Ухвала суду № 65595980, 23.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2699/16-ц Номер провадження 22-ц/786/451/17Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Дряниці Ю.В.,

суддів: Кривчун Т.О., Чумак О.В.,

при секретарі: Ткаченко Т.І.,

з участю: позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі представника ОСОБА_5 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а :

19 липня 2016 року позивач звернувся до місцевого суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він з 01.02.2013 року працює на посаді начальника Красноградського цеху філії бурового управління «Укрбургаз», що підтверджується наказом від 01.02.2013 року про переведення його на цю посаду.

Відповідно до наказів філії бурового управління «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування» № 343 від 06.06.2016 року та наказ № 346 від 07.06.2016 року на нього накладені дисциплінарні стягнення у вигляді догани. Зазначає, що будь-яких порушень трудової дисципліни він не допускав. У даних наказах не вказано за невиконання яких конкретно обовязків були накладені дисциплінарні стягнення та у чому саме полягало порушення трудової дисципліни з його боку. Вважає, що накази видано незаконно з порушенням застосування дисциплінарних стягнень та вимог діючого законодавства, а накладення стягнень повязано із неприязними відносинами між ним та його безпосереднім керівництвом. Зазначив, що за випадком відхилення від маршруту мотористів (накладення стягнення за наказом №343 від 06.06.2016року) не встановлено безпосередньо його вини, а під час нещасного випадку на виробництві (накладення стягнення за наказом №346 від 07.06.2016року) він взагалі був відсутній на підприємстві, в звязку з хворобою, що підтверджується листком непрацездатності.

В звязку з викладеним просив суд визнати незаконними і скасувати накази філії бурового управління «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування» № 343 від 06.06.2016 року та наказ № 346 від 07.06.2016 року про накладення на нього дисциплінарних стягнень у вигляді догани.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2016 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконним і скасовано наказ в.о директора філії бурового управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» ОСОБА_6 № 343 від 06.06.2016 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 начальника Красноградського цеху Полтавського відділення тампонажних робіт БУ «Укрбургаз» у вигляді догани.

Визнано незаконним і скасовано наказ в.о директора філії бурового управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» ОСОБА_6 № 346 від 07.06.2016 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 начальника Красноградського цеху Полтавського відділення тампонажних робіт БУ «Укрбургаз» у вигляді догани.

Додатковим рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03 лютого 2017 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь держави 1102 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укргазвидобування» в особі представника ОСОБА_5 просить просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оцінка доказів проведена невірно, судом порушено норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, зясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно зясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції надавши оцінку встановленим у справі фактичним обставинам та наданим сторонами доказам, виходив з того, що за результатами службових перевірок розтрати пального або іншої шкоди пвдприємству внаслідок зупинки транспортного засобу не виявлено, а висновки роботодавця про скоєння замаху на крадіжку пального не підтвердженні належними та допустимими доказами по справі та носять характер припущень. В посадові обовязки позивача не входить здійснення контролю за неплановими ремонтами обладнання, при цьому при здійсненні будь-якого ремонту моторист безпосередньо підпорядковується механікам, а не начальнику цеху. Під час виникнення нещасного випадку на виробництві позивач перебував на лікарняному. Також, не підтверджено належними і допустимими доказами забезпечення роботодавцем позивача, як начальника цеху, належними умовами для створення з його боку безпечних умов праці, зокрема наявністю комплектуючих засобів для запобігання зносу спецтехніки.

Таким чином, місцевий суд прийшов до висновку, що накладення на позивача, як начальника цеху, дисциплінарних стягнень є безпідставним. Окрім того, накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності винесені під час тимчасової непрацездатності позивача, що свідчить про порушення процедури накладення дисциплінарних стягнень, яка визначена законом.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з даними висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 140 Кодексу законів про працю України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.

Згідно ст.141 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.02.2013 року працює на посаді начальника Красноградського цеху філії бурового управління «Укрбургаз», що підтверджується записом в трудовій книжці з посиланням на наказ № 12-К від 01.02.2013 року про переведення його на цю посаду (а.с.58).

Наказом в.о. директора БУ«Укрбургаз» №343 від 06.06.2016 року ОСОБА_2, начальнику Красноградського цеху Полтавського ВТР БУ «Укрбургаз» за неналежний контроль за підлеглими, що призвело до нецільового використання спеціальної техніки в підпорядкованому цеху, оголошено догану (а.с.12).

В цьому наказі зазначено, що в ході перевірки службою безпеки БУ «Укрбургаз» по факту не цільового використання спецтехніки в Полтавському відділенні тампонажних робіт, було виявлене порушення, що свідчать про можливий замах на викрадення дизельного пального. В результаті перевірки видано наказ БУ «Укрбургаз» №236 від 14.04.2016 року про притягнення до відповідальності осіб за порушення виявлені під час перевірки. Наведене порушення стало можливим внаслідок відсутності належного та дієвого контролю з боку начальник Красноградського цеху Полтавського ВТР БУ «Укрбургаз», що передбачено п.2.7., 2.10. посадової інструкції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в даному наказі висловлені припущення «..що свідчать про можливий замах на викрадення дизельного пального..», а не встановлені беззаперечні факти наявності дійсної вини ОСОБА_2, що в свою чергу не може бути взято до уваги, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, у разі вчинення працівником дій, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (в даному випадку замах на викрадення), ці обставини роботодавцем повинні доводитися доказами, які підтверджують, що вчинення працівником таких діянь встановлено у порядку кримінального судочинства.

Будь-яких належних і допустимих доказів на вчинення працівниками замаху на викрадення пального, відповідачем не надано.

Надаючи оцінку підставам накладення дисциплінарного стягнення за наказом від 06 червня 2016 року, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду щодо наданої оцінки встановленим фактичним обставинам в сукупності із наданими сторонами доказами, які були досліджені судом першої інстанції.

Так, права та обовязки начальника цеха при виконанні своїх трудових обовязків визначаються «Посадовою інструкцією № 50 начальника цеху Красноградського цеху тампонажних робіт» (а.с.32-35), а права та обовязки моториста «Робочою інструкцією № 1 моториста цементувального агрегату 5-го, 6-го розрядів Красноградського цеху тампонажних робіт» (а.с.23-25).

Відповідно до робочої інструкції №1 моториста цементувального агрегату 5-го,6-го розряді Красноградському цеху ТП моторист Цементувального агрегату підпорядковується начальнику цеха. Відповідно до п.2.29. - узгоджує з начальником цеху про переїзди з обєкту на обєкт «Замовника».

При цьому, згідно розділу 7 даної інструкції при виїзді та повернені з лінії, при виконанні ремонтних робіт, технічному обслуговуванні моторист підпорядковується механікам.

Згідно п. 2.7. посадової Інструкції №50 начальника Красноградського цеху тампонажних робіт, забезпечує та здійснює контроль за експлуатацією, доглядом, плановим ремонтом спецтехніки та обладнання. Відповідно до п. 2.10. контролює дотримання робітниками цеху трудової і виробничої дисципліни.

Таким чином, згідно посадових інструкції моториста та начальника цеху вбачається, що обовязок узгодження з начальником цеху про переїзди з обєкту на обєкт «Замовника» покладається безпосередньо на моториста цементувального агрегату.

Згідно наказу Директора філії БУ «Укрбургаз» ОСОБА_7 №236 від 14.04.2016 року встановлено, що 06.04.2016 року автомобіль КрАЗ-651010д.н.з. ВІ 4973ВТ Красноградського цеху Полтавського ВТР відповідно до замовлення Шебелинського ВБР та подорожнього листа №004317 від 05.04.2016 року в період з 05 квітня по 06 квітня 2016 року виконував роботи на буровій установці №8 Південно-Граківського Шебелинського ВБР. При поверненні до Красноградського цеху ПВТР екіпаж агрегату у складі мотористів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 самовільно, без будь-якої необхідності, не поставивши до відома свого безпосереднього керівника, відхилились від маршруту руху зїхавши з автодороги поблизу смт. Кегічівка Харківської області. Проведеною керівництвом службовою перевіркою встановлено відповідність залишків пального в автомобілі КРАЗ- 651010 даним обліку. Наведене порушення стало можливим внаслідок відсутності належного та дієвого контролю з боку начальник Красноградського цеху Полтавського ВТР БУ «Укрбургаз» ОСОБА_2, який не вжив невідкладних та дієвих заходів з метою встановлення всіх обставин вищевказаної події, внаслідок чого наказано після виходу з лікарняного ОСОБА_2, притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності (а.с.85-86).

Згідно пояснюючих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 при переїзді з Гравково до Красноградського цеху на трасі Кегичовка-Красноград їх зупинив чоловік, який прохав про допомогу у буксировці легкового автомобіля, після чого приїхала якась охорона і вони поїхали в цех.

В посадових обовязках позивача не зазначено щодо контролю за рухом транспорту за певними маршрутами, від яких начебто відхилились його підлегли.

Відповідно до акту про результати проведення перевірки в Красноградському цеху ПВТР від 06.04.2016 року на момент перевірки фактичний залишок ВД відповідає даним обліку (а.с.20,108).

Згідно висновку акту проведення службового розслідування від 08.04.2016 року фактичні затрати годин роботи агрегата АСF700 з д.н.р.ВІ49-73 ВС співпадають згідно оформленого акт-наряду(а.с.116).

Таким чином, враховуючи досліджені докази, колегія суддів вважає, що відхилення від маршруту не призвело до матеріальних втрат підприємства, а доводи відповідача щодо можливого замаху на розкрадання дизельного пального підприємства є припущеннями та не беруться до уваги. Також, колегія суддів зауважує, що при виїзді та повернені з лінії мотористи підпорядковуються механікам, складання маршрутних листів, або інших документів із затвердженням конкретного маршруту пересування транспортних засобів на підприємстві не передбачено, а отжеправильним є висновок місцевого суду, що відсутність контролю за ухиленням від такого маршруту не може ставитись позивачу у провину.

Окрім того, в наказі № 343 від 06.06.2016 року чітко не вказано в чому конкретно полягало порушення позивачем трудової дисципліни під час виконанняпосадових обовязків.

Наказом в.о. директора БУ «Укрбургаз» №346 від 07.06.2016 року ОСОБА_2 - начальнику Красноградського цеху Полтавського ВТР БУ «Укрбургаз» за незадовільне виконання посадової інструкції, а саме п.2.26 «Несе персональну відповідальність за створення безпечних та здорових умов праці…», оголошено догану (а.с.26). В наказі зазначено, що 11 квітня 2016 року при проведенні ремонтних робіт на автомобілі КРАЗ-250 (цементувальний агрегат АСF-700), під час демонтажу правого заднього мосту автомобіля сталося руйнування колісного диску внутрішнього колеса, що спричинило розрив камери внутрішнього колеса, в результаті чого моторист ОСОБА_10 отримав травму грудної клітини та голови. Однією із причин, що призвела до нещасного випадку стала незадовільна організація робіт, а саме: не створення безпечних і здорових умов праці для персоналу при проведенні технічного обслуговування та ремонту автомобіля з боку начальника Кресноградського цеху Полтавського ВТР ОСОБА_2

Відповідно до наказу № 243 від 18.04.2016 року про нещасний випадок в Полтавському ВТР 11.04.2016 року о 8.00 год. Вбачається, що екіпаж цементувального агрегата АСF-700 на базі автомобіля КРАЗ отримав дозвіл від керівництва Красноградського цеху на проведення ремонтних робіт на автомобілі КРАЗ-250 у звязку з неполадками в гальмівній системі. Після проведення механіком цеху мотористам ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 інструктажу з безпечного проведення робіт при ремонті транспортних засобів, останні приступили до ремонтних робіт в приміщенні ремонтно-механічної майстерні. Під час демонтажу правого зовнішнього колеса заднього мосту автомобіля КРАЗ-250 сталося руйнування колісного диску внутрішнього колеса, що спричинило розрив камери внутрішнього колеса, в результаті чого моторист ОСОБА_10 отримав травму грудної клітини та голови. Основними причинами нещасного випадку стали: незадовільна організація робіт при проведенні технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів зазначається: з боку начальник Красноградського цеху Полтавського ВТР ОСОБА_2, незадовільний контроль за проведенням робіт з боку механіків цеху, порушення вимог інструкції з охорони праці по видам робіт при ремонті та технічному обслуговуванні автотранспортної техніки безпосереднім виконавцем робіт ОСОБА_10, проведення робіт у непризначеному та необладнаному для цього місці поблизу оглядової ями. На підставі наведеного, наказано притягнути, зокрема ОСОБА_2 до відповідальності після виходу з лікарняного за незабезпечення безпечних і здорових умов праці (а.с.87).

Надаючи оцінку цим обставинам, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно п. 2.26. Посадової Інструкції №50 начальника Красноградського цеху тампонажних робіт, останній несе персональну відповідальність за створення безпечних і здорових умов праці, реалізацію заходів комплексного плану поліпшення. Відповідно до п.2.32. Інструкції, начальник цеху організовує своєчасне проведення інструктажів і перевірок знань з охорони праці.

Матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів забезпечення роботодавцем позивача, як начальника цеху, належними умовами для створення з його боку безпечних умов праці, зокрема наявністю комплектуючих засобів для запобігання зносу спецтехніки.

Разом з тим, відповідно до п. 2.7. Посадової Інструкції №50 начальника Красноградського цеху тампонажних робіт, забезпечує та здійснює контроль за експлуатацією, доглядом, плановим ремонтом спецтехніки та обладнання.

Згідно розділу 7 робочої інструкції №1 моториста цементувального агрегату 5-го,6-го розряду Красноградського цеху ТП, моторист Цементувального агрегату при виконанні ремонтних робіт, технічному обслуговуванні підпорядковується механікам.

Отже в посадові обовязки позивача не входило здійснення контролю за неплановими ремонтами обладнання. При цьому, при здійсненні будь-якого ремонту моторист безпосередньо підпорядковується механікам, а не начальнику цеху.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно копії листка непрацездатності позивач ОСОБА_2, в день коли трапився нещасний випадок перебував на лікарняному, а саме з 11.04.2016 року по 20.04.2016 рік (а.с.163-164).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження представника відповідача, що з ранку 11.04.2016 року ОСОБА_2 працював не підтверджуються належними доказами по справі. Так, позивач в судовому засіданні в суді першої інстанції підтвердив, що дійсно в цей день, будучи на лікарняному, змушений був приїхати до керівника за викликом останнього, однак службових обовязків не здійснював оскільки перебував в хворобливому стані. Зазначене підтверджується також фактом виплати за 11.04.2016 року позивачу саме допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 2153,40грн.

Колегія судді звертає увагу на те, що наявність вини ОСОБА_2 у порушенні, за яке на нього наказом від 07.06.2016 року накладено дисциплінарне стягнення, не доведена належними і допустимими доказами, а спростовується встановленими у справі фактичними обставинами та дослідженими доказами в їх сукупності.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з твердженнями відповідача про те, що судом першої інстанції оцінка доказів, зокрема посадовим обовязкам позивача, проведена невірно, оскільки такі доводи відповідача є безпідставними, не відповідають встановленим фактичним обставинам у справі та в повній мірі спростовуються наявними в справі доказами.

За обставин викладених вище, колегія суддів вважає висновки суду про безпідставність накладення на позивача, як начальника цеху, дисциплінарних стягнень, такими, що ґрунтуються на законі та відповідають встановленим у справі фактичним обставинам.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при накладенні дисциплінарних стягнень існує спеціальний порядок, якого роботодавець зобовязаний дотримуватись для того, щоб застосування дисциплінарного стягнення було законним. Дотримання цих умов, з одного боку, надають право роботодавцю накласти на працівника дисциплінарне стягнення, з іншого - виступають гарантіями для працівника від порушень його прав.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (ст. 147 КЗпП України).

Відповідно до п.24 Постанови Держкомпраці СРСР, від 20.07.1984, № 213 "Про затвердження типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій" порушенням трудової дисципліни вважається не виконання або не належне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обовязків.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником упорядку, встановленому чинним законодавством (ст. 150 КЗпП України).

З аналізу зазначених норм вбачається, що підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни.При цьому наявність вини, як однієї з ознак порушення трудової дисципліни є обовязковою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу внаслідок захворювання або відсутності відповідних умов для її виконання.

Відповідачем у справі не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що роботодавець перед вирішенням питання про накладення на позивача дисциплінарних стягнень запропонував йому надати письмові пояснення та останній отримав таку вимогу від роботодавця.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що накази про накладення дисциплінарного стягнення від 06 червня 2016 року та від 07 червня 2016 року, винесені роботодавцем в період перебування позивача ОСОБА_2 на лікарняному в період з 06 червня 2016 року по 10 червня 2016 року (а.с.171).

Окрім того, обидва накази видавалися в.о. начальника ОСОБА_6, повноваження якого на цей період не підтверджено відповідачем належними і допустимими доказами.

Згідно п.3.7. посадової інструкції директора ФБУ «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування» саме до посадових обовязків останнього входить притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, серед наданих суду першої інстанціїнаказів по особовому складу не вбачається документів, що підтверджують повноваження головного інженера БУ «Укрбургаз» ОСОБА_6 виконувати обовязкидиректора філії бурового управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» саме 06 червня 2016 року та 07 червня 2016 року (а.с.92- 96).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду про порушення роботодавцем процедури накладення дисциплінарних стягнень.

Висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та обєктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципузмагальності та диспозитивності, а оцінка доказів проведена відповідно до норм ст. 212 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не доведені належними і допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не підлягають задоволенню.

Висновки суду першої інстанції в повній мірі ґрунтуються на законі з врахуванням встановлених у справі фактичних обставин.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі представника ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підпис) ОСОБА_13

(підпис) ОСОБА_14

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1