Рішення № 65595061, 24.03.2017, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/65/2017

Справа № 537/4165/16-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2017 р. м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Мурашової Н.В., за участі секретаря Шаповал М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участі третьої особи приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Вариводи В.В. про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності та визначення розміру часток у спільній власності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 за участі третьої особи приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Вариводи В.В., з внесеними змінами, в якому просила встановити факт спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнати право спільної сумісної власності та визначення розміру часток у спільній власності.

В обґрунтування позову зазначено, що з 01.01.2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 набули спільне майно: житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_15, автомобіль KIA Sportage, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Проте відповідно до правовстановлюючих документів власником житлового будинку та автомобіля є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 помер. За життя ОСОБА_5 не посвідчив заповіт, разом з тим він має спадкоємців першої черги мати ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_6, які прийняли спадщину, шляхом звернення до нотаріуса з відповідними заявами. Тому ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав. Просила встановити факт спільного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Визнати житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_15 та автомобіль KIA Sportage, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5, таким що набуте за час спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право власності за кожним по 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_15 по 1/2 частини автомобіля KIA Sportage, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити з наведених підстав. Пояснили, що ОСОБА_1 знала ОСОБА_5 з дитинства, оскільки мешкали в одному районі. ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_8, а після розірвання з нею шлюбу, не маючи власного житла, проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 до 2000 року. Проте в 2000 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виникли близькі стосунки, вони почали спільно проживати як жінка та чоловік в квартирі АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_1 Разом з ними мешкала неповнолітня дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_9 В цей період ОСОБА_5 працював в льотному коледжі м. Кременчук інструктором керування гелікоптером, його робота була пов'язана часто з відрядженнями, а саме він працював в смт Глобино, працював в Сєверодонецьку вахтовим методом 2 тижні через 2 тижня, чи по 1 місяцю. В період відряджень ОСОБА_5 жив у гуртожитку. В 2003 році ОСОБА_5 вийшов на пенсію за вислугою років. З 2008 по 2010 роки ОСОБА_5 працював за кордоном льотчиком, а саме мав 5 тривалих відряджень строком від декілька місяців до пів року, останній раз з 09.10.2010 року до 30.12.2010 року. Саме у цих відрядженнях ОСОБА_5 заробив грошові кошти, за які він купив 16.12.2009 року житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_15, а також 05.03.2010 року автомобіль KIA Sportage, 2008 р.в., д.н.з.НОМЕР_1. ОСОБА_1 стверджувала, що вона також давала власні грошові кошти ОСОБА_5 для придбання зазначеного будинку та автомобіля, оскільки вони мешкали однією сім'єю. Придбаний ОСОБА_5 будинок був в занедбаному стані, непридатний для проживання, тому з грудня 2009 року до червня 2010 року в ньому були проведені ремонтні роботи. З червня 2010 року після закінчення ремонту ОСОБА_1 та ОСОБА_5 переїхали проживати однією сім'єю з її квартири в будинок АДРЕСА_15. Оскільки мати ОСОБА_3 неадекватно себе поводила, а донька ОСОБА_2 проживала окремо в іншій державі та не проявляла бажання часто спілкуватися, тому ОСОБА_5 приховував свої відносини з ОСОБА_1 від матері, інших родичів (сестри, доньки) та знайомих. Лише в кінці 2010 року в період останньої поїздки ОСОБА_5 за кордон, ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_2 спілкуватися з сином по телефону. Так, ОСОБА_5 познайомив ОСОБА_1 зі своєю матір'ю ОСОБА_3 та іншими родичами, повідомивши про їх близькі стосунки. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 планували одружитися, але не зареєстрували шлюб у зв'язку із зайнятістю на роботі та смертю близьких родичів. ОСОБА_5 періодично зловживав алкоголем, у зв'язку з чим проходив анонімне лікування. Від цього ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 помер. ОСОБА_1 поховала ОСОБА_5 Весь час спільного проживання з 2000 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 склалися стійки сімейні стосунки, вони турбувалися один про одного та про родичів один одного, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки. Проте після смерті ОСОБА_5 його донька ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 проявили негативне відношення до ОСОБА_1, при оформленні спадщини не вважали за необхідне враховувати її право на частку в спільній сумісній власності на придбане ОСОБА_5 під час спільного з нею проживання однією сім'єю майно, в тому числі, житловий будинок з господарськими будівлями та автомобіль.

Представник позивача ОСОБА_7 крім того зазначив, що встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 в період з 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року має для ОСОБА_1 юридичне значення не тільки для встановлення спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_15 та автомобіль KIA Sportage, 2008 р.в., д.н.з.НОМЕР_1, але і для визнання права спільної сумісної власності на інше майно в майбутньому, створивши преюдиційний факт.

Відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог. В судовому засіданні ОСОБА_3 повідомила, що є матір'ю ОСОБА_5, який з 1985 року по 1993 рік був одружений з ОСОБА_8, в цьому шлюбі народилася донька ОСОБА_2 В 1993 році ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розлучились. ОСОБА_5 на той час не мав власного житла, тому до 2004 року він проживав разом з нею за адресою АДРЕСА_2. З 2004 року до літа 2010 року ОСОБА_5 проживав у неї та з ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_3. ОСОБА_5 працював в льотному коледжі пілотом - вертольоту. В 2003 році пішов на пенсію. З 2008 по 2010 роки ОСОБА_5 працював за кордоном, де заробив грошові кошти, на які придбав в 2009 році житловий будинок АДРЕСА_15 та в 2010 році автомобіль. До придбання майна, ОСОБА_5 був не потрібен іншим жінкам, тому він проживав з ОСОБА_10, яка була набагато старша його за віком. Так, ОСОБА_5 розпочав проживати в придбаному будинку, в якому вони робили ремонт зі своєю співмешканкою ОСОБА_10 Проте після придбання будинку та автомобіля, літом 2010 року ОСОБА_5 покинув ОСОБА_10 та почав зустрічатись з молодою жінкою ОСОБА_1 Хоча ОСОБА_3 стверджувала в судовому засіданні, що її син не проживав постійно разом з ОСОБА_1 та не вів з нею спільного господарства, а ОСОБА_1 лише приходила до нього на побачення. Разом з тим ОСОБА_2 неодноразово вказувала, що ОСОБА_1 негативно налаштовувала ОСОБА_5 проти неї, внаслідок чого мати не мала можливості вільно приходити до будинку сина, а в той же час вся сім'я ОСОБА_1 (діти та онуки) постійно перебували в цьому будинку, при цьому ОСОБА_5 допомагав утримувати та годувати всю сім'ю ОСОБА_1 (її, дітей, онуку), за власні кошти ховав батьків ОСОБА_1, фактично ОСОБА_1 користувалася грошима ОСОБА_5, від чого ОСОБА_5 не мав можливості достатньо допомагати матері. Також ОСОБА_3 повідомила, що смерть її сина ОСОБА_5 настала від того, що ОСОБА_1 не дала вчасно потрібного йому лікування, зачинила його в будинку, заховавши алкоголь. Після смерті її сина ОСОБА_5, ОСОБА_1 утримує всі його документи, розпорядилася всіма побутовими речами на власний розсуд, не впустила в будинок ані мати, ані доньку ОСОБА_2, не дала їм ключі та документи на будинок та автомобіль. Також з поданих суду письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що їй відомо про стосунки її сина з ОСОБА_1 з літа 2010 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 в поданих ним письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позову, оскільки на момент придбання будинку в грудні 2009 року та автомобіля в березні 2010 року ОСОБА_5 проживав з ОСОБА_10, та не проживав однією сім'єю з ОСОБА_1 Проте фактично вказував на той факт, що відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виникли з осені 2010 року і до смерті. Разом з тим, в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заперечував повністю факт спільного проживання однією сім'єю чоловіка ОСОБА_5 з ОСОБА_1 без шлюбу навіть після осені 2010 року.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала суду письмові пояснення, посвідчені нотаріально, з яких вбачається, що вона є донькою ОСОБА_5 Проте після розірвання шлюбу батьків, вона постійно проживала з матір'ю в РФ, але вона періодично спілкувалася з батьком по телефону. Зі слів батька їй відомо, що приблизно за 5 років до смерті він проживав з ОСОБА_1, а до цього теж близько 5 років він проживав з ОСОБА_10 Зі слів бабусі ОСОБА_2 відомо, що після смерті батька ОСОБА_1 забрала все його майно, особисті речі та документи. Відмовляється їх віддавати. Не впустила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в будинок. Також ОСОБА_2 вважала, що її батько помер, оскільки ОСОБА_1 не забезпечила надання йому медичної допомоги.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_11 в поданих ним письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_5 не проживав однією сім'єю з ОСОБА_1 на момент придбання будинку в грудні 2009 року та автомобіля в березні 2010 року. Проте фактично вказував на той факт, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_5 з осені 2010 року. (т.1 а.с.202). Проте в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечував повністю факт спільного проживання однією сім'єю чоловіка ОСОБА_5 з ОСОБА_1 без шлюбу навіть з осені 2010 року. В обґрунтування наведеного повідомив, що заперечення проти позову були написані ним зі слів відповідача ОСОБА_2, інтереси якої він представляє. Проте в судовому засіданні позивачем не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу, а тому він вважав за необхідне в інтересах відповідача висловити свою правову позицію, стверджуючи, що ОСОБА_1 ніколи не мешкала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вставновив наступне.

ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_8, який 29.01.1992 року розірвано. Цей факт підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2, виданим 21.05.1992 року Автозаводським районним відділом ЗАГС м. Кременчука.

ОСОБА_5 має дочку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3, видане 15.02.1986 року районним ЗАГС м. Красний Кут Саратовської області.

ОСОБА_5 є сином ОСОБА_2, що визнано учасниками процесу.

Відповідно до архівної довідки виданої в.о. начальника Кременчуцького льотного коледжу НАУ від 24.11.2016 року № 32-08/1239, ОСОБА_5 з 05.01.1987 року по 03.02.2003 року працював в Кременчуцькому ордена Дружби народів льотному училищі цивільної авіації на посаді пілота - інструктора вертольоту МІ-2 З АЗ. 03.02.2003 року звільнений за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію. На час роботи в льотному училищі в період з 1987 року по 2003 рік в гуртожитку училища м. Кременчук не проживав, так як працював у м. Глобине.

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи відповідно архівних даних №1504 від 14.12.2016 року, ОСОБА_5 з 04.04.2006 року по 29.12.2009 року був зареєстрований за адресою АДРЕСА_18, прибувши з адреси АДРЕСА_19. А також ОСОБА_5 з 29.12.2009 року до смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_10.

Відповідно до акту проживання, виданого 22.06.2016 року ТОВ «Добробит», ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили факт, що в період з 2000 року по 2009 рік ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживали в АДРЕСА_11.

Відповідно до акту про проживання виданого 22.06.2016 року ТОВ «Добробит», ОСОБА_14 та ОСОБА_15 підтвердили факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_15 з 2010 року на момент смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Відповідно до акту про проживання, складеного 29.11.2016 року ТОВ «Добробит» зі слів громадян ОСОБА_16 та ОСОБА_17, підтверджено факт проживання ОСОБА_5 разом з матір'ю ОСОБА_18 в період з 1992 року по 2004 рік за адресою АДРЕСА_4.

Відповідно до акту про проживання, складеного 29.11.2016 року ТОВ «Добробит» зі слів громадян ОСОБА_19 та ОСОБА_20, підтверджено факт проживання ОСОБА_5 в період з 2004 року по грудень 2009 року за адресою АДРЕСА_5.

Згідно з випискою ПАТ КБ «Приватбанк» по рахункам ОСОБА_5 за період з 01.12.2009 року по 30.04.2010 року, станом на 01.12.2009 року ОСОБА_5 мав депозит на суму 62642 дол. США, які він знімав у вказаний період, залишок коштів станом на 30.04.2010 року - 6116,83 дол. США.

Разом з тим, 16.12.2009 року ОСОБА_5 купив житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_15 Полтавської області, що підтверджено договором купівлі - продажу житлового будинку, посвідченим 16.12.2009 року державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Ципко Т.А., витягом з державного реєстру правочинів від 16.12.2009 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.12.2009 року. В договорі купівлі-продажу будинку зазначено, що продаж вчинено за 75053 грн., зазначено, що ОСОБА_5 не перебуває у шлюбі і грошові кошти, які витрачаються ним на придбання нерухомості не є спільною сумісною власністю.

Під час оформлення договору купівлі - продажу житлового будинку ОСОБА_5 склав заяву, посвідчену нотаріально, якою підтвердив, що на момент укладення договору купівлі - продажу житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_15 Полтавської області, в зареєстрованому шлюбі не перебуває і грошові кошти, які він має намір витратити на придбання вказаного вище будинку, не є спільною сумісною власністю та відсутні особи, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності, відповідно до ст. 65,74 (тобто жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі), 97 Сімейного Кодексу України - відсутні.

ОСОБА_5 з 05.03.2010 року набув право власності на транспортний засіб KIA Sportage, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_4, що підтверджено обліковою карткою транспортного засобу, виданою 07.09.2016 року Кременчуцьким сервісним центром, листом №4510 виданим 09.09.2016 року Територіальним сервісним центром №5342. Відповідно до листа Територіального сервісного центру №5342 від17.12.2016 року за №6650, матеріали реєстрації автомобіля, належного ОСОБА_5 знищені по закінченню терміну зберігання.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Цей факт підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5, видане 10.06.2016 року Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управляння юстиції у Полтавській області.

Відповідно до договору-замовлення №ЗУ-0002366 від 10.06.2016 року, ОСОБА_1 замовила КП «Спеціалізований комбінат рітуальних послуг» поховання, що було оплачено квітанцією до прибуткового касового ордеру №430 від 11.06.2016 року.

Приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Варивода В.В. листом від 05.12.2016 року №284/01-16, повідомив, що після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року, із заявами про прийняття спадщини за законом станом на 05.12.2016 року звернулися донька померлого - ОСОБА_2, мати померлого - ОСОБА_3

Згідно з листом Кременчуцького МВ ДРАЦС у Полтавській області №331/04-01-04-33 від 01.07.2016 року, за період з 01.01.2000 року по 10.06.2016 року відсутні актові записи про шлюб на ОСОБА_1 та ОСОБА_5

ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_22, який помер 29.12.1999 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_6, виданим 29.12.1999 року Відділом РАЦС виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Допитані судом свідки повідомили наступне.

Так, свідок ОСОБА_23 дала суду показання, що вона проживає в будинку АДРЕСА_20. З 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом в АДРЕСА_12. Між ним склалися сусідські стосунки, але не близькі. ОСОБА_23 ніколи не була в їх будинку, нічого не знає про обставини придбання ОСОБА_5 цього будинку та автомобіля, не знає про наявність між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 домовленостей щодо взаємних зобов'язань чи використання коштів. ОСОБА_23 по сусідськи бачила, що після придбання будинку в 2009 році ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мешкали в цьому будинку, робили ремонт, були постійно разом. За які кошти був придбаний будинок та автомобіль їй не відомо. Також їй не відомо про зловживання ОСОБА_5 алкоголю та про причини його смерті. Вона не бачила ОСОБА_5 з іншими жінками окрім ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_24 дала показання, що вона проживала в АДРЕСА_13. ОСОБА_24 знала ОСОБА_5 зі школи, оскільки вони мешкали в одному районі. Крім того ОСОБА_24 разом працювала з ОСОБА_1 по ринку, їздила з нею в інші міста купувати товар для продажу на ринку. ОСОБА_24 відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мешкали разом з 2000 року спочатку в будинку АДРЕСА_21 а потім в буд. АДРЕСА_15 в м. Кременчук. Вона бачила, що ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1 скуплялися, прибирали в житлі, готували їжу. ЇЇ сім'я мала дружні стосунки з ОСОБА_1 та ОСОБА_5, тому вони часто ходили один до одного в гості, разом працювали та скуплялися. У ОСОБА_5 інших жінок не було. ОСОБА_24 відомо, що с 2007 чи 2008 року ОСОБА_5 мав декілька тривалих відряджень за кордон строком від 3 до 6 місяців. ОСОБА_24 знайома з матір'ю та сестрою ОСОБА_5, проте їй нічого не відомо про ОСОБА_10 ОСОБА_24 знала, що ОСОБА_5 полюбляв вживати алкоголь. ОСОБА_5 казав їй, що придбав будинок та автомобіль разом з ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_25 пояснила, що вона з дитинства знайома з ОСОБА_5 та ОСОБА_1, оскільки жили в одному районі в м. Кременчук. У ОСОБА_25 були дружні стосунки з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Тому їй відомо, що приблизно в 2000 році ОСОБА_1 орендувала приміщення в гуртожитку для своєї майстерні. В той же період ОСОБА_5 оселився в цьому гуртожитку. Так, з 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 почалися близькі стосунки. ОСОБА_5 казав ОСОБА_25, що раніше у нього були інші жінки, але його серце належить лише ОСОБА_1 Також ОСОБА_25 відомо, що у ОСОБА_5 були погані стосунки з матір'ю ОСОБА_3, оскільки остання зловживала алкогольними напоями та мала кепський характер. З цих підстав ОСОБА_5 не розповідав своїй матері, що в 2000 році почав жити з ОСОБА_1 в її квартирі. ОСОБА_5 був доброю та порядною людиною, допомагав матері, сестрі, піклувався про ОСОБА_1 та про її родину. В 2009 році був придбаний будинок АДРЕСА_15 в м. Кременчук. Навесні-влітку 2010 року після виконаного ремонту ОСОБА_5 з ОСОБА_1 оселилися в цьому будинку, ОСОБА_1 господарювала в будинку. ОСОБА_25 не відомо, за які кошти був придбаний цей будинок, чи про будь-які домовленості щодо придбання цього майна між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Вони обидва завжди працювали. ОСОБА_25 відомо, що ОСОБА_5 мав відрядження протягом тривалого часу, в яких він заробляв гроші. ОСОБА_5 завжди казав, що він з ОСОБА_1 може все зробити, турботливо до неї відносився. В період після 2000 року ОСОБА_25 не бачила з ОСОБА_5 інших жінок, не знає ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_12 дала суду показання, що проживала в АДРЕСА_14, по сусідству з ОСОБА_1 Вона бачила, що ОСОБА_26 періодично приходив до ОСОБА_1 Відчувалось, що між ними більш ніж дружні стосунки. Але їй нічого не відомо про обставини їх спільного проживання, чи про їх взаємовідносини, чи про обставини придбання майна та наявність між ними будь-яких домовленостей з цього приводу. ОСОБА_5 у зв'язку з роботою періодично пропадав на тривалий час.

Свідки ОСОБА_38 та ОСОБА_14 дали суду показання, що мешкають в будинку АДРЕСА_22. Вони познайомились з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 приблизно в 2010 році, коли вони оглядали будинок АДРЕСА_15 для придбання, робили в ньому ремонт та оселились в цьому будинку. Таким чином між ними та ОСОБА_1 з ОСОБА_5 склалися сусідські відносини. Їм не відомо, за які кошти був придбаний цей будинок чи про будь-які домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, щодо придбання цього будинку чи автомобіля.. Разом з тим, вони бачили, що в цьому будинку постійно мешкали ОСОБА_5 з ОСОБА_1, які все робили разом, поралися по господарству, турбувалися один про одного. Вони не бачили в цьому будинку інших жінок.

Свідок ОСОБА_13 дав суду показання, що він мешкав в квартирі АДРЕСА_6, та був сусідом ОСОБА_1 Тому ОСОБА_27 бачив, що приблизно з 2000-2001 року до ОСОБА_1 приїжджав ОСОБА_5, заходив в квартиру з сумками та продуктами. Але ОСОБА_13 не відомо, хто саме проживав в квартирі з ОСОБА_1, чи які були домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 В 2010 році ОСОБА_1 переїхала з ОСОБА_5, проживати в інший будинок. Але ОСОБА_13 нічого невідомо про обставини придбання того будинку, чи про будь-які домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 щодо ведення спільного бюджету чи витрачання коштів. ОСОБА_13 не відомо де працював ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_28 дав суду показання, що він є сином ОСОБА_1 З 2000 -2001 року між його матір'ю та ОСОБА_5 почали виникати близькі стосунки. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 жили однією сім'єю в квартирі в будинку АДРЕСА_23. Крім того з ними жила його сестра ОСОБА_9 ОСОБА_28 не відомо детально обставини побуту матері, оскільки він в цей період мешкав окремо в іншому районі міста. Потім приблизно в 2010 році був придбаний будинок АДРЕСА_15 в м. Кременчук, і після виконання ремонтних робіт ОСОБА_1 з ОСОБА_5 переїхали жити в цей будинок. Через нетривалий час також було придбано новий чорний автомобіль. ОСОБА_28 не відомо, за які кошти купувався будинок та автомобіль, робився ремонт будинку. Проте мати та ОСОБА_5 казали, що вони разом купили це майно. ОСОБА_28 невідомо про доходи матері ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а також щодо їх домовленостей стосовно витрачання грошей. ОСОБА_5 жив на пенсію, коштів якої не завжди вистачало на всі потреби, але до 2011 року він неодноразово тривалий час працював за кордоном, де заробляв достатні кошти. ОСОБА_28 не бачив інших жінок разом з ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_9 дала суду показання, що вона є дочкою ОСОБА_1, а ОСОБА_5 вона вважає своїм вітчимом. В дитинстві ОСОБА_9 мешкала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_7. Коли їй було 10 років, тобто приблизно в 2000 році, ОСОБА_5 почав приходити до них додому в гості. Згодом ОСОБА_5 переїхав до них жити. ОСОБА_9 відносилась до ОСОБА_5 як до батька. ОСОБА_9 не відомо про обставини ведення господарства матір'ю, про кошти, які витрачались на ведення господарства чи на придбання майна, не відомо про домовленості матері та ОСОБА_5 про ведення господарства, оскільки вона була дитиною. ОСОБА_5 дуже часто від'їжджав у відрядження по роботі, іноді на тривалий термін, але свята вони зустрічали разом. Приблизно в 2009 - 2010 році мати та ОСОБА_5 переїхали жити в будинок АДРЕСА_15 в м. Кременчук. Також був придбаний чорний автомобіль. ОСОБА_9 знає ОСОБА_10 В даний час ОСОБА_9 проживає в АДРЕСА_16, який був нещодавно придбаний для майстерні матері.

Свідок ОСОБА_29 дав суду показання, що з 2006 року він співмешкав з ОСОБА_30 - сестрою ОСОБА_5 Таким чином він знає ОСОБА_5 з 2006 року. Між ними склалися дружні, довірчі стосунки. В цей період ОСОБА_5 не мав власного житла, жив то у матері ОСОБА_3, то у ОСОБА_10 Вони разом зустрічали сімейні свята. В цей період ОСОБА_5 був на пенсії. Але ОСОБА_5 неоднократно їздив працювати на тривалий час за кордон в Африку, де заробив великі грошові кошти, на які приблизно в 2010 році придбав будинок АДРЕСА_15 в м. Кременчук, зробив в ньому ремонт, купив новий чорний автомобіль. На момент придбання будинок був в занедбаному стані, тому в ньому були проведені ремонтні роботи, в яких ОСОБА_29 приймав участь. 01.05.2010 року ОСОБА_29 був в будинку у ОСОБА_5, де вони разом з ОСОБА_10 працювали та відпочивали. На підтвердження цього факту ОСОБА_29 подав фотокартку. Восени 2010 року ОСОБА_29 вперше побачив ОСОБА_5 з ОСОБА_1, яка допомагала йому ввести в експлуатацію опалення. Після придбання будинку та автомобіля жінки почали дуже звертати увагу на ОСОБА_5 І ще Новий 2011 рік ОСОБА_5 святкував з іншою жінкою. ОСОБА_5 почав жити з ОСОБА_1 лише з 2011 року, коли вже придбав автомобіль, будинок та зробив в ньому ремонт.

Свідок ОСОБА_31 дав суду показання, що на початку 2010 року він робив ремонт будинку АДРЕСА_15 на замовлення ОСОБА_5 Одразу будинок був в занедбаному стані, непридатним для життя. Ремонт робився приблизно 2 місяці. Замовляв ремонт ОСОБА_5, також у виборі матеріалів приймала участь його сестра ОСОБА_10. Ремонт будинку відбувався на протязі 2 місяців. Вартість ремонту будинку складала приблизно 60000 грн. Оплату за виконані ремонтні роботи здійснював особисто ОСОБА_5 та ОСОБА_31 не бачив з ОСОБА_5 інших жінок окрім сестри. ОСОБА_31 ніколи не бачив в будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_32 дав суду показання, що він є онуком ОСОБА_2 та сином ОСОБА_30. ОСОБА_5 працював за кордоном, де заробив грошові кошти, на які в 2010 році придбав будинок та автомобіль. Так, в 2010 році його мати ОСОБА_33 та дядько ОСОБА_5 їздили разом купувати будинок по АДРЕСА_15. Крім того в 2010 році ОСОБА_5 купив автомобіль. До придбання будинку та проведення в ньому ремонтних робіт ОСОБА_5 жив у них дома по АДРЕСА_24, у бабусі ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_8. Також ОСОБА_5 періодично ходив в гості до ОСОБА_10 В 2007 році ОСОБА_5 та ОСОБА_10 були на дні народження у його матері. 01.05.2010 року ОСОБА_32 був в гостях у ОСОБА_5 в будинку по АДРЕСА_15 де була також ОСОБА_10 Ремонтні роботи в будинку ОСОБА_5 вів весною 2010 року. 17.09.2010 року ОСОБА_32 вперше побачив ОСОБА_5 з ОСОБА_1 У ОСОБА_5 було багато жінок. На Новий 2010-2011 рік він бачив його разом з блондинкою. На свята він бачив ОСОБА_5 з ОСОБА_1 лише з 2012 року.

Свідок ОСОБА_10 дала суду показання, що вона проживала з ОСОБА_5 з 2003 року до 2010 року за адресою квартира АДРЕСА_25. З 13.07.2003 року ОСОБА_10 почала зустрічатись з ОСОБА_5 В зимку 2003 року ОСОБА_5 переїхав до неї жити, перевіз свої речі. Жили разом постійно. Приблизно в 2007 році ОСОБА_5 влаштувався на роботу за кордоном в Африці. Перший раз на 3 місяці - 1 місяць дома. Другий раз на 6 місяців. На час перебування за кордоном ОСОБА_5 залишив їй свою пенсійну карту, щоб вона оплачувала комунальні послуги його матері ОСОБА_2 З 2003 року ОСОБА_5 був пенсіонером. В 2010 році пенсія ОСОБА_5 складала 6000 грн. Спільного бюджету у них не було. ОСОБА_5 купляв продукти та інколи дарував їй одяг. Вона працювала, заробляла власні кошти. ОСОБА_5 працював в Африці тривалий час, де заробив грошові кошти, на які в 2009 році купив будинок, зробив в ньому ремонт, та в 2010 році купив автомобіль. Син ОСОБА_10 здійснював ремонтні роботи в цьому будинку. ОСОБА_10 проживала в цьому будинку із зими 2009 року до червня-липня 2010 року. Весною вона садила город у дворі будинку. В червні-липні 2010 року вона поїхала відпочивати на море. А коли повернулася, то ОСОБА_3 повідомила, що їй старій тут нічного робити, оскільки ОСОБА_5 вже зустрічається з іншою молодою жінкою. Так, ОСОБА_10 не впустили в будинок. Згодом ОСОБА_5 відвіз її речі до неї додому в серпні 2010 року. Так, ОСОБА_5 повідомив їй, що у нього з'явилася інша жінка, з якою він бажає жити. ОСОБА_10 не знала раніше ОСОБА_1 Їй відомо, що ОСОБА_1 допомогла ОСОБА_5 провести в будинку газ, так вони зблизились.

Свідок ОСОБА_34 дала суду показання, що вона знайома з ОСОБА_5, його колишньою дружиною ОСОБА_8 та його дочкою з 1985 року. Вони були сусідами по АДРЕСА_27 та спілкувались сім'ями, підтримували дружні стосунки. З часом припинили спілкування, оскільки ОСОБА_8 розлучилися та змінили місце проживання. ОСОБА_34 знає ОСОБА_1 з 1998 року. Вони з нею часто спілкувались, підтримували дружні стосунки. В 1999 році у ОСОБА_1 помер другий чоловік. З 2000 року по 2009 рік ОСОБА_1 жила з чоловіком на ім'я ОСОБА_9 та дочкою у своїй квартирі по АДРЕСА_26. На підтвердження цього факту ОСОБА_34 подала фотокартку. В 2009 році ОСОБА_9 побили та в нього виникли проблеми зі здоров'ям. ОСОБА_1 не бажала його доглядати. Так, восени 2010 року ОСОБА_1 повідомила їй, що вона познайомилась з ОСОБА_5, у якого є інша жінка, але вона «відіб'є» його. В літку 2010 року ОСОБА_1 ще не жила в будинку у ОСОБА_5 Лише восени 2010 року ОСОБА_1 почала жити в будинку ОСОБА_5 Коли в 2004-2005 роках ОСОБА_34 зустрічала ОСОБА_5, то він запрошував її в кафе та казав, що проживає сам. Зі слів ОСОБА_1, їй відомо, що ОСОБА_5 заробляв багато грошей.

Свідок ОСОБА_35 дав суду показання, що він з 1991 року по 2005 рік був одружений з сестрою ОСОБА_5 - ОСОБА_10. Вони проживали в АДРЕСА_17. ОСОБА_5 знав з 1998 року і спілкувався з ним до його смерті, оскільки перебував з ним в дружніх стосунках. До 2005 року ОСОБА_5 не спілкувався з ОСОБА_1 Він спілкувався з ОСОБА_10 ОСОБА_5 жив з матір'ю, оскільки він не мав свого житла. На всі свята він був з ОСОБА_10 ОСОБА_5 їздив на заробітки за кордон, а на зароблені там кошти купив машину, будинок та зробив ремонт в будинку. ОСОБА_5 любив погуляти з жінками. З 2000 року по 2005 рік він не бачив ОСОБА_5 з ОСОБА_1 В 2003 - 2004 році ОСОБА_5 зламав ключицю, тому проживав у них дома по АДРЕСА_28, ближче до лікарні. Провідувати ОСОБА_5 ходила лише ОСОБА_10 ОСОБА_5 ходив до них в гості з різними жінками. ОСОБА_5 жив з ОСОБА_1 лише з 09.06.2010 року.

Вирішуючи спір, суд керувався наступними положеннями Закону.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що повноваження суду поширюються на всі правовідносини, що виникають в державі.

Статтею 1 ЦК України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В ст. 256, ст.235 ЦК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, за відсутності спору про право.

Зі змісту вимог ст.256 ЦПК України, роз'ясненої Верховним судом України в узагальненні судової практики "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (вісник Верховного Суду України № 8/144), вбачається, що якщо законом визначено інший порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно, суди не повинні перебирати на себе повноваження інших державних органів та організацій.

Таким чином ст.256 ЦПК України встановлено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

-факти, що підлягають вставленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

-заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, якій посвідчує факт, що має юридичне значення;

-чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з п. 1 розд. VII "Прикінцеві положення" СК України цей Кодекс набрав чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 1 січня 2004 р.

За статтями 16, 17 Закону України від 7 лютого 1991 р. № 697-XII "Про власність", ст. 22 КпШС України, який був чинним до 1 січня 2004 р., спільною сумісною власністю визнавалось майно, нажите подружжям за час шлюбу (майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, чи майно, що є у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою відповідно між членами сім'ї чи членами селянського (фермерського) господарства не передбачено інше, або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю).

В інших випадках спільна власність громадян визнавалась частковою. Якщо розмір часток у такій власності не було визначено й учасники спільної власності при придбанні майна не виходили з рівності їхніх часток, то розмір частки кожного з них визначався ступенем його участі працею й коштами у створенні спільної власності.

Відповідно до ст. 128, ч. 3 ст. 240 ЦК УРСР 1963 р., який був чинним до 1 січня 2004 р., визначалось, що право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

З урахуванням наведеного не можуть застосовуватися положення ЦК України і статей 62, 74 СК України для визнання за особою права власності на майно, набуте до 01.01.2004 р., без установлення факту створення сторонами спільної часткової власності на майно та визначення ступеня участі в цьому працею й коштами такої особи (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р у справі № 6-66цс13).

А тому встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу до 01.01.2004 року не має юридичних наслідків для визнання придбаного в цей період майна таким, що належить їм на праві спільної сумісної власності. І тому відповідно до ст. 256 ЦПК України, такий факт не може бути встановлений судом, оскільки не має юридичного значення, і тому не належить до юрисдикції суду.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 04.11.2015 р. у справі № 6-1662цс15.

За приписами ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

За положеннями чч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ст. 27 СК України, Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Разом з тим, згідно із ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

Тобто відповідно до ст. 60 глави 8 СК України, Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно, встановити походження коштів, за які це майно було придбано.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що встановлені ч. 2 ст. 3 СК України виключення, згідно з якими подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, стосуються офіційно зареєстрованих шлюбів.

Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків.

Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, необхідно встановити факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, з'ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Як вбачається, з досліджених судом доказів, всі учасники процесу визнали, що ОСОБА_5 з 2003 року був пенсіонером, власного житла не мав, пенсії було достатньо на проживання. Проте в період з 2008 по грудень 2010 року ОСОБА_5 мав декілька поїздок за кордон України на строк від декілька місяців до пів року, де працюючи пілотом він заробив грошові кошти, які використав при купівлі 16.12.2009 року будинку АДРЕСА_15, виконанні ремонту в будинку, а також купівлі 05.03.2010 року автомобіля KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_1. Разом з тим, всі учасники процесу визнали, що в цей час ОСОБА_1 постійно проживала в Україні.

Верховним судом України у справі 6-97цс11 в постанові від 20.02.2012 року викладено правовову позицію, визнано помилковим висновки судів про те, що чоловік та жінка знаходилися у фактичних шлюбних відносинах, хоча разом не проживали з поважних причин, оскільки на ці правовідносини не розповсюджується дія ст. 74 СК України, навіть за наявності спільної часткової власності, листування, відвідин одне одного тощо.

Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_5 під час перебування у тривалих поїздках за кордони України, знаходився у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_1, оскільки, як достовірно встановлено, вони не проживали разом в цей період, не були пов'язані веденням спільного побуту. І відповідно зароблені ОСОБА_5 в цей період грошові кошти, які були використані ним для придбання нового автомобіля, будинку та його ремонт не можуть вважатися спільним майном чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Аналогічну позицію виклав і сам ОСОБА_5 при оформленні договору про купівлю будинку АДРЕСА_15, в якому зазначив, що грошові кошти, які витрачаються на придбання нерухомості, не є спільною сумісною власністю, та відсутні особи, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності відповідно до ст.74 СК України.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні стверджувала, що вона давала ОСОБА_5 власні грошові кошти для придбання будинку та автомобіля, проте такі обставини не були підтверджені жодним допустимим доказом.

Навпаки, з дослідженої судом виписки про рух коштів з банківських рахунків ОСОБА_5 вбачається, що він мав достатньо коштів для купівлі автомобіля, будинку та його ремонт, і у відповідний період, коли проводилася покупка цього майна та ремонт з грудня 2009 року по квітень 2010 року ним були зняті зазначені грошові кошти.

Таким чином вирішуючи питання щодо правового режиму будинку та автомобіля, придбаних ОСОБА_5 в грудні 2009 року та березні 2010 року, суд встановив, що це майно не було придбано ним внаслідок спільної праці з ОСОБА_1, ведення з нею спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, що встановлено з часу його придбання та джерела набуття, оскільки кошти, за які таке майно було набуте, зароблені ОСОБА_5 під час виконання роботи за кордоном України, коли він достовірно не мешкав з ОСОБА_1 А тому відсутні підстави надати цьому майну правовий статус спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.10, ст.11, ст.60, ст.61 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності , Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З аналізу поданих суду доказів, вбачається наступне. Допитані судом свідки дали суперечливі показання щодо проживаня однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_5 Акти, складені працівниами ТОВ «Добробит» зі слів сусідів про місце проживання ОСОБА_5 - також суперечать один одному. Більшості з допитаних свідків не було відомо про обставини придбання ОСОБА_5 будинку та автомобіля, про подробиці його особистого життя з ОСОБА_1 в період з 01.01.2004 року до 2010 року, про наявність між ними домовленості щодо ведення спільного господарства, спільного бюджету та використання коштів. З суперечливих показань свідків, які допитані за клопотанням представників відповідачів, вбачається, що з 01.01.2004 року до придбання будинку АДРЕСА_15 та виконання в ньому ремонту в 2010 році, ОСОБА_5 проживав у своєї матері ОСОБА_3, сестри ОСОБА_30, знайомої ОСОБА_10, в той же час ОСОБА_5 перебував за кордоном на заробітках декілька раз в строк від декількох місяців до пів року, в останнє до 30.12.2010 року, а Новий 2011 рік зустрічав ще з іншою жінкою. Разом з тим ОСОБА_1 проживала як з чоловіком на ім'я ОСОБА_35 так і з осені 2010 року розпочала стосунки з ОСОБА_36 Хоча свідки, які допитані судом за клопотаням позивача та її представника стверджували, що ОСОБА_1 постійно мешкала з ОСОБА_5 з 2000 року і до його смерті, проте ці свідки не підтвердили, що бачили їх разом кожен день цілодобово, вказували, що їм достовірно не відомо про походження коштів щодо придбання будинку та автомобіля, про обставини ведення ними спільного бюджету та господарства.

З поданих позивачем ОСОБА_1 фотокарток, де вона зображена разом з ОСОБА_5 - не вбачається дата їх виконання.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

А тому суд не вбачає підстав вважати доведеним факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2004 року до закінчення останньої поїздки його за кордон України, тобто до 2011 року.

Разом з тим, з письмових пояснень доньки ОСОБА_2 вбачається, що зі слів батька їй відомо, що ОСОБА_5 проживав з ОСОБА_1 приблизно 5 років до своєї смерті, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Так і мати ОСОБА_3 визнала в судовому засіданні, що між її сином ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виникли відносини з літа 2010 року. Хоча ОСОБА_3 стверджувала, що ОСОБА_1 не мешкала постійно в будинку її сина, а лише іноді приходила на побачення. Проте в той же час ОСОБА_3 неодноразово зазначала, що ОСОБА_1 зі своїми дітьми та онукою постійно перебували в будинку її сина, у зв'язку з чим вона не могла достатньо спілкувтися з ним. Її син ОСОБА_5 утримував та годував як ОСОБА_1, так і її дітей та онуку, хоронив батьків ОСОБА_1, у зв'язку з чим ОСОБА_3 була обмежена в отриманні матеріальної допомоги від свого сина. В той же час ОСОБА_3 стверджувала, що ОСОБА_1 забирала у її сина грошові кошти та витрачала їх на власні потреби, і він при цьому не подавав скарги в поліцію про вчинення нею злочину. ОСОБА_3 стверджувала, що ОСОБА_1 керувала діями ОСОБА_5, ховала алкогольні напої від ОСОБА_5, які знаходились в його будинку, зачиняла його в будинку.

Як мати ОСОБА_3 в судовому засіданні, так і донька ОСОБА_37 в своїх письмових поясненнях по суті справи, звинувачували ОСОБА_1 в смерті ОСОБА_5, що вона недостатньо турбувалася про нього, залишила його без допомоги, зачинивши в домі в хворобливому стані при цьому пішла на роботу.

Як мати ОСОБА_3 в судовому засіданні, так і донька ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях по суті справи, звинувачували ОСОБА_1 в тому, що вона після смерті ОСОБА_5 володіючи всім його майно, ключами від будинку та автомобіля, документами, не допускає їх в будинок, добровільно не віддає це майно, чим порушує їх права на спадщину.

В той же час ОСОБА_1 обгрунтовувала такі свої дії тим, що ОСОБА_5 періодично зловживав алкогольними напоями, до чого його в тому числі спонукала й мати. Що негативно впливало на його здоров'я, а при проведенні лікування від алкоголізму в наркодиспансері, ОСОБА_5 був би позбавлений можливості в подальшому влаштуватися на роботу пілотом, тому лікуватися він не бажав. За таких обставин ОСОБА_1 обмежувала його спілкування з особами, які могли б спонукати його до вживання алкоголю, знищувала та ховала алкоголь. В зимку 2016 року ОСОБА_5 проходив анонімне лікування від алкогольної залежності. ОСОБА_1 стверджувала, що вона володіла майном, документами, ключами від будинку та автомобіля, оскільки до смерті ОСОБА_5 спільно з ним проживала однією сім'єю в цьому будинку, вела спільне господарство, побут та бюджет, виконувала взаємні обов'язки як подружжя.

Аналізуючи такі пояснення відповідачів, суд вважає, що таким чином вони фактично визнали факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 після осені 2010 року - за 5 років до його смерті, визнали, що між ними існували стійкі стосунки, велося спільне господарство та побут, виникли взаємні обо'язки турбуватися один про одного та утримувати, виникло спільне користування коштами, тощо, і фактично відповідачі визнали, що ОСОБА_5 виконував такі обов'язки по відношенню до ОСОБА_1 та її близьких родичів.

Факт виконання своїх обов'язків з боку ОСОБА_1 щодо ОСОБА_5 піклуватися один про одного об'єктивно підверджений тим, що саме вона була з ним під час його хвороби до смерті, а не мати та донька. Саме ОСОБА_1 займалася організацією його похорон, а не мати та не донька.

Факт спільного ведення ОСОБА_1 з ОСОБА_5 господарства в будинку АДРЕСА_15 в м. Кременчук після 2011 року до його смерті об'єктивно підтверджений не тільки показаннями свідків, які бачили її там постійно мешкаючою, та як вона поралася по господарству, а ще й тим, що лише у ОСОБА_1 були у володінні ключі від будинку та автомобіля, всі документи та майно ОСОБА_5, а не у його матері та доньки.

З огляду на наведене, суд вважає доведеним факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 однією сім'єю, не перебуваючи в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, з 2011 року до смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Таким чином позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224, 226 Цивільно-процесуального України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участі третьої особи приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Вариводи В.В., з внесеними змінами, про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності та визначення розміру часток у спільній власності - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3.) та ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року) однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів після отримання копії цього рішення.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчуа Полтавської області Мурашова Н.В.