Ухвала суду № 65606319, 28.03.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/671/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Чельник О. І.

УХВАЛА

іменем України

28.03.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Кіселика С.А., Суровицької Л.В.

за участі секретаря: Постоєнко А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна, -

встановила:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину квартири, мотивуючи позовні вимоги тим, що з 04 серпня 1995 року він перебував з відповідачем у шлюбі, який рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 жовтня 2005 року розірвано. В період шлюбу позивач разом з відповідачем придбали квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу вказаної квартири було оформлено на відповідачку, але, посилаючись на положення Сімейного Кодексу України, позивач вважає, що дана квартира є їх спільною сумісною власністю та просить визнати за ним право власності на ? частину квартири.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2017 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2. Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 лютого 2017 року вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про визнання спірної квартири обєктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача, оскільки кошти на придбання квартири були подаровані відповідачеві її тіткою ОСОБА_2, яка продала свою особисту квартиру. Тому вважає їх особистими коштами, витраченими на придбання спірної квартири. Вказує, що даний факт було підтверджено у судовому засіданні в суді першої інстанції свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, але не було враховано судом першої інстанції при вирішенні питання про визнання за позивачем права власності на ? частину квартири.

Заслухавши доповідача, представника позивача ОСОБА_7, представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_8, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно виходив з того, що спірна квартира була придбана сторонами під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя, а тому і частки сторін у праві власності є рівними. При цьому суд вірно керувався нормами КпШС України, чинними на час виникнення правовідносин щодо спірного майна, а саме купівлі-продажу даної квартири, та нормами СК України, який діяв на час розірвання шлюбу сторонами. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами у справі, що 04 серпня 1995 року було укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_9, який 13 жовтня 2005 року було розірвано, про що Кіровським відділом ДРАЦ Кіровоградського МУЮ зроблено актовий запис №640 (а.с.17). 24 жовтня 2000 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі продажу квартири №28, яка знаходиться по вул. Тімірязєва, буд.51 в м. Кіровограді, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського нотаріального округу ОСОБА_11 (а.с.6).

Згідно зі ст.22 КпШС України (чинною на час виникнення спірних правовідносин), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Частиною 1 ст.24 КпШС України передбачено, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Відповідно до ч.1 ст. 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Частиною 1 статті 60 Сімейного Кодексу (яка кореспондується зі ст.22 КпШС України) встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.69, ч.1 ст.70 Сімейного Кодексу України).

Як убачається з письмових доказів по справі ОСОБА_4 до укладення шлюбу з відповідачем на праві особистої приватної власності належала квартира АДРЕСА_3. Дану квартиру позивач продав 18 жовтня 2000 року за 9800,00 грн., що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_12 (а.с.76). Даний факт сторонами не спростовувався та не оспорювався. 24 жовтня 2000 року між ОСОБА_10 та відповідачем, тобто у період шлюбу між сторонами, було укладено договір купівлі-продажу квартири №28, що знаходиться в м. Кіровограді по вул. Тімірязєва, будинок №51 (а.с.77).

Пунктом 9 Договору купівлі-продажу квартири від 24.10.2000 року встановлено, що відповідно до ст.4 Закону України «Про власність» власник квартири на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається купленою квартирою. Якщо квартира придбана покупцем в період шлюбу, вона являється спільною власністю подружжя і розпоряджатись нею можливо лише за згоди другого з подружжя (а.с.77).

Твердження відповідача про те, що грошові кошти на придбання спірної квартири були надано її тіткою - ОСОБА_2, отримані нею від продажу квартири №51, що знаходиться по пров. Д.Донського, буд. №9/1 в м. Кіровограді, яка належала останній на праві приватної власності належними, обґрунтованими та допустимими доказами не підтверджується. Довідка №680/01-16 від 17 листопада 2016 року, видана приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_11 про посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 31.10.2000 року, свідчить лише про існування факту купівлі-продажу вищевказаної квартири та не є беззаперечним підтвердженням того, що грошові кошти, отримані ОСОБА_2 від продажу особистої квартири були дійсно передані ОСОБА_3 для купівлі нею квартири (а.с.108).

Крім того, з матеріалів справи убачається, що договір купівлі-продажу спірної квартири був укладений сторонами 24 жовтня 2000 року, в той час як договір купівлі-продажу квартири, укладений ОСОБА_2 був здійснений 31 жовтня 2000 року, тобто на сім днів пізніше, ніж ОСОБА_3 виступала стороною в договорі купівлі-продажу спірної квартири.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та належним чином перевірив наявні докази, а тому правильно застосував норми матеріального та процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

З урахуванням викладеного, відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.

Головуючий: О.І. Чельник

Судді: С.А. Кіселик

ОСОБА_13