Ухвала суду № 65598862, 14.03.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/356/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» про відшкодування недоплаченої регламентної виплати та пені ,

в с т а н о в и л а :

14 серпня 2015 р. ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ТДВ Страхова компанія «Альфа Гарант» про відшкодування недоплаченої регламентної виплати та пені.

В обґрунтування зазначених вимог вказав, що 07 грудня 2014 р. в місті Умані Черкаської області він, рухаючись на своєму автомобілі НОМЕР_1, НОМЕР_2 яким керував ОСОБА_7

Цивільно-правову відповідальність водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_7 було застраховано у ТДВ Страховій компанії «Альфа Гарант», що підтверджується полісом № АС/6889670. В червні місяці ТДВ СК «Альфа - Гарант» сплатила йому 10 790,86 грн. страхового відшкодування. Вважаючи дану суму явно заниженою він просив стягнути з відповідача 38 209,14 грн. недоплаченої регламентної виплати та 3 140, 48 грн. пені, а всього 41 349,62 грн.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2015 р. позов задоволено. Стягнуто з ТДВ СК «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_6 41 349,62 грн., 38 209,14 грн. недоплаченої регламентної виплати та 3 140,48 грн. пені.

Стягнуто з ТДВ СК «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 413,50 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТДВ СК «Альфа Гарант» подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

При цьому зазначив, що судом першої інстанції, у порушення вимог процесуального права, було відхилено звіт № 10142 від 24 січня 2015 р. ТОВ «Експертум-АВЕ» та висновок аварійного комісара ОСОБА_8 № 0012 від 24 квітня 2015 р.

Також, було відхилено клопотання представника ТДВ СК «Альфа- Гарант», щодо направлення судового запиту до органів Державтоінспекції з метою зясування істотних обставин по справі, а саме чи потрапляв автомобіль позивача в ДТП перед ДТП, що мало місце 07 грудня 2014 р., що також дало б змогу встановити розмір коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16 березня 2016 р. апеляційну скаргу ТДВ Страхова компанія «Альфа Гарант» відхилено, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2015 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 р. касаційну скаргу ТДВ Страхова компанія «Альфа Гарант» задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 березня 2016 р. скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення ОСОБА_6 та представників сторін, перевіривши матеріали цивільної справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до вимог ст. 988 ЦК України страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

При цьому страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це не встановлено договором.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 р. N 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон N 1961-IV (ст. 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону N 1961-IV).

Згідно зі ст. 6 Закону N 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону N 1961-IV (статті 9, 22, 29, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП, зокрема майну третьої особи, у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

При цьому відповідно до ст. 37 Закон N 1961-IV виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком відповідних документів.

Частиною 36.2 ст. 36 Закон N 1961-IV передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування, за наявності документів, зазначених в ст. 35 цього закону, повідомлення про ДТП, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобовязаний у разі визнання ним вимоги заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та здійснити його.

Відповідно до ч. 36.5 ст. 36 Закон N 1961-IV Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Вказані правовідносини також регулюються Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду держаного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. № 1074/8395.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 07 грудня 2014 р. в місті Умань по вулиці Шевченка, 23Б Черкаської області відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_7 В даній дорожньо-транспортній пригоді автомобіль HYUNDAI Santa Fe зазнав ушкоджень.

Цього ж дня, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили страхові компанії, в яких були застраховані їх цивільно-правові відповідальності, про дане ДТП.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 грудня 2014 р. ОСОБА_6 звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На час вирішення даного спору, наведена постанова перебуває в законній силі. (т. 1 а.с. 26)

Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2015 р. водія автомобіля ВАЗ 21053 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України. Дана постанова набрала законної сили 10.03.2015 р. (т. 1 а.с. 24 25)

Цивільно-правову відповідальність водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_7 було застраховано в СК «Альфа Гарант», що підтверджується полісом № АС/6889670 укладеним між ОСОБА_7 та ТДВ СК «Альфа-Гарант». Відповідно до п.3 полісу строк його дії визначено з 09 лютого 2014 р. по 08 лютого 2015 р., а максимальний розмір суми за шкоду, заподіяну майну (ліміт відповідальності) встановлено у розмірі 50 000 грн. (п. 4), розмір франшизи становить 1 000 грн. (п. 5). (т. 1 а.с. 39)

19 березня 2015 р. ОСОБА_6 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування. ( т. 1 а. с. 40 )

Відповідно до звіту № 11/12-203 про оцінку автомобіля марки HYUNDAI Santa Fe, складеного 03 січня 2015 р. на замовлення ОСОБА_6, матеріальний збиток станом на 11 грудня 2014 р. визначений у розмірі 58 899,98 грн. При цьому в розділі 3.3 звіту вказано, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля складає 0,00. А у розділі 3.5 зазначено, що втрата товарної вартості не нараховується на підставі п.8.5.2 ОСОБА_7 в) якщо це обумовлено призначенням оцінки у разі визначення повного виду вартості. Оцінку виконано субєктом оціночної діяльності СПД фізичною особою ОСОБА_9, який є субєктом оціночної діяльності № 15179/13 від 16.09.2013 р. Фонду Державного майна України. (т. 1 а. с. 7-11, 16)

Зідно до п. 7.38 ОСОБА_7 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України N 142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за N 1074/8395, значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

З наявних у справі та оцінених судами доказів вбачається, що із легковим автомобілем позивача HYUNDAI Santa Fe д.н.з. СА 4758 2008 р. випуску ДТП сталася 07.12.2014 р., тобто його строк експлуатації на момент вчинення ДТП не перевищував 7 років, а тому коефіцієнт фізичного зносу застрахованого (пошкодженого) транспортного засобу дорівнює нулю.

Матеріали справи містять присягу експерта ОСОБА_9, дану в суді першої інстанції. (т. 1 а.с. 151)

ОСОБА_9 був допитаний в суді першої інстанції та дав пояснення щодо механізму проведення оцінки.

Згідно до акту виконаних робіт до замовлення наряду від 17 березня 2015 р. за № SA3HOOO153 та товарного чеку № 117 від 17 березня 2015 р. ОСОБА_6 за виконані роботи по відновленню автомобіля після ДТП сплатив кошти в сумі 59 375 грн. (т. 1 а.с.19, 325).

Разом з тим у відповідності до звіту № 10142 від 24 січня 2015 р., виконаного ТОВ «Експертум АВЕ» на замовлення ТОВ СК «Альфа-Гарант», вартість відновлювального ремонту складає 46 085,63 грн. (розділ 3.1), коефіцієнт фізичного зносу визначено 0,506, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 28 298,075 грн. (розділ 3.2), матеріальний збиток завданий власнику автомобіля марки HYUNDAI Santa Fe складає 23 581,73 грн., без урахування ПДВ. (т. 1 а.с. 41 - 46)

Незважаючи на розбіжності у наведених розрахунках, проведених за заявами сторін, клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи сторонами не заявлялось.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування та страхового акту № ЦВ/14/1729 від 26 травня 2015 р. сума страхового відшкодування власнику автомобіля марки HYUNDAI Santa Fe становить 10 790,89 грн. При цьому в якості підстави для зменшення розміру страхового відшкодування вказано обопільну вину учасників ДТП, яка встановлена висновком аварійного комісара ОСОБА_8 за результатами дослідження причин та обставин ДТП виконаного на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант». (т. 1 а.с. 60 - 69, 72, 73)

Розглянувши заяву ОСОБА_6 та надані ним документи щодо виплати страхового відшкодування від 18.03.2015 р., ТДВ СК «Альфа-Гарант» листом вх. № 12/2139 від 10 червня 2015 р. повідомило ОСОБА_6 про те, що згідно до звіту № 10142 вартість матеріального збитку складає 28 298,08 грн., проте оскільки в ДТП вбачається обопільна вина водіїв, що підтверджується аварійним сертифікатом № 0012 від 24.04.2015 р., розмір страхового відшкодування визначається шляхом поділу розміру матеріального збитку (23 581,73 : 2 = 11 790,86 грн.) З урахуванням франшизи сума страхового відшкодування складає 10 790,86 грн. (т. 1 а.с. 5)

Проте, як зазначалось, відповідно до постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 грудня 2014 р. ОСОБА_6 звільнений від адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова ніким оскаржена не була, набрала законної сили та у відповідності до ч. 4 ст. 61 ЦПК України є обовязковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. А тому, враховуючи відсутність в діях ОСОБА_6М складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП, висновок аварійного комісара ОСОБА_8 про порушення ОСОБА_6 п. 14.2 Правил дорожнього руху України не може бути прийнятий колегією суддів у якості належного доказу наявності обопільної вини учасників ДТП.

Водночас безпідставним є і твердження скаржника відносно того, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги звіт № 10142 від 24 січня 2015 р. ТОВ «Експертум-АВЕ», яким коефіцієнт фізичного зносу автомобіля HYUNDAI Santa Fe визначений 0,506, у звязку з тим, що даний автомобіль до 07 грудня 2014 р. уже побував у ДТП, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 7.39 ОСОБА_7 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України N 142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за N 1074/8395 якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом, або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації, то це є винятком стосовно використання вимог зазначених у п. 7.28 (підставою при визначенні суми матеріального збитку для нарахування «Ез» /коефіцієнт фізичного зносу/ для нових складників).

Матеріали справи містять інформацію головного сервісного центру МВС України від 14.03.2016 р. та 17.03.2016 р. з якої вбачається, що дійсно 30 квітня 2013 р. автомобіль Hyndai Santa Fe, який в той час мав інший номерний знак /ВН4738ВХ/, потрапляв в ДТП та мав пошкодження задньої центральної частини. Однак документального підтвердження факту відновлювального ремонту складових частин кузова, кабіни, рами чи наявності корозійних руйнувань чи пошкоджень у вигляді деформації, що дає підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу, як інформація сервісного центру МВС України, так і матеріали справи, зокрема і приведені звіти № 11/12-203 та № 10142, яким і був визначений коефіцієнт фізичного зносу, не містять. (т. 1 а. с. 268 272, 288 - 290).

Крім того, згідно до протоколу огляду від 11.12.2017 р. під час ДТП, яке мало місце що 07 грудня 2014 р. в місті Умань автомобіль НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_6 отримав пошкодження передньої його частини.

За викладеного суд першої інстанції встановивши, що ліміт відповідальності, згідно до полісу № АС/6889670, встановлено у розмірі 50 000 грн., з яких франшиза становить 1 000 грн., відповідачем у добровільному порядку було відшкодовано позивачу 10 790,86 грн. дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, сума яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача недоплаченої регламентної виплати становить 38 209,14 грн. (50 000 1 000 10 790,89 = 38 209,14), пені 3 140,48 грн.

Оскільки посилання ТДВ СК «Альфа Гарант» в апеляційній скарзі на неповне зясування судом обставин справ, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» відхилити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :