Постанова № 65614087, 21.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 33/790/272/17 Головуючий І інстанції

Справа № 643/14284/16-п ОСОБА_1

Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач Міненкова Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_2О, за участю секретаря Михайлюка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 31 січня 2017 року,-

в с т а н о в и в :

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 31 січня 2017 року,-

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонера, накладено на ОСОБА_3, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3, в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320 (триста двадцять) гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 листопада 2016 року о 08 год. 30 хв. водій ОСОБА_3 в м. Харкові, керуючи автомобілем АУДИ 200, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі по вул. Тюринської в сторону пр. Московський, не надав дорогу автомобілю ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі по пр. Московському, внаслідок чого скоїв зіткнення із зазначеним автомобілем.

Внаслідок ДТП транспортним засобам спричинені механічні пошкодження, люди при цьому не постраждали.

Суд дійшов висновку про порушення водієм ОСОБА_3 пункту п. 16.11, Правил дорожнього руху України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд зробити правильний висновок, а саме: що він кожного дня вимушиний їздити по вул. Якіра так як його онук навчається в училищі № 40, є інвалідом другої групи у звязку з захворюванням серця, ОСОБА_3 змушений кожного дня привозити онука на навчання та забирати додому після закінчення навчання.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, 04 листопада 2016 року сталася ДТП, посилається, що просив інспекторів поліції провести обстеження на алкогольне спяніння учасників ДТП, в чому йому було відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6, який вину не визнав, посилався на закон життя, зазначив, що положення зазначені в ПДР, передбачають положення, які в житті не діють, всі керують по іншому.

Суд приходить до висновку, що підстав для скасування постанови суду першої інстанції, за обставинами викладеними в апеляції, не вбачається виходячи з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином зясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має грунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Так, судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3. повно і всебічно встановлені обставини ДТП на підставі наявних матеріалів справи.

Суддя, з огляду на матеріали справи, обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_3. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому суд безпосередньо дослідив протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 101556 від 04 листопада 2016 року, згідно якого 04.11.2016 року об о 08 год. 30 хв. водій ОСОБА_3 в м. Харкові, керуючи автомобілем АУДИ 200, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі по вул. Тюринської в сторону пр. Московський, не надав дорогу автомобілю ВАЗ 21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі по пр. Московському, внаслідок чого скоїв зіткнення із зазначеним автомобілем.(а.с.1); схему місця ДТП від 04.11.2016 року (а.с.2), пояснення учасників та свідків ДТП (а.с. 3-4) та інші матеріали справи.

Дослідивши всі матеріали судової справи, апеляційний суд вважає, що є достатні дані на підставі яких можна зробити висновок, що причинами ДТП є порушення правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3. а саме п. 16.11 ПДР України, відповідно до якого, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Доводи апеляційної скарги доводів висновків суду не спростовують, посилання ОСОБА_3 на необхідність кожного дня привозити онука на навчання та забирати додому після закінчення навчання не є підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду відносно ОСОБА_3. є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 287, 288, 293, 294, 295 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 31 січня 2017 року про накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_2