Вирок № 65612216, 27.03.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А..

Справа № 644/6034/15-к

Провадження № 1-кп/644/9/17

27.03.2017

ВИРОК

Іменем України

27 березня 2017 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Саркісян О.А.,

при секретарі Зоріній Н.В.,

за участі:

прокурора Попелкова В.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220530002043 від 02 липня 2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, військовозобовязаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працюючого, зареєстрованого і проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 16 червня 2007 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 13 лютого 2009 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 14 днів позбавлення волі, а також судимого:

-03.02.2015 року Орджонікідзевським райсудом м.Харкова за ст.187ч.1 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі;

-26.03.2015 року Дзержинським райсудом м.Харкова за ст.186ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2013 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_2 проїжджав на велосипеді повз автостоянки, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Велика Кільцева, 3-а, де побачив ОСОБА_4, на шиї якої був золотий ланцюжок із підвіскою. Маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_2 під'їхав до ОСОБА_4 і, порівнявшись з нею, ривком зірвав з її шиї золотий ланцюжок вагою 8 гр., вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 7029 від 08 серпня 2013 року, 3040 грн., із золотою підвіскою вагою 2 гр., вартістю 760 грн., спричинивши ОСОБА_4 фізичного болю. Після цього ОСОБА_2 з викраденим майном, загальною вартістю 3800 грн., з місця вчинення злочину втік і в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і пояснив, що цього дня в цей час їхав на велосипеді з мікрорайону «Горизонт» на роботу в мікрорайон «Олексіївка» в м.Харкові. Проїзджаючи вздовж автостоянки, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Велика Кільцева, 3-а, побачив жінку, на шиї якої був одягнутий золотий ланцюжок. Він вирішив зірвати цей ланцюжок і порівнявшись з жінкою ривком зірвав з її шиї золотий ланцюжок, поклав до кишені та швидко поїхав з місця пригоди. Приїхавши на Олексіївку, зателефонував знайомій ОСОБА_5 та попросив здати золотий ланцюжок в ломбард, пояснивши їй, що він належить його дружині, за браком коштів вимушений здавати золото в ломбард, щоб також розрахуватися за виконану роботу з її чоловіком. Вона погодилася. В ломбард вони заходили разом, однак ОСОБА_5 здала золотий ланцюжок на своє ім.*я. а отримані кошти приблизно 2000 грн. передала йому, якими він розпорядився на власний розсуд. Обвинувачений зазначає, що можливо на золотому ланцюжку знаходилася підвіска, однак вона можливо загубилася. Також обвинувачений пояснив, що раніше він змінював свою позицію захисту від визнання своєї вини до невизнання своєї вини. Однак, зараз обдумав свою поведінку, розкаявся і вирішив розповісти суду так, як все відбувалося насправді, без будь-якого примусу з чиєїсь сторони.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим в інкримінованому йому злочину, його вина у його вчиненні повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні і дослідженими під час судового провадження доказами, а саме…

Протоколом огляду місця події від 01 липня 2013 року з якого вбачається, що місця вчинення злочину знаходиться поблизу автомобільної стоянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. В. Кільцева, 3-А ( т.1.а.с. 136 - 138).

Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 27 липня 2013 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала по фотографії обвинуваченого ОСОБА_2, який 01 липня 2013 року в денний час шляхом ривка зірвав з її шиї золотий ланцюжок з кулоном із золота (т..1а.с. 122, 123).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 29 липня 2013 року та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що під час його проведення потерпіла ОСОБА_4 на місці вчинення злочину показала та розповіла про обставини викрадення в неї обвинуваченим ОСОБА_2 золотого ланцюжка з підвіскою (т.1а.с. 124 128).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09 серпня 2013 року та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що під час його проведення обвинувачений ОСОБА_2 на місці вчинення злочину показав та розповів про обставини викрадення ним у потерпілої ОСОБА_4 золотого ланцюжка (т.1 а.с. 129 135).

Відеозаписом з камери спостереження ломбарду «Надія», розташованого по пр. Леніна, 27-А в м. Харкові, від 01 липня 2013 року, на якому зафіксовано обставини здачі в заклад свідком ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_2 золотого ланцюжка (т.1 а.с. 49-51).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09 січня 2014 року, відповідно до якого в Ломбарді «Надія» було вилучено чек про проведення фінансової операції 01 липня 2013 року о 15 годині 45 хвилин на суму 1450 грн. (т.1а.с. 110, 111)

Видатковим чеком № 325, відповідно до якого касиром ломбарду «Надія» ОСОБА_6 01 липня 2013 року о 15 годині 45 хвилин було видано 1450 грн. (т.1а.с. 109).

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 7029 від 08 серпня 2013 року, відповідно до якого вартість майна потерпілої, яким незаконно заволодів обвинувачений, становить 3800 грн. (т.1 а.с. 52-55).

Оцінивши зібрані під час кримінального провадження і досліджені в судовому провадженні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

Про те, що обвинувачений ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту свої показання, які повністю узгоджуються з показаннями, які він наразі дав суду, і також з іншими доказами по справі, давав повністю добровільно, без будь-якого примусу підтверджуються постановою про закриття кримінального провадження від 30.05.2016 року за результатами розгляду кримінального провадження за фактом перевищення колишніми співробітниками Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області своїх службових повноважень за ст.365ч.2 КК України за відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення.

Сторони кримінального провадження, відповідно до ст..22 КПК України, діють на засадах змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом.

Наразі сторона захисту не спростовує фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в цьому злочині.

Вивченням особи винного встановлено, що ОСОБА_2 раніше судимий, а також засуджений за аналогічні злочини, вчинені після інкримінованого йому наразі злочину Дзержинським райсудом м.Харкова 26.03.2015 року за ст.186ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі та 03.02.2015 року Орджонікідзевським райсудом м.Харкова за ст.187ч.1 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, має постійне місце проживання і реєстрацію місця проживання, офіційно не працевлаштований, має неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, маму, яка хворіє на онкологічне захворювання, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Обставин, які помякшують та обтяжують покарання ОСОБА_2 суд не вбачає.

При призначенні обвинуваченому міри покарання, суд враховує ступень тяжкості та ступень суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким,конкретні обставини його вчинення і відомості про особу обвинуваченого та вважає, що покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті буде необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи той факт, що вказаний злочин обвинувачений ОСОБА_2 вчинив до винесення вироку Дзержинського райсуду м.Харкова від 26.03.2015 року за ст.186ч.2 КК України, яким він був засуджений до 4 років 6 місяців позбавлення волі , та вироку Орджонікідзевського райсуду м.Харкова від 03.02.2015 року, яким його було засуджено за ст.187ч.1 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, то остаточне покарання слід призначити за правилами ст.70ч.4 КК за сукупністю всіх злочинів, з метою недопущення погіршення становища обвинуваченого.

За правилами ст.72ч.5 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 слід зарахувати час його тимчасового тримання в СІЗО для розгляду даного кримінального провадження з 10.06.2015 року до дня набрання цим вироком законної сили.

Оскільки суд призначає остаточне покарання за сукупністю злочинів, то слід враховувати ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 23.03.2016 року та 05.04.2016 року про зарахування ОСОБА_2 за правилами ст.72ч.5 КК України строку попереднього ув*язнення з 22.07.2013 року по 06.08.2013 року включно та з 29.11.2014 року по 13.10.2015 року за вироком Дзержинського райсуду м.Харкова від 26.03.2015 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого на її користь у відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди 7000 грн. слід задовольнити частково на суму збитків, визначену висновком суду товарознавчої експертизи № 7029 від 08 серпня 2013 року, в розмірі 3800 грн.

З обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави судові витрати в розмірі 343 грн. за проведення судово товарознавчої експертизи.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази слід залишити в матеріалах судового провадження.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.70ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання цього покарання, покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського райсуду м.Харкова від 03.02.2015 року та покарання, призначеного вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 26.03.2015 року остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років 10 місяців позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання з 29.11.2014 року, зарахувавши в строк покарання за правилами ст.72ч.5 КК України строк попереднього ув*язнення за час тимчасового залишення в СІЗО для розгляду даного кримінального провадження з 10.06.2015 року до дня набрання цим вироком законної сили, а також строк попереднього ув*язнення за вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 26.03.2015 року з урахуванням ухвал Жовтневого районного суду м.Харкова від 23.03.2016 року та 05.04.2016 року, остаточно зарахувавши за правилами ст.72ч.5 КК України ОСОБА_2 строк з 22.07.2013 року по 06.08.2013 року включно та з 29.11.2014 року по день набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_2 на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 3800 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова) судові витрати в розмірі 343 грн.

Речові докази- відеодиск з записом залишити в матеріалах судового провадження

Копію вироку вручити прокурору, захиснику і обвинуваченому негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через районний суд, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: