Справа № 638/18571/15-ц
Провадження № 2/638/26/17
22.03.2017
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова
У складі - головуючого судді Наумової С.М.
Секретаря Токарєвої М.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово комунальних послуг у розмірі 25810 грн20коп та судовий збір 1218 грн та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», ОСОБА_3 фірми «АСС-Безпека» , Тов «ПЕОЖБ»Престиж» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 22.10.2012р. до Договору № 56-Т на надання експлуатаційних послуг від 01.07.2008р., стягненні солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» ,ОСОБА_3 підприємство «АСС-Безпека» , ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» грошових коштів в сумі 417 704(чотириста сімнадцять тисяч сімсот чотири) грн.90 коп. та стягненні солідарно судового збору в сумі 4177(чотири тисячі сто сімдесят сім) грн. 05коп.
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» звернулося до Дзержинського районного суду м.Харкова з цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово комунальних послуг у розмірі 26676 грн 99 коп та судовий збір 1218 грн 10.10.2016 року позовні вимоги були уточнені зменшено розмір позовних вимог до 25810 грн 20 коп. ( а.с. 228-229 т.1) Позивач посилався на наступне :
ОСОБА_2, є власником квартири № 33, у житловому будинку у м. Харкові по вул. Трінклера, 9, управителем якого є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж». 01 липня 2008 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 56-Т на надання експлуатаційних послуг, (далі-Договір), відповідно до порядку та умов якого Позивач зобов'язується надавати у Будинку, частина в якому (житлове приміщення) належить Відповідачу, експлуатаційні послуги, а Відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати ці послуги. Відповідно до умов Договору, тариф на експлуатаційні послуги до 01.01.2010 року складав 3,30 грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири, починаючи з 01.01.2010 року розмір тарифу на експлуатаційні послуги за Договором був змінений на 5,50 грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири, а починаючи з 01.06.2013 року розмір тарифу на експлуатаційні послуги за Договором був змінений на 5,80 грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири. Зміна тарифу на експлуатаційні послуги відбувалося у наступному порядку:
Згідно із пунктом 2.8. Договору, Позивач має право в односторонньому порядку збільшити вартість експлуатаційних послуг у випадках суттєвої зміни факторів, що впливають на вартість цих послуг, в тому числі, але не виключно: збільшення розміру мінімальної заробітної плати, збільшення вартості енергоносіїв, вартості витратних матеріалів та інше, без внесення будь-яких змін до цього Договору з обов'язковим письмовим повідомленням про це Відповідача, з зазначенням факторів, що впливають на такі зміни, в порядку, визначеному у п.2.9. цього Договору. Відповідно до пункту 2.9. Договору, про зміну вартості експлуатаційних послуг Позивач письмово повідомляє Відповідача шляхом відправки за 30 днів до настання періоду, оплата за який повинна провадитись за новими тарифами рекомендованого листа на адресу Відповідача. Таке повідомлення буде вважатися невід'ємною частиною цього Договору та Відповідач зобов'язаний платити за новим тарифом з моменту, вказаного у повідомленні. При цьому, у випадку, коли відповідне повідомлення було відправлено Позивачем на адресу Відповідача, але Відповідач з будь - яких, незалежних від Позивача причин, не отримав це повідомлення, вважається, що Відповідач отримав таке повідомлення та Позивач виконав своє зобов'язання належним чином. Так, на адресу Відповідача, були відправлені рекомендовані листи повідомлення про зміну тарифу на експлуатаційні послуги,. Таким чином, Позивач в повному обсязі дотримався порядку, який визначений у Договорі щодо зміни тарифу на експлуатаційні послуги.
22.10.2012 р. між Позивачем та Відповідачем була укладена (підписана) додаткова угода № 1 до Договору . Умовами цієї угоди Відповідач визнає та підтверджує, що за ним рахується перед Позивачем заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у сумі 29 893,85 грн. та визначений графік її погашення. Але, Відповідач порушив порядок і строки погашення заборгованості, сплатив лише частину існуючої заборгованості.
Так, за період з 01.10.2012 р. по 30.09.2015 р. включно заборгованість Відповідача по оплаті за експлуатаційні послуги за Договором № 56-Т на надання експлуатаційних послуг, який був укладений 01.07.2008 року між Позивачем та Відповідачем, складає 25 810, 20 грн.
За період з 01.07.2015 р. по 30.09.2015 р. включно заборгованість Відповідача по шкодуванню вартості природного газу для підігріву теплоносіїв для опалення та гарячого водопостачання згідно Договору комісії № 23-Т-г на покупку природного газу, який був укладений 01.07.2008 року між Позивачем та Відповідачем, складає 459, 64 грн.
За період з 01.09.2014 р. по 30.09.2015 р. включно заборгованість Відповідача по (шкодуванню за спожиту електричну енергію згідно Договору комісії № 18-Т-з, який був укладений 01.07.2008 року між Позивачем та Відповідачем, складає 138, 52 грн
За період з 01.07.2015 р. по 30.09.2015 р. включно заборгованість Відповідача по відшкодуванню вартості спожитих послуг з централізованого постачання холодної води і слуг водовідведення згідно Договору комісії № 24-Т-в, який був укладений 01.07.2008 року ж Позивачем та Відповідачем, складає 268, 63 грн. .
Згідно із п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Відповідач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або коном, однак Відповідачем ця законодавча норма не виконується.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж»грошові кошти у сумі 417704 грн 90 коп та судовий збір 4177 грн 05 коп. ( а.с.105-107 т.1)
19.04.2016 року ОСОБА_2 уточнив свої позовні вимоги про стягнення збитків спричинених неналежним виконанням умов договору і просив стягнути вищевказані суми також і з відповідача ОСОБА_3 фірми «Автобудсервіс» (15.02.2011 р ПФ «Автобудсервіс» змінено назву підприємства на ПП «АСС-Безпека») ( а.с. 127 т.1)
26.10.2016 року ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги та внесено змін до предмету позову та просив визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 22.10.2012 року до Договору № 56-Т на надання експлуатаційних послуг від 01.07.2008 року та стягнути вищевказані суми
( а.с.285-292)
22.03.2017 року ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги , які ще пред*явив і до ТОВ «ПЕОЖБ»Престиж» В позові посилався на наступне :по відношенню до нього було здійснено психологічний тиск та фактично примушено підписати Додаткову угоду № 1 від 22.10.2012 року до Договору № 56-Т на надання експлуатаційних послуг від 01.07.2008 року. У зв*язку з тим , що воля у нього , як учасника угоди була сформована не вільно , тому Додаткова угода повинна бути визнана недійсною. 01 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» було укладено Договір № 56-Т на надання експлуатаційних послуг, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується надавати у житловому будинку, розташованому за адресою м. Харків, вул. Трінклера, 9, частина в якому (житлове приміщення) належать Споживачу за договором ОСОБА_2, послуги.
Перелік таких послуг чітко визначений в п. 1.2 Договору №56-Т від 01.07.2008р. зокрема відповідач зобов'язався надавати послуги з охорони будинку та прибудинкової території.
03.04.2015р. відбулось умисне пошкодження майна шляхом підпалу, в результаті чого було знищено належний ОСОБА_2 автомобіль «Тоуота Lаnd Сгusеr Ргаdо» державний номер АХ 5300АН. В результаті знищення автомобіля позивачу було спричинено збитків на суму 417 704 (чотириста сімнадцять тисяч сімсот чотири) гр., що підтверджується відповідним висновком автотоварознавчої експертизи.
Під час здійснення підпалу автомобіль ОСОБА_2 знаходився на охороняйомому відповідачем об'єкті - на прибудинковій території навіть на території самого будинку, (так як будинок має підземний паркінг, а авто стояло на перекритті даху 1-го поверху паркінгу) практично навпроти центрального входу в будинок за адресою м. Харків вул. Трінклера,9, що підтверджується відповідною довідкою слідчого Дзержинського відділення Ленінського ВП ГУ НП в Харківській області.
Відповідно до п.4.1.10 Договору №56-Т від 01.07.2008р. Виконавець (відповідач) зобов'язався відшкодувати споживачеві збитки, завдані неналежним наданням експлуатаційних послуг з цим Договором. Оскільки вищевказаний Договір є договором з надання послуг, то мають виконуватися насамперед норми глави 63 «Послуги. Загальні положення» (статті 901 907) Цивільного кодексу, а саме:
виконавець за завданням замовника надає послугу, а замовник її повинен оплатити;
виконавець надає послугу особисто; строк дії договору про надання послуг установлюється за домовленістю сторін, якщо інше не установлено законом або іншими нормативно-правовими актами; збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем у разі наявності його вини у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором; виконавець, який порушив договір про надання послуг заплату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим унаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач ТОВ «ПЕОЖД «Авантаж» надав суду в якості доказів Договір №3/07-08 про надання охоронних послуг від 01 липня 2008р. з приватною фірмою «Автобудсервіс» , котра у подальшому змінила назву на приватне підприємство «АСС-Безпека», у зв'язку з чим практично змінюється особа - відповідач у справі. Згідно вищевказаного договору відповідальність за неналежне надання послуг з охорони об'єкту за адресою м. Харків вул. Трінклера, 9 несе приватне підприємство «АСС-Безпека», котре в свою чергу має Ліцензію МВС на надання послуг з охорони власності та громадян за №592348 від 05.10.2011р.
Провина виконавця охоронних послуг-відповідача доведена шляхом
обґрунтованих доказів, що адміністрацією ( керівництвом) ТОВ «ПЕОЖД « Авантаж» та приватним підприємством «АСС-Безпека» за своєю недбалістю, було безвідповідально найнято на роботу особу, котра неналежним чином віднеслась до виконання своїх обов'язків . Свого часу охоронець - ОСОБА_4 згідно наданих суду доказів, був ознайомлений з вимогами посадової інструкції та інструкції з охорони праці, але вимоги до наданої посадової інструкції охоронця при працевлаштуванні в охоронному агентстві зовсім не відповідають вимогам типової інструкції охоронця, котрі входять у перелік вимог на отримання Ліцензії від МВС, а саме Ліцензії на надання послуг з охорони власності та громадян за №592348 від 05.10.2011р. яку має ТОВ «АСС - Безпека». Керівництво не врахувало вимоги до охоронця ОСОБА_4, тому як мали місце під час його чергування неодноразові появи на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння. Про що можуть свідчити докази мешканців будинку - свідків цих фактів. Також для здійснення охорони підприємство повинно наймати відповідних працівників. На яку посаду наймати. Якщо б ТОВ « ПЕОЖД «Авантаж» самостійно надавало послуги, то Ліцензія МВС була б непотрібна й називалась посада, котра виконувала обов'язки - сторож . У зв'язку з тим, що відповідач за наданням ліцензованої послуги з охорони звернувся до охоронного агентства - приватного підприємства «АСС-Безпека» то посада, на котрій працювала особа, що на той час виконувала свої обов'язки, згідно умов та вимог до ліцензування повинна мати назву охоронника чи охоронця. Вимоги до цих працівників визначено Довідником № 336:
В судовому засіданні сторони :представники ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», ОСОБА_3 фірми «АСС-Безпека» , ТОВ «ПЕОЖБ»Престиж» та ОСОБА_2 взаємних вимог не визнали та просили у їх задоволенні відмовити, надавши письмові заперечення , які приєднані до цивільної справи.
Суд , вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , опитав свідків , прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається , як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або коном.
Судом встановлено :
ОСОБА_2, є власником квартири № 33, у житловому будинку у м. Харкові по вул. Трінклера, 9, управителем якого є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж».
01 липня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж».
та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір № 56-Т на надання експлуатаційних послуг, (далі-Договір), відповідно до порядку та умов якого позивач зобов'язується надавати у Будинку, частина в якому (житлове приміщення) належить Відповідачу, експлуатаційні послуги, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати ці послуги.
22.10.2012 року між вказаними вище сторонами була укладена додаткова угода № 1 до Договору від 01.08.2008 р , де відповідач визнає , що за ним рахується заборгованість за спожиті житлово- комунальні послуги 29893 грн 85 коп та визначений графік її погашення.
Позивач вказує , що за відповідачем з 01.10.2008 року по 30.09.2015 року склалась заборгованість у розмірі 25810 грн 20 коп.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , звичайно ставляться.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заявив клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності до вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» ,які передбачені ст..267 ЦК України і вказує , що заборгованість була складена за період з 01.07.2008 року по 22.08.2012 року.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа
може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ,як зазначено ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, що передбачено ст. 257 ЦК України.
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Оскільки вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж»стосуються періоду з 01.07.2008 року по 22.08.2012 року., то такі вимоги задоволенню не підлягають.
Стосовно зустрічного позову ОСОБА_2.
ОСОБА_2 просив визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 22.10.2012 року до Договору № 56-Т на надання експлуатаційних послуг від 01.07.2008 року, посилаючись на ст..231 ч 1 , 627 ЦК України так як по відношенню до нього було здійснено психологічний тиск та фактично примушено підписати Додаткову угоду № 1 від 22.10.2012 року до Договору № 56-Т.
Але ці вимоги не можуть бути задоволені судом , оскільки ОСОБА_2 не доведені ці обставини, та не надано доказів відповідно до вимог ст.10,60 ЦПК України. З 2012 року він мав права звернутись до правоохоронних органів з відповідною заявою , а також до суду. Але з таким позовом звернувся лише 26.10.2016 року.
При стягненні матеріальної шкоди з відповідачів , ОСОБА_2 посилається на те , що 01 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» було укладено договір № № 56-Т на надання експлуатаційних послуг, відповідно у до умов якого відповідач зобов'язується надавати в буд. №9 по вул. Трінклера в м. Харкові експлуатаційні послуги.
Перелік таких послуг визначено в п.1.2 Договору №56-Т від 01.07.2008р., зокрема відповідач зобов'язався надавати послуги з охорони будинку та прибудинкових територій.
03.04.2015р. відбулось умисне пошкодження майна шляхом підпалу, в результаті чого було знищено належний ОСОБА_2 автомобіль «Тоуота Lаnd Сrusеr Ргаdо» , державний номер НОМЕР_1. В результаті знищення автомобіля, позивачу було спричинено збитки на суму 417 704 (чотириста сімнадцять тисяч сімсот чотири) грн. 90 коп., що підтверджується відповідним висновком автотоварознавчої експертизи.
Під час здійснення підпалу, автомобіль ОСОБА_2 знаходився на огородженій парканом прибудинковій території буд. №9 по вул. Трінклера в м. Харкові, що підтверджується відповідною довідкою слідчого Дзержинського відділення Ленінського ВП ГУ НП в Харківській області (копія додається).
Відповідно до п.4.1.10 Договору №56-Т від 01.07.2008р. Виконавець (відповідач) зобов'язався відшкодовувати споживачеві збитки, завдані ненаданням експлуатаційних послуг з цим Договором.
ОСОБА_2 вважає, що відповідачем не було вжито всіх достатніх заходів для здійснення охорони належного позивачу майна, автомобіля «Тоуота Lаnd Сrusеr Ргаdо» , державний номер НОМЕР_1 , в результаті чого, було знищене належне йому майно та завдано збитки у розмірі 417701 грн 90 коп.,
Відповідач не виконав свого обов*язку з охорони прибудинкової території буд 9 по вул.. Тринклера в м.Харкові допустивши невстановлену особу до належного ОСОБА_2 автомобіля , після чого було скоєно підпал.
Позивач за основним позовом не заперечує ,що 01.07.2008 року між ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» та ОСОБА_2 був укладений договір № 56-Т на надання експлуатаційних послуг.
Пунктом 1.2. Договору зазначений перелік експлуатаційних послуг які надаються у будинку та відносно прибудинкової території , однією із яких є охорона.
01.07.2008 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» було укладено договір про надання охоронних послуг за № 3/07-08 з ОСОБА_3 фірмою «Автобудсервіс» ( ліцензія на право здійснення охоронної діяльності серія АВ № 157217 , видана МВС України 14.08.2006 року) ( а.с. 167 т.1)
Згідно п. 1.1. Договору № 3/07-08 про надання охоронних послуг від 01.07.2008 р., предметом цього договору є надання послуг по забезпеченню громадського порядку у
будівлях Замовника вказаних у додатку 1.
Згідно додатку 1 до Договору № 3/07-08 про надання охоронних послуг від 01.07.2008 р., під охорону прийнято житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 9.
Таким чином, на виконання умов договору на надання експлуатаційних послуг ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» було укладено договір № 3/07-08 про надання охоронних послуг, предметом якого є забезпечення громадського порядку у житловому будинку № 9 по вул. Трінклера в м. Харкові.
Згідно ст. 978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Відповідно до п.п. 2.3.3. - 2.3.5. Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених наказом МВС України від 15.04.13 № 365 (які були чинними на час пошкодження автомобіля ОСОБА_2М.), суб'єкт охоронної діяльності зобов'язаний:
«2.3.3. Під час укладення договору охорони ознайомитися з наданими замовником оригінаїами документів або завіреними в установленому порядку їх копіями, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також: правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони.
Надавати послуги за письмово укладеними цивільно-правовими договорами, вести письмовий або електронний облік договорів охорони, здійснювати виконання договорів з надання охоронних послуг на користь третіх осіб лише за їх письмовою згодою. При укладенні договорів конкретно вказувати в них об'єкт охорони, його місцезнаходження.
Вказувати в договорах охорони відповідно до положень Цивільного кодексу України умови відшкодування шкоди, завданої через неналежне виконання ним своїх зобов'язань перед замовником».
Тобто законодавством України передбачено можливість укладення договору охорони майна виключно його власником, а в договорі охорони повинно бути зазначено майно, яке охороняється, його місцезнаходження і умови відшкодування шкоди.
Тому ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж», як підприємство, яке надає експлуатаційні послуги в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 9, мало право укласти договір охорони виключно відносно будинку, а не майна, яке належить третім особам - власникам квартир.
Укладений з ОСОБА_2 договір на надання експлуатаційних послуг № 56-Т від 01.07.2008 р. не містить жодних положень що до майна Споживача, яке передається під охорону, його місцезнаходження, умов відшкодування шкоди у разі втрати або пошкодження такого майна.
Тобто ОСОБА_2, як і інші мешканці будинку, що уклали з підприємством договори на надання експлуатаційних послуг, не передавав під охорону жодного майна, яке йому належить, натомість отримував експлуатаційну послугу по забезпеченню громадського у грядку у будинку, в якому він проживає.
Згідно ч.І ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ч.3 ст. 937 ЦК України прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.
Згідно ч.3 п.2 ст. 977 ЦК України прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).
Таким чином, вказані норми законодавства України встановлюють обов'язок сторін договору охорони (зберігання) автотранспортного засобу погодити найменування майна (речі) що передається під охорону та посвідчити прийняття автотранспортного засобу на зберігання квитанцією (номером, жетоном).
Укладений між сторонами договір на надання експлуатаційних послуг № 56-Т від 01.07.2008р. не містить умов щодо охорони (зберігання) Виконавцем будь-якого окремого майна Споживача, у т.ч. його автотранспортного засобу.
ОСОБА_2 не було дотримано вимогу щодо письмової форми договору зберігання, яка є згідно ст. 937 ЦК України звичною для даного виду охорони (зберігання), шляхом отримання документу, що посвідчує факт приймання-передачі автотранспортного засобу під охорону.
ТОВ «ПЕОЖБ»Авантаж» , а також ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» не приймав під охорону автотранспортний засіб ОСОБА_2, так як відповідні послуги у житловому будинку № 9 по вул. Трінклера в м. Харкові не надаються.
Прибудинкова територія житлового будинку № 9 по вул. Трінклера в м. Харкові, на які було пошкоджено належний ОСОБА_2 автомобіль, не є повністю закритою ,як зазначає ОСОБА_2, не обладнана спеціальними охоронними засобами та не має окремого посту охорони.
В*зд-виїзд автотранспортних засобів на прибудинкову територію житлового будинку № 9 по вул. Трінклера в м. Харкові здійснюється вільно за допомогою пульту дистанційного керування шлагбаумом (який може передаватися власниками іншим членам сім*ї та стороннім особам) без будь-якого контролю та фіксації часу в'їзду та виїзду, прохід громадян - мешканців будинку та інших осіб здійснюється вільно.
В судовому засіданні це також підтвердив свідок ОСОБА_4, який на той час працював охоронцем.
Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
При цьому, згідно ст. 610 ЦК України, Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом було встановлено , що ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» не приймав під охорону належний ОСОБА_2 автомобіль , отже вини експлуатаційного підприємства у його пошкодженні не має і вони не повинні нести відповідальність за протиправні дії третіх осіб.
Також було встановлено , що між ОСОБА_2 , ТОВ»ПЕОЖБ «Авантаж» та ПП «АСС-Безпека» відсутні будь-які правовідносини щодо охорони майна ОСОБА_2, зокрема автомобілю«Тоуота Lаnd Сrusеr Ргаdо» , державний номер НОМЕР_1.
Дійсно, 01 липня 2008 року між ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» та ОСОБА_3 фірмою «Автобудсервіс» (15.02.2011 р. ПФ «Автобудсервіс» змінено назву підприємства на ПП «АСС -БЕЗПЕКА», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 428050 від 15.02.2011 р., було укладено Договір про надання охоронних послуг № 3/07-08 , відповідно до умов якого ПП «АСС - БЕЗПЕКА» зобов'язалось надати послуги по забезпеченню громадського порядку у будівлях ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж», вказаних у Додатку № 1 до Договору, а ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» зобов'язалось оплатити надані послуги
У відповідності з Додатком № 1 до Договору, під охорону було прийнято житловий будинок, розташований за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 9.
Отже, предметом Договору є надання послуг із забезпечення громадського порядку у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 9, управителем якого є ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж».
Втім, згідно зі ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
У відповідності з п. п. 2.3.3. - 2.3.5. Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених наказом МВС України від 15.04.13 № 365 (що були чинними на час пошкодження автомобіля ОСОБА_2М.), суб'єкт охоронної діяльності зобов'язаний: «Під час укладення договору охорони ознайомитися з наданими замовником оригіналами документів або завіреними в установленому порядку їх копіями, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також: правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони; надавати послуги за письмово укладеними цивільно-правовими договорами, вести письмовий або електронний облік договорів охорони, здійснювати виконання договорів з надання охоронних послуг на користь третіх осіб лише за їх письмовою згодою. При укладенні договорів конкретно вказувати в них об'єкт охорони, його місцезнаходження; вказувати в договорах охорони відповідно до положень Цивільного кодексу України умови відшкодування шкоди, завданої через неналежне виконання ним своїх зобов 'язань перед замовником».
Таким чином, положеннями наведених норм передбачено можливість укладення договору охорони майна виключно його власником, а в договорі охорони повинно бути зазначено майно, яке охороняється, його місцезнаходження і умови відшкодування шкоди.
Виходячи з цього, ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж», як управитель житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 9, мало право укласти договір охорони з ПП «АСС - БЕЗПЕКА» виключно відносно будинку, а не майна, яке належить третім особам - власникам квартир.
У зв 'язку із тим, що предметом Договору є надання послуг із забезпечення громадського порядку у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 9, ПП «АСС - БЕЗПЕКА» надаються послуги виключно в межах нього Договору, а саме - послуги із забезпечення громадського порядку у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 9, а не послуги з охорони майна власників квартир нього будинку.
Будь - яких положень щодо майна ОСОБА_2, яке передається під охорону, його місцезнаходження, умов відшкодування шкоди у разі втрати або пошкодження такого майна. Договір не містить. Більш того, виходячи з положень наведених норм ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» навіть не має право укладати договори охорони майна, яке ніяким чином йому не належить, а є власністю ОСОБА_2
Згідно з ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ч.З ст. 937 ЦК України прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання».
Згідно ч.З п.2 ст. 977 ЦК України, - «Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном)».
У відповідності зі ст.623 ЦК України - «боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки».
При цьому, згідно ст. 610 ЦК України - «Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)».
Отже, наведені норми ЦК України встановлюють обов'язок сторін договору охорони (зберігання) автотранспортного засобу посвідчити прийняття автотранспортного засобу на зберігання квитанцією (номером, жетоном).
Однак, укладений між ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» та ПП «АСС - БЕЗПЕКА» Договір не містить жодних умов щодо охорони майна ОСОБА_2, в тому числі і автотранспортного засобу , жодних квитанцій, номерів та жетонів, які б засвідчували прийняття автотранспортного засобу ОСОБА_2 на зберігання ПП «АСС - БЕЗПЕКА» ніколи не видавалось.
Виходячи з того, що Договором не передбачено надання послуг з охорони майна Позивача, ПП «АСС - БЕЗПЕКА» ніколи не приймав під охорону будь - якого майна ОСОБА_2, у тому числі автомобіль «Тоуота Lаnd Сrusеr Ргаdо» , державний номер НОМЕР_1, та у ПП «АСС -БЕЗПЕКА» відсутнє зобов'язання щодо охорони майна ОСОБА_2, ПП «АСС - БЕЗПЕКА» ніяким чином не могло порушити неіснуюче зобов'язання.
Таким чином, у зв'язку із тим, що у ПП «АСС - БЕЗПЕКА» не мас жодних зобов'язань перед ОСОБА_2або ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» щодо автотранспортного засобу ОСОБА_2, та ПП «АСС - БЕЗПЕКА» не порушувало умови Договору, склад правопорушення відсутній та, відповідно, будь - які підстави притягнення ПП «АСС - БЕЗПЕКА» до цивільно -правової відповідальності також відсутні.
Відповідно до п.2 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.92 р.: «Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК ( 1540-06 ) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між; ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи , а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки , незалежно від наявності вини».
Згідно листа слідчого Дзержинського відділенні Ленінського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 від 14.03.2016 року на теперішній час не встановлено ані особу яка вчинила злочин , ані причину загорання.
На підставі викладено , суд вважає , що підстав для задоволення зустрічної позовної вимоги ОСОБА_2 не мається.
Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово комунальних послуг у розмірі 25810 грн20коп та судовий збір 1218 грн залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», ОСОБА_3 фірми «АСС-Безпека» , ТОВ «ПЕОЖБ»Престиж» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 22.10.2012р. до Договору № 56-Т на надання експлуатаційних послуг від 01.07.2008р., стягненні солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» ,ОСОБА_3 підприємство «АСС-Безпека» , ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» грошових коштів в сумі 417 704(чотириста сімнадцять тисяч сімсот чотири) грн.90 коп. та стягненні солідарно судового збору в сумі 4177(чотири тисячі сто сімдесят сім) грн. 05коп. залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.10,11 ,60 ,209, 212-218 ЦПК України , ст..22, 610,614 ,623,936,937 , 977 ЦК України , суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово комунальних послуг у розмірі 25810 грн 20 коп та судовий збір 1218 грн залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», ОСОБА_3 фірми «АСС-Безпека» , ТОВ «ПЕОЖБ»Престиж» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 22.10.2012р. до Договору № 56-Т на надання експлуатаційних послуг від 01.07.2008р., стягненні солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» ,ОСОБА_3 підприємство «АСС-Безпека» , ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» грошових коштів в сумі 417 704(чотириста сімнадцять тисяч сімсот чотири) грн.90 коп. та стягненні солідарно судового збору в сумі 4177(чотири тисячі сто сімдесят сім) грн. 05коп. залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Суддя С.М. Наумова.
Судове рішення № 65608565, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 22.03.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/18571/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: