Ухвала суду № 65607809, 29.03.2017, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/6395/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року слідчий суддя Сватівського районного суду Луганської області Скрипник С.М., при секретарі Брайловській М.М., за участю прокурора Великоцької Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове клопотання слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Головань М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. м. Сватове Луганської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, освіта повна середня, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2, паспорт втрачений, раніше судимого: 24.12.2012 Сватівським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 70, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Головань М.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 на строк до двох місяців. Клопотання обґрунтовує тим, що в період коли судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, будучи раніше засудженим за злочин передбачений, ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, а саме: в ході досудового розслідування встановлено, що 06 лютого 2017 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, маючи злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, прибув до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який на праві власності належить ОСОБА_3, згідно Договору дарування від 20.12.2003 року. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 усвідомлюючи, що не вправі проникати до іншого володіння особи, умисно, без згоди власника будинку ОСОБА_3, упевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкодити, діючи умисно, протиправно, незаконно, рукою відкрив вхідні двері воріт, які не були зачинені на замикаючий пристрій та проник на територію двору домоволодіння, тобто земельну ділянку, огороджену по периметру парканом, яка на праві власності належить ОСОБА_3 та є її володінням далі пройшов до вхідних дверей домоволодіння, які не були зачинені на замикаючий пристрій, та відкрив їх рукою, далі проник в кімнату коридору житлового будинку, після чого побачив на підлозі коридору дві алюмінієві миски об'ємом 15 та 5 л., які в послідуючому викрав. Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у незаконному проникненні до житла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України.

Окрім цього, 06 серпня 2016 року, в день, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, йшов у напрямку смт. Станиці-Луганської з с. Валуйське Луганської області від своєї знайомої ОСОБА_4. Відійшовши близько 300 м. від с. Валуйське на узбіччі проїзжої частини у траві побачив предмет, що за зовнішніми ознаками нагадує гранату Ф - 1. Після цього, у останнього виник умисел на незаконне придбання та зберігання боєприпасів в порушення постанови Верховної Ради України №2471-ХП від 17 червня 1992 р. «Про право власності на окремі види майна» з наступними змінами та доповненнями, що встановлює перелік окремих видів майна, яке не може бути у власності громадян на території України без передбаченого законом дозволу дозвільної системи органів МВС відповідно до «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №576 з наступними змінами та доповненнями, не маючи передбаченого законом дозволу на носіння, придбання та зберігання боєприпасів, підняв виявлений ним предмет та поклав до кишені шкіряної куртки. Після цього, приїхавши в м. Сватове, до своєї сестри ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_4 Знаходячись за вказаною адресою сховав корпус ручної бойової гранати Ф - 1 на огороді у кущах. Проживши, близько 2 місяців за вище зазначеною адресою ОСОБА_2 у зв?язку з конфліктом з ОСОБА_5 переїхав до своєї знайомої ОСОБА_6, що проживає за адресою: АДРЕСА_5, взявши з собою корпус ручної бойової гранати Ф - 1. Знаходячись за вказаною адресою, сховав корпус ручної бойової гранати Ф - 1 в господарському приміщенні у дровах за вище вказаною адресою, де в подальшому незаконно і зберігав. 18.02.2017 ОСОБА_2 в ранці, більш точного часу під час проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, взяв з господарського приміщення корпус ручної бойової гранати Ф - 1, поклав до кишені своєї куртки та пішов до парку імені Тітова м. Сватове. 18.02.2017 співробітниками Сватівського ВП ГУНП в Луганській області під час проведення огляду місця події, за адресою: м. Сватове, парк імені Тітова при поверхневому огляді речей, ОСОБА_2, які він пред'явив для огляду було, корпус ручної бойової гранати Ф - 1.

Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у носінні, зберіганні та придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, скоїв кримінальне правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 263 КК України.

Підозра ОСОБА_2 у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень обґрунтована і підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: висновком вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/57-е від 24 лютого 2017 року; протоколом допиту у якості підозрюваного ОСОБА_2 під час якого останній повністю пояснив про обставини вчинення ним кримінальних правопорушень; протоколом огляду за місця події за адресою: м. Сватове, парк імені Тітова в ході якого працівники поліції виявили та вилучили предмет, що нагадує гранату Ф -1; допитом свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризики обґрунтовують тим, що ОСОБА_2, будучи неодноразово засудженим, є обізнаним у формах і методах діяльності правоохоронців, у зв'язку з чим, перебуваючи на свободі може знищити, сховати чи спотворити речові докази, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, через те, що він вже вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, може ховатись від органів досудового розслідування або суду, через те, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання.

Просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст.107 КПК України фіксація процесуальної дії слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась, оскільки клопотань від учасників дії не надходило.

В судовому засіданні слідчий наполягає на задоволенні клопотання.

Прокурор клопотання підтримав, просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечує проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку слідчого, прокурора, які наполягають на задоволенні клопотання, підозрюваного, який заперечує проти задоволення клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 263 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

В судовому засіданні слідчим доведені та обґрунтовані ризики, передбачені п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, є обізнаний у формах і методах діяльності правоохоронців, перебуваючи на свободі може знищити, сховати чи спотворити речові докази, може ховатись від органів досудового розслідування або суду, через те, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, а також його вік, стан здоров'я, а також те, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, а тому суд вважає, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, оскільки враховуючи вищевикладене застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного не зможе запобігти ризикам передбаченого п.п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначеного у клопотанні.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Такою сумою застави визначаю 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32000 (тридцять дві тисячі) гривень, що буде достатньо для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 193, 194 , 205, 369 - 372, 395 КПК України,

ухвалив:

Клопотання слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Головань М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - 60 днів з моменту затримання підозрюваного, тобто до 27 травня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32000 (тридцять дві тисячі) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок 37318003000730 в ГУДКСУ у Луганській області УДКСУ м.Рубіжне, МФО 804013, код ЄДРПОУ 26297948, отримувач ТУ ДСА України у Луганській області, ЄДРПОУ суду 05381455.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; - не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на вказаний розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця тримання під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора прокуратури Сватівського району Луганської області та слідчого суддю Сватівського районного суду Луганської області. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свої неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: С.М.Скрипник