Ухвала суду № 65597416, 22.03.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4874/16-ц

Номер провадження 2/570/360/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовський О.О.

при секретарі судового засідання Птюшинська І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебуває вищевказана справа.

В судове засідання представник позивача не з'явився; згідно заяви просить справу розглядати без його участі. Позов підтримує. У разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи по суті та постановлення заочного рішення.

Представник відовідача не з'явився в судове засідання. Від нього надійшло клопотання про закриття провадження у справі з урахуванням вимог постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 та роз'яснень, наданих у судовій практиці Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного суду України. Зазначає, що вже є ухвалені судові рішення щодо стягнення заборгованості та звернення стягнення за кредитним договором № 0707/73 від 27.07.2007 року.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2010 року у справі № 2-9240/2010 вирішено стягнути, солідарно, з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 0707/73 від 27.07.2007 року 443 362, 86 грн. У даному рішенні судом встановлено, що заборгованість за кредитним договором № 0707/73 від 27.07.2007 року станом на 10.12.2009 року, становила 55 539,08 дол. США, що за курсом НБУ складає 443 562,86 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24.09.2012 року у справі № 2/0417/6651/2012 вирішено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0707/73 від 27.07.2007 року у розмірі 677399 грн. 77 коп. звернути стягнення на предмет застави на автомобіль: VOLVO, модель: FH 12, рік випуску 2001, тип ТЗ: Вантажний-С сідловий тягач, № кузова/шасі: YV2A4DAA01B289660, реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль KOEGEL, модель: SN 24, рік випуску 2003, тип ТЗ: Напівпричіп бортовий, № кузова/шасі: WK0SN002430713028, реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобіль KOEGEL, модель: SN 24, рік випуску 1997, тип ТЗ: Напівпричіп бортовий, № кузова/шасі: WKOSN0024V0787043, реєстраційний номер НОМЕР_3, та автомобіль MAN, модель: F 2000, рік випуску 1997, тип ТЗ: сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: WMAT32F313M224883, реєстраційний номер 04999РО, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 шляхом опису та передачі зазначеного автомобіля позивачу з правом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Також, відповідно до рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26.08.2010 року у справі № 2-508/10 бкв задоволений позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до відповідача про звернення стягнення. За цим рішенням було звернути стягнення на майно, про яке йдеться мова у позові ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 11.10.2016 року, справа № 570/4874/16-ц.

З вищевикладеного слідує, що згідно вищезазначених судових рішень за Кредитною угодою №0707/73 від 27.07.2007 року стягнуто і заборгованість та звернено стягнення на майно, про яке йдеться мова у позові ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 11.10.2016 року, справа № 570/4874/16-ц.

Отже, ще у 2010 році та у 2012 році Позивач звертався до суду для вирішення спору між ним і Відповідачем з вимогами про стягнення з Відповідача всієї суми кредиту та відсотків шляхом стягнення коштів та звернення стягнення на майно, в звязку з неналежним виконанням Відповідачем умов Кредитного договору №0707/73 від 27.07.2007 року. З цього приводу були ухвалені судові рішення, які набрали законної сили.

Тобто, фактично, Позивачем повторно заявлено одну і ту ж позовну вимогу про стягнення боргу за одним і тим же Кредитним договором, та позивач просить суд постановити рішення про звернення стягнення на майно.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача всієї суми заборгованості у вигляді тіла кредиту та відсотків та повторне звернення стягнення на майно, в звязку з неналежним виконанням Відповідачем умов Кредитного договору, не може розглядатись судом, оскільки згідно положень підпункту 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року за № 5 (далі - Постанова Пленуму ВССУ №5) наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Тобто, після ухвалення рішення про стягнення суми боргу кредитор має право на повторне звернення до суду лише для стягнення інфляційного нарахування на суму боргу, вираженого в національній валюті, та на три проценти річних від простроченої суми боргу.

Однак, у даній справі повторно заявлено вимогу про звернення стягнення на

майно.

Таким чином, згідно положень пункту 2 частини 1 статті 205 ЦПК України, набрання законної сили вище перелічених рішень суду, ухвалених з приводу спору між тими самими сторонами (Позивач і Відповідач), про той самий предмет (стягнення всієї суми кредиту та відсотків, та звернення стягнення на майно) і з тих самих підстав (неналежне виконання Відповідачем умов Кредитного договору) є підставою для закриття судом провадження у даній справі.

Ідентичної позиції дотримується Верховний Суд України в своїй ухвалі від 25 квітня 2007 року у справі за № 6-12873кс05. Так, судом зазначено, що "відповідно до договорів позики правові відносини сторін виникли у квітні та вересні 1996 року, спір сторін щодо цих договорів вирішено в 1997 році - рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 5 березня 1997 року. З моменту ухвалення вказаного рішення, яким вирішено спір сторін щодо боргових зобовязань ОСОБА 2, правовідносини сторін перейшли в іншу площину - площину виконання судового рішення. Ці правовідносини врегульовані спеціальним законом - Законом України «Про виконавче провадження». З підстав статті 374 ЦПК України (1963 року) позов ОСОБА1 про стягнення боргу вже розглянутий судом, про що свідчить рішення суду від 5 березня 1997 року, а процесуальний закон не допускає повторного розгляду справи за тих же підстав, про той же предмет і між тими ж сторонами (п. 3 ст. 227 ЦПК України 1963 р., п. 2 ст. 205 ЦПК України 2004 року)".

Окрім цього, такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в своєму рішенні від 11 липня 2007 року у справі за № 6-5603св07, а саме, судом зазначено, що: «Судом установлено, що в грудні 2004 року ОСОБА_1 зверталася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 5000 грн. за розпискою від 22 червня 2004 року. ОСОБА_2 у січні 2005 року заявляв зустрічні позовні вимоги про визнання договору позики недійсним. Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2005 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2. За таких обставин 13 листопада 2006 року Малинським районним судом Житомирської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБИ_2 на користь ОСОБА1 боргу в сумі 5000 грн. помилково, оскільки ці вимоги вже були розглянуті зазначеним судом у справі між тими ж сторонами, про той самий предмет, з тих же підстав (позивачка обґрунтовувала свої позовні вимоги одними й тими ж обставинами)....Провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА1 суми основного боргу в розмірі 5000 грн. підлягає закриттю».

В звязку з вищезазначеним справа підлягає закриттю.

Згідно п.5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Отже, позивачеві слід повернути сплачений судовий збір.

Керуючись 2 частини 1 статті 205 ЦПК України, п.5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, суд, -

у х в а л и в :

Провадження в цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про звернення стягнення - закрити.

Повернути позивачу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49049) судовий збір в сумі 7044,75 грн., що був сплачений згідно платіжного доручення №ВО902В157D від 12.10.2016 р. та судовий збір в сумі 689,00 грн., що був сплачений згідно платіжного доручення №1 від 13.10.2016 р.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Красовський О.О.