Рішення № 65604181, 22.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/2421/15-ц 22-ц/774/574/К/17

Справа № 211/2421/15-ц Головуючий у 1-й інстанції

№ провадження 22ц/774/574/К/17 ОСОБА_1

Категорія - 24 (IV) Доповідач Барильська А.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Барильської А.П.

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

при секретарі: Гладиш К.І.,

за участі: представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2015 року позивач ПАТ «Криворіжгаз» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в обґрунтування якого зазначено, що 29 вересня 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання № 7069860, згідно п. 25 якого величина заборгованості на 01.09.2009 року становить 3980,63 грн.

04.03.2011 року за заявою позивача Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 10833,04 грв. На момент подачі заяви про видачу судового наказу договір про реструктуризацію існуючого боргу не укладено.

30.01.2015 року ухвалою суду за заявою відповідача судовий наказ від 04.03.2011 року скасовано.

Уточнивши позовні вимоги 24.11.2015 року позивач просив стягнути з відповідача на свою користь борг станом на 01.07.2015 року у розмірі 10833, 04 грн. ( сума боргу ), 8811,35 - інфляційні витрати , 1858,22 грв. - 3% річних, загальна сума заборгованості 21502, 62 грн. та судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2016 року позовні вимоги ПАТ «Криворіжгаз» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Криворіжгаз заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 10833 грн. 04 коп. з подальшим перерахуванням на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КЛІРИНГОВИЙ ДІМ, МФО 300647, код 03341397; інфляційні витрати в розмірі 8811 грн. 35 коп., та 3 % річних в розмірі 1858 грн. 22 коп. з подальшим перерахуванням на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КЛІРИНГОВИЙ ДІМ, МФО 300647, код 03341397.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Криворіжгаз судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. з подальшим перерахуванням на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КЛІРИНГОВИЙ ДІМ, МФО 300647, код 03341397.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що судом першої інстанції допущено неповне зясування обставин справи.

Так, судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що відповідачка уклала договір про надання населенню послуг з газопостачання 29.09.2009 року при оформленні спадщини за померлими батьками, в будинку ніколи не мешкала, газом не користувалась, до того ж газопостачання від будинку було відрізано і нового підключення вона не оформлювала.

Крім того в апеляційній скарзі зауважено те, що робітниками позивача ніяких перевірок у домоволодінні не проводилось та ніяких повідомлень від позивача відповідач не отримувала, оскільки у будинку ніхто не мешкає.

Також відповідач вважає необґрунтованим розрахунок позивача про розмір заборгованості, оскільки він складений та підписаний представником позивач, що передбачає його недостовірність та можливість внесення недостовірних даних.

Відповідач вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати строк позовної давності, оскільки заборгованість утворилась з листопаду 2010 року, тому строк позовної давності сплив в листопаді 2013 року.

Також відповідач наполягає на тому, що акти про порушення від 07.04.2010 року та від 28.09.2010 року, якими було встановлено самовільне відновлення газопостачання, не відповідають дійсності та не відповідають нормам Договору, а стягнення на користь позивача 3% річних є безпідставним.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.

29 вересня 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання № 7069860, згідно п. 25 якого величина заборгованості на 01.01.2009 року становить 3980,63 грн. (а.с. 6-9 - договір). Відповідач підписала даний договір без будь - яких заперечень, чим визнала заборгованість у повному обсязі.

Відповідно до Договору будинок відповідача був відключений від газопостачання. Однак 07.04.2010 року представником ПАТ " Криворіжгаз ", при виконанні робіт з перевірки відключених обєктів споживачів від системи газопостачання за адресою ОСОБА_2 було складено акт обстеження, відповідно до якого споживачем самовільно відновлено газопостачання та проведено розрахунок матеріальних збитків за період з 04.11.2009 року по 07.04.2010 року ( а.с. 57 - акт обстеження, а.с. 56 - акт на відключення від газопостачання , а.с. 58 - повідомлення ).

28.09.2010 року представником ПАТ " Криворіжгаз " при виконанні робіт з перевірки відключених обєктів споживачів від системи газопостачання за адресою відповідача було повторно складено акт обстеження, відповідно до якого споживачем самовільно відновлено газопостачання та проведено розрахунок матеріальних збитків за період з 07.04.2010 року по 28.09.2010 року ( а.с. 59 - акт обстеження).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності.

Проте колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) сплачується, окрім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифам.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" (далі - Закону) передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 25 Договору про надання послуг з газопостачання №7069860 від 29.09.2009 року, укладеного між сторонами (а.с.7), заборгованості відповідача станом на 29.09.2009 року склала 3980,63 грн.

Заперечуючи проти розрахунку заборгованості ОСОБА_2 посилається на те, що право власності на домоволодіння за адресою м. Кривий Ріг, вул. Лугова, 151,зареєстровано за нею тільки після смерті батьків, тоді ж, 29.09.2009 року, нею було укладено договір з ПАТ «Криворіжгаз» про надання послуг з газопостачання, а отже і обов'язок по сплаті за газ у відповідача міг виникнути не раніше 29.09.2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок заборгованості наданий позивачем до уточненої позовної заяви, охоплює період з січня 2008 року по липень 2015 рік.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зважує на доводи апеляційної скарги з приводу необґрунтованості заявленого позивачем розміру заборгованості, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка охоплює період з 29.09.2009 року (момент зміни власника та укладення договору про надання послуг з газопостачання) по липень 2015 року, та становить 6852,41 коп.

Крім того слід зауважити, що вирішення питання про стягнення заборгованості за період з січня 2008 року по 29.09.2009 року, регулюється главою 83 Цивільного кодексу України, якою врегульовано загальні положення про спадкування.

Доводи апеляційної скарги про відсутність боргу по оплаті за спожитий природний газ, в суді апеляційної інстанції не спростовано з огляду на наступне.

Відповідно до п.34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМ України від 09.12.1999 року № 2246, що діяли на час виникнення спору, а також п.32 договору від 29.09.2009 року, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за самовільне підключення до системи газопостачання, зривання пломб на газових приладах та пристроях, встановлених газотранспортним підприємством. В п.2.1 Постанови НКЕР від 29.05.2003 року № 475 «Про затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил», у разі самовільного відновлення газопостачання розрахунок збитків здійснюєть за нормами споживання природного газу населенням, у разі відсутності газових лічильників, з дня припинення газопостачання до дня виявлення самовільного відновлення газопостачання, але не більше ніж за шість місяців, з урахуванням кількості самовільно підключених газових приладів, пристроїв, розміру опалювальної площі та кількості проживаючих осіб.

Так, 07.04.2010 року представником ПАТ " Криворіжгаз ", при виконанні робіт з перевірки відключених обєктів споживачів від системи газопостачання за адресою ОСОБА_2 було складено акт обстеження, відповідно до якого споживачем самовільно відновлено газопостачання та проведено розрахунок матеріальних збитків за період з 04.11.2009 року по 07.04.2010 року ( а.с. 57 - акт обстеження, а.с. 56 - акт на відключення від газопостачання , а.с. 58 - повідомлення ).

Крім того, 28.09.2010 року представником ПАТ " Криворіжгаз " при виконанні робіт з перевірки відключених обєктів споживачів від системи газопостачання за адресою відповідача було повторно складено акт обстеження, відповідно до якого споживачем самовільно відновлено газопостачання та проведено розрахунок матеріальних збитків за період з 07.04.2010 року по 28.09.2010 року ( а.с. 59 - акт обстеження).

Таким чином, загальна сума заборгованості за період з 29.09.2009 року по липень 2015 року, згідно розрахунку, наданого представником позивача (а.с.48-50), становить 6852,41 коп.

Відповідно до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, відповідач не довела неправильність нарахування заборгованості, свого розрахунку суду не надала, тому у суду не має підстав вважати його не достовірним.

Вище наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що розрахунок позивача про розмір заборгованості є необгрунтованим, оскільки він складений та підписаний представником позивач, що передбачає його недостовірність та можливість внесення недостовірних даних.

Інших, належних та допустимих доказів щодо необґрунтованості розміру нарахованої заборгованості за спожитий природний газ, чи то відсутності боргу взагалі, відповідач не надала, хоча згідно ст. 60 ЦПК України, то є її обов'язком.

Доводи апеляційної скарги про те, що робітниками позивача ніяких перевірок у домоволодінні не проводилось та ніяких повідомлень від позивача відповідач не отримувала, оскільки у будинку ніхто не мешкає не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки матеріали цивільної справи містять належні та допустимі докази того, що 07.04.2010 року та 28.09.2010 року в будинку 151 по вул. Лугова в м. Кривому Розі, робітниками ПАТ " Криворіжгаз " при виконанні робіт з перевірки відключених обєктів споживачів від системи газопостачання було виявлено самовільне відновлення газопостачання, про що складено акти порушення (а.с.57,59).

Доводи апеляційної скарги, щодо незаконності стягнення 3% річних та інфляційних витрат, не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому вимоги ПАТ «Криворіжгаз», щодо стягнення з відповідача на свою користь 3% річних та інфляційних витрат, ґрунтуються на законі.

Крім того, як вбачається з вищевикладеного, розмір заявлених ПАТ «Криворіжгаз» у позові 3% річних та інфляційних витрат, підлягає зменшенню з урахуванням періоду, з якого ПАТ «Криворіжгаз» набуло права стягнення заборгованості з ОСОБА_2

З огляду на розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_2, а саме 6852,41 коп., з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 6175,72 грн. інфляційних витрат та 1079,68 грн. 3% річних. При цьому колегія суддів погоджується з наданим позивачем розрахунком за зазначений період, вважаючи його правильним.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, з приводу застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. ( ч.ч. 1, 2 ст.264 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2015 року судовий наказ від 04 березня 2011 року, що виданий за заявою ПАТ «Криворіжгаз» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 10833,04 грв., державного мита у розмірі 54,16 грв. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ 30 грв. скасований (а.с.10).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Отже, строк позовної давності за позовом про стягнення заборгованості переривався подією - зверненням ПАТ «Криворіжгаз» із заявою про видачу судового наказу та видачею судового наказу від 04.03.2011 року, а тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

За таких обставин, апеляційна скарга представника відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення по справі, відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 158,34 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства Криворіжгаз заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 6852 ( шість тисяч вісімсот пятдесят дві) грн. 41 коп. з подальшим перерахуванням на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КЛІРИНГОВИЙ ДІМ, МФО 300647, код 03341397; інфляційні витрати в розмірі 6175 (шість тисяч сто сімдесят пять) грн. 72 коп., та 3 % річних в розмірі 1079 (одна тисяча сімдесят девять) грн. 68 коп. з подальшим перерахуванням на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КЛІРИНГОВИЙ ДІМ, МФО 300647, код 03341397, а всього стягнути 14107 (чотирнадцять тисяч сто сім) грн. 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства Криворіжгаз судовий збір у розмірі 158 ( сто пятдесят вісім ) грн. 34 коп. з подальшим перерахуванням на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КЛІРИНГОВИЙ ДІМ, МФО 300647, код 03341397.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: