Рішення № 65597181, 21.03.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5425/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017 м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi ОСОБА_1,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

представника ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника ТзОВ «Атман» та ТзОВ «Тріанекс» ОСОБА_4,

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в мiстi Рiвне

справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Атман» та товариство з обмеженою відповідальністю «Тріанекс», про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

Представник публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (далі ПАТ «Кредобанк») ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, уточнила позовні вимоги в частині розміру заборгованості за кредитними договорами та просить суд в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Атман» (далі ТзОВ «Атман») перед ПАТ «Кредобанк» за кредитним договором № 185-08 від 16 квітня 2008 року у розмірі 74616,25 євро та 251088,58 гривень, з яких: 74616,25 євро неповернута сума кредиту, 251088,58 гривень пеня по простроченій основній сумі кредиту та пеня по прострочених відсотках, та заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанекс» (далі ТзОВ «Тріанекс») перед ПАТ «Кредобанк» за кредитним договором № 13-10 від 30 серпня 2010 року у розмірі 236543,51 євро та 1877,86 гривень, з яких: 227108,85 євро неповернута сума кредиту, 9434,66 євро прострочені відсотки, 1877,86 гривень прострочена сума комісії за адміністрування кредиту, а також по цьому договору 21007,57 євро пені по простроченій основній сумі кредиту за період з 16 серпня 2016 року по 16 лютого 2017 року, 1607,34 євро пені по прострочених відсотках за період з 16 серпня 2016 року по 16 лютого 2017 року та 81,20 гривень пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту за період з 16 серпня 2016 року по 16 лютого 2017 року, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 185-08/5 від 24 жовтня 2012 року, а саме на нерухоме майно нежитлові приміщення цокольного поверху (офіс № 1), загальною площею 142 м2, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Струтинської, 43, та нежитлові приміщення цокольного поверху (офіс № 2), загальною площею 67,9 м2, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Струтинської, 43, які належать ОСОБА_5 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та просить суд у задоволенні позову відмовити. На заперечення позовних вимог посилається на те, що проведені позивачем розрахунки заборгованості за кредитними договорами не відповідають дійсності, існують розбіжності по пені та процентам, а тому він не погоджується із сумою боргу.

Представник ТзОВ «Атман» та ТзОВ «Тріанекс» ОСОБА_4 вважає, що суми заборгованості ТзОВ «Атман» та ТзОВ «Тріанекс» за кредитними договорами точно не визначено, як не визначено і структури заборгованості, а тому позовні вимоги ПАТ «Кредобанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки не можуть бути задоволені.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтовании та доведеними, а тому позов ПАТ «Кредобанк» підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що 16 квітня 2008 року між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Атман» був укладений кредитний договір № 185-08 (зі змінами та доповненнями) (далі кредитний договір № 185-08), згідно якого ПАТ «Кредобанк» надав ТзОВ «Атман» у власність грошові кошти у розмірі 157320,00 євро, а ТзОВ «Атман» зобовязалося повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії на визначених у договорі умовах до 15 грудня 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 4.1. кредитного договору № 185-08 передбачено, що за надання кредиту позичальник сплачує позивачу комісії, визначені пунктами 4.1.1 4.1.4. кредитного договору; відповідно до пункту 4.2. кредитного договору № 185-08 проценти за користування кредитом нараховуються на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (за фактичну кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році) за ставкою, вказаною у пункті 2.1. кредитного договору.

Відповідно до пункту 2.1.3. кредитного договору № 185-08 розмір процентної ставки складає 12,0% річних в євро.

Кредитний договір № 185-08 був укладений на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів, відповідно до яких ТзОВ «Атман» зобовязалося повернути позивачу кредит в повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором, сплачувати комісію та проценти за користування кредитом (розділ 1, пункти 2.2.,2.5., розділ 3, пункт 5.1. кредитного договору № 185-08).

Пунктом 7.1. кредитного договору № 185-08 передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за кредитним договором позичальник на вимогу позивача сплачує пеню за зобовязаннями у розмірі 0,1% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми.

Зобовязання позивача за кредитним договором № 185-08 були виконані в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 163994 від 16 квітня 2008 року.

ТзОВ «Атман» свої зобовязання за кредитним договором № 185-08 не виконало, кредит в порядку і термін, передбачений кредитним договором № 185-08 не повернуло, відсотки за користування кредитом не сплатило, у звязку з чим у ТзОВ «Атман» станом на 04 листопада 2015 року виникла заборгованість у розмірі 74616,25 євро та 251088,58 гривень, з яких: 74616,25 євро неповернута сума кредиту, 251088,58 гривень пеня по простроченій основній сумі кредиту та пеня по прострочених відсотках.

Вказана заборгованість ТзОВ «Атман» за кредитним договором № 185-08 встановлена рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 16 травня 2016 року у справі за позовом ПАТ «Кредобанк» до ТзОВ «Атман», ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що набрало законної сили.

Відповідно до вимог частини третьої статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

30 серпня 2010 року між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Тріанекс» було укладено кредитний договір № 13-10 (із змінами та доповненнями) (далі кредитний договір № 13-10), згідно якого ПАТ «Кредобанк» надав ТзОВ «Тріанекс» у власність грошові кошти у розмірі 271689,56 євро, а ТзОВ «Тріанекс» зобовязалося повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії на визначених у договорі умовах до 25 листопада 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 4.2. кредитного договору № 13-10 передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, вказаної у пункту 2.1. кредитного договору № 13-10 з моменту надання кредиту до терміну, вказаного у пункті 2.2. кредитного договору № 13-10. Нарахування комісій відбувається згідно строків, передбачених обліковою політикою позивача, до терміну, вказаному в пункті 2.2. кредитного договору № 13-10.

Пунктом 2.1.3. кредитного договору № 13-10 встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 13,0% річних в євро.

Кредитний договір № 13-10 був укладений на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів, відповідно до яких ТзОВ «Тріанекс» зобовязалося повернути позивачу кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені кредитним договором № 13-10, сплачувати комісію та проценти за користування ним (розділ 1, пункти 4.1.,4.3.,5.1. кредитного договору № 13-10).

Зобовязання позивача за кредитним договором № 13-10 були виконані в повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами № 692823, № 692814, № 692793, № 692792, № 692760, № 692941 від 31 серпня 2010 року.

ТзОВ «Тріанекс» свої зобовязання за кредитним договором № 13-10 не виконуло, кредит в порядку і термін, передбачений кредитним договором № 13-10 не повернуло, відсотки та комісії за адміністрування кредиту в повному обсязі не сплатило, у звязку з чим у ТзОВ «Тріанекс» станом на 17 лютого 2017 року виникла заборгованість у розмірі 236543,51 євро та 1877,86 гривень, з яких: 227108,85 євро неповернута сума кредиту, 9434,66 євро прострочені відсотки, 1877,86 гривень прострочена сума комісії за адміністрування кредиту.

Згідно частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У відповідності до пунктів 5.9.,5.10. кредитного договору №13-10 позивач у випадках, передбачених пунктом 2.9. кредитного договору № 13-10, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів в разі несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту).

У звязку з порушенням ТзОВ «Тріанекс» своїх зобовязань по кредитному договору № 13-10, а саме встановлених пунктами 4.1.,4.3.,5.1. розділу 1, та на підставі пунктів 2.9.,5.9. кредитного договору № 13-10 у позивача станом на час звернення до суду з позовом (06 квітня 2015 року) виникли правові підстави вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів.

Пунктом 7.1. Кредитного договору № 13-10 передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за кредитним договором позичальник на вимогу позивача сплачує йому пеню за зобовязаннями в іноземній валюті 0,05% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми.

Розмір пені за несвоєчасне виконання ТзОВ «Тріанекс» грошових зобовязань за кредитним договором № 13-10, а саме: за несвоєчасне повернення кредиту, сплати відсотків та комісій за адміністрування кредиту за період з 16 серпня 2016 по 16 лютого 2017 року, становить 22614,91 євро та 81,20 гривень, з яких: 21007,57 євро пені по простроченій основній сумі кредиту, 1607,34 євро пені по прострочених відсотках та 81,20 гривень пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Разом з тим, оскільки чинним цивільним законодавством не передбачено стягнення пені в іноземній валюті, суд при визначенні заборгованості по пені вважає необхідним визначити її розмір у національній валюті України гривні відповідно до курсу Національного банку України станом на час ухвалення рішення судом, який становить: 1 євро = 28,909832 гривні.

Таким чином, за кредитним договором № 13-10 розмір пені по простроченій основній сумі кредиту становить 607325,32 гривень (21007,57 євро х 28,909832), а по прострочених відсотках 46465,93 гривень (1607,34 євро х 28,909832).

Судом також встановлено, що 24 жовтня 2012 року, з метою виконання зобовязань ТзОВ «Атман» за кредитним договором № 185-08 та ТзОВ «Тріанекс» за кредитним договором № 13-10 стосовно повернення отриманих сум кредитів, несплачених відсотків, комісій, неустойок, штрафів у повному обсязі, між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки № 185-08/5 (далі договір іпотеки), відповідно до якого відповідач передав позивачу в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення цокольного поверху (офіс № 1), загальною площею 142 м2, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Струтинської,43, які належать відповідачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради 09 лютого 2011 року (розпорядження міського голови № 101-р від 08 лютого 2011 року), та зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» в книзі 25, номер запису 234-9459, реєстраційний номер майна № 32854371; нежитлові приміщення цокольного поверху (офіс № 2), загальною площею 67,9 м2, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Струтинської,43, які належать відповідачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради 09 лютого 2011 року (розпорядження міського голови № 101-р від 08 лютого 2011 року), та зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» в книзі 25, номер запису 234-9460, реєстраційний номер майна № 32854510 (далі предмет іпотеки).

Відповідно до пункту 1.6. договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами у сумі 753637,50 гривень.

Як слідує з висновку № 7372-7373 судової оціночно-будівельної експертизи від 29 вересня 2016 року, яка була призначена судом за клопотанням представника відповідача, станом на дату проведення експертизи дійсна ринкова вартість предмета іпотеки становить 1273600 гривень (861600 гривень - нежитлові приміщення цокольного поверху (офіс № 1) та 412000 гривень - нежитлові приміщення цокольного поверху (офіс № 2).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Пунктом 1.1 договору іпотеки визначено, що відповідач забезпечує вимоги позивача до: ТзОВ «Атман», що випливають з кредитного договору № 185-08, укладеного між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Атман», за умовами якого ТзОВ «Атман» надається кредит в сумі 157320,00 євро терміном остаточного погашення 15 грудня 2014 року; ТзОВ «Тріанекс», що випливають з кредитного договору № 13-10, укладеного між Позивачем та ТзОВ «Тріанекс», за умовами якого ТзОВ «Тріанекс» надається кредит в сумі 271033,99 євро терміном остаточного погашення 25 листопада 2015 року.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно пункту 3.1.4. договору іпотеки, у випадку невиконання відповідачем зобовязань за цим договором та/або позичальниками за кредитними договорами, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки.

Пунктом 5.1. договору іпотеки передбачено, що позивач набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо у момент настання терміну виконання зобовязань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені строки суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків, комісій; неустойки (пені, штрафних санкцій).

Пунктом 5.2. договору іпотеки передбачено, що позивач має право вимагати дострокового виконання зобовязання за кредитним договором, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена протягом 30 днів, - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

03 грудня 2013 року у звязку з порушенням позичальниками своїх зобовязань за кредитними договорами позивачем на адресу відповідача та третіх осіб були надіслані вимоги за вих.№ 2013/12/03-4, вих.№2013/12/03-6, вих.№ 2013/12/03-1, вих. № 2013/12-03-5 про повернення заборгованості за кредитними договорами, однак, станом на дату подання позову, дані вимоги задоволені не були.

Враховуючи те, що відповідачем не було задоволено вимоги позивача про виконання зобовязань за кредитним договором № 185-08 та кредитним договором № 13-10, на підставі пунктів 3.1.4.,5.1.,5.2. договору іпотеки, статей 7,33, Закону України «Про іпотеку», з метою погашення заборгованості ТзОВ «Атман» перед ПАТ «Кредобанк» за кредитним договором № 185-08, ТзОВ «Тріанекс» перед ПАТ «Кредобанк» за кредитним договором № 13-10, ПАТ «Кредобанк» має право звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 185-08/5 від 24 жовтня 2012 року.

Відповідно до розяснень, наведених у пункті 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі Постанова № 5) право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК ).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Таким чином, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.

Відповідно до розяснень, наведених у пункті 42 Постанови № 5 резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

При ухваленні рішення суд не приймає до уваги посилання представника відповідача ОСОБА_3 та представника третіх осіб ОСОБА_4 на невідповідність дійсності наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитними договорами, невизначеність сум заборгованостей чи їх структури, оскільки на підтвердження наведених ними на заперечення позовних вимог обставин жодних належних та допустимих доказів представниками відповідача і третіх осіб суду не надано.

Відповідно до вимог частини другої статті 214 ЦПК України, при ухваленні рішення суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 04 вересня 2013 року (справа № 6-73цс13).

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,214,215,223,292,294 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Кредобанк» задовольнити повнiстю.

В рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Атман» перед публічним акціонерним товариством «Кредобанк» за кредитним договором № 185-08 від 16 квітня 2008 року у розмірі 74616,25 євро та 251088,58 гривень, з яких: 74616,25 євро неповернута сума кредиту, 251088,58 гривень пеня по простроченій основній сумі кредиту та пеня по прострочених відсотках, та заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанекс» перед публічним акціонерним товариством «Кредобанк» за кредитним договором № 13-10 від 30 серпня 2010 року у розмірі 236543,51 євро та 655752,31 гривень, з яких: 227108,85 євро неповернута сума кредиту, 9434,66 євро прострочені відсотки, 1877,86 гривень прострочена сума комісії за адміністрування кредиту, 607325,32 гривень пеня по простроченій основній сумі кредиту за період з 16 серпня 2016 року по 16 лютого 2017 року, 46467,93 гривень пеня по прострочених відсотках за період з 16 серпня 2016 року по 16 лютого 2017 року, 81,20 гривень пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту за період з 16 серпня 2016 року по 16 лютого 2017 року, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 185-08/5 від 24 жовтня 2012 року, а саме на нерухоме майно нежитлові приміщення цокольного поверху (офіс № 1), загальною площею 142 м2, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Струтинської, 43, та нежитлові приміщення цокольного поверху (офіс № 2), загальною площею 67,9 м2, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Струтинської, 43, які належать ОСОБА_5 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предметів іпотеки для їх подальшої реалізації 861600 гривень та 412000 гривень відповідно, або з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк» 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні 00 копійок судових витрат по справі, що складаються з судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення складено 27 березня 2017 року.

Суддя: Ю.П.Куцоконь