Вирок № 65611634, 30.03.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 233/3750/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Міросєді А. І.

при секретарі Ульянцевій С.А.,

за участю:

прокурора Акулова А.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

представників потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника цивільного

відповідача АТ «СК «АХА

Страхування» ОСОБА_4,

захисника Мішина М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016050380000627 від 24 травня 2016 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, одруженого, із середньою технічною освітою, пенсіонера, проживає АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

24 травня 2016 приблизно о 08.15 год. (більш точний час в ході слідства не встановлено), обвинувачений ОСОБА_6, керуючи автомобілем «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3 (який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_7.), знаходився на майданчику поблизу магазину «Вокзальний», розташованому за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Правобережна 83, де відновив рух та виїхав на проїжджу частину вул. Правобережної м. Костянтинівка Донецької області, і став рухатись за напрямком руху з боку вул. Сечкіна у бік вул. Соборності м. Костянтинівка Донецької області.

В цей же час, навпроти магазину «Вокзальний», розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Правобережна 83, до пішохідного переходу через вул. Правобережну, позначеному дорожньою розміткою 1.14.1 Правил дорожнього руху України, розташованій у зоні дії дорожніх знаків 5.35.1 и 5.35.2 Правил дорожнього руху України, підійшла пішохід ОСОБА_1, яка стала переходити проїжджу частину по вищевказаному пішохідному переходу, зліва на право по напрямку руху автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_6

Водій ОСОБА_6, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, керуючи автомобілем «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, рухаючись у вказаному напрямку не врахував вказівки дорожніх знаків 5.35.1 (5.35.2) «Пішохідний перехід» глави 33 ПДР, які інформують учасників дорожнього руху про розташування місць, спеціально виділених для організованого переходу пішоходами проїжджої частини дороги, які згідно п. 4.16 а) Правил дорожнього руху України мають перевагу на перехід проїжджої частини по пішохідному переходу, закріплене Законом України «Про дорожній рух» і не поступився дорогою пішоходам, що знаходились на пішохідному переходу, чим порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, де сказано, що: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», а також при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху автомобіля не врахував дорожню обстановку, щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, де сказано: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним» у зв'язку з чим скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1

В результаті наїзду автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_6, на пішохода ОСОБА_1, останній були заподіяні наступні тілесні ушкодження: важка відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: забій головного мозку 2 ступеня з очагами геморрагічного просочування в обох лобових і лівій скроневій частках, травматичним субарахноїдальним крововиливом, пластинчастою субдуральною гематомою лівої лобно-скроневої області, перелом лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа, зовнішньої пневмоцефалії, лівостороннім гемотімпанікусом, лівосторонньою отолікворією, забій м'яких тканин потиличної області, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

З технічної точки зору у дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6, для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був керуватися вимогами п.18.1, та п.12.1 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору водій автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6, у даній дорожній обстановці, виконуючи вимоги п. 12.1 та п.18.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти наступу даної дорожньо-транспортної пригоди.

З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, дії водія автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6, які не відповідали вимогам п. 12.1 та п.18.1 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_6, виконуючи вимоги вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за цим вироком визнав у повному обсязі. Пояснив, що 24 травня 2016 року близько 08 години він керував автомобілем «ЗАЗ», рухався по вулиці Правобережній з боку вул. Сечкіна. На пішохідному переході в районі магазину «Вокзальний» людей не було, але коли до переходу залишилося метри 3-4, то зліва по ходу його руху на пішохідний перехід вийшла потерпіла і стала переходити проїзну частину. Намагаючись зупинити транспортний засіб, він застосував гальмування, але нога зіскочила з педалі гальма на педаль газу і стався наїзд на потерпілу. Він почав гальмувати і потерпіла з капоту автомобіля впала на асфальт. Він одразу викликав поліцію і швидку допомогу. Згоден, що ДТП сталася з його вини. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, підтвердив повністю. У скоєному щиро розкаявся та просив суворо його не карати. Відшкодував потерпілій 4500 грн. морального збитку. Цивільний позов визнав в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн., в іншій частині проти позову заперечував, у т.ч. оскільки він уклав договір страхування цивільно-правової відповідальності із страховою компанією, яка і має відшкодовувати шкоду.

Не дивлячись на повне визнання обвинуваченим своєї провини, суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_6 в об'ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:

- потерпіла ОСОБА_1 повідомила у судовому засіданні, що 24 травня 2016 року близько 08 години в районі магазину «Вокзальний» м. Костянтинівка вона по пішохідному переходу переходила проїзну частину вул. Правобережної і на неї здійснив наїзд автомобіль. Внаслідок чого їх були спричинені тілесні ушкодження, що потребувало тривалого лікування. Позов підтримала у повному обсязі, обвинуваченому просила призначити покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства.

Наведені вище пояснення потерпілої є послідовними, узгоджуються і підтверджуються іншими доказами:

- протоколом огляду місця ДТП від 24 травня 2016 року, у ході якого була оглянута ділянка місцевості по вул. Правобережній м. Костянтинівка Донецької області (навпроти магазину «Вокзальний»), та зафіксована обстановка вчиненої дорожньо-транспортної пригоди (наїзд на пішохода) за участю автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3;

- протоколом огляду транспортного засобу від 24 травня 2016 року, у ході якого був оглянутий автомобіль «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, та зафіксовані механічні пошкодження на передній частині даного автомобіля;

- протоколом огляду транспортного засобу від 27 травня 2016 року, у ході якого був оглянутий автомобіль «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, та зафіксований технічний стан даного автомобіля;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 1265 від 07 червня 2016 року, відповідно до якого: рульове керування автомобіля, що оглядається, «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, на момент події перебувало в працездатному стані і яких-небудь несправностей, експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлене; гальмова система автомобіля, що оглядається, «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, на момент події перебувала в працездатному стані і яких-небудь несправностей, експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлене; ходова частина автомобіля, що оглядається, «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, на момент події перебувала в працездатному стані і яких-небудь несправностей, експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлене; експертним оглядом, яких або несправностей (наявність непрацездатного стану) яких або інших вузлів і агрегатів автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, які могли б привести до мимовільної втрати курсової стійкості автомобіля, не встановлено;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 1264 від 07 червня 2016 року, відповідно до якого: з технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був, керуватися вимогами п.18.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України; в діях пішоходів відсутній технічний аспект, тому оцінка дій пішоходів не вимагає спеціальних знань в області автотехніки. Оцінити дії пішохода ОСОБА_1 на відповідність вимогам Правил дорожнього руху України, слідство чи суд може самостійно, стосовно до вказівок глави 4 «Обов'язки й права пішоходів» ПДР України; з технічної точки зору водій автомобіля марки «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6, у даній дорожній обстановці виконуючи вимоги п.12.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти наступу даної ДТП; з технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, дії водія автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6, які не відповідали вимогам п.12.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_6, виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти наїзд на пішохода;

- висновком додаткової судової автотехнічної експертизи № 1691 від 26 липня 2016 року, відповідно до якого: з технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був, керуватися вимогами п.18.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України; в діях пішоходів відсутній технічний аспект, тому оцінка дій пішоходів не вимагає спеціальних знань в області автотехніки. Оцінити дії пішохода ОСОБА_8 на відповідність вимогам Правил дорожнього руху України, слідство чи суд може самостійно, стосовно до вказівок глави 4 «Обов'язки й права пішоходів» ПДР України; з урахуванням проведених розрахунків, необхідно прийти до висновку, що з технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, водієві автомобіля марки «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6, були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру, які б заважали йому в однобічному порядку обирати швидкість та напрямок руху автомобілю. Тому, з технічної точки зору водій автомобіля марки «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6, у даній дорожній обстановці, контролюючи рух автомобілю та надавши перевагу в русі пішоходу, що рухався пішохідним переходом, шляхом гальмування керованого ним ТЗ, тобто виконуючи вимоги п.12.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти наступу даної ДТП; з технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, дії водія автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_6, які не відповідали вимогам п.12.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_6, виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти наїзд на пішохода;

- висновком судово-медичної експертизи № 83 від 08 липня 2016 року, відповідно до якого виявлена у ОСОБА_1 важка відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: забій головного мозку 2 ступеня з очагами геморрагічного просочування в обох лобових і лівій скроневій частках, травматичним субарахноїдальним крововиливом, пластинчастою субдуральною гематомою лівої лобно-скроневої області, перелом лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа, зовнішньої пневмоцефалії, лівостороннім гемотімпанікусом, лівосторонньою отолікворією, забій м'яких тканин потиличної області, утворилися від дії тупих предметів і ударі об такі, що могло мати місце при ДТП внаслідок дії виступаючих частин кузова автомобіля, що рухається, і наступним ударом об дорожнє покриття. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. З урахуванням локалізації і характера тілесних ушкоджень можна стверджувати, що найвірогідніше потерпіла знаходилася лівою боковою поверхнею до діючого предмету;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16 липня 2016 року, в ході якого свідок ОСОБА_9 на місті події розповів про обставини та механізм скоєння наїзду на пішохода автомобілем «ЗАЗ» червоного кольору.

Суд вважає вищеописані досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена.

Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб вчинення обвинуваченим злочину, поведінку обвинуваченого і потерпілої, що передувала події та під час події, а також поведінку обвинуваченого після події, місце вчинення злочину (пішохідний перехід), суд вважає, що обвинувачений, дотримуючись вимог п.12.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода і його дії знаходились у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Обставин, які б вказували на отримання потерпілою тілесних ушкоджень у інший, ніж це встановлено висновком експертизи та цим вироком спосіб, під час судового розгляду не встановлено. Також в ході судового розгляду об'єктивно не встановлено наявність причинного зв'язку між діями потерпілої з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Таким чином, враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_6 раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; на обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно; у скоєному щиро розкаявся; частково відшкодував завдану моральну шкоду потерпілій.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6, суд вважає щире каяття у скоєному; часткове відшкодування завданої моральної шкоди.

Обставини, які пом'якшують покарання і на які посилається суд, розглядаються як такі, що лише пом'якшують покарання, але не можуть враховуватися також і як обставини, що дають підстави для висновку про можливість виправлення засудженого без відбування ним покарання.

Також суд не знаходить мотивів, за яким міг би не застосувати до ОСОБА_6 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Конкретні обставини вчинення злочину, те, що у результаті злочинної недбалості обвинуваченого наступили тяжкі наслідки - спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень (у т.ч. встановлення інвалідності 2 групи), дає суду підстави для висновку, що до ОСОБА_6, відповідно до вимог ст. 65 КК України, має бути застосовано додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 286 КК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, наслідків вчиненого, не можливо без ізоляції від суспільства, і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов, в якому вона просила стягнути на її користь: з ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином та ушкодженням здоров'я (витрати на лікування - 12388,58 грн., шкода здоров'ю (ст.ст. 1195, 2102 ЦК України) - 49608 грн.) 61996,58 грн.; з ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 200000,00 грн.; з ОСОБА_6 у відшкодування витрат на правову допомогу 4000,00 грн.; з АТ «СК «АХА Страхування» у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, 50000,00 грн.; з АТ «СК «АХА Страхування» у відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

За правилами ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Встановлено , що ОСОБА_1 за вказаних вище обставин є потерпілою внаслідок експлуатації забезпеченого за Полісом № АІ / 0977784 від 22.07.2015 року транспортного засобу «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, яким на момент скоєння ДТП правомірно володів ОСОБА_6, внаслідок чого вона має право на страхове відшкодування на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно із ст. 23 вказаного Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого.

Так, згідно із п. 24.1. зазначеної статті Закону, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Суд вважає, що потерпілою підтверджено обґрунтовані витрати, пов'язані з лікуванням, на суму 13221,70 грн. (по чеках, за виключенням вартості палива та продуктів харчування).

Не погоджується суд із позовною вимогою в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілою відшкодування відповідно до вимог ст.ст. 1195, 1202 ЦК України у розмірі 49608,00 грн.

Згідно ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо.

Аналіз наведених норм свідчить, що належним і допустимим доказом підтвердження ступеня втрати професійної працездатності (у процентах) для застосування ст. 1195 ЦК України є відповідний висновок судово-медичної експертизи з визначення процента втрати працездатності, чого потерпілою суду надано не було, як і не наведено розрахунку вказаної суми.

Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» стягнення додаткових витрат потерпілого може бути проведено й на майбутній час у межах строків, зазначених у висновку МСЕК або судово-медичної експертизи. При стягненні додаткових витрат на протезування, придбання путівки на санаторно-курортне лікування, автомобіля суд повинен зазначити в рішенні, що присуджені суми підлягають перерахуванню відповідній організації, яка має надати ці послуги потерпілому.

За таких обставин в цій частині позовних вимог слід відмовити через необґрунтованість та безпідставність.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд при визначені розміру моральної шкоди враховує характер та обсяг страждань потерпілої, конкретні обставини справи і наслідки, що наступили, а тому приходить до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, а саме у розмірі: 5% за шкоду, заподіяну здоров'ю (661,08 грн.) із АТ «СК «АХА Страхування», та 100000,00 грн. з обвинуваченого ОСОБА_6 (за виключенням сплаченої суми у розмірі 4500,00 грн.).

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтверджені витрати.

Суд вважає, що потерпіла ОСОБА_1 надала суду документальне підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн., які є процесуальними витратами в розумінні ст. 118 КПК України і підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів (проведення судової автотехнічної експертизи № 1265 від 07 червня 2016 року - 879,60 грн.; № 1264 від 07 червня 2016 року - 879,60 грн.; № 1691 від 26 липня 2016 року - 879,60 грн.), слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Захід забезпечення кримінального провадження засудженому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з моменту взяття під варту в порядку виконання вироку.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_1, на користь потерпілої ОСОБА_1:

- у відшкодування моральної шкоди 95500 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.;

- у відшкодування витрат на правову допомогу 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.,

а всього 99500 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (ідентифікаційний номер 20474912) на користь потерпілої ОСОБА_1:

- у відшкодування матеріальної шкоди 13221,70 (тринадцять тисяч двісті двадцять одну) грн. 70 коп.;

- у відшкодування моральної шкоди 661,08 (шістсот шістдесят одну) грн. 08 коп.,

а всього 13882,78 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 78 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Речовий доказ по справі - автомобіль марки «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, який зберігається у ОСОБА_6, - вважати переданим за належністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь держави у відшкодування втрат на залучення експертів (проведення судової автотехнічної експертизи № 1265 від 07 червня 2016 року - 879,60 грн.; № 1264 від 07 червня 2016 року - 879,60 грн.; № 1691 від 26 липня 2016 року - 879,60 грн.) 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 80 коп.

0

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя