Ухвала суду № 65609033, 28.03.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1206/17

1-кп/639/240/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.І.,

прокурора Касьяненка Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше судимого: 23.03.2012 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в сумі 850 гривень, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 17 жовтня 2016 року, у нічний час доби, точний час в ході досудового слідства не встановлений, з метою крадіжки чужого майна прибув у район розташування домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_2

ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переліз через паркан, яким огороджена територія домоволодіння, де помітив складений поблизу гаражу металобрухт. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1, перебуваючи на подвір'ї вказаного домоволодіння, діючи повторно, з корисливих мотивів, заволодів металобрухтом загальною вагою 400 кілограмів, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 5479 від 07.11.2016р., - 1120 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану вище суму.

Крім того ОСОБА_1, 20 жовтня 2016 року, у нічний час доби, точний час в ході досудового слідства не встановлений, прибув з метою крадіжки чужого майна до приватного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_2

ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, переліз через паркан, яким огороджена територія домоволодіння, пішов до гаражу, який був не зачинений. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 пройшов в середину приміщення гаражу де діючи повторно, з корисливих мотивів, відкрив капот автомобілю «ВАЗ-2103» д.н.з. НОМЕР_1, та таємно заволодів акумуляторною батареєю «Іста 6СТ- 60», вартістю згідно з висновком судової - автоварознавчої експертизи № 566 від 18.11.2016р., - 339 гривень, яка знаходилася під капотом автомобіля, після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану вище суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, розміром судових витрат на проведення експертних досліджень по справі та пояснив суду, що 17.10.2016 року, у нічний час доби він, прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, де раніше помітив будівельний метал, який вирішив викрасти.

Він, переліз через паркан, яким огороджена територія домоволодіння та перебуваючи на подвір'ї зібрав весь метал, який знаходився біля гаражу, труби і таке інше, який частинами перекинув за паркан та заховав. Після цього він покликав знайомого, із яким вони перенесли метал до пункту прийому металобрухту та здали його, за що він виручив біля 1000 гривень, які витратив на продукти харчування.

20 жовтня 2016 року він вночі, прибув до того ж домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, після чого переліз через паркан, пішов до гаражу, який був не зачинений, звідки з - під капоту автомобіля «ВАЗ» забрав акумулятор, який здав до пункту прийому металобрухту, за що виручив біля 300 гривень, які витратив на продукти харчування.

Провину визнає в повному обсягу, у скоєному щиро кається, злочини скоїв те, що не було грошей, просить суд не призначати суворе покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. До обвинуваченого будь - яких претензій не має, при призначенні покарання ОСОБА_1, покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, з урахуванням заяви потерпілого про розгляд справи за його відсутності, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, вивченням матеріалів кримінального провадження в частині даних, які характеризують особу обвинуваченого та щодо судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає провину ОСОБА_1 повністю доведеною і кваліфікує його дії за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, із проникненням у сховище.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд, на підставі ст. 66 КК України, визнає його щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, як на стадії досудового так і судового слідства.

Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставин, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він із повною середньою освітою, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину сина, 2010 року народження, офіційно не працевлаштований, має постійне місце мешкання та реєстрації, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше судимий: 23.03.2012 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в сумі 850 гривень, судимість не погашена у встановленому законом порядку через невиконання вироку, згідно ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 19.06.2015 року, ОСОБА_1 оголошений у розшук по кримінальній справі за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.03.2012 року відносно ОСОБА_1, на підставі ч.3 ст.72 КК України підлягає самостійному виконанню.

В ході досудового слідства відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23 квітня 2017 року.

Суд враховуючи дані про особу обвинуваченого, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід без змін у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Судові витрати, вартість проведення експертних досліджень по справі суд, на підставі ст.124 КПК України вважає за необхідне покласти на обвинуваченого.

Речових доказів по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, як вказано у протоколі, а саме з 23.02.2017 року (09-30 год.).

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання, строк його попереднього ув'язнення, з розрахунку день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з часу його фактичного затримання - 23.02.2017 року по день винесення вироку - 28.03.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 439 гривень 80 коп., в якості судових витрат за проведення експертиз, які перерахувати на р/р 31419544700005, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Федюшин М.В.