Ухвала суду № 65589158, 29.03.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 663/163/16-ц Головуючий в І інстанції: Шульга К.М.

Провадження №22-ц/791/573/2017 Доповідач: Радченко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючий Радченко С.В.

судді: Вейтас І.В.,

Воронцова Л.П.

секретар Павловська Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 16 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на спадкове майно та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом обґрунтовуючи його тим, що з 2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 проживали у цивільному шлюбі, були пов'язані спільним побутом, ІНФОРМАЦІЯ_4 року у них народилася донька ОСОБА_4 Позивачка разом з донькою проживали та були зареєстровані разом з померлим за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_6 помер, його поховання здійснювала позивачка. Посилаючись на наведене, просила визнати шлюб між нею та ОСОБА_6 дійсним та визнати факт проживання однією сім'єю з 2002 року по день смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Крім того, після смерті ОСОБА_6 було з'ясовано, що будинок, в якому вони проживали, належить ОСОБА_5, колишній дружині померлого, яка придбала цей будинок в радгоспі «Молодіждний» за договором купівлі-продажу від 12.08.1992 року. На час придбання будинку ОСОБА_7, до складу домоволодіння входили: будинок літ. «А», сарай літ. «Б», погріб літ. «В», сарай літ. «Д», водопровід, туалет-душ, огорожа. Під час сумісного проживання позивачки з померлим ОСОБА_6 ними, за рахунок спільної праці та спільних коштів, було здійснено поліпшення, збільшено загальну та житлову площу, проведено капітальний ремонт, добудовано прибудови. Станом на 11.04.2013 року на земельній ділянці було розташовано: будинок літ. «А», сарай літ. «Б», сарай з підвалом літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», сарай літ. «З», навіс літ. «Е», туалет літ. «І», душ літ. «Л», водопровід №1, огорожа №4-8, прибудова літ. «а-3» до житлового будинку літ. «А». Сараї літ. «Ж, Г, Д, З», навіс літ. «Е», туалет літ. «І», душ літ. «Л», залишаються недобудованими, мають статус незавершеного будівництва зі ступенем готовності 96%, оцінка незавершеного будівництва в позасудовому порядку сторонами не проводилась, в експлуатацію дані приміщення не здано, право власності на них не зареєстровано. Вказану обставину вважає підставою для стягнення з відповідачки компенсації вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт, за рахунок яких здійснювалась реконструкція будинку у період перебування позивачки та ОСОБА_6 у цивільному шлюбі, а тому просила визнати 1/2 частину компенсації вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт за єдиною спадкоємицею, дочкою померлого ОСОБА_4

Також, за життя, з 1997 року по 1999 рік, ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 гроші, загальною сумою 3300 доларів США, що підтверджується розписками. Метою передачі грошей була купівлі-продаж будинку по АДРЕСА_1 Але сторонами договірні зобов'язання виконані не були, що встановлено у судових рішеннях в інших цивільних справах. Посилаючись на ст.1218 ЦК України, просила включити до спадкової маси гроші у сумі 3300 доларів США по курсу НБУ на день розрахунку, сплачену померлим колишній дружині, та стягнути з відповідача суму повернення за розрахунок будинку у вказаному розмірі.

Крім того, позивачі вважають, що відшкодуванню підлягає і моральна шкода, оскільки вони зазнали глибоких душевних страждань через їх примусове виселення відповідачем з будинку, в якому позивачі проживали разом з померлим ОСОБА_6 також вказали на позбавлення відповідачем ОСОБА_5 спадкового майна, та на необхідність у зв'язку з діями відповідача винаймати житло, змінити спосіб життя. Посилаючись на ст. 440-1 ЦК УРСР, яка підлягає застосуванню за аналогією права через неврегульованість питання розміру відшкодування моральної шкоди у ЦК України, моральна шкода підлягає відшкодуванню у розмірі не менше п'яти мінімальних заробітних плат, тобто не менше 6890 грн. кожному. Зважаючи на глибину моральних страждань позивачів та ступінь вини відповідача, просили про відшкодування моральної шкоди по 10 000 грн кожній.

В процесі розгляду справи позивачі збільшили позовні вимоги та, посилаючись як на підставу для задоволення позовних вимог на ч.2 ст.3, ст.74 СК України, ст.ст.3, 8, 331, 1167, 1218, 1223, 1261, 1268 ЦК України, остаточно просили встановити факт проживання однією сім'єю з 2002 по 2012 рік між померлим ОСОБА_6 і ОСОБА_3; визнати спільною сумісною власністю суму компенсації вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт в основній будівлі житлового будинку літ. «А», прибудові літ. «а-3» до житлового будинку літ. «А», сараях літ. «Ж, Г, Д, З», навісі літ. «Е», туалеті літ. «І», душі літ. «Л», огорожах №4-8; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину грошових коштів; включити до спадкової маси 1/2 частину суми компенсації вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт в основній будівлі житлового будинку літ. «А», прибудові літ. «а-3» до житлового будинку літ. «А», сараїв літ. «Ж, Г, Д, З», навісі літ. «Е», туалеті літ. «І», душі літ. Л», огорожах №4-8, належних ОСОБА_6; визнати за донькою, ОСОБА_4, як єдиною спадкоємицею право власності на належну ОСОБА_6 частину грошових коштів у порядку спадкування; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1/2 частину суми компенсації вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт у вказаних будівлях і спорудах у розмірі 151 052,50 грн.; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1/2 частину суми компенсації вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт у вказаному нерухомому майні у розмірі 151 052,50 грн.; включити до спадкової маси 3 300 доларів США, що складає 85 4378,00 грн. по курсу НБУ станом на 29.09.2016 року; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4, 3 300 доларів США, що складає 85 437 грн. по курсу НБУ станом на 29.09.2016 року в якості спадкового майна; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, інтереси якої представляє ОСОБА_3, грошову компенсацію 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_5 на користь позивачів судові витрати загальною сумою 14 168,88 грн.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 16 січня 2017 року позов задоволено частково.Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 та померлим ОСОБА_6 з 01 січня 2004 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що згідно довідки Лазурненської селищної ради Скадовського району від 13.12.2012 року, виданої на підставі депутатського акту, ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_4 проживала разом з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, з 2002 року та здійснювала його поховання (т.1 а.с.13).

Згідно довідки Лазурненської селищної ради виданої на підставі домової книги, ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_4 дійсно проживала та була зареєстрована разом з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, з 17.12.2003 по 09.06.2010 (т.1 а.с.13зв.).

З даних паспорта ОСОБА_3 вбачається, що з 17.12.2003 року по 09.06.2010 року вона мала зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1. (т.1 а.с.6).

Відповідно до висновку експерта №16/337 від 13.06.2016 року кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт, виконаних у будинку літ. А» по АДРЕСА_1 в цінах станом на 13.06.2016 року з урахуванням фізичного зносу становить 27 064 грн., в тому числі матеріалів - 15 587 грн.; кошторисна вартість будівництва прибудови літ. «а-3», сараїв літ. «Ж, Г, Д, З», навісу літ. «Е», туалету літ. «І», душу літ. «Л» за вказаною адресою з урахуванням фізичного зносу станом на 13.06.2016 року становить 109 366 грн., в тому числі матеріалів - 83 512 грн.; кошторисна вартість будівництва огорожі №4-8 за цією ж адресою в цінах на 13.06.2016 з урахуванням фізичного зносу становить 36 448 грн., в тому числі вартість матеріалів - 29 686 грн. (т.2 а.с.22).

Відповідно до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 07.09.2016 року № 68, вартість ремонтних робіт, в тому числі вартості матеріальних ресурсів, основної будівлі літ. «А» по АДРЕСА_1, згідно переліку робіт за матеріалами цивільної справи становить 68 394 грн., в тому числі вартість матеріальних ресурсів становить 38 548 грн.; загальна вартість ремонтних робіт будівель за вказаною адресою становить 183 389 грн., в тому числі вартість матеріальних ресурсів - 116 375 грн.; вартість будівництва огорожі №4, 5, 7 за вказаною адресою становить 44 077 грн., в тому числі вартість матеріальних ресурсів - 32 727 грн.; вартість будівництва огорожі №6, 8 - 6 245 грн., в тому числі матеріальних ресурсів - 3 872 грн. (т.2 а.с.148).

Як вбачається з довідки Скадовського БТІ прибудова літ. «а-3», до ж/б літ. «А», сараї літ. «Ж, Г, Д, З», навіс літ. «Е», туалет літ. «І», душ літ. «Л» побудовано самовільно (інв.справа №991, а.с.32).

Судом встановлено, що спірний будинок належить ОСОБА_5, усі ремонтні роботи, будівництво надвірних споруд і будівель ОСОБА_6 здійснював без погодження з власником будинку, власними коштами та на власний розсуд, жодних претензій до відповідачки про відшкодування вказаних робіт не пред'являв.

Відповідно до положень ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статей 60, 61, 62 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до положень ст.392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на певні об'єкти є набуття спадкодавцем зазначеного права у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що померлому ОСОБА_6 належало майно або майнові права на спірний будинок, а також на будь-яке новостворене майно, що відносилося б до зазначеного домоволодіння, яке можна було б визнати спільною сумісною власністю з позивачкою, або яке б могло після його смерті ввійти до спадкової маси і такі докази не надано при апеляційному розгляді справи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання спільною сумісною власністю сум компенсації вартості будівельних матеріалів та будівельних робіт, включення їх до спадкового майна та стягнення з відповідача, оскільки померлий ОСОБА_6 за життя не набув права на об'єкти спірного майна, які позивачка просить визнати сумісною власністю та включити в спадкову масу.

Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність висновків суду про стягнення з відповідача 3300 доларів США колегія суддів вважає наступне. До 01 січня 2004 року діяв Кодекс про шлюб та сім'ю України (в редакції 1969 року), нормами якого визначено, що шлюб укладається в державних органах реєстрації актів громадянського стану (стаття 12). Зазначений Кодекс не передбачав правової можливості встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та не встановлював юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживала разом без реєстрації шлюбу.

Так як судом першої інстанції встановлено факт проживання позивачки з померлим однією сім'єю з 01 січня 2004 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимоги про включення до спадкової маси коштів в сумі 3300 доларів США, сплачених померлим ОСОБА_6 ОСОБА_5, оскільки період сплати зазначених коштів знаходиться поза періодом сумісного проживання позивачки з померлим ОСОБА_6, який має юридичне значення.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що протиправними діями відповідачки їм було спричинено моральну шкоду.

Згідно вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обґрунтовуючи вказану позовну вимогу позивачі посилалися на те, що вони зазнали глибоких душевних страждань через їх примусове виселення відповідачем з будинку, однак позивачі підлягали примусовому виселенню з житлового будинку за рішенням суду, а тому з боку відповідача жодних порушень прав позивачів не було.

Позивачем не доведено наявності причинного зв'язку між протиправними діями відповідачки і спричиненні їм моральної шкоди, а тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог є обґрунтованим.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, фактично зводяться до переоцінки наданих суду доказів, і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 16 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий С.В. Радченко

Судді: І.В. Вейтас

Л.П. Воронцова