Постанова № 65613651, 27.03.2017, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636 / 37 / 17 -а

2-а / 636 / 53 / 17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2017 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Ковригіна О.С.,

при секретарі Фатєєвій С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві Харківської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Пенсійний фонд України, Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головне управління національної поліції в Харківській області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Пенсійний фонд України, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головне управління національної поліції в Харківській області, в якому просить:

- поновити строк звернення до суду з позовом про захист його прав з 01 січня 2016 року;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка виразились в ненадісланні до Пенсійного фонду України у передбачений п. 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 5-ти денний строк з моменту набрання чинності Закону України від 23 грудня 2015р. № 900-VІІІ інформації про наявність підстав для перерахунку пенсій колишнім особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, що одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням видів грошового забезпечення поліцейських, установлених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015р. № 988 для здійснення перерахунку йог пенсії;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України у 5-ти денний строк подати до Пенсійного фонду України інформацію про наявність підстав для перерахунку пенсій колишнім особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, що одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням видів грошового забезпечення поліцейських, установлених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 для перерахунку йог пенсії з 01 січня 2016 року;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України витрати сплачений судовий збір в сумі 551,20 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він, колишній працівник органів МВС України, який у 2008 році звільнений з органів МВС у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років у звязку з хворобою та з 20.11.2008р. є пенсіонером МВС, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1, виданим 23.12.2008р. ПФ України.

В липні 2016 року позивач звернувся до МВС України із інформаційним запитом, в якому просив повідомити про надання повідомлення до Пенсійного Фонду України про підстави проведення перерахунку пенсії у зв'язку з набранням чинності 29.12.2015р. Закону України від 23.12.2015р. № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» та зміною ст. 63 Закону України від 09.04.1992р. № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, МВС України, відмовив в проведенні перерахунку пенсії та направленні відповідного повідомлення до органів Пенсійного фонду України, обґрунтувавши таку відмову тим, що факт прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015р. не породжує підстав для перерахунку пенсії позивачу. З цим саме питанням позивач також звертався до Пенсійного фонду України, ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області та ГУ Національної поліції в Харківській області, і в наданих відповідях позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки не має для цього законних підстав, т.я. на даний час будь-якого рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення і премій для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ чи для поліцейських не приймалось.

Позивач у позові посилається на те, що 29 грудня 2015р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII від 23.12.2015р., яким внесено доповнення до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: ст. 63 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством». Також вказаним законом (№ 900-VIII) внесено доповнення до п. 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» такого змісту: «За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб». Тому позивач зазначає про наявність в нього як колишнього працівника міліції права на перерахунок пенсії, як у колишнього поліцейського. При цьому позивач зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яким внесено зміни та підвищено грошове забезпечення поліцейських, встановлені досить високі розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадові оклади і спеціальні звання, які значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ, враховуючи, що на даний час його пенсія як колишнього працівника міліції заступника начальника РВ у званні майор, складає трохи більше 1500 грн.

Позивач наполягає на тому, що бездіяльність МВС України щодо не направлення відповідного повідомлення до органів Пенсійного фонду України та вирішення питання про перерахунок пенсії позивача є необґрунтованою та грубо порушує вимоги чинного законодавства.

Позивач в судове засідання не зявився, надав заяву про підтримання позовних вимог і розгляд справи без його участі, а також додаткові пояснення з приводу надання МВС України повідомлення про наявність підстав про перерахунок пенсій 03.02.2017р., яке до цього часу ПФУ не прийнято до виконання, а повернуто для надання додаткової інформації, а МВС України в свою чергу ніякої додаткової інформації станом на 23.03.2017р. не надало (а.с. 91).

Представник відповідача - Міністерства внутрішніх справ України у судове засідання не з`явився, надав заперечення проти адміністративного позову, про те, що відповідно до вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Міністерством надіслано лист № 1461/05/22-2017 від 03.02.2017р. до Пенсійного фонду України про наявність підстав для перерахунку пенсії особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а також про готовність уповноважених органів МВС подати до головних управлінь Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі довідок для перерахунку пенсій у порядку та в терміни, визначені законодавством, про також повідомлено Міністерство соціальної політики України. Відповідач вважає, що МВС України виконало вимоги постанови Кабінету Міністрів від 13.02.2008р. № 45, а тому порушення пенсійних прав позивача з боку МВС України відсутні, оскільки зобовязання подати інформацію про наявність підстав перерахунку пенсії безпосередньо ОСОБА_1 зазначеним вище Порядком перерахунку пенсії не передбачено, а передбачено інформування про виникнення підстав для перерахунку пенсії певному колу осіб, а не щодо конкретного пенсіонера органів внутрішніх справ (а.с. 124-126).

Представник третьої особи - Пенсійного фонду України у судове засідання зявився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника та заперечення проти позову, вказавши, що порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. № 45, і відповідно до цього Порядку Пенсійний фонд не наділений повноваженнями самостійно повідомляти головним управлінням ПФУ про виникнення підстав для перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків, а від Міністерства внутрішніх справ України не надходило відповідне повідомлення про підстави перерахунку пенсій (а.с. 109-113).

Представник третьої особи - ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області у судове засідання не зявився, надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. № 45, однак ГУ ПФУ в Харківській області не повідомлялося про прийняття відповідного нормативного акту, на підставі якого збільшується хоча б один з видів грошового забезпечення відповідно категорій військовослужбовців. Також у запереченнях зазначено, що постановою КМУ від 07.11.2015р. № 988 було встановлено лише склад грошового забезпечення поліцейських та затверджено схему окладів поліцейських за спеціальними званнями, у звязку з прийняттям ЗУ «Про національну поліцію», але не приймалось жодних рішень про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Крім того, Закон України «Про національну поліцію» набрав законної сили 07.11.2015р., а постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» набрала чинності 02.12.2015р., тому ця постанова не може бути підставою для перерахунку пенсії колишнім працівникам МВС. Також, у запереченнях вказано, що законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, і у разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду (а.с. 116-119).

Представник третьої особи ГУ Національної поліції в Харківській області у судове засідання не зявився, надав заперечення проти позову, в яких зазначив що позов не підлягає задоволенню виходячи з того, що дія нормативного-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, а тому перерахунок пенсії у відповідності до ч. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» можливий тільки після 29.12.2015р., тобто після внесення змін до ч. 3 ст. 63 цього Закону, та при наявності підстав, передбачених ч. 4 цього Закону, а тому доводи позивача, що він набув право на перерахунок пенсії, є помилковими (а.с. 85-86).

Суд відповідно до ст. 128 КАС України вважає можливим розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явились в судове засідання, за наявними доказами у справі.

Дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 46 ОСОБА_2 України передбачає право кожного громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.

Як передбачено частинами 2 та 3 статті 22 ОСОБА_2 України, конституційні права гарантуються та не можуть бути скасованими або звуженими. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 19 ОСОБА_2 України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ОСОБА_2 України та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності ОСОБА_2 чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом щодо оскарження бездіяльності відповідача, а діюче законодавство не вимагає жодних обов'язкових процедур щодо досудового врегулювання спору, який виник між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 4 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, в тому числі, усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, в тому числі особам, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, регулюються правовими нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992p. № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900-VIII (далі - Закон № 900-VIII) із змінами та доповненнями, що були чинні на день виникнення спору.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 - колишній працівник органів МВС України, який у 2008 році звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років за станом здоровя з посади заступника начальника Печенізького РВ ГУ МВС України в Харківській області у званні майор і йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XII, та з 20.11.2008р. є пенсіонером МВС, що підтверджується витягом з наказу ГУМВС України в Харківській області № 340о/с від 16.12.2008р. та посвідченням № НОМЕР_1, виданим 23.12.2008р. ПФ України, що не заперечується жодною стороною судового розгляду.

В червні 2016 року позивач звернувся до МВС України із інформаційним запитом, в якому просив повідомити про надання повідомлення до Пенсійного Фонду України про підстави проведення перерахунку пенсії у зв'язку з набранням чинності 29.12.2015р. Закону України від 23.12.2015р. № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» та зміною ст. 63 Закону України від 09.04.1992р. № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

МВС України листом від 15.07.2016р. відмовило йому в проведенні перерахунку пенсії та направленні відповідного повідомлення до органів Пенсійного фонду України, обґрунтувавши таку відмову тим, що положення ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо перерахунку пенсій колишнім особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) з урахуванням видів грошового забезпечення, установлених законодавством для поліцейських, застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом № 900-VIII, а саме: після 29.12.2015р., оскільки факт прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015р. не породжує підстав для перерахунку пенсії особам із числа колишніх працівників міліції, а інших актів Уряду, якими б змінювалися розміри грошового забезпечення поліцейських, не видавалося. Крім того, у листі вказано, що вищезазначену постанову КМУ не можна розглядати як акт, яким було змінено розмір і види грошового забезпечення для поліцейських, як цього вимагає положення ст. 63 Закону, оскільки цим нормативно-правовим актом види і розмір грошового забезпечення поліцейських було встановлено вперше в історії української держави, а до цього такої категорії працюючих взагалі не існувало, а тому на даний час для здійснення перерахунку пенсій пенсіонерам із числа колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не має достатніх законних підстав для повідомлення Пенсійного фонду і підготовки довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

З цим питанням позивач звертався до Пенсійного фонду України, ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області та ГУ Національної поліції в Харківській області, і в наданих відповідях позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки не має законних підстав на перерахунок пенсії, т.я. повідомлень відповідних силових міністерств та відомств про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не надходило і після внесення змін до ст. 63 цього закону рішення Кабінету Міністрів України про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення чи введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для поліцейських не приймалось.

Вважаючи таку відмову МВС України протиправною, та наполягаючи на наявності права на перерахунок пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач наполягає на покладенні обовязку на МВС України надіслати до Пенсійного фонду України інформацію про зміни у грошовому утриманні для здійснення перерахунку його пенсії відповідно Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Такі дії Міністерства внутрішніх справ України є протиправними, так як не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступних мотивів.

29 грудня 2015 року набув чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900-VIII (надалі - Закон №900-VIII), яким статтю 63 Закону України № 2262-XII доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Отже, на час розгляду справи редакція статті 63 Закону № 2262-XII має наступну редакцію:

«Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у звязку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у звязку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються».

Постановою КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено грошове забезпечення поліцейських.

Відповідно до абзацу другого розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Судом безспірно встановлено, що станом на 01.01.2016р. розмір грошового забезпечення поліцейських зумовлений саме постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015р.

Згідно «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008р. № 45 (далі - Порядок № 45), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

За приписами п. 2 цього Порядку № 45, вказане рішення Кабінету Міністрів України зобов'язувало відповідача повідомити у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій вказаній категорії військовослужбовців - у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

В подальшому: Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених ОСОБА_2 України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (згідно із законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VШ), за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Відповідно до пунктів 23, 24 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007р. № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007р. за № 135/13402, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. При цьому пенсіонери звертаються до органів, що призначають пенсії, з відповідними заявами та в разі необхідності подають документи, які дають право на підвищення пенсії.

Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10, тобто Постановою № 988 встановлено грошове забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відбулись зміни, які є підставою для перерахунку пенсії позивача як колишнього працівника міліції.

Суд зазначає, що за приписами п. 2 Порядку № 45 та п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. № 3-1 - рішення Кабінету Міністрів України зобов'язувало відповідача повідомити у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій вказаній категорії військовослужбовців.

Тобто, законодавством дійсно передбачено, що Пенсійний фонд України отримує вказану інформацію в 5-денний строк від силових органів. Разом з тим, якщо органом державної влади вищого рівня прийнято рішення про збільшення відповідних виплат і Головному управлінню Пенсійного фонду вже відомо про таке рішення, то воно за зверненням пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, повинно діяти згідно з вищезазначеним Порядком, склавши та надіславши до відповідного органу список для отримання відповідної довідки.

Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 22 квітня 2014р. у справі №21-484/а13, вказавши, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналіз наведених правових норм щодо правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач - МВС України допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не направленні Пенсійному фонду України інформації про зміни у грошовому утриманні для здійснення перерахунку пенсії позивача.

Суд робить висновок про наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту виключно шляхом визнання протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надіслання до Пенсійного фонду України інформації про зміни у грошовому утриманні позивача, яка б слугувала підставою для здійснення перерахунку його пенсії, та зобов'язання надіслати таку інформацію про зміни у такому грошовому утриманні.

Це з безперечністю слідує із змісту ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому суд враховує, що Конституційний Суд України в Рішенні від 6 липня 1999р. № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням МВС України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей, що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

На підставі викладеного суд робить висновок про наявність порушеного права ОСОБА_1, яке підлягає судовому захисту виключно шляхом визнання протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надіслання до Пенсійного фонду України інформації про зміни у грошовому утриманні осіб, пенсія яким призначена відповідно до вимог Закону № 2262-XII, яка б слугувала підставою для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, та зобов'язання надіслати таку інформацію про зміни у такому грошовому утриманні на адресу Пенсійного фонду України.

Щодо твердженням відповідача, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набрала чинності 02.12.2015р., не може бути підставою для перерахунку пенсії колишнім працівникам територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, оскільки закони або інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

Окрім того, як зазначає третя особа, постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» набрала чинності до прийняття і набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII.

Зважаючи на помилкове тлумачення представником відповідача та третьої особи зворотної дії нормативно-правового акту в часі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Загальновідомим є той факт, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Суд вважає безпідставними доводи представників відповідача і третіх осіб, викладених в листах, про те, що Закон України від 23.12.2015р. № 900-VIII набув чинності після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015р. № 988, а тому не має зворотної дії в часі. Представником відповідача та представниками третіх осіб трактування поняття "зворотна дія нормативно-правового акта у часі" є помилковим та безпідставно довільним.

У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999р. № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), на яке посилається третя особа у наданих поясненнях, зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 ОСОБА_2 України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Тобто, на день набрання чинності Законом № 900-VIII постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 діяла і є чинною на день розгляду справи по суті, так як вказана постанова не вичерпала свою дію.

На підставі вищезазначеного, суд наголошує: та обставина, що постанова Кабінету Міністрів України № 988 за датою передувала даті внесення змін до ст. 63 Закону № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» правового значення не має.

При цьому суд враховує, що Конституційний Суд України в Рішенні від 06.07.1999р. № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням МВС України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей, що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Звуження соціальних гарантій пенсійного забезпечення позивача проявилось, зокрема в тому, що на час виходу на пенсію у нього грошове забезпечення є набагато нижчим: посадовий оклад 1050,00 грн.; оклад за військове звання майор - 125,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 30% - 352,50 грн.; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці 800,53 грн., у т.ч. надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія і за роботу з таємними виробами, носіями та документами 15%, всього 2328,03 грн. Основний розмір пенсії - 56% грошового забезпечення (вислуга років 22) - у розмірі 1303,70 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: надбавка на утриманців: непрацездатна дитина віком до 18 років ст. 16 П«А» - 565,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 2325,00 грн.

Аналогічна правова позиція зі спірних питань була висловлена і Верховним Судом України у постанові від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13.

Про хибність такого висновку, на думку суду, свідчить і те, що відповідно до абзацу 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (згідно із законом України від 23.12.2015р. № 900-VШ) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Як зазначено в ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію», пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З урахуванням вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що в розумінні вказаних вимог позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988, що спростовує також і висновок відповідача про правонаступництво.

Крім того, як вже зазначалося вище, підставою для перерахунку пенсії може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного Фонду України, що узгоджується також і з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справі № 21-484/а13.

Однак, як зазначив позивач у додаткових поясненнях, перед виходом на пенсію він проходив службу у Печенізькому РВ ГУ МВС України в Харківській області на посаді заступника начальника, але Печенізький РВ на даний час ліквідовано, що унеможливлює отримати довідку про розмір грошового забезпечення на відповідній посаді, а за звернення до третіх осіб з проханням видати таку довідку йому відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Також при вирішенні даного спору суд також керується положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою ОСОБА_2 України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 ОСОБА_2 України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Всупереч цьому відповідачем після внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» допущено звуження соціальних гарантій, що полягало у відмові в направленні відповідного повідомлення до органів Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, що є порушенням його прав.

Таким чином, МВС України при перерахуванні позивачу пенсії допустило звуження соціальних гарантій його пенсійного забезпечення, що суперечить вимогам статті 22 ОСОБА_2 України.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони обґрунтовані та законні, і заперечення відповідача у проведенні перерахунку пенсії, надані позивачу перед зверненням до суду, не відповідали вимогам чинного законодавства і дії відповідача вчинені не відповідно до наданих йому повноважень, а наданий суду лист МВС від 03.02.2017р. про повідомлення Пенсійного фонду України про наявність підстав для проведення перерахунку пенсії колишнім працівникам міліції не містить дату, з якої необхідно провести перерахунок, і з дня цього повідомлення на день прийняття рішення у справі пройшов 1 місяць і 20 днів, що перевищує строк, передбачений Порядком № 45, відповідно до якого проводиться перерахунок пенсії.

Частиною 2 статті 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.

Оскільки однією з позовних вимог є зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України направити на адресу Пенсійного фонду України інформацію про зміни у грошовому утриманні, а відповідно до Порядку № 45, відповідач зобов'язаний повідомити у п'ятиденний строк Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій вказаних категорій військовослужбовців, суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в наступному.

Відповідно до ч. 1 статті 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень.

Цій нормі кореспондують положення абзацу 6 п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України, згідно з яким постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

У Рішенні від 30 червня 2009р. № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978р. у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Окремо суд зазначає, що Порядком № 45 визначені певні строки та умови подачі пенсійних документів органами владних повноважень, а тому строк ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області, ГУ НП в Харківській області для подачі звіту про виконання судового рішення на протязі місяця з дня набрання постановою законної сили є розумним строком.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача і вважає за необхідне встановити відповідно до статті 267 КАС України судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Щодо доводів в контексті строку звернення до суду, а саме те, що строк звернення до суду є пропущеним, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Практика Європейського суду з прав людини, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22.10.1996, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980).

Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, тобто навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

Крім того, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.

Відповідно до матеріалів справи позовна заява зареєстрована у суді 10 січня 2017р., однак згідно поштового штемпеля на конверті дата направлення 30 грудня 2016р., та враховуючи дату звернення позивача до відповідача з заявою про необхідність повідомлення про наявність підстав для перерахунку пенсії 30 червня 2016р. і події, які передували до звернення позивача до відповідача, які наведені у позові, а саме: юридична необізнаність, складний (специфічний) порядок проведення перерахунку пенсії, вагомість права та скрутне матеріальне становище, оскільки пенсія позивача становить трохи більше 1500 грн., а судовий збір 551,20 грн., що становить третину пенсії, суд за встановлених обставин у справі дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, і тому права позивача підлягають захисту саме з 01 січня 2016р., і саме з цього часу орган ПФУ має провести перерахунок пенсії позивачу.

Відповідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З приводу направлення відповідачем повідомлення про наявність підстав для проведення перерахунку пенсій 03.02.2017р. суд зазначає наступне.

Хоча відповідачем наданий лист про повідомлення про підстави для перерахунку пенсії позивача, але підставою для звернення до суду стало не надання такого повідомлення станом на день предявлення позову та крім того на сьогоднішній день повідомлень про проведення перерахунку пенсії ані відповідачем, а ні третіми особами не надано, суд вважає, що для повного захисту прав позивача необхідно стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність порушеного права позивача ОСОБА_1 та вважає за можливе захистити його шляхом визнання протиправною бездіяльність МВС України щодо ненадання інформацій до Пенсійного фонду України у зв'язку зі зміною грошового забезпечення працівників МВС України, зобов'язавши вчинити вказані дії. Крім цього, суд вважає, що маються всі правові підстави для зобов'язання Пенсійного фонду України, ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області та ГУ Національної поліції в Харківській області про надання звіту про вчинення всіх необхідних дій, визначених Порядком № 45 для забезпечення проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1, як пенсіонера органів внутрішніх справ у зв'язку із зміною грошового утримання відповідних категорій осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 ОСОБА_2 України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією ОСОБА_2 межах і відповідно до законів України, визначається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії.

Стаття 24 ОСОБА_2 України, гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони обґрунтовані та законні, заперечення відповідачів не відповідають вимогам чинного законодавства, а дії відповідача вчинені не відповідно до наданих йому повноважень.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй ОСОБА_2 або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Керуючись: ст.ст. 19, 22, 46 ОСОБА_2 України, ст. 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, які звільнилися з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015р. № 900-VIII, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», ст.ст. 2, 6-10, 17, 18, 72, 104, 105, 121, 128, 158-163, 267 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Пенсійний фонд України, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головне управління Національної поліції в Харківській області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка виразились в не надісланні до Пенсійного фонду України, у передбачений п. 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 5-ти денний строк з моменту набрання чинності Законом України від 23.12.2015р. № 900-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», інформації про наявність підстав для перерахунку пенсій колишнім особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, що одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням видів грошового забезпечення поліцейських, установлених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 - з 01 січня 2016 року.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України подати до Пенсійного фонду України інформацію про наявність підстав для перерахунку пенсій колишнім особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, що одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку, передбаченому Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008р. № 45, з урахуванням видів грошового забезпечення поліцейських, установлених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як пенсіонеру МВС України звільненого з посади заступника начальника Печенізького РВ ГУ МВС України в Харківській області у званні майор міліції згідно його пенсійної справи - з 01 січня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобовязання Міністерства внутрішніх справ України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45, подати у місячний строк з моменту набрання постановою законної сили звіт про виконання рішення суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя