Справа № 159/4854/15-к Провадження №11-кп/773/128/17 Головуючий у 1 інстанції:Логвинюк І. М. Категорія:ч.2 ст.286 КК України. Доповідач: Філюк П. Т.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2017 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Філюка П.Т.,
суддів Борсука П.П., Клока О.М.,
при секретарі Білоусі І.Л.,
з участю прокурора Кравчука О.В.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника потерпілих ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження № 12015030200000154 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6, представника потерпілих ОСОБА_4 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2016 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, працює тренером по дзюдо Федерації дзюдо України, раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Початок строку покарання ОСОБА_6 постановлено рахувати з моменту затримання у звязку з приведенням вироку до виконання.
Вироком вирішено долю речових доказів, судових витрат та заявлені цивільні позови.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд,
ВСТАНОВИВ:
Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_6 07 травня 2015 року, керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, рухаючись по вул. Ватутіна у м. Ковелі Волинської області в напрямку м. КаміньКаширського Волинської обл., був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив наїзд на велосипедиста потерпілого ОСОБА_8, який рухався у зустрічному напрямку. В результаті ДТП велосипедист потерпілий ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5, помер на місці пригоди.
У прямому причинному звязку з виникненням ДТП і наслідками, що настали, стало грубе порушення обвинуваченим пунктів 1.10, 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1, 1.1. розд.34 Правил дорожнього руху.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 вважає вирок суду незаконним. Посилається на те, що судом допущено неповноту судового розгляду, а висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує на те, що проведені у справі експертизи не дали відповіді на те, від контакту з якими частинами салону автомобіля могли бути отримані тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_6, чи виявлені в останнього тілесні ушкодження характерні для особи, яка в момент ДТП перебувала справа від водія. Також зазначає, що показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є суперечливими. Посилається на те, що судом безпідставно не взято до уваги показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Просить вирок суду скасувати та виправдати його.
В поданій апеляційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_4 не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає вирок суду в частині призначеного покарання та в частині вирішення цивільного позову необґрунтованим. Посилається на те, що при призначені ОСОБА_6 покарання не враховано наявність обтяжуючих покарання обставин та негативну характеристику. Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_6 покарання вісім років позбавлення волі із повним задоволенням цивільних позовів.
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає вирок суду в частині призначеного покарання незаконним. Посилається на те, що судом при призначені покарання безпідставно враховано ту обставину, що обвинувачений сам постраждав у ДТП, оскільки саме протиправні дії останнього стали причиною наявних у нього тілесних ушкодження та призвели до смерті потерпілого. Також зазначає, що ОСОБА_6 вину у вчиненому не визнав, заподіяні злочином збитки не відшкодував, вчинив злочин в стані алкогольного спяніння. Просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_6 покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст вироку суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, обвинуваченого та його захисника, які апеляційну скаргу ОСОБА_6 підтриали, а апеляційні скарги представника потерпілих та прокурора заперечили, прокурора та представника потерпілого, які свої апеляційні скарги підтримали, а апеляційну скаргу обвинуваченого заперечили, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно з ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.
В ході судового розгляду кримінального провадження суд першої інстанції вказаних вимог Закону в повному обсязі не виконав.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у вироку докази не були ретельно перевірені і зіставлені та належно оцінені у сукупності, а висновок суду є необґрунтованим і передчасним.
Так, під час розгляду даного кримінального в суді першої інстанції судом було ініційовано одночасний допит обвинуваченого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_14, також про проведення такого допиту неодноразово з клопотанням зверталась сторона захисту, однак судом необґрунтовано не проведено одночасного допиту між обвинуваченим та даним свідком.
Крім того, судом не перевірено та не спростовано доводів сторони захисту щодо показів свідка ОСОБА_10 в частині того, як останній при такому розміщенні автомобіля на відстані 60 метрів міг бачити, що саме обвинувачений перемістився зі сторони водія на заднє сидіння автомобіля.
Також судом першої інстанції не спростовано протиріччя в показах свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в частині їх твердження про те, з якої саме частини автомобіля вилазили обвинувачений та свідок ОСОБА_14
Так, свідок ОСОБА_9 показав, що обвинувачений та ОСОБА_14 вибрались з автомобіля через заднє розбите скло, а свідок ОСОБА_10 вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_6 вилазив з автомобіля через задні праві двері, хоча згідно показів даних свідків ОСОБА_9 знаходився від даного транспортного засобу один метр, а свідок ОСОБА_10 на відстані 60-70 метрів.
Крім того, судом необґрунтовано не взято до уваги та критично оцінено показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, оскільки така оцінка не ґрунтується на обєктивних обставинах.
Також не надана оцінка і показанням свідка ОСОБА_15, так як саме цей свідок безпосередньо останній бачив та спілкувався з свідком ОСОБА_14 незадовго до ДТП.
Суд першої інстанції також не дав належної оцінки показанням ОСОБА_15, які узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні щодо відомих їм обставин, які мають значення. При цьому, суд належним чином не вмотивував своє рішення з цього приводу, чому він не бере їх до уваги.
Як вбачається з вироку суду, як на доказ винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, суд посилається на висновок експерта №94 СМЕ від 18 травня 2015 року та показання експерта ОСОБА_16
Однак, згідно даної експертизи та відповідно до показань експерта ОСОБА_16 встановлено, що за вказаними тілесними ушкодженнями у обвинуваченого ОСОБА_6 сказати, що він перебував за кермом автомобіля в момент ДТП, неможливо.
Отже, оскільки місцевим судом було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, неповноту судового розгляду, невідповідність своїх висновків фактичним обставинам кримінального провадження, висновки, викладені у вироку, містять суттєві суперечності, та які перешкодили прийняти законне та обґрунтоване рішення у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6, і які апеляційна інстанція усунути не може.
За змістом ст.ст.409, 410, 412 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, при цьому істотними є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Тому вирок суду першої інстанції у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно і всебічно, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону проаналізувати докази надані сторонами, дати їм юридичну оцінку з огляду на їх допустимість і достатність та відповідно до вимог с т. 370 КПК України ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.
Виходячи з вимог ст. 407, 409, 415 КПК України при скасуваннісудових рішень з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, перевагу одних доказів над іншими, застосування судом того чи іншого закону, тому доводи поданих апеляційних скарг з наведених питань підлягають перевірці при новому розгляді.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 412 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6, представника потерпілих ОСОБА_4 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2016 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий судовий розгляд у цьому ж суді в іншому складі суду.
Головуючий
Судді
Судове рішення № 65590870, Апеляційний суд Волинської області було прийнято 23.03.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 159/4854/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: