Ухвала суду № 65606154, 22.03.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/526/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

Іменем України

22.03.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Черненко В.В.

суддів - Потапенка В.І., Франко В.А.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.01.2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виселення,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виселення.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що власником квартири АДРЕСА_1 був померлий ОСОБА_5.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.08.2015 року за ОСОБА_3 визнано право власності на вказану квартиру.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25.11.2015 року рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.08.2015 року було скасовано , ухвалене нове рішення яким у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.12.2014 року, встановлено факт , що позивач є рідним племінником - ОСОБА_5.

Позивач зазначив, що відповідач шахрайським чином виманила ключі у сусідки від квартири і незаконно вселилась, де вона проживає з серпня 2015 року і по цей час. Комунальні платежі не сплачує.

Просив суд виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення; призначити відповідальність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно ч.1 ст. 162 КК України; призначити виконавчій службі здійснити виселення; призначити утримання з ОСОБА_3 комунальних платежів за користування квартирою за період з серпня 2015 року по дату звернення до суду.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.01.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції , в звязку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 належала на праві власності квартира АДРЕСА_3 .

02.07.2014 року ОСОБА_5 помер. Після смерті останнього, відкрилась спадщина на вищезазначену квартиру.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.12.2014 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є рідним племінником ОСОБА_5, померлого 01.07.2014 року (а.с.8).

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.08.2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа державний нотаріус Світловодської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно- визнано право власності за ОСОБА_3 у порядку спадкування за заповітом, право власності на квартиру АДРЕСА_4, яка належала на праві власності ОСОБА_5В.(а.с.9-10).

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25.11.2015 року апеляційна скарга ОСОБА_2 була задоволена часткова. Рішення суду першої інстанції від 06.08.2015 року скасовано і ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено повністю (а.с.11-12).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.03.2016 року касаційна скарга ОСОБА_3 відхилена, а рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25.11.2015 року залишене без змін (а.с.15).

Суд першої інстанції зазначив, що за довідками Світловодського РС УДМС України (а.с.68.69) відповідач ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач ОСОБА_3 за адресою: м. Світловодськ, вулиця Горького, №73 Кіровоградської області.

За довідкою відділу ведення реєстру апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради, даний відділ здійснює реєстрацію місця проживання/ перебування громадян з 04.04.2016 року. За період роботи відділу з 04.04.2016 року по 01.11.2016 року ОСОБА_3, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 не зверталась для реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання (а.с.130).

Згідно відомостей (а.с.145) про борги з комунальних платежів по спадковій квартирі АДРЕСА_5 станом на 01.12.2016р. мається заборгованість на загальну суму 8005.78грн.

З листа Світловодської міської державної нотаріальної контори (а.с.83) слідує, що станом на 04.08.2016р. ОСОБА_2 отримував інформацію щодо процедури отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну квартиру по спадковій справі №144-2014 до майна померлого ОСОБА_5

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.11.2016 року(а.с.138) слідує, що на підставі ст.1265 ЦК України, спадкоємцем майна померлого 02.07.2014 року ОСОБА_5 ( квартира АДРЕСА_5), є його племінник ОСОБА_2.

Право власності на квартиру підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України). Власник володіє, користується,розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав(ч.1,3 ст.319 ЦК України).

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб ( ч.1 ст.383 ЦК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.116 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належні та допустимі докази , які б свідчили, що на час розгляду справи, у квартирі АДРЕСА_6 проживає (перебуває) чи навіть знаходяться особисті речі відповідача ОСОБА_3 Докази які б свідчили , що позивач позбавлений можливості вільного доступу до спірної квартири позивачем не надані.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов про виселення ОСОБА_3 ОСОБА_4 зі спірної квартири без надання іншого приміщення є необґрунтований і не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст.66-68 ЖК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг, покладають на користувачів житла (власників) обов'язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання,каналізація, тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Суд першої інстанції дійшов висновку , що позовні вимоги в частині сплату відповідачами комунальних платежів за користування квартирою, не підлягають задоволенню оскільки позивач по справі не надав належних доказів на підтвердження позовних вимог в частині , що відповідачі проживали та користувались спірною квартирою.

В апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції при винесені рішення були порушені норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів перевірила зазначені доводи і дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст.. ст.. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з чим погодилась і колегія суддів, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2014 року помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на квартируАДРЕСА_3.

ОСОБА_2 є рідним племінником ОСОБА_5, померлого 01.07.2014 року.

За довідками Світловодського РС УДМС України (а.с.68.69) відповідач ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач ОСОБА_3 за адресою: м. Світловодськ, вулиця Горького, №73 Кіровоградської області.

З відомостей, наданих позивачем (а.с.145) про борги з комунальних платежів по спадковій квартирі АДРЕСА_5 станом на 01.12.2016р. мається заборгованість на загальну суму 8005.78грн.

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.11.2016 року(а.с.138) слідує,що на підставі ст.1265 ЦК України, спадкоємцем майна померлого 02.07.2014 року ОСОБА_5 ( квартира АДРЕСА_5), є його племінник ОСОБА_2.

У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.57 ЦПК України).

За змістом ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлені обставини свідчать, що позивач не навів переконливих доказів на підтвердження позовних вимог зокрема те, що відповідачі проживають на даний час у квартирі АДРЕСА_5, користуються даним майном, чинять перешкоди позивачу та не сплачують комунальні послуги за користування спірною квартирою.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.01.2017 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: