Рішення № 65608593, 27.03.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/13237/15-ц

2/638/455/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Подосокорської А.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, -

Установив:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлої 20.03.2015 року, посвідчений 12.03.2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно з виданою архівною довідкою з Державного архіву Харківської області, датованою від 15.10.2015 року за № 01-31/168 «...в архівному фонді Харківської духовної консисторії в метричній книзі Петропавлівської церкви с. Петропавлівка Вовчанського повіту Харківської губернії за 1918 рік є запис №56 про народження 28/10 та хрещення липня 1918 року ОСОБА_7, батьки якої ....ОСОБА_8 ОСОБА_7 и законная жена его ОСОБА_9....».Отже, за даною інформаційною довідкою вбачається, що ОСОБА_8 ОСОБА_7 і ОСОБА_9 є чоловік та дружина, від даного шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2Станом на 23.09.1939 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 укладений шлюб, що вбачається з виданої довідки про укладення шлюбу №108, де міститься актовий № 503, зроблений бюро ЗАГС м. Благовєщенська, Амурської області, що дає підтвердження про зміну дівочого прізвища ОСОБА_7 на ОСОБА_11.За фактом ОСОБА_12 Вітчизняної війни у 1940 по 1945 рік через незначний проміжок часу від дня укладення шлюбу ОСОБА_11 з ОСОБА_13 загинув ОСОБА_11, в результаті чого ОСОБА_13 залишилась вдовою.Згодом ОСОБА_13, не укладаючи шлюбу, враховуючи що це було після тяжких буднів після минулої ОСОБА_12 Вітчизняної війни, почала мешкати разом з ОСОБА_14. У ОСОБА_14 та ОСОБА_13 02.05.1949 року народилась дочка ОСОБА_15, котра 02.12.1967 року уклала шлюб з ОСОБА_16, в результаті чого дівоче прізвище ОСОБА_15 змінене на ОСОБА_5

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного вбачається факт спорідненості позивачки ОСОБА_5 з ОСОБА_17, котра доводилась рідною бабцею для позивачки.

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3 (яка доводилась рідною бабцею для позивачки, та була рідною матерією ОСОБА_13 (за дівочим прізвищем ОСОБА_7) ОСОБА_18) 27.02.1926 року, будучи вдовою, уклала шлюб з ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується даними з архівної довідки, виданої 15.10.2015 року за № 01-31/168 Державним архівом Харківською області.Таким чином, прізвище за першим шлюбом ОСОБА_17 змінене на ОСОБА_20Від шлюбу між ОСОБА_19 та ОСОБА_20 24.03.1927 народився син, ОСОБА_21, що підтверджується архівною довідкою виданою Державним архівом Харківської області від 15.10.2015 року за № 01-31/168.Отже, з урахуванням вищенаведеного щодо підтвердження родинних відношень між позивачкою та спадкодавцем зазначила, що мати позивачки за дівочим прізвищем ОСОБА_22 (після укладання шлюбу ОСОБА_13Н.), народжена ОСОБА_23, яка згодом змінила своє прізвище, бо уклала шлюб з ОСОБА_19 (у 1926 році) є ОСОБА_20, остання народила у 1927 році сина ОСОБА_21, який заматеринською лінією є рідним братом ОСОБА_13, і приходиться позивачці рідним дядьком.Рідний дядько позивачки - ОСОБА_21, 31.03.1950 року уклав шлюб з ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_5, актовий запис № 63 посвідчений Сковородинським БЮРО ЗАГС, дівоче прізвище ОСОБА_25 змінене на ОСОБА_6.Від даного шлюбу між ОСОБА_21 та ОСОБА_6 народилась дочка ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_6Таким чином, ОСОБА_27 з урахуванням викладеної інформації щодо спорідненості доводиться двоюрідною сестрою позивачки, а ОСОБА_6 - рідною тіткою. За такою хронологією позивачка є спадкоємцем третьої черги за законом у відповідності до ст.1263 ЦК України, що надає їй право звернутись з позовними вимогами щодо визнання заповіту не дійсним з урахуванням наступних обставин.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25.07.1995 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_21, ОСОБА_6 та ОСОБА_26, котрі доводяться позивачці рідним - дядьком, тіткою та двоюрідною сестрою.За фактом смерті ОСОБА_21, померлого 07.07.1996 року та згодом виданого свідоцтва про право на спадщину від 11.07.1990 року 1/3 частини спірної квартири перейшла по праву власності дочці спадкодавця - ОСОБА_26, решта 1/3 частини цієї ж квартири залишена на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_6

Станом на 09.03.2015 рік несподівано для позивачки та всіх рідних померла ОСОБА_26.Оскільки її мати, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, перебуваючи у безпорадному стані у звязку з похилим віком та станом здоровя, видала на імя своєї дочки нотаріальну посвідчену довіреність з приводу того, щоб остання мала право продати квартиру № 22, розташовану по вул. Клочківська, в буд. 199 -Г в м. Харкові, зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_6, вчинити інші дії щодо здійснення купівлі - продажу даного нерухомого майна у всіхустановах та організаціях. Оскільки між позивачкою та двоюрідною сестрою, ОСОБА_26, як і тіткою, ОСОБА_6, були дуже тісни взаємостосунки, рідна тітка мусила переїхати на постійне місце мешкання до місця мешкання позивачки ОСОБА_5 Переїзд рідної тітки до місця мешкання позивачки був узгоджений з ОСОБА_6 та її дочкою ОСОБА_26, в результаті чого остання мусила продати квартиру № 22, розташовану по вул. Клочківська, в буд. 199 -Г в м. Харкові, оскільки ОСОБА_26 мешкала за кордоном, в м. Москва РФ. З цією метою її мати, ОСОБА_6 станом на 2009 рік і надавала вище зазначену нотаріальну посвідчену довіреність. Крім цього, оскільки ОСОБА_6, перебувала в похилому віці, мешкала в м. Харкові, її транспортування до місця мешкання позивачки було досить тяжким з урахуванням суттєвої відстані, для цього мусив бути задіяний автомобіль з медичним обладнанням і медичними працівниками за погодженням позивачки з ОСОБА_26. Зміну мешкання ОСОБА_6 перенесено за порадою медичних працівників, котрі систематично виїжджали за місцем її мешкання в м. Харкові. Не зважаючи на велику відстань місця мешкання своєї рідної тітки, вона у повній мірі проявляла разом з ОСОБА_26 турботу та догляд за ОСОБА_6 Вона систематично приїжджала за місцем мешкання ОСОБА_6, привозила ліки, харчі, сплачувала комунальні послуги. ОСОБА_26 здійснювала грошові перекази на утримання ОСОБА_6 Крім цього, вона разом з ОСОБА_26 з урахуванням погіршення самопочуття ОСОБА_6 найняли двох няньок, котрі цілодобово здійснювали догляд за ОСОБА_6 На думку позивачки, ОСОБА_3, маючи корисні наміри, розуміючи непритомний стан ОСОБА_6, виявила бажання в протиріч волевиявлення останньої оформити право власності на спадкове майно ОСОБА_6 на своє імя, скориставшись нагодою відсутності в Україні ОСОБА_5 14.03.2015 року позивачка мала нагоду зустрічі з ОСОБА_3, остання рекомендувала відвідати нотаріальну контору з приводу подачі заяви від імені своєї тітки ОСОБА_6 щодо прийняття спадщини, залишеної після смерті її доньки, ОСОБА_2614.03.2015 року вона у приватного нотаріуса ОСОБА_4 оформила заяву про прийняття спадщини від імені ОСОБА_6 залишену після смерті дочки ОСОБА_26 12.03.2015 року від імені ОСОБА_6 складено заповіт на імя ОСОБА_3, котра, на думку позивачки скористалась її відсутністю та безпорадним станом ОСОБА_6 Позивачка повідомила ОСОБА_3 про намір звернення до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій відповідача, на що ОСОБА_3 В.М. надала позивачу власноручно складену розписку щодо компенсування 1/2 частини вартості спадкового майна.

20.03.2015 року померла ОСОБА_6 у віці 88 років, після смерті якої відкрилась спадщина.

Після поховань тітки позивачка сподівалась на домовленість з відповідачкою щодо звернення ОСОБА_3 до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини, у звязку з чим ОСОБА_5 звернулась звідповідною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_28 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_26 та ОСОБА_6, але як виявилось згодом ОСОБА_3 в категоричній формі відмовилась від своїх обіцянок, і в наполегливій формі змінила замки, де мешкала ОСОБА_6, завезла особисті речі до спірної квартири та почала ігнорувати будь які дії спрямовані на зустрічі або спілкування з ОСОБА_5, котра зі свого боку мусила звернутись до суду за захистом порушеного права як визнання заповіту, датованого від 12.03.2015 року та посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, недійсним з урахуванням до вищенаведеного і наступних підстав.

В порушення вимог ст.1255 ЦК України факт складання заповіту розголошений до смерті ОСОБА_6 На час складання заповіту ОСОБА_6 була не зрячою, самостійно не могла прочитати текст заповіту, не пересувалась за станом здоровя та похилим віком, у звязку з чим не розуміла своїх дій, тобто не мала цивільної дієздатності. Таким чином, у відповідності до ст.ст.203,1257 ЦК України є всі підстави, на її думку, щодо визнання заповіту, датованого від 12.03.2015 року посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 - недійсним, оскільки заповіт складений в порушенні вимог щодо його форми та посвідчення, за відсутності волевиявлення заповідача, бо воно не було вільним та за відсутності цивільної дієздатності та правоздатності ОСОБА_6 станом на 12.03.2015 pоку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, вважаючи їх необґрунтованими, при цьому пояснила, що була знайома з ОСОБА_20П з 1996 року, відвідувати останню почала з 1997 року, дочка померлої ОСОБА_26 приїздила до матері один раз на три чотири роки. ОСОБА_6 з часу знайомства стала членом її сім?ї, вона допомагала їй, піклувалася про неї, здійснювала покупку ліків та харчів за власні кошти, при цьому не спростовувала факт перерахування коштів на її картку позивачем на утримання ОСОБА_6 За час чергового візиту ОСОБА_26 до матері, дочка останньої повідомила про намір того, щоб вона залишилася з ОСОБА_6 та намагалася оформити ? частину спірної квартири на неї, однак це не вдалося через неналежне оформлення документів. Бажання оформити заповіт виявила ОСОБА_6, вона здійснювала виклик нотаріуса за адресою місця мешкання померлої, оскільки остання не могла пересуватися. Під час оформлення заповіту були присутні сусіди ОСОБА_6, вона під час цього присутня не була. 14.03.2015 року під час перебування позивачки з сином у м. Харкові, останній попросив її написати розписку про те, що вона відмовляється від спадщини після померлої ОСОБА_6, на що вона погодилася, пояснивши такі свої дії перебуванням у пригніченому стані. Вважала, що вимоги позивача є надуманими та безпідставними, а заповіт таким, що складений без здійснення будь якого тиску з її боку на ОСОБА_6

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, пояснивши наступне. 12 березня 2015 року о 08 год. 55 хвилин, про що свідчить запис у «Журналі обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса», до неї звернувся ОСОБА_29 на прохання ОСОБА_6 для вчинення виїзду за місцем проживання останньої за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 5уд. 199-Г, кв. 22, в звязку з її похилим віком та переломом шейки стегна, для складання та посвідчення заповіту. О 09 год. 30 хвилин вона виїхала за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, для встановлення волі та наміру заповідача скласти заповіт, для проведення розмови з ОСОБА_6, встановити дієздатність особи, її волю, дійсні наміри, розяснити наслідки вчинення нотаріальної дії, переконатись у здатності заповідача усвідомлювати значення нотаріальної дії, її наслідків та змісту розяснень нотаріуса, встановити чи може особа самостійно прочитати документ, розписатись на ньому. Все це було нею зроблено. Нотаріальні дії нею не вчинювались у цей виїзд, про що зазначено у «Журналі обліку викликів нотаріуса», запис №4 від 12.03.2015 року. ОСОБА_6 повідомила про намір скласти заповіт на імя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, на все своє майно. В ході виїзду до ОСОБА_6 та розмови з нею зясувалось, що вона погано бачить, що не дає їй змогу прочитати текст заповіту, а також те, що в звязку з поганим зором та переломом шейки стегна, їй буде важко зайняти сидяче положення та самостійно підписати заповіт. О 10 год. 20 хвилин вона повернулась до свого робочого місця за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, про що зазначено у Журналі обліку викликів нотаріуса, запис №4 від 12.03.2015 року. Близько 12 год. 30 хвилин ОСОБА_29 на прохання ОСОБА_6 привіз до робочого місця паспортні дані свідків (ОСОБА_30, ОСОБА_12) та особи, яка за особистим дорученням заповідача, в присутності нотаріуса та заповідача, підпише заповіт - ОСОБА_31 (рукоприкладчик) для складання проекту заповіту та повідомив, що о 13 год. 30 хвилин 12.03.2015 року ці особи на прохання ОСОБА_6 будуть знаходитись за місцем її реєстрації та проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9. 12.03.2015 року о 13 год. 30 хвилин вона виїхала другий раз за адресою: АДРЕСА_2, для складання та посвідчення заповіту, заповіт посвідчено за реєстровим №151 від 12.03.2015 року після виконання усіх необхідних для цього дій: встановлення особи, її дієздатності та волі, дійсних намірів, розяснення наслідків вчинення нотаріальної дії, діючого законодавства, переконання у здатності заповідача усвідомлювати значення нотаріальної дії, її наслідків та змісту розяснень нотаріуса, зачитування заповіту вголос свідками, поставлення ними своїх підписів на ньому, підписання заповіту у присутності заповідача та на її прохання ОСОБА_31. До робочого місця вона повернулась 12.03.2015 року о 15 год. 20 хвилин.

Заповіт зареєстрований в спадковому реєстрі 12.03.2015 року за №57214828 о 15 годині 29 хвилин, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 39854652, як того вимагає п. 8 Глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року №296/50. Заповіт посвідчено у відповідності до вимог діючого законодавства Глави 85 Цивільного кодексу України та Глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року №296/50.

Вислухавши сторони, свідків ОСОБА_32, ОСОБА_12, ОСОБА_31, ОСОБА_30, ОСОБА_33, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

ОСОБА_6 на випадок смерті зробила таке розпорядження: все її майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не було та з чого б воно не складалося і, взагалі, все те, що буде належати їй на день її смерті, вона заповіла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8. Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, 12 березня 2015 року, реєстровий № 151, підпис від імені ОСОБА_6 за її дорученням вчинений ОСОБА_31, у присутності свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_12

ОСОБА_6 померла 20 березня 2015 року, актовий запис № 4754 від 23.03.2015 року.

03 червня 2015 року ОСОБА_5 звернулася із заявою до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_28, реєстровий № 1184.

15.03.2015 року ОСОБА_3 зобовязалася після отримання спадщини за заповітом від ОСОБА_6 прийняти квартиру АДРЕСА_3, від іншого спадкового майна відмовилася, зобовязалася виплатити ОСОБА_5 ? частину вартості вказаної вище квартири. Зазначене викладене на аркушах паперу формату А-4 та надано суду у вигляді копії.

Згідно спадкових справ №№ 4/2015, 3/2015 14 березня 2015 року ОСОБА_5 за дорученням від ОСОБА_6 звернулася із заявою про прийняття спадщини після померлої 09 березня 2015 року доньки ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_11.

17 липня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6

03 червня 2015 року ОСОБА_5 звернулася до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини після померлої 20.03.2015 року ОСОБА_6

На день смерті ОСОБА_6 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12.

Квартира АДРЕСА_4 на праві приватної власності належала ОСОБА_21, ОСОБА_6 та ОСОБА_27 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.07.1995 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.07.1997 року спадкоємицею майна ОСОБА_21, померлого 07 липня 1996 року, є його дочка ОСОБА_27, спадкове майно складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_4.

ОСОБА_27 померла 09.03.2015 року у місті Москва РФ, актовий запис № 1058 від 10.03.2015 року. ОСОБА_5 за дорученням від ОСОБА_6 звернулася із заявою про прийняття спадщини після померлої 09.03.2015 року дочки ОСОБА_26

Свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_35 в судовому засіданні підтвердили факт того, що вони за домовленістю з ОСОБА_26 здійснювали догляд за ОСОБА_6, яка була обмежена у пересуванні через перелом шийки стегна, отримували грошові від доньки останньої, які передавалися ОСОБА_3 Повідомили, що відповідач у справі регулярно 3-4 рази на тиждень відвідувала ОСОБА_6 Зазначила про те, що ОСОБА_6 за час їхнього догляду перебувала у доброму стані, усвідомлювала свої дії, не мала ознак психічних розладів.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_31, ОСОБА_30, що були присутні під час складання заповіту ОСОБА_6, в судовому засіданні підтвердили свою присутність під час укладання оспорюваного заповіту, під час якого ОСОБА_6 перебувала у адекватному стані, ознак психічного розладу не виявляла, відповідала на питання послідовно, однак була прикута до ліжка через перелом, тому їй важко було підвестися з ліжка та підписати заповіт. Зазначили, що заповіт був зачитаний вголос, ОСОБА_6 була згодна з його змістом.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснила, що перебувала у дружніх стосунках з ОСОБА_26, декілька разів остання передавала через неї гроші для матері ОСОБА_6 В січня 2015 року їй зателефонувала ОСОБА_26, повідомила про перелом шийки стегна ОСОБА_6, передала їй гроші та документи на квартиру матері. Отримані від ОСОБА_26 грошові кошти вона передавала відповідачці у справі. До смерті ОСОБА_26 наприкінці лютого 2015 року ОСОБА_6 перебувала у хворобливому стані.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Згідно ст. 1234 ЦК Українип право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Статтею 1247 ЦК України визначені загальні вимоги до форми заповіту

1. Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

2. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно дочастини четвертої статті 207цього Кодексу.

3. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252цього Кодексу.

4. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі впорядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253цього Кодексу).

Згідно ст.1253 ЦК України на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.

У випадках, встановленихабзацом третім частини другої статті 1248і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.

Свідками не можуть бути:

1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;

2) спадкоємці за заповітом;

3) члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;

4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.

Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту (Ст.1255 ЦК України).

Заповіт складений від імені ОСОБА_6 на імя ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 20 березня 2015 року, реєстровий № 151, укладений та посвідчений з дотриманням вимог діючого законодавства України, зокрема Цивільного кодексу України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року № 296/50, доказів про порушення під час його складання та посвідчення суду не надано.

Доказів про недійсність оскаржуваного заповіту суду не надано, посилання позивача на підстави його недійсності, спростовуються зібраними у справі доказами з урахуванням наступного.

Посилання позивача про намір ОСОБА_6 за життя переїхати до місця проживання дочки ОСОБА_26 у м. Москва РФ, у звязку з чим продати квартиру АДРЕСА_4, для чого була видана довіреність на імя дочки для вчинення дій з приводу продажу зазначеного нерухомого майна, як на підставу того, що померла за життя не могла мати наміру укладати заповіт щодо цього майна на імя відповідача, суд відхиляє, оскільки квартира № 22 в будинку № 199-Г м. Харкова по вулиці Клочківській міста Харкова перебувала у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_26

Твердження про піклування ОСОБА_26 про матір шляхом приїзду до м. Харкова, перерахування коштів, сплати комунальних послуг, покупки ліків, сплати послуг особам, що здійснювали догляд за ОСОБА_6 під час обмеженості руху у звязку з переломом шийки стегна, визнано сторонами у справі, підтверджено свідками, а тому не потребує доказування та не може бути прийнято судом до уваги як підтвердження пояснень представника позивача щодо неможливості складання заповіту на користь іншої особи, що не входить до складу родичів, оскільки в судовому засіданні також встановлений факт піклування відповідача ОСОБА_3 за ОСОБА_6 з 1997 року, яка її регулярно навідувала, надавала допомогу, піклувалася, турбувалася про стан її здоровя.

Пояснення ОСОБА_5 у позовній заяві та її представника в судовому засіданні про те, що ОСОБА_3 мала корисливий намір, розуміла непритомний стан ОСОБА_6, виявила бажання шахрайськими діями заволодіти майном останньої, суд не приймає, оскільки доказів про такі дії суду не надані, з цього приводу ані позивачка, ані її представник до правоохоронних органів не зверталися, обвинувальний вирок за цим фактом відсутній.

Спростовуються зібраними у справі доказами посилання позивача про відсутність у ОСОБА_6 під час складання заповіту цивільної дієздатності та правоздатності, оскільки відсутні докази, які б свідчили, що ОСОБА_6 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними під час складання та посвідчення нотаріусом оспорюваного заповіту, згідно ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обовязки (цивільна правоздатність) мають усі фізичні особи, що виникають у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано власноручно написаний ОСОБА_3 текст на двох аркушах формату А-4, згідно якого остання зобовязується після отримання права на спадщину за заповітом від ОСОБА_6 прийняти квартиру АДРЕСА_3, від іншого спадкового майна відмовитися, зобовязалася виплатити ОСОБА_5 ? частину вартості вказаної вище квартири. Викладене не може бути прийнято судом як доказ, що свідчить про недійсність заповіту від 20.03.2015 року, оскільки заповіт складений щодо усього майна, без конкретизації, зазначення конкретної квартири, зазначена квартира не є та не була власністю тільки ОСОБА_6, а є в тому числі власністю її дочки ОСОБА_26

Враховуючи викладене, відсутність доказів які б свідчили про недійсність заповіту від імені ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлої 20.03.2015 року, посвідченого 12.03.2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, не надання доказів про порушення прав позивачки, у звязку зі складанням та посвідченням зазначеного заповіту, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5

Керуючисьст.ст.10,11,60,88,212215ЦПКУкраїни,ст.ст.1216,1217,1218,1222,1223,1234,1247,1248,1253,1255 ЦК України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року № 296/50, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, починаючи з 20.03.2017 року. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий