про стягнення боргу за тим самим кредитним договором з підстав його невиконання. Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала вказане клопотання та підстави, на якому воно ґрунтується.

Представники позивача просили відмовити у задоволенні клопотання за його безпідставністю, зазначивши, що у даному позові іншій предмет спору, ніж у тому, з яким позивач звертався в суд до відповідачки у 2010 році.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що 25.08.2010 року рішенням Приморського районного суду Запорізької області, постановленим у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на майно в погашення заборгованості по кредиту, вирішено: звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_2, нежитлову будівлю по вул. Річній, 7, в м. Приморськ Запорізької області, які належать ОСОБА_5, шляхом надання ПАТ КБ «ПриватБанк» права укладення від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем; звернути стягнення на комплект мяких меблів, пральну машину «Вірпул інфініті», холодильник «Атлант», які належать ОСОБА_5, шляхом їх продажу покупцю з правом укладення ПАТ КБ «ПриватБанк» договору купівлі-продажу від імені відповідача; за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна задовольнити в повному обсязі вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 195241 грн. Дане рішення 06.09.2010 року набрало чинності (а.с.121).

30.11.2011 року рішенням Приморського районного суду Запорізької області, постановленим у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про виселення, вирішено виселити ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з квартири АДРЕСА_3. Дане рішення набрало чинності 12.12.2011 року (а.с.123).

Згідно із повідомленням Приморського РВ Державної виконавчої служби від 14.03.2017 року №2450, виконавчі листи, видані на виконання рішення Приморського районного суду Запорізької області від 25.08.2010 року (справа № 2-1276/10), яким було вирішено звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_2, нежитлову будівлю по вул. Річній, 7, в м. Приморськ Запорізької області, які належать ОСОБА_5, шляхом надання ПАТ КБ «ПриватБанк» права укладення від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем на виконання не надходили. Виконавче провадження по виконанню в/л № 2-1276/10 про звернення стягнення на комплект мяких меблів, пральну машину «Вірпул інфініті», холодильник «Атлант», які належать ОСОБА_5, шляхом їх продажу покупцю з правом укладення ПАТ КБ «ПриватБанк» договору купівлі-продажу від імені відповідача державним виконавцем було відкрито 20.07.2011 року. 29.11.2011 року державним виконавцем виконавчий документ було повернуто стягувачеві згідно п. 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (стягувач перешкоджає провадженню або не здійснює авансування). Повторно вищезазначений документ на виконання не надходив (а.с.129).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року зазначено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи Іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні Іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Наявність судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не є перешкодою для розгляду судом справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а посилання відповідача на наявність тих чи інших обставин є, у разі встановлення їх судом, підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі. Суд зазначає, що хоча і є рішення суду де є сторонами ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5, що стосується одного і того ж кредитного договору проте, дані правовідносини мають різні правові підстави і не можуть розцінюватися судом як наявність судового рішення з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі необхідно відмовити

Керуючись: ст.ст. 205, 209, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про закриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис ОСОБА_1

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

29.03.2017