Ухвала суду № 65600728, 30.03.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19964/16-к

У Х В А Л А

30 березня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Білоцерківця О.А.,

суддів Остапчук Т.В., Новака Р.В.,

за участю секретаря Войтинській Н.І.,

прокурора Мрачка Я.І.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого Тимощука С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо можливості зміни міри запобіжного заходу у справі відносно вчинення

ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 5 ст.186, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Зазначене кримінальне провадження перебуває в провадженні суду.

У відповідності з вимогами ст.331 КПК України судом в судовому засіданні на обговорення поставлено питання про можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3.

Прокурор зазначив, що відсутні підстави для зміни міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, потерпілий підтримав думку прокурора.

Захисник обвинуваченого просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки у провадженні допитана більшість свідків, вплинути на інших учасників немає можливості, обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Суд, заслухавши думку вказаних осіб, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в кримінальних справах розумний строк, про який йдеться у п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з моменту обвинувачення особи, тобто з часу, коли компетентні органи офіційно її повідомили, що вона вчинила злочин. Стосовно закінчення цього строку у кримінальних справах період, про який йдеться у п.1 ст. 6 Конвенції, охоплює все провадження, включаючи оскарження (Рішення Європейського суду з прав людини «Меріт проти України»).

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).

Незважаючи на тяжкість санкції статті кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - ст. 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості підсудного.

Суд вважає, що подальше перебування підсудного ОСОБА_3 під вартою буде суперечити п.п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави, оскільки час, який особа знаходиться під вартою, хоча і є співмірним з тяжкістю обвинувачення, однак останнє на даний час не є доведеним.

Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.

У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Таким чином, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, тривалість знаходження обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наявність постійного місця проживання, суд вважає недоцільним збереження застосованого запобіжного заходу та вважає за необхідне змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 5, 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, строком на два місяці, а саме до 27.05.2017 року.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - з-під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки: - прибувати за кожною вимогою до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання; - носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов'язків, покладених судом на обвинуваченого, визначити до 27 травня 2017 року включно.

Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Контроль за виконанням обвинуваченим обов'язків покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Білоцерківець

Т.В.Остапчук

Р.В.Новак