Ухвала суду № 65604290, 23.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/1357/15-к Суддя 1 інстанції Бардін О. С.

Номер провадження 11-кп/774/217/К/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Воловик Н.Ф.

суддів Чумак Н.О., Русакової І.Ю.

секретар Кузьміна Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 23 березня 2017 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника обвинуваченого ОСОБА_2- ОСОБА_4, першого заступника прокурора Дніпропетровської області у кримінальному провадженні № 12015040580000401 на вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2017року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 квітня місяця 06 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, не судимого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 листопада місяця 13 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, одруженого, маючого неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_9, судимого 13.02.2015р. Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком в 3 роки,

обвинуваченних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченних ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України з призначенням покарання

ОСОБА_2 у виді позбавлення волі за частиною 2 статті 185 КК України строком три роки, за частиною 2 статті 15 та частиною 2 статті 185 КК України строком на один рік.

Відповідно до частини 1 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком три роки.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання часткового приєднано покарання за вироком Орджонікідзівського міського суду Дніпропетровської області від 13.02.2013р. і остаточно призначино покарання у виді позбавлення волі строком на шість років.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з 15 вересня 2015 року.

Відповідно до частини 5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 строк попереднього увязнення з 15.09.2015р. по 26.01.2017р. включно з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено дотеперішній тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_3 у виді позбавлення волі за частиною 2 статті 185 КК України строком на три роки, за частиною 2 статті 15 та частиною 2 статті 185 КК України строком на один рік.

Відповідно до частини 1 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_3 звільнено, якщо він протягом іспитового строку в два роки не вчинить нового злочину та виконає покладенні на нього судом обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 Миколаойивач не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Речові докази 50 метрів кабелю, який зберігається в ОСОБА_7 повернути ПАТ «Укртелеком».

Позов ПАТ «Укртелеком» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» майнову шкоду в сумі 32631 (тридцять дві тисячі шістсот тридцять одна) гривня 81 копійка.

В іншій частині в позові відмовлено.

Учасники судового провадження:

прокурор Троцик С.В.

обвинувачені ОСОБА_3., ОСОБА_2

захисник ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:.

В апеляційних скаргах:

обвинувачений ОСОБА_2 просить,скасувати вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26.01.2017року, ухвалити свій вирок за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання з дотримання ном ст.ст.66,69 КК України, призначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів більш мяке. Направити справу в частині цивільного позову на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

обвинувачений ОСОБА_3 просить, змінити вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26.01.2017року відносно нього в частині іспитового строку, в порядку ст.75 КК України на 1 рік, а також в частині стягнення майнової шкоди стягнувши з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укртелеком» 11062,04грн. чи залишити позовні вимоги без розгляду чи руху.

захисник обвинуваченого ОСОБА_2- ОСОБА_4, просить вирок Довгінцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 26.01.2017 року відносно ОСОБА_2 змінити та пом'якшити йому призначену міру покарання .

перший заступник прокурора Дніпропетровської області просить, скасувати вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26.01.2017року, яким обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, через неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону із призначенням нового судового розгляду у суді першої Інстанції.

ВирокомДовгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 було визнано винними та засуджено за обвинуваченням в скоєнні кримінальнних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України за наступних обставин.

13 липня 2015 року приблизно о 01 годині ОСОБА_2, повторно, та ОСОБА_3 за попередньою змовою з метою викрадення чужого майна приїхали на автомобілі марки «ВАЗ 21013» державний номерний знак 50-24 ДПП з м. Орджонікідзе (в теперішній час Покров) Дніпропетровської області в село Жовтневе (Вакулове) Софіївського району Дніпропетровської області. Залишивши автомобіль в лісосмузі, вони направились на вулицю Леніна (Каштанову) та між вулицями Каштановою та Жовтнева (ОСОБА_8) ОСОБА_2 виліз на опору, де шляхом відєднання з бетонних опор для утримання телефонного кабелю зняв належні ПАТ «Укртелеком» 62 метра кабелю ТПП 50x2x0,4 вартістю згідно висновку експерта № 1801 від 04.10.2016 року 4,91 грн за 1 м, а всього на суму 304,42 грн., який передав ОСОБА_3, після чого вони з місця вчинення злочину зникли.

24 липня 2015 року приблизно о 02:00 години ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 повторно з метою викрадення чужого майна приїхали на автомобілі марки «ВАЗ 21013» державний номерний знак 50-24 ДПП з м. Орджонікідзе до смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області. Приблизно о 03:00 год. вони залишили автомобіль біля магазину по вулиці Чкалова і неподалік ОСОБА_2 заліз на бетонні опори 01/02 та 02/04 для утримання телефонного кабелю біля будинку № 3 та за допомогою ножиць відєднав належні ПАТ «Укртелеком» 60 метрів кабелю ТПП 50x2x0,4 вартістю згідно висновку експерта № 1801 від 04.10.2016 року 30,25 грн. за один метр, а всього на суму 1815,00 грн., який передав ОСОБА_3, після чого вони з місця вчинення злочину зникли.

Потім вони, продовжуючи злочинний умисел на викрадення чужого майна, разом прийшли на вулицю Поштову в селищі Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, де напроти дитячого садочка «Ромашка» ОСОБА_2 з чотирьох бетонних опор для утримання телефонного кабелю, залізаючи на них, за допомогою ножиць відєднав належні ПАТ «Укртелеком» 160 метрів кабелю ТПП 100x2x0,4 вартістю згідно висновку експерта № 1801 від 04.10.2016 року 58,73 грн. за 1 м, а всього на суму 9396,80 грн., який передав ОСОБА_3, після чого вони з місця вчинення злочину зникли.

28 липня 2015 року приблизно о 02:00 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 повторно з метою викрадення чужого майна приїхали на автомобілі марки «ВАЗ 21013» державний номерний знак 50-24 ДПП з м. Орджонікідзе до с. Жовтневе (Вакулове) Софіївського району Дніпропетровської області. Залишивши автомобіль в лісосмузі, вони направились до вулиці Леніна (Каштанова) та між вулицями Леніна та Жовтнева (ОСОБА_8) ОСОБА_2 виліз на опору та шляхом відєднання ножицями кабелю від опор зняв належні ПАТ «Укртелеком» 42 м кабелю ТПП 50x2x0,4 вартістю згідно висновку експерта № 1801 від 04.10.2016 року 5,72 грн. за 1 м, а всього на суму 240,24 грн., який передав ОСОБА_3, після чого вони з місця вчинення злочину зникли.

13 вересня 2015р. приблизно о 19:00 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 повторно з метою викрадення чужого майна приїхали на автомобілі марки «ВАЗ 21013» державний номерний знак 50-24 ДПП з м. Орджонікідзе до смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області. Приблизно о 22:30 год. вони залишили автомобіль біля магазину по вулиці Жовтнева, 59, пішли в напрямок вулиці Криворізька, де ОСОБА_2 виліз на бетонні опори для утримання телефонного кабелю між вулицями Жовтнева та Криворізька та шляхом відєднання ножицями кабелю від опор зняв належні ПАТ «Укртелеком» 170 метрів кабелю ТПП 50x2x0,4 вартістю згідно висновку експерта № 1801 від 04.10.2016 року 29,71 грн. за 1 м, а всього на суму 5050,70 грн., але були помічені громадянами та не встигнувши розпорядитись майном, залишили викрадене на місці вчинення злочину, завдавши ПАТ «Укртелеком» згідно висновку експерта № 1801 від 04.10.2016 майнову шкоду на суму 2623,70 грн.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ПАТ «Укртелеком» було спричинено майнову шкоду на загальну суму згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1801 від 04.10.2016 року 16807,16 гривень.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг:

обвинувачений ОСОБА_2 посилиється на те, що не згоден з вироку суду, у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого, вирок явно несправедливий внаслідок надмірної суровості. На його думку в матеріалах кримінального провадження відсусті докази по першому, другому, третьому єпізодах крадіжки, зазначає, що він добровіньно допомагав слідству, крім того обвинувачений вважає що наявні підстави для застосування ст.66,69 КК України, оскільки судом не враховано наступні обставини: вину він визнав повному обсязі, щіро кається у скоєному, активно допомагав слідству та суду, має позитивну характеристику за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатора не перебуває; має захворювання органів дихання, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, скоїв злочин під впливом тяжкого матеріального положення, відсутність обставин , що обтяжують покарання, на цей час відшкодував шкоду більш ніж на 200грн, та має намір надалі відшкодовувати шкоду. Посилається на те, що сума іску ПАТ «Укртелеком» необгрутнована, занадто завищена, крім того в матеріалах провадженнях відстутні обгрунтовані докази збитків, маються неточніть, протиріччя в розрахунках та в експертизі вказано іншу марку дроту.

обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що вину він визнав повністю, щиро кається, активно допомагав слідчому та суду в установленні істини по справі, частково відшкодував заподіяні збитки шляхом поверненням ПАТ «Укртелеком» 50 метрів кабелю (останній епізод), а також частково відшкодував 400 грн. Відшкодував тільки 400 грн., так як позивач на протязі довгого часу не міг визначитись з сумою заподіяних збитків та весь час надавав документи з протиріччями. Посилається на те, що не мав порушень з домашнього арешту, позитивно характеризується, не скоїв за весь час будь-яких правопорушень, зробив відповідні висновки і запевняє, що більше ніколи не порушить закон. Також вважає, що один рік іспитового строку буде достатній для його виправлення.

Крім цього вважає, що позовні вимоги ПАТ «Укртелеком» не підлягають задоволенню в сумі 32 631 грн. 81 коп.,вказує на повернення 50 м. кабелю, 120 метрів кабелю залишились на опорах позивача і не вилучались Тому відшкодуванню можуть підлягати збитки тільки на загальну суму в розмірі 11 462,04 грн. з наступного розрахунку: 1815,0 грн. + 9396,80 грн. (по другому епізоду), + 250,24 грн. (по третьому епізоду) = 11462,04 з яких 400 грн. він відшкодував грошима, а тому остаточна сума для відшкодування повинна складати 11 062,04 грн.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги ПАТ «Укртелеком» на відшкодування збитків заподіяних на відновлення телефонного зв'язку, так як ці збитки не підтвердженні

захисник обвинуваченого ОСОБА_2- ОСОБА_4,зазначає що призначаючи ОСОБА_2 міру покарання, суд тільки формально враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, його особу, обставини, що пом'якшують покарання. А саме те, що вчинені злочини відноситься до злочинів середньої тяжкості, пом'якшуючою обставиною суд визнав визнання вини та щире каяття, обтяжуючих обставин судом не встановлено, за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5, 22.11.2006 р.н.та ОСОБА_6,13.12.2014р.н., також син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_10 на час призначення судом міри покарання ОСОБА_2 ще не досяг трьох років, і дружина ОСОБА_2 на даний час не працює в зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення віку трьох років. Внаслідок чого сім`я ОСОБА_2 на даний час знаходиться у складному матеріальному положенні Вказана обставина є однією з причин вчинення ОСОБА_2 корисних злочинів.

На думку захисника судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 не дотримано вимог ст.65 КК України та п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практик призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. № 7

Крім того, протягом тривалого часу, ще зі шкільних часів, ОСОБА_2 страждає на бронхіальну астму, що тягне за собою додаткові витрати на лікування. Вважає ,що суд взагалі не приймав до уваги складний матеріальний стан сім'ї' ОСОБА_2 , не з'ясовував джерело доходу , на які проживала сім'я , не з'ясовував причини вчинення -зазначених у вироку крадіжок : були або ні вони пов'язані з важким матеріальним станом сім'ї, а також з необхідність витрит на лікування самого ОСОБА_2 та дитини.

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області зазначає, що висновок суду першої інстанції у частині визнання винними ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не оспорюються. Втім вирок суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим через неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що тягне за собою його скасування із призначенням нового судового розгляду, відповідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 409, ч.1 ст. 410 КПК України.

Прокурор вказує на те , що суд першої інстанції, істотно порушив наведені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме встановивши, та навівши у вироці (4 аркуш вироку), факт того, що обвинувачені заперечують проти задоволення цивільного позову ПАТ «Укртелеком», тобто у повному обсязі своєї провини не визнали, обмежив судове слідство лише допитом обвинувачених та дослідженням характеризуючих матеріалів справи.

Судом першої інстанції навіть не було допитано представників потерпілого - ПАТ «Укртелеком», які відповідно до відомостей вступної частини вироку брали участь у судових засіданнях Тим самим суд першої інстанції припустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неповноти судового слідства.

Враховуючи викладене, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді:

обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4, кожен окремо, підтримали свої апеляційні скарги на підставах зазначених в апеляціях, просили їх задовольнити, не заперечували проти апеляціної скарги обвинуваченого ОСОБА_3М , апеляційну скаргу прокурора залишили на розгляд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свою апеляційну скаргу прохав її задовольнити, не заперечував проти апеляціних скарг обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, проти апеляційної скаги прокурора заперечував.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді прокурор просив колегію суддів апеляційну скаргу першого заступника прокурора області задовольнити в повному обсязі, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково, ОСОБА_3,захисника ОСОБА_4 без задоволення.

Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційні скарги сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи, прослухавши технічний запис судового засідання в межах підготовки провадження до розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапершого заступника прокурораДніпропетровської області підлягає задоволенню повністю, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2підлягає частковому задоволенню, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3, захисника обвинуваченого ОСОБА_2- ОСОБА_4, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Судове рішення є актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією України принципу верховенства права.

Як видно з вироку суду щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, кримінальне провадження суд першої інстанції розглянув у порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно з вимогами ч.1 ст.348 КПК України, після оголошення обвинувачення головуючий роз'яснює обвинуваченому його суть і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Відповідно до ч.1 ст.349 КПК України, після виконання дій, передбачених ст.348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та про порядок їх дослідження.

Частиною третьою ст.349 КПК України передбачено право суду, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Однак, ці вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції під час судового провадження були порушені.

Під час прослуховування звукозапису судового засіданння 02 березня 2016 року, під час допиту обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнали частково цивільний позов ПАТ «Укртелеком».

Але, не приймаючи до уваги цей факт, суд прийняв рішення про можливість розгляду кримінального провадження в скороченому порядку та змінив порядок дослідження доказів:обмежившись допитом обвинувачених, представника потерпілого та дослідженням матеріалами кримінального провадження (т.2, а.кп.112)

Крім того, згідно звукозапису судового засідання від 02 березня 2016 року, обвинувачені хоч і не заперечували проти фактичних обставин вчинених ними кримінальних правопорушень, проте повністю не визнавали заявленого цивільного позову, а саме сум матеріальної шкоди, вважаючи їх занадто великими, тоб-то обставину, яка є предметом доказування у кримінальному провадженні, відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства.

Окрім цього, після вручення зміненого обвинувального акту в судовому засіданні від 19.10.2016р . суд першої інстанції також належним чином не виконав вимог кримінального процесуального закону, а саме ст.349 КПК України.(т.2 а.кп.213-224,225,226, т.3 а.кп.11,12)

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження одних із основних засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України, - законності та справедливості та ухвалив вирок, який не можна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно п.18Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку»із змінами і доповненнями, вирок, постановлений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю.

Вид та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням є обовязковим предметом доказування, а отже невизнання обвинуваченими розміру збитків, завданих злочином та позовних вимог, позбавляє суд права діяти у спосіб, передбачений ч.3 ст.349 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставами для скасування вироку суду при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до статті 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Таким чином, суд при ухваленні обвинувального вироку допустив істотні порушення кримінального процесуального закону, які стосуються порушення законних прав і інтересів обвинуваченого та потерпілих і вплинули на ухвалення рішення.

У зв'язку зі скасуванням вироку по вказаним підставам, колегія судів не входить в обговорення інших доводів апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_2М, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника обвинуваченого ОСОБА_2- ОСОБА_4, які необхідно перевірити при новому розгляді кримінального провадження по суті суду першої інстанції, усунувши вказані порушення, з дотриманням вимог закону перевірити доводи, зазначені в ухвалі Апеляційного суду, та постановити законне й обґрунтоване рішення.

При новому розгляді кримінального провадження слід усунути виявлені порушення кримінального процесуального закону, викладені в мотивувальній частині ухвали, та належним чином вмотивувати вирок на підставі досліджених безпосередньо судом доказів.

Крім того,колегія суддів вважає на необхідне запобіжний захід ОСОБА_2М тримання під вартою у данному кримінальному провадженні залишити без змін враховуючи ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а саме :ухилення від судового слідства, виконання процесуальних рішень, перешкоди встановленню істини у кримінальній справі, переховування від суду.

Більш мякий запобіжний захід , не зможе запобігти ризику, передбаченому ст. 177 КПК України та забезпечити належне виконання ОСОБА_2М процесуальних обовязків.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого .

Отже, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2Мзапобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обставин цього кримінального провадження та особи обвинуваченого з урахуванням встановленого ризику, на думку суду, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2Мдо 23 квітня 2017 року включно.В той же час , запобіжний захід відносно ОСОБА_10 -домашній арешт- сплинув 13 11 2015 р і більш не обирався, клопотань про зміну, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 до апеляційного суду не надходило.

Керуючись ст.ст.404, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити повністю, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2- задовольнити частково, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3, захисника обвинуваченого ОСОБА_2- ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2017 рокувідносно ОСОБА_10, ОСОБА_2 за обвинуваченням в скоєнні кримінальнних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, в іншому складі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити дотеперішній тримання під вартою до 23 квітня 2017 року включно.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 домашній арешт сплинув 13 11 2015 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

Н.Ф. ОСОБА_11 ОСОБА_12 Русакова