Постанова № 65612143, 09.03.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7930/16-а

Провадження №2-а/265/52/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Мельник І.Г., за участю секретаря Тулянкіної М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням інвалідності та зобовязання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу у звязку із встановленням інвалідності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя донецької області із адміністративним позовом до Міністерства оборони України (відповідач 1), Донецького обласного військового комісаріату (відповідач 2), в якому просить:

- визнати неправомірними дії щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», але не менш за 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що з 01.02.1980 року по 26.11.1981 року позивач проходив службу у військовій частині, яка приймала участь в бойових діях в Республіці Афганістан. В період проходження служби в Республіці Афганістан та участі в бойових діях в 1980 році отримав множинні вогнепальні осколкові поранення, мінно-вибухову травму (МВТ), контузію головного мозку. 16.10.2014 року обласна МСЕК № 3 м. Донецьк первинно визнала позивача інвалідом ІІІ групи в зв'язку з отриманням поранень (контузії), які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в період перебування у державах де велись бойові дії. 07.10.2015 року обласна МСЕК № 3 м. Донецьк повторно визначила ОСОБА_1 інвалідом ІІІ групи, 26.10.2016 року обласна МСЕК № 2 м. Маріуполь визнала позивача інвалідом ІІІ групи безстроково. 12.08.2015 року він звернувся до Донецького обласного військового комісаріату із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та пакетом документів, який, у свою чергу, направив документи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. З листа Донецького обласного військового комісаріату від 24.05.2016 № 521 та витягу з протоколу комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, позивач дізнався, що його документи повернуті до Донецького обласного військового комісаріату на доопрацювання з підстав ненадання ним документів, що свідчать про причини та обставини поранення, зокрема, про те, що воно не повязане із вчиненням кримінального чин адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. У відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанов КМУ позивач вважає, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги оскільки до теперішнього часу він її не отримав.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, якою вимоги адміністративного позову підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача № 1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що позивач проходив строкову військову службу у період з 01.02.1980 року по 26.11.1981 року та приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан. Згідно із довідкою до акту огляду МСЕК від 16.10.2014 року позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності поранення, контузія, захворювання, так, повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Проте, при зверненні позивача за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ним уло надано жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, що передбачені п. 3 Порядку № 499. А за відсутністю вказаного документу, неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Оскільки чинними нормативно-правовими актами чітко встановлений перелік документів, які можуть свідчити про причини та обставини одержання поранення (травми), контузії військовослужбовцем, що в повній мірі доводить той факт, що позивачем не було надано на адресу Міноборони необхідних та обов'язкових документів, передбачених Порядком № 499, тому вимоги позивача в частині зобов'язання Міноборони розглянути питання щодо призначення йому одноразової грошової допомоги є необґрунтованими. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача № 2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи позову та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до військового квитка серії НУ № 8196294, виданого Орджонікідзевським районним військовим комісаріатом Донецької області від 12.11.1979 року, проходив військову строкову службу у військовій частині № 84397 у період з 01.02.1980 року по 26.11.1981 року та брав участь у бойових діях на території демократичної республіки Афганістан.

Зазначене також підтверджено довідкою Маріупольського об'єднаного міського військового комісаріату від 12.08.2015 № 133.

Актом судово-медичного обстеження Маріупольського відділення судово-медичної експертизи Донецького обласного бюро СМЕ від 10.07.2014 року № 133, складеного за наслідками обстеження ОСОБА_1 встановлено наступне.

Зі слів: у період з 12.11.1979 року по 26.11.1981 року приймав участь у бойових діях під час проходження строкової служби у республіці Афганістан. В липні 1980 року отримав осколкове поранення голови і тулубу, контузію, знаходячись у броне транспорті, який підірвався на міні. Втрачав тяму, після чого знаходився на лікування у військовому шпиталі при військовій частині.

При огляді виявлено, що на верхній повіці правого ока, ближче до зовнішнього кута, є невизначеної форми, білястого кольору, мяких на дотик, зі злегка запалою поверхнею рубець на ділянці 2,5х0,5 см, по краях від котрого проглядаються сліди від швів У скуластій області ліворуч такого ж характеру, невизначеної форми рубець розміром 0,7х0,5 см. У проекції лопатки є лінійної форми рубець, що йде косогоризонтально, білястого кольору, мякий на дотик, зі злегка запалою поверхнею рубець на ділянці розміром 5,5х0,6 см. Аналогічного характеру, лінійної форми рубець є на передній черевній стінці праворуч, донизу від пупка, що йде вертикально, розміром 4,7х0,7 см. Будь-яких інших тілесних ушкоджень або слідів від них на тілі обстежуваного на момент огляду не знайдено і до огляду не представлено.

Висновок: тілесні ушкодження, які мають місце на тілі ОСОБА_1, у вигляді: рубців на верхній повіці правого ока, у скуластій області ліворуч, в проекції лівої лопатки, а також на передній черевній стінці праворуч, мають многолітню давнину, і могли утворитися на місці за живлення ран, які були тримані внаслідок осколкових поранень в період 1980 року.

Згідно з витягом із протоколу засідання Центральної-військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 2874 від 25.09.2014, множинне вогнепальне осколкове поранення, мінно-вибухова травма (МВТ), контузія головного мозку (1980 року) колишнього військовослужбовця строкової служби ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, наслідки яких: згідно висновку експерта Маріупольського відділення СМЕ Донецької обласного СМЕ № 708 від 16.07.2014 року, наслідками поранень є шкіряні рубці на верхній повіці правого ока, у виличній ділянці зліва, в ділянці лівої лопатки та на передній поверхні черевної стінки справа розмірами 2,5х0,5 см, 0,7х0,5 см, 5,5х0,5 см, 4,7х0,7 см, а згідно виписок з історії хвороби за 2013-2014 роки, наслідками МВТ, контузії головного мозку є захворювання: «Артеріальна гіпертензії, гіпертензивне серце, атеросклеротичний кардіосклероз (за даними ЕКГ). Післятравматична дисциркуляторна енцефалопатія з вираженим церебростенічним, стійким вазомоторним цефалічним, вести було-атактичним синдромами, лікворо-судинною дисциркуляцією з лікворо-дінамічними кризами. Вертеброгенний попереково-крижавий радикуліт з вираженим больовим коріцевим, мязо-точніним синдромами, парезом лівої ноги і порушенням стато-дінамічних функцій на фоні після травматичного остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта», і захворювання: «Хронічний гепатит, гепатомегалія. Хроічний холецисто-панкреатит», як наслідок перенесеного у ДРА у 1980 році вірусного гепатиту «А», - поранення, МВТ, контузія головного мозку і захворювання, так, повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААВ № 496442 від 16.10.2016, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 16.10.2015 року.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0599169 від 07.10.2015 року ОСОБА_1 повторно встановлено ІІІ групу інвалідності - поранення (контузія) і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Дата чергового переогляду 07.10.2016.

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0602412 від 26.10.2016 за наслідками повторного огляду ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково - поранення (контузія) і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до посвідчення УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради від 26.10.2016 серії Є № 111623, ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війні - інвалідів війни.

Судом встановлено, що 12.08.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Донецького обласного військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності при виконанні обов'язків військової служби в ДРА.

24.05.2016 року листом Донецького обласного військового комісаріату за № 521 позивачу було надіслано копію витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 13.05.2016 за № 34.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 13.05.2016 № 34, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на начальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975. У зв'язку з чим, документи повертаються обласним військовим комісаріатам відповідно до списку, зокрема, ОСОБА_1 (Донецький ОВК, дата звільнення 26.11.1981 року, дата інвалідності - 16.10.2014 року).

У зв'язку з неотриманням позивачем відповіді на свою заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю та одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом в межах строку передбаченого ст. 99 КАС України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряються, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року №284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 року № 1331; допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 3 Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Оскільки позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності 16.10.2014 року, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК від 16.10.2014 року серії 10ААВ № 496442, тому одноразова грошова допомога у разі порання (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців повинна призначатись у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499.

Статтею 1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Частинами 4, 5 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що у разі загибелі (смерті) військовослужбовця строкової військової служби під час виконання ним обов'язків військової служби, сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у розмірі десятирічного максимального посадового окладу за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, в порядку та на умовах ( 499-2008-п ), визначених Кабінетом Міністрів України.

У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що додаються (далі за текстом - Порядок № 499).

Згідно із пп. 4 п. 2 Порядку № 499 одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається, зокрема, для військовослужбовців строкової служби - за максимальним посадовим окладом за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-ХІІ суд дійшов висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 18.11.2014 року у справі № 21-446а14, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 21.04.2015 року у справі №21-135а15, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в ухвалі від 21.10.2016 року у справі № 806/222/16.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);

копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;

копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Отже, пунктом 3 Порядку визначений вичерпний перелік документів, які подаються до військомату особою, якій виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення чи в разі настання інвалідності.

Як зазначив позивач у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, до заяви про призначення та виплати одноразової грошової допомоги були надані такі документи, як: паспорт та ідентифікаційний номер; військовий квиток; посвідчення інваліда війни; довідка МСЕК; висновок судово-медичної експертизи; витяг з протоколу Центральної військово-лікарською комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв; довідки обласного медико-соціальної експертної комісії, які підтверджують його право на отримання одноразової допомоги у зв'язку з його пораненням у період проходження служби в Республіці Афганістан та участі в бойових діях, та його захворюванням на теперішній час і встановленням йому інвалідності; довідку про відкриття рахунку у банку на його ім'я.

Як вже зазначалось судом, комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, розглянувши подані документи дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд, зокрема, ОСОБА_1, з числа колишніх військовослужбовців, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на начальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, про що свідчить витяг з протоколу від 13.05.2016 року за № 34.

Суд не погоджується з твердженням представника відповідача стосовно того, що позивачем не надані документи, що свідчать про причину та обставини порання (контузії, травми або каліцтва), а саме про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, передбачених п. 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, з огляду на таке.

Наказом Міністра оборони України від 14.09.2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі за текстом - Положення).

Пунктом 1 Положення визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п.2.3.1 п. 3 Положення, ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Підпунктом 2.1 п. 2 Положення, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Згідно з п. 2.3.4 п. 3 Положення, ЦВЛК має право, зокрема, витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: лідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Головного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту; розглядати, переглядати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Пунктом 21.8 Положення, при медичному огляді колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за N 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).

Тобто, прийняття до уваги достовірність документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) віднесено до компетенції військово-лікарської комісії.

Крім того, відповідно до пп. 21.21 п. 21 розділу ІІ Положення, за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також, відповідно до пп. 21.5 п. 21 розділу ІІ Положення постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

З аналізу наведеного слідує, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для повернення документів або відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.

Такий висновок узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України викладеними в ухвалі від 22.01.2015 рокупо справі 2-а-1626/12/1370.

25.09.2014 року Центральною військово-лікарської комісією протоколом засідання № 2874 встановлено причинний зв'язок поранень (контузія) у колишнього військовослужбовця строкової служби ОСОБА_1 з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Таким чином, витяг із протоколу засідання ЦВКК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 25.09.2014 року № 2874 є належним документом, який свідчить про причину та обставини порання (контузії, травми або каліцтва), а саме про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, з огляду на що, суд вважає, що повернення документів на доопрацювання з причини відсутністю документу, що свідчить про причину та обставини порання (контузії, травми або каліцтва), а саме про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, відбулося неправомірно.

Разом із тим, пунктом 7 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Таким чином, підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання.

Оскільки заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач 1 не розглянув, відповідного рішення не прийняв, та так як адміністративний суд не має право підміняти орган, на який покладено вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги, тому суд вважає, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача 1 розглянути заяву ОСОБА_1 згідно з вимогами чинного законодавства України.

Приймаючи до уваги, що листом Донецького обласного військового комісаріату від 04.01.2016 року №3 відповідно до заяви позивача документи були надіслані до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для надання висновку стосовно призначення одноразової грошової допомоги, проте рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідачем 1, всупереч нормам чинного законодавства України, прийнято не було, тому суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення про виплату одноразової грошової допомоги та зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення з питання виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та 28.05.2009 року №499.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 року (К/800/34580/15).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8-11, 94, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення з питання виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.19991 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя_________І.Г. Мельник