Рішення № 65602012, 23.02.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6686/16

Провадження № 2/183/756/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

за участю секретаря - Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковську Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпро, треті особи: Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилаються на те, що вони проживають та зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яку вони займають на підставі ордеру № 15 від 22 січня 2002 року. 28 жовтня 2016 року за вх.№ 3138 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про передачу в приватну власність квартири, яку він займає разом з членами родини, проте отримав рішення про відмову в приватизації займаної квартири, оскільки військове містечко № 3 смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області відноситься до числа закритих.

Зазначені дії та рішення відповідача позивач вважають неправомірними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, у звязку з чим просили:

- визнати незаконним та скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська №4088 від 02 листопада 2016 року про відмову в передачі у приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_1, за його заявою;

- визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_4 та їх малолітніми дітьми ОСОБА_2, ОСОБА_3 право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1;

- зобовязати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, вжити всіх належних та достатніх заходів щодо передачі ОСОБА_1, ОСОБА_4 та їх малолітнім дітям ОСОБА_2, ОСОБА_3 у приватну власність квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яку вони займають на умовах найму, згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

В судове засідання позивачі ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили та про розгляд справи за їх відсутності не клопотали, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

Представник позивачів ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с. 75).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення, в яких посилається на те, що військове містечко № 3 смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області на вулиці Лісна території якого знаходиться житловий будинок № 4 віднесено до числа закритих військових містечок, які згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" не підпадають під приватизацію, окрім того посилався на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро є неналежним відповідачем, оскільки зазначене рішення про відмову було прийнято з підстав не віднесених до його компетенції та фактично прийнято не ним, а було лише оформлено відповідно до делегованих йому повноважень Наказом Міністра оборони України № 1 від 03 січня 1993 року, у звязку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та надав суду клопотання про про проведення судового засідання за його відсутності, у звязку із великим виробничим навантаженням, заперечення підтримав, в задоволенні позовних вимог просив відмовити (а.с. 69-70, 72).

Представники третіх осіб: Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили та про розгляд справи за їх відсутності не клопотали, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

Представник третьої особи Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, одночасно вважав позовні вимоги обґрунтованими та не заперечував проти їх задоволення (а.с. 65).

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно ордеру № 15 від 22 січня 2002 року, виданого Міністерством оборони України, ОСОБА_1 та членам його родини: дружині ОСОБА_4, надане право на вселення в однокімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 19,66 м 2 (а.с. 11).

Згідно довідок № 341 та № 796 про склад сімї, виданих 23 вересня 2016 року та 07 жовтня 2016 року відповідно, Будинкоуправлінням № 2 Гвардійської Квартирно-експлуатаційної частини району, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, постійно мешкають і мають право на приватизацію: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12, 13).

Вищезазначене житлове приміщення належить до житлового фонду Міністерства оборони України, перебуває у повному оперативному управлінні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро.

У відповідності до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпро, зазначений відділ здійснює безпосередньо квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності. Квартирно-експлуатаційне забезпечення це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, обєктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

Згідно п. 3.2.4 зазначеного Положення на Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська покладений обовязок та повноваження щодо утримання житлового фонду.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі Закон № 2482-XII), державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро із заявою про передачу йому та членам його родини квартири у приватну власність у відповідності до Закону №2482-ХІІ (а.с.10).

Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська прийнято рішення №4088 від 02 листопада 2016 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в приватизації вищезазначеної квартири (а.с. 14).

Підставою відмови в приватизації спірного житла в рішенні зазначено те, що житловий фонд смт Черкаського перебуває на консолідованому балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська і відповідно до ст. 1 ЗУ "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" є військовим майном. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" рішення про відчуження військового (нерухомого) майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. На сьогоднішній день таке рішення про відчуження майна відсутнє та відповідно до листа заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_6 № 14492/С від 19серпня 2013 року разом із затвердженим переліком закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд, підписаний заступником начальника Генерального штабу Головнокомандувачем ЗСУ генерал-полковником ОСОБА_7, до переліку закритих військових містечок входить військове містечко № 3 смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області на території якого знаходиться житловий будинок № 4 по вул. Лісна, смт Черкаське, а також зазначено, що даний житловий фонд не підлягає приватизації, що в свою чергу засвідчує про відсутність з боку розпорядника майна згоди на його відчуження.

Суд приходить до висновку, що зазначене рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська належить визнати незаконним та скасувати, з наступних підстав.

Статтею 9 Житлового кодексу України встановлено, що до житлових прав громадян відноситься право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

У відповідності до наданих суду матеріалів, будинок, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Черкаське, вул.Лісна, 4, перебуває на балансі БУ № 2 Гвардійської КЕЧ району, яке є структурним підрозділом КЕВ м. Дніпропетровська (а.с. 85-87).

Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах, та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв) державного житлового фонду на користь громадян України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли в звязку з приватизацією житла, відмови уповноваженого органу в проведенні приватизації, виникають з житлових правовідносин та повинні розглядатися судом в порядку цивільного судочинства.

Конституцією України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання і захисту усіх форм власності.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходяться в державній власності, визначені в Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Зазначеним Законом регламентований порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом, з обмеженнями, визначеними п. 2 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2482-ХІІ не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків памяток садове - паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв, квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають у аварійному стані, квартири (будинки, кімнати), які віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки) житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обовязкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з Положенням "Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України", затвердженим Наказом Міністра оборони України № 215 від 21квітня 2011 року та Наказом Міністра Оборони України № 448 від 03 липня 2013 року визначення "закрите військове містечко" та коло осіб, які мають право затверджувати перелік закритих військових містечок виключені.

03 вересня 2010 року Начальником Генерального штабу - Головнокомандуючим Збройних сил України ОСОБА_8 затверджений останній чинний (він базується на Наказі Міністра оборони СРСР № 75 від 22 лютого 1977року) "Перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд", селище міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області не були включені до цього переліку.

На підтвердження того, що смт Черкаське не наданий статус закритого військового містечка свідчить і Наказ Міністра оборони № 569 від 15 вересня 2011року "Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад" з затвердженими переліками військового майна.

Згідно Наказу Міністра оборони України № 569 "Про безоплатну передачу військового майна у приватну власність до територіальних громад", військове майно безоплатно передається у комунальну власність територіальним громадам смтЧеркаське і смтГвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, зазначений Наказ є обовязковим для виконання КЕВ м. Дніпропетровська та Черкаською і Гвардійською селищними радами.

В своїх запереченнях проти позовних вимог відповідач посилається на лист заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України № 14492/С від 19серпня 2013 року разом із затвердженим Переліком закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд, яким до вказаного Переліку входить військове містечко № 3 смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Судом встановлено, що законодавством України не визначене юридичне поняття "закрите військове містечко", в звязку з чим, суд приходить до висновку, що смтЧеркаське Новомосковського району Дніпропетровської області не має статусу закритого військового містечка.

Статтею 3 Закону № 2482-ХІІ передбачено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сімї та додатково 10 квадратних метрів на сімю.

Згідно з п. 5 ст. 5 вищевказаного Закону, кожний громадянин України має право приватизувати житло, яке він займає безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку, або частковою доплатою один раз.

Судом встановлено, що позивачі зареєстровані в спірному житловому приміщенні, участі у приватизації державного житлового фонду не брали, що підтверджується відповідними довідками Будинкоуправління № 2 про склад сімї, внаслідок чого органи приватизації, згідно з п. 10 ст. 8 Закону № 2482-ХІІ, не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, крім випадків передбачених законом.

Згідно Закону № 2482-ХІІ та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів, наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16грудня 1999 року затверджене "Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури, в т.ч. і рішення органу приватизації.

Як зазначалося вище, судом встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпро заперечує право позивачів на приватизацію спірної житлового приміщення.

Оскільки судом встановлено право позивачів на одержання спірної квартири у приватну власність, а відповідачем оспорюється зазначене право, позовні вимоги в частині визнання права позивачів на приватизацію квартири є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян" затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16 грудня 2009 року, встановлюють порядок передачі квартир в приватну власність.

Так, зокрема, наймач та члени його сімї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобовязаний в місячний термін з дня одержання заяви прийняти рішення про передачу житла у власність, після чого, оформити відповідне свідоцтво.

Зазначена процедура передбачена ст. 8 Закону № 2482-ХІІ, відповідно до якої приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Згідно вимогч. 1, 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до вимогстатті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4)відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8)відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятоїстатті 13 цього Кодексу.

Разом з тим згідно з ч. 1ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповіднодо ч. 1 ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд не бере до уваги та вважає необґрунтованим заперечення представника відповідача стосовно того, що відповідач у справі є неналежним, оскільки згідно Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, затвердженого Наказом начальника Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління 15 квітня 2013 року № 61, КЕВ м. Дніпропетровська являється державною військовою бюджетною установою та є юридичною особою (код ЄДРПОУ 08004581).

Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальнимзаконом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська №4088 від 02 листопада 2016 року про відмову ОСОБА_1 в приватизації квартири № 83 в будинку під №4 на вул.Лісна в смтГвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, належить визнати незаконним, що тягне за собою його скасування, а за позивачем належить визнати право на приватизацію спірної квартири.

Суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині зобовязання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, як органу приватизації, вжити всіх належних та достатніх заходів щодо передачі у власність квартири, яка використовується ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на умовах найму на території військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженим МЖКГ № 396 від 16 грудня 2009 року, також підлягають задоволенню.

До наведеного висновку суд приходить внаслідок того, що зазначений обовязок органу приватизації встановлений нормами Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" і в разі, якщо зазначений орган зволікає з винесенням відповідного рішення або вчиненням інших дії, суд має право зобовязати розглянути заяву про передачу житла в приватну власність, вчинити певні дії, та в разі необґрунтованої відмови, скасувати рішення органу приватизації, зобовязати вчинити певні дії.

Так, оскільки суд прийшов до висновку про визнання незаконним та скасування рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровськ про відмову в задоволенні заяви позивача про передачу квартири у власність, зазначений орган приватизації фактично повинен повторно розглянути заяву позивача.

З огляду на викладене вище, суд зважає на те, що матеріали справи містять достатні докази на підтвердження перебування на балансі відповідача спірного майна, а тому про наявність повноважень КЕВ м. Дніпро вирішувати питання про приватизацію житлового фонду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпро, треті особи: Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинення дій задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу містаДніпропетровська № 4088 від 02 листопада 2016 року про відмову ОСОБА_1 в приватизації квартири № 83 в будинку під № 4 на вул.Лісна в смтЧеркаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право на приватизацію квартири № 83 в будинку № 4 на вул. Лісна в смтЧеркаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Зобовязати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, як орган приватизації, вжити всіх належних та достатніх заходів щодо передачі у власність квартири, яка використовується ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на умовах найму на території військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 2009 року.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, відшкодування справленого судового збору у розмірі 1 653 (одна тисяча шістсот пятдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а особами відсутніми в судовому засіданні - з наступного за днем вручення його копії.

Суддя Г.Є. Майна