Номер справи 623/3383/16-к
Номер провадження 1-кс/623/125/2017
УХВАЛА
іменем України
29 березня 2017 року слідчий суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., за участю секретаря Довгополої І.В., прокурора Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_1, розглянувши клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_1 у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 12016220380000736 від 19.03.2016 року, про надання тимчасового доступу до речей і документів,-
в с т а н о в и в:
27 березня 2017 року прокурор Ізюмської місцевої прокуратури молодший радник юстиції ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016220380000736 від 19.03.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.5 ст. 191,ч.1ст. 197-1 КК України.
В клопотанні прокурор Ізюмської місцевої прокуратури молодший радник юстиції ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2, призначений на посаду директора ТОВ ДСП «БВ» (код ЄДРПОУ 32277921) відповідно до наказу засновників вказаного підприємства №1 від 23.01.2003, діючи умисно з корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою привласнення та розтрати насіння соняшнику врожаю 2016 року, який вирощено на частині поля № 25, загальною площею близько 100 га, на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області та який належить С(Ф)Г «ОСОБА_3І.» (код ЄДРПОУ 24667170) на праві приватної власності, вчинив привласнення та розтрату чужого майна в особливо великих розмірах за наступних обставин:
Так, 08.06.2016 року директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 звернувся до Близнюківського районного суду Харківської області із позовом до С(Ф)Г «ОСОБА_3І.» та 113 громадян-фізичних осіб про визнання недійсними 116 договорів оренди землі на частині поля № 25 на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області площею близько 100 га та про зобовязання вказаних громадян переукласти договори оренди на вказані земельні ділянки з ТОВ ДСП «БВ». 02.08.2016 року Близнюківським районним судом на підставі зазначеної заяви відкрито провадження у справі № 612/403/16-ц.
05.09.2016року директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що С(Ф)Г «ОСОБА_3І.» з лютого 2016 року орендує на підставі належним чином зареєстрованих у відповідності до діючого законодавства договорів оренди землі частину поля №25 площею близько 100га, а також, що С(Ф)Г «ОСОБА_3І.» наприкінці квітня - початку травня 2016 року провело посів соняшнику на вище вказаних земельних ділянках площею близько 100 га, з метою реалізації свого злочинного плану, направленого на привласнення та розтрату вказаного насіння соняшнику шляхом отримання до нього доступу на підставі судового рішення про забезпечення позову, винесеного на підставі завідомо підроблених для ОСОБА_2 документів, зловживаючи своїм службовим становищем, надав до Близнюківського районного суду в рамках розгляду цивільної справи № 612/403/16-ц від імені ТОВ ДСП «БВ» заяву про зміну предмету позову, в якій зазначив завідомо недостовірні для себе відомості щодо проведення посіву соняшника в 2016 році на всьому полі № 25 загальною площею 145 га ТОВ ДСП «БВ», що мало б за задумом ОСОБА_2 переконати суд у приналежності врожаю на всьому полі №25 саме ТОВ ДСП «БВ».
У подальшому, продовжуючи вчиняти умисні дії, направлені на реалізацію свого злочинного плану щодо привласнення та розтрати насіння врожаю соняшника, належного С(Ф)Г «ОСОБА_3І» та вирощеного на частині поля №25 площею близько 100 га на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 09.09.2016 року об 09 годині 47 хвилин, зловживаючи своїм службовим становищем, надав до Близнюківського районного суду Харківської області в рамках розгляду справи №612/403/16-ц заяву про забезпечення вищезазначеного позову та додатки до неї (в тому числі копії договорів про надання послуг на виконання механізованих робіт по обробці ґрунту та посіву сільськогосподарських культур та акти виконаних робіт), в яких зазначено завідомо недостовірні для нього дані щодо проведення в квітні-червні 2016 року СПДФО «ОСОБА_4В.» на замовлення ТОВ ДСП «БВ» передпосівних сільськогосподарських робіт та посіву соняшника на території всього поля № 25 загальною площею 145 га. На підставі вищевказаних документів, які містять завідомо недостовірні для ОСОБА_2 дані, 09.09.2016 року Близнюківським районним судом Харківської області винесено ухвалу про забезпечення позову, якою С(Ф)Г «ОСОБА_3І.» заборонено збирання врожаю соняшника на відповідних 116 земельних ділянках, що належать 113-и відповідачам по справі та дозволено ТОВ ДСП «БВ» збирання врожаю соняшнику на зазначених земельних ділянках з подальшою передачею його на зберігання третій особі - ОСОБА_5 у зерносховище за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Веселе, вул.Колгоспна, б. 4.
Отримавши в результаті реалізації свого злочинного умислу, направленого на привласнення та розтрату насіння врожаю соняшника, належного С(Ф)Г «ОСОБА_3І.», доступ до вказаного урожаю, що знаходився на частині поля №25 розміром близько 100 га на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2, маючи корисливу мету щодо подальшого обернення на користь ТОВ ДСП «БВ», засновником якого він являється, зазначеного врожаю соняшника, діючи з корисливого мотиву, 09.09.2016 року та 10.09.2016 року за допомогою залученої на підставі цивільно-правових угод з третіми особами сільськогосподарської техніки та транспортних засобів здійснив збирання із вищевказаної частини поля належного С(Ф)Г «ОСОБА_3І» насіння соняшника вагою 226 200 кг вартістю 2 млн. 329 тис. 860 грн., таким чином привласнивши його, та спричинивши С(Ф)Г «ОСОБА_3І» шляхом вибуття із його володіння зазначеного майна збитки на вказану суму.
У подальшому, з метою розтрати частини незаконно привласненого майна, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2, після завезення 09-10.09.2016 з частини поля №25 площею близько 100 га, розташованого на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, 226 200 кг насіння соняшника до зерносховища за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Веселе, вул.Колгоспна, б.4, без проведення належним чином зважування вказаного насіння, умисно вніс завідомо неправдиві дані до накладних №№: 1/09.09 від 9 вересня 2016, 2/09.09 від 9 вересня 2016, 3/09.09 від 9 вересня 2016, 4/09.09 від 9 вересня 2016, 5/09.09 від 9 вересня 2016, 6/09.09 від 9 вересня 2016, 7-9/09.09 від 10 вересня 2016, 10-12/09.09 від 10 вересня 2016, відповідно до яких вага зібраного із зазначеного вище поля насіння соняшника склала не 226 200 кг, а 167 330 кг, що дало змогу у подальшому ОСОБА_2 передати зазначені 167 330 кг насіння соняшника у відповідності до раніше розробленого злочинного плану ОСОБА_5, який з цим планом ознайомлений не був, а різницею в розмірі 58 870 кг вартістю 606 361 грн. розпорядитися на власний розсуд, розтративши їх.
В результаті зазначених дій ОСОБА_2 С(Ф)Г «ОСОБА_3І» завдано майнову шкоду в розмірі 2 млн. 329 тис. 860 грн., що є особливо великим розміром.
Таким чином, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тобто привласненні, розтраті чужого майна шляхом зловживанням службовою особою своїм службовим становищем, вчинених в особливо великих розмірах.
Крім того, 05.09.2016 року директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що С(Ф)Г «ОСОБА_3І.» з лютого 2016 року орендує на підставі належним чином зареєстрованих у відповідності до діючого законодавства договорів оренди землі частину поля №25 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, площею близько 100 га. а також, що С(Ф)Г «ОСОБА_3І.» наприкінці квітня - початку травня 2016 року провело посів соняшнику на вище вказаних земельних ділянках площею близько 100 га, з метою реалізації свого злочинного плану, направленого на привласнення та розтрату вказаного насіння соняшнику шляхом отримання до нього доступу на підставі судового рішення про забезпечення позову, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву та мети, склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме заяву про зміну предмету позову в рамках розгляду Близнюківським районним судом Харківської області цивільної справи № 612/403/16-ц, в якій зазначив завідомо недостовірні для себе відомості щодо проведення посіву соняшника в 2016 році на всьому полі № 25 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, загальною площею 145 га, ТОВ ДСП «БВ», що мало б за задумом ОСОБА_2 переконати суд у приналежності врожаю на всьому вищевказаному полі № 25 саме ТОВ ДСП «БВ».
У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на привласнення та розтрату насіння врожаю соняшника, належного С(Ф)Г «ОСОБА_3І» та вирощеного на частині поля №25, площею близько 100 га. на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 09.09.2016 року об 09 годині 47 хвилин, зловживаючи своїм службовим становищем, надав до Близнюківського районного суду Харківської області в рамках розгляду справи №612/403/16-ц заяву про забезпечення вищезазначеного позову та додатки до неї, у вигляді належним чином завірених ОСОБА_2 та підписаних ним копій наступних документів: договір № П/2-2016 послуг на виконання механізованих робіт по обробітку ґрунту та посіву сільськогосподарських культур від 16.03.2016, укладений між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ ДСП «БВ», акт виконаних робіт № 1 по проведенню механізованих робіт на полях 12 бригади, розташованих на території Алісівської с/ради Близнюківського району Харківської області від 30.05.2016, акт виконаних робіт № 4 по проведенню механізованих робіт на полях 12 бригади, розташованих на території Алісівської с/ради Близнюківського району Харківської області від Зв.06.2016, в яких зазначено завідомо недостовірні для нього дані щодо проведення в квітні-червні 2016 року СПДФО «ОСОБА_4В.» на замовлення ТОВ ДСП «БВ» передпосівних сільськогосподарських робіт та посіву соняшника на території всього поля № 25 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, загальною площею 145 га.
На підставі вищевказаних документів, які містять завідомо недостовірні для ОСОБА_2 дані, 09.09.2016 року Близнюківським районним судом Харківської області винесено ухвалу про забезпечення позову, якою С(Ф)Г «ОСОБА_3І.» заборонено збирання врожаю соняшника на відповідних 116 земельних ділянках, що належать 113-й відповідачам по справі та дозволено ТОВ ДСП «БВ» збирання врожаю соняшнику на зазначених земельних ділянках з подальшою передачею його на зберігання третій особі - ОСОБА_5 у зерносховище за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Веселе, вул. Колгоспна, б. 4.
У подальшому, з метою розтрати частини незаконно привласненого майна, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2, після завезення 09-10.09.2016 з частини поля №25 площею близько 100 га, розташованого на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, 226 200 кг насіння соняшника до зерносховища за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Веселе, вул. Колгоспна, б. 4, без проведення належним чином зважування вказаного насіння, умисно вніс завідомо неправдиві дані до накладних №№: 1/09.09 від 9 вересня 2016, 2/09.09 від 9 вересня 2016, 3/09.09 від 9 вересня 2016, 4/09.09 від 9 вересня 2016, 5/09.09 від 9 вересня 2016, 6/09.09 від 9 вересня 2016, 7-9/09.09 від 10 вересня 2016, 10-12/09.09 від 10 вересня 2016, відповідно до яких вага зібраного із зазначеного вище поля насіння соняшника склала не 226 200 кг, а 167 330 кг та, які самостійно підписав у графах: «директор», «відвантажив» та «головний бухгалтер».
Після чого, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 виготовив та належним чином завірив своїм підписом та печаткою вказаного підприємства копії означених документів , що містили завідомо неправдиві для нього відомості, які передав до матеріалів виконавчого провадження № 52184906.
Таким чином, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
19.12.2016року Лозівською місцевою прокуратурою, директору ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_1 посилається на те, що для повноти, обєктивності і всебічності розгляду всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, з метою проведення судово-економічних експертиз, отримання доказової бази по кримінальному провадженні виникла необхідність в отриманні, опрацюванні та долученні до матеріалів кримінального провадження реєстраційної справи ТОВ ДСП «БВ».
Отримати необхідні документи в інший спосіб неможливо, а вказані документи мають суттєве значення для кримінального провадження і є необхідними для доведенні вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, оскільки ОСОБА_2, як зазначено у клопотанні, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном СФГ «ОСОБА_3І.», діяв в інтересах ТОВ ДСП «БВ».
На підставі викладеного, прокурор просив задовольнити клопотання.
Під час розгляду слідчим суддею питань даного клопотання рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів судом не приймалось, клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування до суду не надійшло, що відповідає приписам статті 107 КПК України.
Прокурор Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Належним чином повідомлений представник департаменту реєстрації Харківської міської ради в судове засідання не з'явився. Про слухання справи повідомлялись належним чином.
Суд, вислухавши прокурора, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку, що клопотання є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Виходячи з вимог п. 5 ч.2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним з видів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини 4 зазначеної статті для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Згідно з частиною 5 зазначеної статті під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Крім того, відповідно до п.3.5 наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 року за № 705/3145, яким затверджені науково-медотичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень зазначено, що коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім обєктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
{Пункт 3.5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1350/5 від 27.07.2015}
В клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів прокурором зазначено реєстраційну справу, до якої він просить слідчого суддю надати доступ, при цьому в клопотанні належним чином не наведено обґрунтування, які саме відомості містять вказані ним документи, доступ до яких він просить надати, в тому числі для встановлення яких саме обставин у даному кримінальному провадженні, у випадку надання такого доступу, також не наведено даних щодо можливості використання таких відомостей як доказів.
Дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи. Крім цього, прокурором не доведено можливість досягнення мети, на яку він посилається у клопотанні, без застосування цих заходів.
За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості постановити ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, яка б відповідала вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя також звертає увагу, що слідчий, прокурор згідно ч.2 ст.93 КПК України має широкий обсяг повноважень щодо збирання доказів у кримінальному провадженні. Так, відповідно до положень зазначеної норми сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.4 ст.132 КПК для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
У цьому контексті необхідно враховувати, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Крім того, відповідно до ч.1 ст.223 КПК саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Крім того, прокурором надано до суду з клопотанням копії документів матеріалів кримінального провадження, які не засвідчені належним чином, деякі з них прочитати взагалі неможливо (а.с. 23,24) що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності наданих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії та може істотно вплинути на висновки слідчого судді.
За таких обставин слідчий судя вважає, що підстави для задоволення клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 132, 159-164 КПК України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити. прокурору Ізюмської місцевої прокуратури молодшому раднику юстиції ОСОБА_1О у задоволенні клопотання про надання прокурору Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_6, прокурору Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 та прокурору Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_1 дозволу на тимчасовий доступ до реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідного сільськогосподарського підприємства «БВ», відкритої 29.01.2003, дата запису 30.11.2006, номер запису: 1 480 120 0000 031106, яка перебуває у Департаменті реєстрації Харківської міської ради, шляхом її вилучення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: Т.Д. Бєссонова
Судове рішення № 65609244, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 29.03.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 623/3383/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: