Ухвала суду № 65588996, 28.03.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №668/10867/15-к

н/п 1-кп/766/2846/17

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна

28 березня 2017 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Корольчук Н.В.

за участю:

секретаря: Кованої В.А.

прокурора: Рвачова С.І.

захисника: ОСОБА_1

обвинуваченої: ОСОБА_2

заявника: ОСОБА_3

під час проведення відкритого підготовчого судового засідання з розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 19.06.2015 р. за №32015230000000109, про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України,

розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 212 КК України.

Відповідно до матеріалів справи, прокурором в інтересах держави в особі ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 1221879,89 грн. в рахунок відшкодування завданих збитків. На підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 28.08.2015 р. з метою забезпечення відшкодування збитків, завданих злочином, накладено арешт на майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2, зокрема і на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1.

03.10.2016 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт майна, а саме: домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, оскільки ним в результаті електронних торгів придбано 70/100 частин домоволодіння, а саме: житлового будинку загальною площею 269 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_2 Та обставина, що на зазначене майно накладено арешт, перешкоджає йому належно реалізувати своє право власності.

У судовому засіданні ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Заслухавши сторони кримінального провадження, які при вирішення поданого клопотання поклалися на розсуд суду, дослідивши матеріали, надані в обґрунтування поданого клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні (ч. 6 ст. 170 КПК України).

Частиною 7 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

З наданих ОСОБА_3 суду матеріалів вбачається, що в рамках зведеного виконавчого провадження №49140937 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» та держави боргу на загальну суму 1511287,91 грн. реалізовано на електронних торгах арештоване нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, а саме: 70/100 частин домоволодіння - жилого будинку загальною площею 269 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 Переможцем торгів являється ОСОБА_3, про що свідчить акт про реалізацію арештованого нерухомого майна з електронних торгів, що є предметом іпотеки від 06.09.2016 р.

Проте, з наданих ОСОБА_3 відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 15.09.2015 р. на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 28.08.2015 р. зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на 70/100 частин домоволодіння, належних ОСОБА_2, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Частиною 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (ч. 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно ж до п. 2 Розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України №2710/5 від 22.12.2015 р. «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» (який діяв на момент реалізації нерухомого майна, належного ОСОБА_2) під час передачі майна на реалізацію Організатор здійснює внесення до Системи інформацію про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби. В свою чергу заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити серед іншого відомості про чинні обтяження майна (згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або інформаційними довідками з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що на момент проведення торгів, а саме: з 22.07.2016 р. по 24.07.2016 р., ОСОБА_3 був повідомлений про наявність арешту 70/100 частин домоволодіння, належних ОСОБА_2, розташованого за адресою АДРЕСА_1, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона. Отже, повинен був усвідомлювати правові наслідки придбання майна з чинним обтяженням, а саме: арештом.

Слід також звернути увагу на ту обставину, що «Акт про реалізацію арештованого нерухомого майна з електронних торгів, що є предметом іпотеки» не є правовстановлюючим документом на підтвердження права власності в розумінні вимог Цивільного кодексу України, а тому суд позбавлений можливості вважати ОСОБА_3 власником 70/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Крім того ч. 1 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Проте, з досліджених матеріалів вбачається, що станом на 28.08.2015 р. ОСОБА_3 власником спірного майна не являвся, а тому не є суб'єктом звернення з клопотанням про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 170, 174, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя: Н.В. Корольчук