Ухвала суду № 65596089, 20.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/9316/16 Номер провадження 11-сс/786/153/17Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Захожая О.І.

суддів Герасименко В.М., Гонтар А.А.

при секретарі Григоровій М.В.

за участю прокурора Деряги М.Д.,

представника ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит ОСОБА_2, представника ПАТ „АКБ Банк ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 03 березня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого відділення поліції №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області та накладено арешт на автомобіль марки „Toyota Land Cruiser 200 4,4, чорного кольору, без д.н.з., кузов №JTMHV09J48400075.

Як вбачається з матеріалів провадження, до слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави звернувся слідчий із клопотанням про накладення арешту на автомобіль „Toyota Land Cruiser 200 4,4, чорного кольору, без д.н.з., який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №ААС 316883 від 03.04.2008 року належить ТОВ „Фінансова-промислова група „Укрметекспорт, шляхом надання ПАТ „Автокразбанк права власності на вказаний траснпортний засіб.

Відповідно до матеріалів провадження, до СВ ВП № 2 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області 31.08.2016 надійшла письмова заява представника ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 20046323) ОСОБА_3, про те, що Приватне науково-виробниче підприємство «Авіста» (код ЄДРПОУ 22523052) в особі директора ОСОБА_4, відмовляється повертати основні засоби (майно), які на підставі додаткового договору №8 та додаткового договору №9 до договору №17002 від 29.12.2014 року передані на відповідальне зберігання ПНВП «Авіста».

За даним фактом СВ ВП № 2 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.356 КК України.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 28.08.2014 за №537 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 29.08.2014 прийнято рішення №76 «Про початок процедури ліквідації» ПАТ «АКБ Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію.

При цьому згідно рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб за №107 від 08.10.2014 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «АКБ Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5.

На підставі ч.5 ст.44 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення за №141 від 23.07.2015 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «АКБ Банк» на 1 рік до 29.08.2016 включно. В подальшому виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення за №1476 від 11.08.2016 відповідно до якого продовжено строк здійснення процедури ліквідації до 29.08.2017 включно.

В ході здійснення вищезазначеної процедури ліквідації між ПАТ «АКБ Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5, з одного боку та ПНВП «Авіста», в особі директора ОСОБА_4, укладено додатковий договір №9 від 12.03.2015 р. до договору №17002 від 29.12.2014 року про наступне: ПАТ «АКБ Банк» доручає, а ПНВП «Авіста» бере на себе зобовязання надати послуги з транспортування збереження та демонстрації учасникам аукціону основних засобів ПАТ «АКБ Банк».

Виконуючи умови Додаткового договору №9 від 12.03.2015 р. до Договору №17002 від 29.12.2014, згідно акту прийому передачі майна №2 від 12.03.2015 ПАТ «АКБ Банк» передало, а ПНВП «Авіста» отримало на відповідальне зберігання автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 20 4,4» чорного кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, № кузова - JTMHV09J48400075, який зареєстрований на Фінансову промислову групу «Укрметекспорт».

Місцем зберігання вищезазначеного автомобіля, згідно п. 1.3 Додаткового договору №9 до договору №17002 від 29.12.2014 року, визначено юридичну адресу ПНВП «Авіста», а саме складські приміщення, які розташовані по вул.Старокотелевська 12 в м. Полтава.

В подальшому, листом за вих. № 13/224-02 від 11.08.2016 р. ПАТ «АКБ Банк» повідомив ПНВП «Авіста» про необхідність повернення переданого на зберігання автомобіля. 17.08.2016 року вищезазначенийлист було отримано секретарем ПНВП «Авіста», що підтверджується накладною №R0319245 курєрської служби «Меркурій». Але не зважаючи на офіційне повідомлення, ПНВГІ «Авіста» не надала відповіді, щодо прийнятого рішення та не повернула вищезазначений автомобіль.

Згідно допиту директора Департаменту ліквідаційних процедур ПАТ «АКБ Банк» - ОСОБА_3, встановлено, що 23.08.2016 року він здійснив виїзд до складського приміщення ПНВП «Авіста», яке розташоване по вул.Старокотелевська 12, де згідно умов договору повинен зберігатися вищевказаний автомобіль. В ході цього, поряд складського приміщення його зустрів маловідомий йому чоловік, який відмовив у видачі автомобіля НОМЕР_2, та не допустив до складського приміщення.

В ході досудового розслідування встановлено, що на даний час ОСОБА_4 являється засновником приватного науково-виробничого підприємства "Авіста", яке розташоване за адресою м.Полтава вул.Старокотелевська 12.

При цьому було встановлено факт того, що ОСОБА_4, не зважаючи на закінчення дії договору і укладеного між ПАТ «АКБ Банк» з одного боку та ПНВП «Авіста» з іншого боку та офіційний лист ПАТ «АКБ Банк» про необхідність повернення переданого на зберігання майна, умисно, протиправно, без будь-яких правових підстав переховує автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200 4,4» чорного кольору, 2008 року випуску, д.н.з. ААООЗЗНС, № кузова - JTMHV09J48400075.

29.11.2016 року для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування по даному кримінальному провадженню з метою встановлення місце знаходження автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200 4,4» чорного кольору, 2008 року випуску, д.н.з. ААООЗЗНС, № кузова - JTMHV09J48400075, зазначений транспортний засіб було оголошено в розшук та внесено відомості до відповідні баз даних системи МВС України.

07.02.2017 року оголошений в розшук автомобіль «Toyota Land Cruiser 200 4,4» чорного кольору, д.н.з. ААООЗЗНС, № кузова - JTMHV09J48400075 було виявлено на площадці для паркування автомобілів навпроти багатоповерхового будинку за адресою: м.Полтава бульвар Богдана Хмельницького 18/12.

08.02.2017 року слідчим СВ ВП №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6, було проведено огляд вищевказаного автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200 4,4» чорного кольору, без д.н.з, № кузова - JTMHV09J48400075, який по закінченні огляду було вилучено та направлено на зберігання до ВП №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області.

Вищезазначений автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200 4,4» чорного кольору, без д.н.з, № кузова - JTMHV09J48400075, який вилучений в ході огляду, постановою старшого слідчого ВП №2 Полтавського ВП ТУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 08.02.2017 року, відповідно до ст. 98 КПК України, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12016170030001322 від 01.09.2016 року.

З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у дослідженнях та проведенні ряду слідчих дій. Повернення транспортного засобу власнику (представнику) призведе до втрати доказів. Дані дослідження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на наявність підстав вважати, що транспортний засіб може мати відношення до вчинення кримінального правопорушення, а саме відношення до самоправства, тобто самовільного, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюються окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, а тому вважав за необхідне вжити заходи забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі представник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою передати речові докази, а саме: автомобіль НОМЕР_3, № кузова - JTMHV09J48400075, на відповідальне зберігання ТОВ „ФК „Єврокредит або СВ ВП №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області

При цьому зазначає, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.05.2015 року задоволено позов ПАТ „Автокразбанк про стягнення з ТОВ „Фінансово-промислова група „Укрметекспорт за кредитним договором №20 від 03.03.2008 року суму 496523 грн. простроченої заборгованості за кредитом, суму 165268, 49 грн. прострочених процентів за кредитом, суму 248, 26 грн. поточних процентів за кредитом, за рахунок заставленого майна, а саме: автомобілю НОМЕР_3, № кузова - JTMHV09J48400075, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №ААС 316883 від 03.04.2008 року належить ТОВ „Фінансова-промислова група „Укрметекспорт, шляхом надання ПАТ „Автокразбанк права власності на вказаний траснпортний засіб.

14.05.2015 року між ПАТ „Автокразбанк та ТОВ „Фінансова компанія „ОСОБА_7 Інвест укладено договір, відповідно до якого, відступлення права вимоги, що належить ПАТ „Автокразбанк або можуть виникнути в майбутньому на підставі кредитного договору №20 від 03.03.2008 року перейшло до - ТОВ „Фінансова компанія „ОСОБА_7 Інвест.

27.12.2016 року між ТОВ „Фінансова компанія „ОСОБА_7 Інвест та ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит укладено договір, відповідно до якого, відступлення права вимоги, що належить ТОВ „Фінансова компанія „ОСОБА_7 Інвест або можуть виникнути в майбутньому на підставі кредитного договору №20 від 03.03.2008 року перейшло до нового кредитора - ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит.

Тому, правом вимоги щодо транспортного засобу, на який накладено арешт, ПАТ „Автокразбанк не наділений та ніякого відношення до нього не має.

Водночас, вказаний автомобіль є заставним майном правонаступника ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит.

Окрім того, вказує, що на вимогу працівників поліції транспортний засіб було добровільно доставлено та залишено на зберігання в СВ ВП №2 Полтавського ГУНП в Полтавській області.

Разом з тим, вказує, що клопотання про накладення арешту розглянуто слідчим суддею за відсутності володільця майна.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, представника ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит,який підтримав подану апеляційну скаргу із зазначених в ній мотивів, заперечення прокурора проти задоволення апеляційної скарги, думку представника ПАТ „АКБ Банк, який погодився з думкою прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про її часткове задоволення,з таких підстав.

Положення ч.2 ст.131 КПК України передбачає, що одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170, 173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. п.1 ч.2 ст.170 КПК України зазначає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положення ч.10 ст.170 КПК України вказують на те, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В апеляційній скарзі фактичні обставини справи та висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на транспортний засіб, представником не оспорюються.

Зазначені вимоги закону, при вирішенні клопотання про накладення арешту на автомобіль, слідчим суддею дотримано.

З матеріалів наданих суду вбачається, що наведені в клопотанні доводи слідчого про накладення арешту на транспортний засіб, перевірялись судом першої інстанції. Досліджуючи доводи клопотання про арешт автомобіля, слідчий суддя врахував обставини кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого про арешт, наслідки, що завдані кримінальним правопорушенням та, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст.170 КПК України, прийшов до вірного висновку про необхідність арешту вказаного майна.

Тому, з метою унеможливлення подальшого зникнення, пошкодження, знищення, втрати або приховання слідів злочину, слідчий суддя наклав арешт на автомобіль марки „Toyota Land Cruiser 200 4,4, чорного кольору, без д.н.з., кузов №JTMHV09J48400075.

Водночас, відповідно до ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1)перелік майна, на яке накладено арешт;

2)підстави застосування арешту майна;

3)перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;

4)заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;

5)порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Однак, вирішуючи питання про накладення арешту на майно, а саме: автомобіль „Toyota Land Cruiser 200 4,4, чорного кольору, без д.н.з., кузов №JTMHV09J48400075, слідчий суддя не в повній мірі врахував положення п.4 ч.5 ст.173 КПК України, не зазначивши в резолютивній частині спосіб виконання даного заходу забезпечення кримінального провадження, що є суттєво важливим в даному провадженні. Тому, в даній частині ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Окрім того, посилання апелянта щодо приналежності арештованого майна ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит на підставі законної заміни стягувача та передання автомобіля „Toyota Land Cruiser 200 4,4 на відповідальне зберігання вказаному товариству, є безпідставними.

Так, відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.02.2017 року залишено без задоволення заяву ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит про заміну стягувача ПАТ „Автокразбанк при виконанні рішення Господарського суду Запорізької області від 12.05.2015 року у справі №908/1672/15-г на підставі якого видано наказ від 03.08.2015 року про стягнення з ТОВ „Фінансово-промислова група „Укрметекспорт суми 496523 грн. простроченої заборгованості за кредитом, суми 165268, 49 грн. прострочених процентів за кредитом, суми 248, 26 грн. поточних процентів за кредитом, - за рахунок заставленого майна, а саме: автомобіля марки „Toyota Land Cruiser 200, 2008 року випуску, колір чорний, шасі №JTMHV09J48400075, д.н.з. НОМЕР_4, який на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії ААС 316883 від 03.04.2008 року належить ТОВ „ФПГ „Укрметекспорт, шляхом надання права власності на вказаний транспортний засіб правонаступнику ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит.

З огляду на вказане рішення, ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит не є стороною у даній справі, оскільки сторонами у провадженні №908/1672/15-г являються ПАТ „Автокразбанк та ТОВ „ФПГ „Укрметекспорт.

Виходячи з викладеного, питання права власності на спірне майно між ПАТ „Автокразбанк та ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит до теперішнього часу не вирішено, тому, в колегії суддів, відсутні будь-які підстави для передання майна у вигляді „Toyota Land Cruiser 200 4,4, чорного кольору, без д.н.з., кузов №JTMHV09J48400075 на відповідальне зберігання ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит.

Майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності повинні вирішуватись в межах господарського судочинства, шляхом звернення до відповідного суду в порядку ГК України.

З урахуванням наведеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині вказівки способу виконання заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, а саме: автомобіля марки „Toyota Land Cruiser 200 4,4, чорного кольору, без д.н.з., кузов №JTMHV09J48400075.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ТОВ „Фінансова компанія „Єврокредит задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 03 березня 2017 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого відділення поліції №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки „Toyota Land Cruiser 200 4,4, чорного кольору, без д.н.з., кузов №JTMHV09J48400075, та передати його на відповідальне зберігання ПАТ „Автокразбанк, шляхом встановлення заборони відчуження, розпоряджання та використання вказаного майна.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9