Ухвала суду № 65586944, 28.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3402/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 лютого 2017 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЄТАМ» про визнання недійсними електронних торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів, третя особа Акціонерне товариство «ОСОБА_5 МКБ»,

встановила:

13.02.2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі Білгород-Дністровського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області), ДП «СЄТАМ», третя особа АТ «ОСОБА_5 МКБ», про визнання недійсними електронних торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 09.02.2017 року ДП «СЄТАМ» були проведені електронні торги з примусової реалізації нерухомого майна (далі - Торги) 49/1000 частини житлового будинку, загальною площею 52,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська (Дзержинського), буд. 42.

Торги проводились в межах виконавчого провадження № 33882116, відкритого Білгород-Дністровським ДВС ГТУЮ в Одеській області.

За вказаним виконавчим провадженням проводилось стягнення боргу з позивача ОСОБА_4 на користь третьої особи за виконавчим листом № 2-1651 від 20.05.2011 року, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області.

Разом із позовом позивач ОСОБА_4 надав суду заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити Білгород-Дністровському МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області оформлювати Акт з реалізації арештованого майна на підставі протоколу № 234697 від 09.02.2017 року, до розгляду зазначеної справи.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 лютого 2017 року зазначену заву ОСОБА_4 було задоволено.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_3, який не брав участі у справі, ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь справі, не зявились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, у звязку з чим та на підставі ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису в суді апеляційної інстанції не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чизробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із повязаності заходів забезпечення позову і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки у суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Так, звертаючись до суду з позовом, позивач просить визнати недійсними електронні торги з примусової реалізації нерухомого майна, яке належить йому на праві власності, та яке внаслідок продажу перейшло набувачу ОСОБА_3

Зазначені обставини свідчать про те, що у разі незастосування заходів забезпечення позову, спірне нерухоме майно буде відчужено на користь третіх осіб, що в свою чергу призведе до утруднення або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку про необхідність заборони Білгород-Дністровському МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області оформлювати Акт з реалізації арештованого майна на підставі протоколу № 234697 від 09.02.2017 року, до розгляду справи по суті.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що електронні торги відбулись у відповідності до чинного законодавства, то колегія суддів зазначає, що вони є передчасними та стосуються розгляду справи по суті позовних вимог, а тому не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки на даний час розглядається питання лише про забезпечення позову.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у звязку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 лютого 2017 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_6

ОСОБА_2