Рішення № 65592058, 22.03.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/3217/15-ц Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.

Категорія 57 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Микитюк О.Ю., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради про захист прав споживача

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради (надалі Житомирська обласна дитяча лікарня). Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог просила визнати за нею право на отримання 25% знижки плати за користування комунальними послугами за період з 01 червня 2012 року по 01 травня 2015 року, на підставі ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; визнати за нею право на оплату вартості отриманих послуг з холодного та гарячого водопостачання за період з 01 березня 2013 року по 29 травня 2015 року за показниками лічильників; зобовязати відповідача здійснити перерахунок розміру наданих їй комунальних послуг з урахуванням 25% знижки за період з 01 червня 2012 року по 01 травня 2015 року та з урахуванням показників лічильників постачання гарячої та холодної води за період з 01 березня 2013 року по 29 травня 2015 року; у відшкодування моральної шкоди стягнути 10000 грн. (а.с.163-165 т.1). В обґрунтування вимог посилалася на те, що проживає у кімнаті № 303 гуртожитку по Сквирському шосе, 6, в с. Станишівка Житомирського району, який перебуває на балансі у відповідача. З липня 1994 року отримує пенсію за віком. Має статус дитини війни, але всупереч вимог вищевказаного Закону упродовж із червня 2012 року по травень 2015 року відповідач при нарахуванні комунальних послуг не враховував наявність у неї пільги як дитини війни, а також при нарахуванні вартості оплати послуг з холодного та гарячого водопостачання не брав до уваги показання лічильників за період з березня 2013 року по травень 2015 року, що встановлені у кімнаті. Порушення Житомирською обласною дитячою лікарнею впродовж тривалого часу її прав, як споживача, призвело до погіршення психологічного та фізичного стану здоровя, чим завдано моральної шкоди.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 06 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, посилається на те, що чинним законодавством їй надана пільга з оплати комунальних послуг, як дитині війни (25-відсоткова знижка), надання якої не передбачено за умов укладення договору. Вона вживала заходи для укладення договору з відповідачем щодо надання комунальних послуг, який її умов договору не приймав. Окрім того, суд першої інстанції не розглянув позовних вимог про зобовязання відповідача здійснити перерахунок та відшкодувати моральну шкоду. Її заява про відвід судді не задоволена безпідставно.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ОСОБА_1 проживає в кімнаті №303 гуртожитку за адресою: Сквирське шосе, 6, в с. Станишівка Житомирського району на законних підставах (а.с.10).

Гуртожиток знаходиться на балансі Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради (а.с.32 т.1).

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до довідки управління праці та соціального захисту населення від 15 грудня 2014 року №7568 має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.9 т.1). Відповідно до листа вищевказаного управління від 23 березня 2015 року №1958 позивач з 01 січня 2006 року перебуває на обліку в управлінні, як дитина війни, але з 01 червня 2012 року не користується пільгами (лист приєднано до матеріалів справи).

Відповідно до редакції абзацу сьомого ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами, внесеними Законом від 28 грудня 2014 року №76-VIII, стаття діяла у такій редакції у спірний період) до 01 липня 2015 року діти війни мали право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання.

Відповідно до пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом пятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовитися від урахування показань засобів обліку.

Однак, згідно з вимогами пункту 9 цих Правил у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі-квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до частини першої ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Споживач зобовязаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Виходячи із системного аналізу вищевикладених норм права, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обовязком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч.3 ст.6, ст.ст.627,630 ЦК України та ст.ст.19,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з п.22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі, коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником. У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.

Відповідач зобовязаний утримувати на балансі гуртожиток. Таке зобовязання включає ведення бухгалтерської, статистичної та іншої звітності, здійснення розрахунку коштів, необхідних для утримання гуртожитку, забезпечення управління цим нерухомим майном та відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Наказом головного лікаря від 06 лютого 2015 року №23а/г «Про запровадження обліку та розрахунків за спожиті енергоресурси по індивідуальних приладах обліку в гуртожитку лікарні» була створена комісія для прийняття до роботи встановлених індивідуальних приладів обліку, зокрема, на холодну та гарячу воду (а.с.82 т.1). У пункті 2 даного наказу вказано, що з дозволу балансоутримувача комісії провести прийом та опломбування індивідуальних приладів обліку, оформити індивідуальні акти-прийому по кожному мешканцю.

Індивідуальні прилади обліку гарячого та холодного водопостачання у кімнаті, яку займає позивач, прийняті до роботи комісією у травні 2015 року, що підтверджується актом від 02 червня 2015 року (а.с.91 т.1).

Договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води, водовідведення і електропостачання та про надання послуг з утримання гуртожитку та прибудинкової території були укладені між сторонами 11 травня 2015 року за №63 (а.с.85-88,92-94 т.1).

Внесення у договори показників лічильників, зокрема холодної і гарячої води, та даних про наявність пільг з оплати житлово-комунальних послуг, стало підставами для того, щоб з червня місяця 2015 року, тобто після прийняття в належний спосіб балансоутримувачем на облік індивідуальних засобів обліку води, що встановлені у кімнаті позивача та укладення між сторонами договорів, нараховувати оплату з урахуванням показників лічильників на воду та пільг.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що у квітні 2009 року в кімнаті, де проживає позивач, були опломбовані лічильники холодного та гарячого водопостачання, з цього часу проводилася періодичні перевірки придатності лічильників до експлуатації (повірки), проведення нарахування до червня 2012 року плати за комунальні послуги з урахуванням пільг та до березня 2013 року з урахуванням показників лічильників на воду спростовуються відсутністю договорів до 11 травня 2015 року. Відповідач неодноразово пропонував позивачу укласти договори, але остання відмовлялася від таких дій, що у свою чергу перешкодило Житомирській обласній дитячій лікарні забезпечити ОСОБА_1 реалізацію її права на отримання пільги (знижки) на комунальні послуги та перевести її на розрахунки за показниками індивідуальних приладів обліку холодної та гарячої води.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що нарахування у спірний період плати за комунальні платежі без урахування пільги дитині війни не можна вважати порушенням прав позивача з боку відповідача, оскільки договори не були укладені не з вини останнього, а судовому захисту підлягає порушене право. Можливості реалізації пільг передує виконання інших обовязків, у даному випадку укладення договору, що позивачем не дотримано.

Аналогічна мотивація відноситься і до не врахування у спірний період показників лічильників на воду, приймаючи до уваги ту обставину, що спірний період передує даті укладення сторонами договору.

Окрім того в силу ч.3 ст.61 ЦПК України преюдиційне значення для розгляду даного спору має заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2015 року, яке набрало законної сили, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної дитячої лікарні заборгованість за житлового-комунальні послуги в сумі 3393,05 грн. за період з листопада 2013 року по травень 2015 року, яка включає й заборгованість за холодну та гарячу воду, що нарахована без урахування індивідуальних лічильників на воду. За інші комунальні послуги плата також стягнута без урахування знижки (пільги), передбаченої ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи із загальних підстав цивільно-правової відповідальності моральна шкода є похідним наслідком вчинення іншого правопорушення, а тому вимоги в цій частині також не можуть бути задоволені.

Виконуючи вказівку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлену в ухвалі від 21 грудня 2016 року щодо перевірки строку позовної давності, колегія суддів апеляційного суду встановила, що під час розгляду справи в суді першої інстанції сторони в спорі у жодний спосіб не заявляли про застосування позовної давності. Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду, то відсутні правові підстави для застосування інституту позовної давності згідно з ч.3 ст.267 ЦК України. Окрім того недоведеність позову є самостійною підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач заявила відвід головуючому судді Грубіяну Є.О. з тих підстав, що ним ухвалено рішення, у якому він висловив думку про те, що вона не має права на отримання пільги, передбаченої дитині війни, при оплаті комунальних послуг та на оплату водопостачання і водовідведення холодної та гарячої води за показниками індивідуальних лічильників (а.с.101-102 т.1).

Ухвалою від 16 грудня 2015 року в задоволенні заяви про відвід судді відмовлено (а.с.156 т.1).

Так, заочним рішенням Житомирського районного суду від 26 жовтня 2015 року (під головуванням судді Грубіяна Є.О.), яке ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 23 грудня 2015 року залишено без змін, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні Житомирської області заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 3393 грн. 05 коп. за період з листопада 2013 року по травень 2015 року, яка включає плату за холодну та гарячу воду без урахування індивідуальних лічильників та за інші комунальні платежі без урахування 25-відсоткової знижки (а.с.127,206-207 т.1).

Період, за який з ОСОБА_1 стягнуті кошти, частково співпадає з періодом, вказаним останньою у даній справі та заборгованість стягнута без урахування статусу дитини війни та показників індивідуальних лічильників на воду.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відвід головуючому судді був заявлений обґрунтовано. Незадоволення такого відводу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову по суті за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради про захист прав споживача.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча

Судді: