Постанова № 65590641, 17.03.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/635/17

Провадження № 3/163/420/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2017 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., розглянувши, направлені Любомльським відділом поліції ГУНП у Волинській області, матеріали справи за протоколом серії АП1 №989973 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, учасника бойових дій, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії АЮ №223503, виданий Любомльським РС УДМС України у Волинській області 07.11.2013 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 07 березня 2017 року о 02 годині 35 хвилин керував автомобілем марки «ВАЗ - 21063», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, по вул. Володимирській в м. Любомль Волинської області, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги пункту 2.9. (а) Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в суді вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 06.03.2017 року, близько 10 години ранку разом зі своїм товаришем він вживав алкоголь випили одну пляшку горілки на двох, оскільки наміру керувати транспортним засобом в той день він не мав, однак, після цього, його знайома попросила завезти її в ОСОБА_2, на що він погодився. Поспавши декілька годин, біля 3-ї год. ночі він сів за кермо автомобіля, оскільки почував себе нормально та вважав, що алкоголь уже вийшов з його організму. Слідуючи разом зі знайомою в ОСОБА_2, на вул. Володимирській в м.Любомль був зупинений працівниками поліції, які завезли його на освідування в ТМО Любомльського і Шацького районів, за результатами якого склали відносно нього протокол. У вчиненому щиро розкаявся, просив врахувати те, що він є учасником бойових дій, ніде не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, його вперше притягнення до адміністративної відповідальності, та провадження у справі закрити і не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки наявність такого права є його єдиним заробітком та джерелом доходів його сім'ї.

Окрім особистого зізнання ОСОБА_1 в суді, його вина у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного спяніння також підтверджується зібраними у справі письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 №989973 від 07.03.2017 року (а.с.1); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 07.03.2017 року, відповідно до якого 07.03.2017 року о 02 год. 45 хв. громадянин ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного спяніння (а.с.2); рапортами начальника СРПП №2 та поліцейського ГРПП №2 СРПП №2 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 07.03.2017 року (а.с. 6-7).

Таким чином, вищенаведеними доказами в повному обсязі доводиться вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 №989973 у ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія серії ВНА №063477.

Вирішуючи питання про відповідальність ОСОБА_1 та одночасно розглядаючи клопотання останнього щодо закриття провадження у справі відносно нього, суд, у відповідності до ст.ст. 23, 33 КУпАП,керується тим, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зокрема, судом враховується характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу винного, а саме, те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, ніде не працює, є учасником бойових дій, позитивну характеристику з місця проживання, перебування на його утриманні малолітньої дитини, враховує ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому, щире розкаяння, як обставину, що помякшує відповідальність, і в той же час відсутність обтяжуючих обставин.

Такі обставини в своїй сукупності є такими, що суттєво пом'якшують його відповідальність.

За змістом ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Однак, наведена сукупність обставин поряд з фактичними обставин справи та характером вчиненого правопорушення, на думку суду, не є достатньою для застосування відносно правопорушника положень ст.22 КУпАП та може враховуватись судом лише при визначенні виду та міри стягнення.

При цьому суд зауважує про неможливість залишення поза увагою та ігнорування того, що особи, які вчиняють адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, становлять підвищену суспільну небезпечність для оточуючих, оскільки стягнення у санкції даної статті КУпАПз кожним роком постійно суттєво посилюється і на даний час є безальтернативно суворим.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин та даних про особу винного в їх сукупності, доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, враховуючи вимоги санкції статті, згідно якої останній притягується до відповідальності, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи останнього про те, що право керування є єдиним заробітком та джерелом доходів його сімї, оскільки такі жодними належними та допустимими доказами не підтверджені.

Згідно ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283, ч.1 п.1 ст. 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1 ст.130 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень підлягає стягненню на рахунок 31112149700001 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38009371, одержувач ГУК у Волинській області, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу «адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).

Стягнути зі ОСОБА_1 в користь держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_5