Ухвала суду № 65589938, 27.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/2173/16-к Головуючий у І інстанції Майборода С. М. Провадження № 11-кп/795/410/2017 Категорія - ч. 2 ст. 186 КК Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів: Заболотного В.М., Козака В.І.

за участі секретаря Терешко В. В.

сторін кримінального провадження

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

їх захисників адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

прокурора Шимка Є. М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270270000305, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого мірошником ТОВ «ВКФ «АГІД», зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого в силу ст. 89 КК України,

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_8, не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,

за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 солідарно 1291 грн. 65 коп. матеріальної та 5 000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 процесуальні витрати по 1280 грн. 93 коп. з кожного.

Питання про долю речових доказів та документів було вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Як встановив суд, 06 квітня 2015 року, приблизно о 21-00 годині, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, що діяв повторно, перебуваючи на території маслосирцеху, розташованого за адресою: село Селянська Слобода, вулиця Весняна, 6 Чернігівського району, Чернігівської області, з метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом вільного зняття із завісів, відкрито викрали дві секції воріт, вироблених з металевих труб, загальною довжиною 27 м, металевої арматури, загальною довжиною 42 м, чотирьох металевих завіс розмірами 4х20 см, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2559-2567/16-24 від 25.08.2016 року складає 958 грн. 38 коп., та відкрито викрали одну секцію воріт, вироблену з металевих труб, загальною довжиною 9,85 м, металевої арматури, загальною довжиною 20,8 м, двох металевих завіс розмірами 4х20 см, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2559-2567/16-24 від 25.08.2016 року складає 306 грн. 27 коп., що належали потерпілому ОСОБА_6, заподіявши матеріальної шкоди на загальну суму 1264 грн. 65 коп.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи та доведеності своєї вини, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, застосувавши положення ст.ст. 69, 75 КК України, призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України та не повязане із позбавленням волі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що він щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання фактично характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_9 та дружину, які потребують його піклування та матеріальної підтримки, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд призначив йому надміру суворий вид покарання.

Звертає увагу, що потерпілий не має до нього жодних претензій, в звязку з відшкодуванням завданих йому збитків, що підтверджується розпискою потерпілого ОСОБА_6

Обвинувачений ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказує на суворість призначеного покарання та просить вирок суду скасувати, в звязку з порушенням його права на захист, а матеріали кримінального провадження направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, мотивуючи тим, що на його вимогу, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України, суд не забезпечив участь захисника у судовому засіданні, чим грубо порушив його право на захист.

Обираючи покарання, не дотримання вимог ст. 66 КК України та не врахував повне визнання ним своєї вини, щиросердне каяття, допомогу в розкритті злочину. При наявності трьох помякшуючих обставин, суд безпідставно не застосував ст. 69 КК України та не призначив покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили про помякшення покарання, обвинуваченого ОСОБА_3, який просив перекваліфікувати його дії з грабежу на крадіжку чужого майна, помякшити покарання шляхом переходу до покарання, не повязаного з позбавленням волі, захисника адвоката ОСОБА_5, який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого про скасування судового рішення у звязку з істотними порушеннями вимог кримінально - процесуального закону, права на захист, потерпілого ОСОБА_6, який просив про помякшення покарання обом обвинуваченим, особливо обвинуваченому ОСОБА_2, який попросив у нього вибачення. Повністю відшкодував моральну та матеріальну шкоду, має складне сімейне становище, працює, прокурора Шимка Є. М., який не погодився з аргументами сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2, 15 квітня 2015 року, приблизно о 21 годині, в присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які просили не викрадати воріт, відкрито зняли ворота, завантажили на багажник автомобіля та відвезли в пункт прийму металобрухту.

Суд першої інстанції провів повний судовий розгляд, під час якого допитав свідка ОСОБА_7 під присягою та будучи попередженою про кримінальну відповідальність, яка підтвердила, що попереджала обвинувачених, щоб не чіпали воріт, проте вони на неї не зважали.

Аналогічні показання свідка ОСОБА_9, який також робив зауваження не чіпати чужого майна. При цьому, обидва обвинувачені в суді першої інстанції підтвердили слова свідків, які попереджали їх утриматися від дій по заволодінню воротами, проте вони діяли, нехтуючи думкою очевидців.

Грабіжник, на відміну від злодія, не приховує свого наміру протиправно заволодіти чужим майном, діє відкрито для сторонніх осіб і нехтуючи думкою очевидців, які розуміють протиправний характер таких дій, як у даному випадку.

Викрадення воріт та причетність до злочину обвинувачених були відомі працівникам поліції вже наступного дня, оскільки окрім присутніх очевидців при відкритому викраденні майна, були й інші громадяни, які бачили вилучення воріт, автомобіль, на якому їх перевозили.

Отже, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 з приводу неправильної юридичної оцінки його дій, є необґрунтованими та спростовуються фактичними обставинами, встановленими під час досудового розслідування та підтвердженими під час судового розгляду.

Аргументи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника про порушення права на захист, також не знайшли свого підтвердження.

В матеріалах справи є протокол від 26 серпня 2016 року ( а. п. 138), з якого вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_3 розяснювалося право на захист, в тому числі шляхом призначення захисника за рахунок держави.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2016 року обвинувачений ОСОБА_3 був оголошений в розшук ( а. п. 28-29). По розшуку відібрана підписка про явку до суду (а. п. 45).

Незважаючи на зобовязання, обвинувачений ОСОБА_3 знову не зявився на судове засідання, у звязку з чим прокурор у кримінальному провадженні звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, яке було задоволене судом 29 грудня 2016 року під час підготовчого судового засідання ( а. п. 55-59).

Технічний запис підготовчого судового засідання свідчить, що в судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_3 була вручена як памятка про права та обовязки, так і розяснений закон мати захисника за рахунок держави. При цьому суддя після розяснення закону, доступними словами спитала, чи потрібно призначити ОСОБА_3 захисника безкоштовно, на що він відповів відмовою.

Складання окремого документу про розяснення права обвинуваченому на захист під час судового провадження, кримінально - процесуальним законом не передбачено.

Згідно журналу судового засідання та технічного запису, положення ст. 345 КПК України, суд першої інстанції виконав, шляхом зясування у осіб, які беруть участь у справі, розуміння їх прав та обовязків, які вже роз"яснювалися у підготовчому судовому засіданні.

Після проголошення вироку суду, обвинуваченому ОСОБА_3 не розяснювалося право на захист шляхом залучення захисника за рахунок держави, проте в апеляційній скарзі він скористався цим правом і суд апеляційної інстанції його задовольнив.

Не погоджуючись із видом та строком покарання, обвинувачений ОСОБА_3 намагається знайти недоліки досудового слідства та судового розгляду, щоб таким чином покращити своє становище.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд повинен призначити його у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Для призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, суду, згідно з вимогами ч. 1ст. 69 КК України, необхідно встановити декілька обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також данні, які певним чином позитивно характеризують винного.

Обвинувачений ОСОБА_3, заявляючи про визнання своєї причетності до злочину, фактично вини не визнає, критично не оцінює своїх дій, суспільно-корисною працею не займається, матеріальна шкода відшкодована потерпілому іншим обвинуваченим, пограбування воріт вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком. Уникнув відповідальності завдяки недолікам в роботі кримінально-виконавчої інспекції та суду.

23 листопада 2015 року Чернігівський районний суд Чернігівської області розглянув подання КВІ Чернігівського району та звільнив від покарання ОСОБА_3, засудженого цим же судом 12 листопада 2014 року за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, у звязку із закінченням іспитового строку. Судовий розгляд відбувався без участі прокурора, представника кримінально - виконавчої інспекції та самого засудженого ОСОБА_3 (а. п. 176).

З огляду на позицію обвинуваченого ОСОБА_3 під час апеляційного розгляду справи, відсутні навіть ті помякшуючі обставини, на які послався суд першої інстанції.

Приймаючи до уваги, суспільну небезпечність вчиненого злочину, його обставини, особу обвинуваченого, який має негативні соціальні звязки та схильності, характеризується посередньо, критично не оцінює своєї поведінки, обране судом покарання відповідає засадам законності, справедливості та обґрунтованості покарання.

Разом з тим, вирок суду підлягає зміні в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2, який повністю визнав свою провину, розкаявся, після вчинення злочину працевлаштувався, має родину, де виховується малолітня дитина, попросив у потерпілого пробачення та повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок спільних дій з обвинуваченим ОСОБА_3 Перелічені обставини разом з відсутністю негативних даних про особу винного, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Потерпілий ОСОБА_6 пробачив саме ОСОБА_2 та просив не позбавляти його волі.

Прохання апеляційної скарги про обрання покарання, не повязаного з позбавленням волі, не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 втретє притягується до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, при критичній оцінці своїх дій, не може утриматися від протиправної поведінки, а тому заслуговує тільки на зниження строку покарання.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 409, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінити.

ОСОБА_2, на підставі ст. 69 КК України, знизити покарання, призначене за ч. 2 ст. 186 КК України, до трьох років позбавлення волі.

В решті цей же вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без змін

Ухвала набуває законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а для засудженого, який перебуває під вартою, в той же самий строк з дня вручення копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_10 ОСОБА_1 ОСОБА_11